Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а-4754/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 грудня 2012 року Справа № 2а-4754/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр ТМ "П'ятий Океан", вул. Космонавтів, 83-а, м.Миколаїв,54000

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

проскасування податкового повідомлення-рішення № 0001422301 від 07.06.2011, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001422301 від 07.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001422301 від 07.06.2011 року є протиправним, оскільки висновок про порушення позивачем п.п. 198.3,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, було зроблено фактично без проведення документальної перевірки, а лише на підставі висновків Акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.11 №576/23-325/37206478 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Дилена" (ЄДРПОУ 37206478) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2011року» та Довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.11 №430/23-300/37105048 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Олс-Вест" (ЄДРПОУ 37105048) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-контрагентами за січень 2011 року", чим було порушено порядок проведення перевірки відносно повноти відображення порушення. Також, відповідач зробив висновок про нікчемність правочинів та послався в акті перевірки на систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, не маючи на це законних повноважень.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, вважає податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001422301 від 07.06.2011 року правомірним, висновки акту перевірки обґрунтованими. Зазначив, що Позивачу 14.04.11 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено запит вих. №4383/10/23-117 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень 2011 року з контрагентом TOB "Олс-Вест". Листом від 10.05.11 TOB "Центр ТМ "П'ятий океан" було відмовлено в задоволені запиту, не надано пояснень та їх документального підтвердження.

Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Суд вивчив доводи сторін, викладені письмово, дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази та дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З 12.05.11 по 18.05.11 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB "Центр ТМ "П'ятий океан" щодо правомірності формування податкового кредиту за січень та лютий 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 25.05.11 №1743/23-200/32507755. В ході перевірки було встановлено порушення п.п. 198.3,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в сумі 29 098,35грн.. в тому числі:

- За січень 2011 року в сумі 22 347.92грн., в результаті неправомірного віднесення до суми податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виданим TOB "Олс-Вест";

- За лютий 2011 року в сумі 6 750.43грн.. в результаті неправомірного віднесення до суми податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виданим TOB "Дилена".

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.11 №0001422301. яким позивачу визначено суму ПДВ в розмірі 29098.35грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 2грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що операції з поставки товарів від TOB "Олс-Вест" та TOB "Дилена" мають ознаки безтоварних операцій.

Такий висновок ґрунтується на висновках:

1. Акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.11 №576/23-325/37206478 "про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Дилена" (ЄДРПОУ 37206478) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2011року", відповідно до якого у TOB "Дилена" відсутні основні фонди (згідно декларації на прибуток), відсутні складські, торгівельні, виробничі приміщення, транспортні засоби, на підставі зазначеного зроблено висновок про безтоварність операцій та нікчемність угод;

2. Довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.11 №430/23-300/37105048 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Олс-Вест" (ЄДРПОУ 37105048) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-контрагентами за січень 2011 року", відповідно до якої у TOB "Олс-Вест" відсутні основні фонди (згідно декларації на прибуток), відсутні складські, торгівельні, виробничі приміщення, персонал, транспортні засоби. На час проведення перевірки строк подання декларації на прибуток за 1 квартал 2011 року не настав. Згідно податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 201 Ороку скоригований валовий дохід склав 15 149 092тис.грн.. амортизаційні витрати відсутні, додаток К1 до декларації не надавався, що свідчить про відсутність основних фондів, кількість працюючих на підприємстві 1 особа - директор (розрахунок комунального податку). На підставі зазначеного зроблено висновок про безтоварність операцій та нікчемність угод.

08.04.11 директору TOB "Центр ТМ "П'ятий океан" було вручено запит вих. №4162/10/23-017 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкового кредиту за лютий 2011 року з контрагентом TOB "Саноіл Торг". Позивачем листами від 15.04.11 №934 та від 12.05.11 №1090 було надано документи по взаємовідносинах з TOB "Саноіл Торг". Позивачу 14.04.11 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено запит вих. №4383/10/23-117 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень 2011року з контрагентом TOB "Олс-Вест". Листом від 10.05.11 TOB "Центр ТМ "П'ятий океан" було відмовлено в задоволені запиту, з підстав відсутності посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання інформації.

Розділом V Податкового кодексу України регулюється порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дилена» (Продавець) з TOB "Центр ТМ «П'ятий океан» (Покупець) 01 січня 2011 року укладено договір № 1004/11, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю товар, а покупець розрахуватись в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця в розмірі 100% передплати протягом 3-х днів від дати пред'явлення Продавцем рахунку на оплату.

