Постанова

від 25.11.2013 по справі 814/4152/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25 листопада 2013 року справа № 814/4152/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача представник1: Кононенко В.П. (паспорт від 10.05.2013 р.);

від позивача представник2: Пугачов О.В. (довіреність б/н від 29.04.2013 р.);

від відповідача: Арама І.В. (довіреність №3813/08 від 10.05.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомСільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вул. Крупська, 54, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

доУправління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області, вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

провизнання протиправним та скасування рішення від 17.09.2013р. №54 В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій №54 від 17.09.2013р., мотивуючи свої вимоги тим, що спірне рішення є протиправним та винесено з порушенням норм діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" зареєстровано Управлінням Пенсійного фонду України в Баштанському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки єдиний внесок.

17 вересня 2013 року Відповідачем прийнято рішення №54 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким Позивачу нараховано пеню в розмірі 11628,36грн. за період 13.07.2012по 23.08.2013р. Вказане рішення отримано Позивачем 25.09.2013р.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено та на час судового розгляду справи представником відповідача підтримано, що пеню нараховано за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків з посиланням на п.2 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п. 7 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції від 17.06.2012р. (яка вже діяла на момент винесення спірного рішення) ч. 9 ст. 106 вказаного Закону виключено на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р.

Тому твердження відповідача, щодо нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій, які він вважає такими, що виникли до 1 січня 2011 року, є неправильним.

З матеріалів справи вбачається (відповідно до повного розрахунку, наданого відповідачем та скріплено печаткою Установи) та сторонами не заперечується, що станом на 13 липня 2012р. у Позивача відсутня жодна заборгованість по сплаті страхових внесків. Але відповідачем хибно віднесено заборгованість по виконанню рішення №64 від 02.07.2012р. (сплаті штрафних санкцій) до заборгованості на яку нараховується пеня, згідно чинного законодавства.

Абз. 5 п.7 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Разом з цим, не знайшло свого підтвердження й посилання відповідача, у підтримку своєї правової позиції, на абз. 6 п. 7 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Який передбачає збереження повноважень начальника управління ПФУ щодо застосування фінансових санкцій до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011р. У даному випадку штраф було накладено Управлінням Пенсійного фонду України в Баштанському районі 02.07.2012р., а отже положення п.7 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не підлягають застосуванню.

Те, що штраф було накладено в зв'язку з існуванням заборгованості по сплаті страхових внесків, які належно було сплатити до 1 січня 2011 року судом не приймається до уваги, так як ця заборгованість до 1 січня 2011 року вже була погашена, що як зазначено вище, не заперечувалось відповідачем.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача не доведена належним чином правомірність та законність оскаржуваного повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області від 17.09.2013 р. №54.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 116,28 грн. з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (код ЄДРПОУ 03765068).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна