Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а-7090/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 20697/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2010р. по справі №2а-7090/09/1370 за позовом дочірнього підприємства «Троянда-Львів» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Троянда-Львів» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просить визнати нечинним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0002302321/0 від 27.10.2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року позов задоволено повністю.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0002302321/0 від 27.10.2009 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Троянда-Львів» Львівської громадської організації «Фонд сприяння захисту екології України» (м. Львів, вул. Театральна, 24 ЄДРПОУ 30162288) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 року в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною виходячи з наступного - платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Проведеною позаплановою виїзною перевіркою не встановлено подання ДП „Троянда-Львів" до ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова разом із податковими деклараціями з ПДВ за липень, серпень 2009 року заяви із скаргою на вищевказаних постачальників .

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено за період з 12.10.2009р. по 16.10.2009р. виїзну позапланову перевірку підприємства з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень-серпень 2009р., за результатами якої складено акт № 2627/23-209/30162288 від 20.10.2009р. За результатами Перевірки 1 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002002343 від 23.05.07р. на загальну суму 586,00 грн.

Відповідно до Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення № 0002302321/0 від 27.10.2009р, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7928,00 грн., в т.ч. основний платіж - 6099,00 грн. і штрафні санкції в сумі 1829,00 грн.

Підставою для винесення відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення є виявлення порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із внесеними змінами та доповненнями), що полягає у завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 7568,04 грн. в т.ч. за липень 7497,04 грн., за серпень 71 грн. та, відповідно, заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 6099,04 грн.

У Акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відтак відповідачем зроблено висновок, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість"). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість").

Якщо платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) і отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таке звернення дає право отримувачу товарів на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням заначених сум податку.

Відповідно до поданого позивачем реєстру отриманих та виданих податкових накладних, судом першої інстанції було встановлено, що п/н від 30.06.2009р. №166., п/н від 30.06.2009р. №80. (ЗАТ „Технопарк ЛЗТА"); п/н від 30.06.2009р. №26483.14 (ТзОВ „Колір ПРО"); п/н від 30.06.2009р. №980 п/н від 30.06.2009р. №981 (ЗАТ „Українські промислові телекомунікації"); п/н від 30.06.2009р. №85183 (ТзОВ „Українська хвиля"); п/н від 31.05.2009р. №01168/46., п/н від 30.06.2009р. №06889/464000 (ВАТ «Укртелеком»); п/н від 30.06.2009р. №1 (ТзОВ «Лан-Лімітед»); п/н від 23.06.2009р. №02439/5 п/н від 16.06.2009р. №02340/5 (ТОВ „Основа папір") включені до реєстру за липень місяць 2009 року. Податкова накладна від 31.07.2009р. №89731 (ТзОВ „Українська хвиля") та п/н від 31.07.2009р. №26816 (ТзОВ „Колір ПРО) включені до реєстру за серпень місяць 2009 року.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то : а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведених положень Закону можна зробити висновок, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь - якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону «Про податок на додану вартість», а саме бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до вищенаведеного, суд дійшов висновку, що що п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежує право платника на бюджетне відшкодування тільки тих сум ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує звітному.

Підпункт 7.5.1 цього Закону встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. Відповідно до п.п. 15.3.1 Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1 095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає тільки після включення суми ПДВ до податкового кредиту. Позивач не мав права включати до податкового кредиту будь-які суми раніше отримання належним чином оформлених податкових накладних.

За таких обставин з урахуванням положень п.п. 7.4.5 Закону, відповідно до якого не підлягає включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту звітних періодів вказану суму на підставі податкових накладних попередніх періодів, після отримання таких накладних.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2010р. по справі № 2а-7090/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В.Глушко

О.О.Большакова