На виконання умов договору № 1004/11 Продавець згідно до видаткових накладних (а.с.67-74) № РН -230202 від 23.02.2011 року, №РН-080204 від 08.02.2011 року, №РН-120201 від 12.02.2011 року, №РН-210203 від 21.02.2011 року, № РН-230202 від 23.02.2011 року, №РН-080204 від 08.02.2011 року, №РН-12-2-1 від 12.02.2011 року,№РН-21-2-3 від 21.02.2011 р., №РН-010213 від 01.02.2011 року, №РН-040206 від 04.02.2011 року, №РН-180205 від 18.02.2011 року, №РН-270201 від 27.02.2011 року передав Покупцю яловичину (м'ясо та лівер), виписав податкові накладні (а.с.59-66) № 113 від 23.02.2011 року, №50 від 08.02.2011 року, № 67 від 12.02.2011 року, №106 від 21.02.2011 року, №9 від 01.02.2011 року №30 від 04.02.2011 року, №95 від 18.02.2011 року, №122 від 27.02.2011 року, а Покупець оплатив отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями та карткою клієнта (а.с. 77-89).

На час здійснення правочинів ТОВ «Ділена» було зареєстровано в якості юридичної особи та мало статус платника податку на додану вартість, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДПС України (а.с. 75)

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Олс-вест».

Як вбачається з матеріалів справи за договором поставки №27/09-10 1016/11 від 27.09.2010 року ТОВ Олс-вест» (Поставщик) зобов'язувався поставити та передати у власність TOB "Центр ТМ «П'ятий океан» (Покупець) товар, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар в асортименті заказу (заявки), в якому зазначається найменування, кількість, ціна, адреса та сткрои поставки.

На виконання умов договору Поставщик в 2011 році, згідно видаткових накладних (за лютий місяць 2011 року) (а.с.100-179) поставив Покупцю рибу в асортименті, овочі в асортименті, пакувальні матеріали (кульки), горіх волоський лущений, та інше, виписав податкові накладні (за лютий місяць 2011 року (а.с.120-149), а Покупець оплатив отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями та карткою клієнта (а.с.93-119).

На час здійснення правочинів ТОВ «Олс-вест» було зареєстровано в якості юридичної особи та мало статус платника податку на додану вартість, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДПС України (а.с. 90)

Усі вищезазначені товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, оскільки як вбачається з аналізу поставленої продукції, це продовольчі товари широкого кола вжитку, а TOB "Центр ТМ «П'ятий океан» займається, згідно акту перевірки (а.с.11-21) оптово-роздбрібною торгівлею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення TOB "Центр ТМ «П'ятий океан» п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки, як встановлено судом TOB "Центр ТМ «П'ятий океан», ТОВ «Ділена», ТОВ «Олс-вест» було дотримано та виконано умови укладених між ними договорів та включено до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду, а отриманий товар використано у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на Акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.04.11 №576/23-325/37206478 "про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Дилена" (ЄДРПОУ 37206478) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2011року, Довідку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 04.04.11 №430/23-300/37105048 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Олс-Вест" (ЄДРПОУ 37105048) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-контрагентами за січень 2011 року, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів, проте жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом та контрагентами свого контрагента до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Порушення прямим контрагентом позивача порядку здійснення господарської діяльності, не може впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії», заява № 3991/03, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другій раз, а також пеню. На думку суду, таки вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в довідці від 20.10.2006 р. «Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду», у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови у вигляді документального підтвердження податкового кредиту.

Крім того, відповідач в акту перевірки посилається на нікчемність правочинів між контрагентами-постачальниками і Позивачем, що є неправомірним.

Згідно ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 вказаної статті, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів не вимагається. Укладені між Позивачем та контрагентами, зазначеними у акті перевірки, правочини не віднесено законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання їх недійсними.

Відповідач не може керуватися лише припущеннями щодо недійсності укладених договорів. Його позиція про те, що ці правовідносини є нікчемними не підкріплена належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Нормами ст. 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або зроблено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органа державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України", під публічним порядком у цьому та інших випадках належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Суд зазначає, що відповідачем не було доведено, що в результаті укладання між позивачем та його вищезазначеними контрагентами і виконання договорів з додатками було порушено публічний порядок, встановлений в державі. У суду також відсутні підстави вважати, що укладені правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди та в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Крім того, згідно п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 (зареєстровано в Мінюсті України 12.01.2011 р. за № 34/18772) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Натомість висновки відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та суб'єктивній думці ревізорів, що підтверджується висновками в актів перевірки про, мовою оригіналу, «майже відсутні» основні засоби, «вірогідні «податкові ями», а не на достовірно встановлених фактах, що є протиправним.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, прийнято податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001422301 від 07.06.2011 року.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов TOB "Центр ТМ «П'ятий океан» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва № 0001422301 від 07.06.2011 року.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр ТМ "П'ятий Океан" 3 грн. 40 коп. державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник