Ухвала

від 03.12.2013 по справі 2а-4754/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 2а-4754/11/1470

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Федусика А.Г. при секретарі -Абилгазинової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ТМ «П'ятий Океан» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Центр ТМ «П'ятий Океан» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ №0001422301 від 07.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 29100,35 грн., з яких за основним платежем 29098,35 грн., за штрафними санкціями 2,00 грн..

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту ДПІ від 25.05.2011 року №1743/23-200/32507755 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача щодо правомірності формування податкового кредиту за січень та лютий 2011 року (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірним рішенням зобов'язань з ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання товару у ТОВ «Олс-Вест» та ТОВ «Дилена», оскільки, як вважає ДПІ, правочини позивача з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ є протиправним, оскільки висновок про порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, було зроблено фактично без проведення документальної перевірки, а лише на підставі висновків Акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.2011 року №576/23-325/37206478 та Довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.2011 року №430/23-300/37105048, чим було порушено порядок проведення перевірки відносно повноти відображення порушення. Також, відповідач зробив висновок про нікчемність правочинів та послався в акті перевірки на систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, не маючи на це законних повноважень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту по операціям із ТОВ «Олс-Вест» та ТОВ «Дилена» як порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що на думку ДПІ призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 29098,35 грн., з яких: за січень 2011 року в сумі 22347,92 грн. по операціям з придбання товарів у ТОВ «Олс-Вест» та за лютий 2011 року в 6750,43 грн. по операціям з придбання товарів у ТОВ «Дилена».

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ «Олс-Вест» та ТОВ «Дилена» обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка міститься в акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.2011 року №576/23-325/37206478 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Дилена» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2011 року» та Довідці ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.2011 року №430/23-300/37105048 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Олс-Вест» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-контрагентами за січень 2011 року".

Так, в акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.11 №576/23-325/37206478 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Дилена» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2011 року, податковий орган вказує на те, що у TOB «Дилена» відсутні основні фонди (згідно декларації на прибуток), відсутні складські, торгівельні, виробничі приміщення, транспортні засоби, на підставі чого податковим органом зроблено висновок про безтоварність операцій та нікчемність угод TOB «Дилена».

Згідно довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.2011 року №430/23-300/37105048 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Олс-Вест» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-контрагентами за січень 2011 року, у TOB «Олс-Вест» відсутні основні фонди (згідно декларації на прибуток), відсутні складські, торгівельні, виробничі приміщення, персонал, транспортні засоби, у зв'язку з чим податковий орган приходить до висновку, що угоди TOB «Олс-Вест» з контрагентами покупцями та постачальниками мають ознаки нікчемності.

На підставі такої інформації ДПІ в акті перевірки робить висновок, що у позивача по операціям із TOB «Олс-Вест» та TOB «Дилена» відсутній об'єкт оподаткування, а тому і ці операції не мають реального характеру.

Будь-яких інших причин чи порушень з боку позивача для невизнання податковим органом податкового кредиту по операціям з TOB «Олс-Вест» та TOB «Дилена» в акті перевірки не наведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, суд першої інстанції зазначив, що наведені в акті перевірки обставини діяльності контрагентів позивача не впливають на право позивача на формування податкового кредиту, а всі господарські операції з придбання товару у TOB «Олс-Вест» та TOB «Дилена» підтверджені позивачем належним чином складеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначається статтею 198 Податкового кодексу України.

За змістом цих норм податкового законодавства не дозволяється включати до податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки ДПІ наводить повний перелік первинних документів, які були надані позивачем для перевірки по операціям з TOB «Олс-Вест» та TOB «Дилена», у тому числі, договір купівлі-продажу, договір поставки, видаткові, податкові накладні, платіжні доручення, картка клієнту.

Копії цих документів долучені позивачем до матеріалів даної справи (а.с.59-179).

ДПІ не посилається на недоліки цих первинних документів.

Факт того, що TOB «Олс-Вест» і TOB «Дилена» на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Аналіз наданих позивачем документів по операціям із TOB «Дилена» та TOB «Олс-Вест» підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по операціям із цими контрагентами, а також про наявність у TOB «Дилена» та TOB «Олс-Вест» на момент проведення операцій з позивачем права на виписку податкових накладних.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару у TOB «Дилена» та TOB «Олс-Вест» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на вищезазначений акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.2011 року №576/23-325/37206478 та Довідку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.2011 року №430/23-300/37105048, відповідач не надав суду достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товару у TOB «Дилена» та TOB «Олс-Вест».

Сама по собі інформація з акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.2011 року №576/23-325/37206478 стосовно обставин діяльності ТОВ «Дилена» та довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.2011 року №430/23-300/37105048 стосовно ТОВ «Олс-Вест», не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із TOB «Дилена» та TOB «Олс-Вест» та завищення позивачем податкового кредиту по операціям з цими контрагентами, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Таким чином, постанова суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 грудня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський А.Г. Федусик