Ухвала

від 04.12.2013 по справі 1570/1575/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 1570/1575/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" звернувся з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 14 вересня 2011 року № 0000882301 та від 14 вересня 2011 року № 0000872301.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки склав Акт № 19202301/00412033 від 02.08.2011 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПрАТ «Ізмаїльський виноробний завод» щодо підтвердження відомостей отриманих від ТОВ «Південний Альянс-М» за березень 2011 року, яким встановив порушення вимог п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, згідно якого нібито підприємством зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72596 грн., а також встановив порушення вимог п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який належить до сплати в бюджет за березень 2011 р. в сумі 1 120 704 грн. На підставі вказаного Акта перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважав, що наведені висновки акту перевірки є помилковими, при проведенні перевірки взагалі не взято до уваги наявні первинні документи позивача, які доводять реальність здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Південь Альянс-М»та спростовують висновки Акта перевірки та доводять протиправність оскаржуваних повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 14 вересня 2011 року № 0000882301 та від 14 вересня 2011 року № 0000872301 - визнано протиправними та скасовано.

Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області стягнути судові витрати у сумі 2110 грн. (дві тисячі сто десять гривень) на користь Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" (код ЄДРПОУ 00412033) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" зареєстровано 11.03.2011 року в Ізмаїльській районній державній адміністрації Одеської області за № 15351050016000041, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи за № 167692 серії А01 від 11.03.2011 року, видане у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи.

До 11.03.2011 року позивач мав назву ЗАТ «Ізмаїльський винзавод», був зареєстрований в Ізмаїльській районній державній адміністрації Одеської області 29.12.1991 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 29.12.1991 року № 15351200000000041.

Позивача взято на податковий облік 17.03.2011 року за № 1947, станом на 02.08.2011 року перебував на обліку в Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Одеської області.

У період з 06.07.2011 року по 26.07.2011 рік відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Південний Альянс-М» код за ЄДРПОУ 37350435 за березень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 19202301/00412033 від 02.08.2011 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України - зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72596 грн. та занижено податок на додану вартість, який належить до сплати в бюджет за березень 2011 р. в сумі 1120704 грн.

На підставі Акта № 19202301/00412033 від 02.08.2011 р. були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000882301 від 14.09.2011 р. на суму 72596 грн., а також № 0000872301 від 14.09.2011 р. на суму 1120704 грн.

Позивачем було укладено з ТОВ «Південний Альянс-М» договір поставки комплектуючих для виробництва вин від 03.12.2010 року № 12-3, на підставі якого ТОВ «Південний Альянс-М» зобов'язується передати у власність товар (комплектуючі для виробництва вин) у кількості, асортименті та по цінам згідно накладним на товар, а покупець -ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» прийняти та оплатити його у порядку, передбаченому умовами даного договору.

Крім того, між сторонами ПрАТ „Ізмаїльський винзавод" та ТОВ „Південний Альянс - М" (код ЄДРПОУ37350435) були укладені наступні договори на поставку обладнання:

договір поставки за №03-01 від 01.03.2011р., на підставі якого продавець ТОВ "Південний Альянс-М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ „Ізмаїльський винзавод" прийняти та уплатити за товар - цистерна металева. Сума договору складає 273425 гри. (з ПДВ - 328 110 грн.). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (пп.. 3.2 п.3 Договору). Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок. (пп..3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору);

договір поставки за №03-02 від 01.03.2011 р., на підставі якого продавець ТОВ "Південний Альянс - М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ „Ізмаїльський винзавод" прийняти та уплатити за товар - цистерна металева. Сума договору складає 250083 гри. (з ПДВ - 330100 грн.). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (пп.. 3.2 п.3 Договору). Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок. (пп.3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору);

договір поставки за №03-03 від 03.03.2011р., на підставі якого продавець ТОВ ''Південний Альянс - М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ „Ізмаїльський винзавод" прийняти та уплатити за товар - ємність емальована. Сума договору складає 158467 грн. (з ПДВ - 190160 грн.). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (пп.. 3.2 п.3 Договору). Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок. ( пп..3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору);

договір поставки за №03-04 від 03.03.2011р., на підставі якого продавець ТОВ "Південний Альянс-М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ „Ізмаїльський винзавод" прийняти та уплатити за товар - цистерна металева. Сума договору складає 247333 грн. (з ПДВ - 296800 грн.). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (пп., 3.2 п.3 Договору), Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок. (пп..3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору);

договір поставки за №03-05 від 09 03.2011р., на підставі якого продавець ТОВ "Південний Альянс-М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ „Ізмаїльський винзавод" прийняти та уплатити за товар - цистерна металева. Сума договору складає 259375 три. (з ПДВ 311250 грн,). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (пп.. 3.2 п.3 Договору). Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок, (пп.3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору);

договір поставки за №03-06 від 09/33.2011р., на підставі якого продавець ТОВ "Південний Альянс-М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ „Ізмаїльський винзавод" прийняти та уплатити за товар - ємність емальована. Сума договору складає 177567 грн. (з ПДВ - 213 080 грн.). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (ип.. 3.2 п.3 Договору). Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок. ( па..3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору);

договір поставки за №03-07 від 15.03.2011р., на підставі якого продавець ТОВ "Південний Альянс - М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ „ Ізмаїльський винзавод" прийняти та уплатити за товар - ємність емальована. Сума договору складає 200167 грн.. (з ПДВ - 240200 грн.). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (пп. 3.2 п.3 Договору). Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок. (пп.3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору);

договір поставки за №03-08 від 15.03.2011р., на підставі якого продавець ТОВ "Південний Альянс - М" зобов'язується передати у власність, а покупець ПРАТ «Ізмаїльський винзавод» прийняти та уплатити за товар - ємність емальована у кількості 1шт. за ціною 266000грн. (без ПДВ), цистерни металеві у кількості 4 шт. на загальну суму 968000грн. (без ПДВ), цистерна металева у кількості 1 шт. На загальну суму 244667грн. (без ПДВ). Сума договору складає 1478666 гри. (з ПДВ - 1774399 грн.). Передача товару здійснюється на території підприємства Продавця (пп.. 3.2 п.3 Договору). Доставка товару здійснюється Покупцем власними силами та за власний рахунок. (пп.3.3. Договору). Оплата за поставлений товар проводиться протягом 1 року з моменту поставки товару (п.4.2 договору).

На підтвердження виконання умов зазначених угод позивачем надані наступні первинні документи: податкова накладна № 88, податкова накладна № 87, податкова накладна № 86, податкова накладна № 85, податкова накладна № 84, податкова накладна № 83, податкова накладна № 82, податкова накладна № 81, податкова накладна № 80, податкова накладна № 79, податкова накладна № 78, податкова накладна № 77, податкова накладна № 76, податкова накладна № 75, податкова накладна № 74, податкова накладна №148, податкова накладна №147, податкова накладна № 146, податкова накладна №145, податкова накладна №144, податкова накладна № 143, податкова накладна № 142, податкова накладна № 141, податкова накладна №140, податкова накладна № 138, видаткова накладна №15 від 30.03.2011р., видаткова накладна №16 від 30.03.2011р., видаткова накладна № 22 від 31.03.2011р., видаткова накладна № 23 від 31.03.2011р., видаткова накладна №21 від 31.03.2011 р., видаткова накладна №20 від 31.03.2011 р., видаткова накладна №17 від 30.03.2011р., видаткова накладна № 19 від 31.03.2011р., видаткова накладна №18 від 31.03.2011р., видаткова накладна №13 від 29.03.2011р., видаткова накладна №14 від 29.03.2011р., ТТН № 29/03-1 від 29.03.2011р., ТТН №01/04-1 від 01.04.2011р., ТТН №29/03-2 від 29.03.2011р., ТТН№ 01/04-2 від 01.04.2011р., ТТН №30/03-2 від 30.03.2011р., ТТН №31/03-1 від 31.03.2011р., ТТН №31/03-2 від 31.03.2011р., ТТН №30/03-1 від 30.03.2011р.

Підставою проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача та як наслідок прийняття спірних податкових повідомлень - рішень став факт отримання відповідачем акту перевірки, складеного ДПІ у Приморському р-ні м.Одеси (за №3769/23-513/37350435 від 15.06.2011р.) стосовно підприємства ТОВ „Південний Альянс - М" (код ЄДРПОУ 37350435), в якому зазначено, що підприємство ТОВ „Південний Альянс - М" не мало трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; у зв'язку з відсутністю власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, підприємство ТОВ „Південний Альянс - М" не мало необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

На підставі цього, органами ДПС був зроблений висновок, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Південний Альянс-М» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного повідомлення рішення, при тому, що позивач довів суду реальність здійснення господарських операцій з контрагентом та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках акта перевірки № 19202301/00412033 від 02.08.2011 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Так, предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність формування позивачем податкового кредиту, внаслідок укладення та виконання спірних угод з ТОВ «Південний Альянс - М» ( а.с.76-83, т.1).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п. 14.1.36 Податкового кодексу України (далі ПК України), господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В контексті зазначених норм, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

На підставі статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі п. 201.1 ст. 201 ПК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 ПК України ).

За змістом п. 201.6. ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно вимог пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень -з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Отже, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Вказані юридичні норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності позивача.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003442260 від 08.04.2013 р. є висновки контролюючого органу про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з контрагентом ТОВ „Південний Альянс - М" на виконання договірних зобов'язань про поставку цистерн. Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтується на висновку контролюючого органу, викладені в акті перевірки складеного ДПІ у Приморському р-ні м.Одеси (за №3769/23-513/37350435 від 15.06.2011р.), що не стосується позивача, про фактичне нездійснення ТОВ „Південний Альянс - М" (код ЄДРПОУ 37350435) підприємницької діяльності, а також відсутності умов для досягнення результатів економічної діяльності.

За змістом положень ст.198 ПК України несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування податку.

Порушення прямими контрагентами позивача порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії, зокрема у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573во10 та від 31.01.2011р. у справі №21-47а10 та практики Європейського Суду з прав людини., зокрема у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03)

Натомість, позивачем надано достатньо доказів реальності господарської операції між ним та ТОВ „Південний Альянс - М", а саме: договори поставки за № № 12-3, 03-01,03-02,03-03, 03-04,03-05, 03-06, 03-07, 03-08, на підставі яких продавець ТОВ "Південний Альянс - М" передавав у власність, а покупець ПРАТ «Ізмаїльський винзавод» прийняв та оплатив за товар - ємності емальовані та металеві, податкові накладні №№ 88, 87, 86, 85, 84, 83, 82, 81, 80, 79, 78, 77, 76, 75, 74, 148, 147, 146, 145, 144, 143, 142, 141, 140, № 138; видаткові накладні: № 15 від 30.03.2011р., №16 від 30.03.2011р., № 22 від 31.03.2011р., № 23 від 31.03.2011р., №21 від 31.03.2011 р., №20 від 31.03.2011 р., №17 від 30.03.2011р., № 19 від 31.03.2011р., №18 від 31.03.2011р., №13 від 29.03.2011р., №14 від 29.03.2011р.; товарно-транспортні накладні: № 29/03-1 від 29.03.2011р., №01/04-1 від 01.04.2011р., №29/03-2 від 29.03.2011р., № 01/04-2 від 01.04.2011р., №30/03-2 від 30.03.2011р., №31/03-1 від 31.03.2011р., №31/03-2 від 31.03.2011р., №30/03-1 від 30.03.2011р.

Враховуючи вищезазначене, доводи контролюючого органу про протиправність формування позивачем податкового кредиту в зв'язку з недобросовісністю позивача є необґрунтованими, інкримінування позивачеві вчинення дій у вигляді укладення нікчемних (недійсних) правочинів не ґрунтується на чинному законодавстві і є припущенням, який не може бути використано як доказ у справі, виходячи з наступного.

В акті перевірки відсутні посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо притягнення посадових осіб учасників правочину до кримінальної відповідальності за цими статтями, як і відсутнє посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів.

В ході судового розгляду встановлено, що видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ.

На час укладання та виконання договорів ТОВ «Південний Альянс - М» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований платником ПДВ, а відтак, мав право виписувати (видавати) податкові накладні. В свою чергу, покупець (позивач) мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит ( а.с.65, т.1).

Податковий Кодекс України не ставить в залежність підтвердження правомірності віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сум податку на додану вартість від отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування, якщо платник податків (в даному випадку позивач) виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку повною мірою підтверджують проведення господарських операцій позивачем з першим прямим постачальником-контрагентом.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність обставини, які б свідчили про те, що зміст правочинів між позивачем та ТОВ «Південний Альянс - М» не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб підприємств на укладання таких договорів в момент їх укладання та відсутності повноважень ТОВ „Південний Альянс - М" виписувати податкові накладні. Проте, як позивач, так і ТОВ «Південний Альянс - М» станом на серпень 2011 року зареєстровані як платники ПДВ, тобто ТОВ «Південний Альянс - М» було повноважне виписувати податкові накладні.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ «Південний Альянс-М», сформований в повній відповідності з положеннями розділу 5 Податкового кодексу України.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не сприйняв посилання відповідача, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних вказано пункт відвантаження: м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 72 кв.41 (юридична адреса позивача), за даною адресою знаходиться квартира, в якій не можуть зберігатися ємкості та цистерни, транспортування яких необхідно здійснювати на автомобілі «Камаз» з причепом, з огляду на цей реквізит не є обов'язковим, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а наказ Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 року № 488/346 не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів та носить рекомендаційний характер, по-друге, відсутність повної адреси пункту навантаження не перешкоджає встановленню порядку та способу використання транспортного засобу, визначенню відповідальних осіб та самого товару, тому не впливає на формування податкового кредиту.

Окрім того, апеляційним судом додатково досліджувалось дане питання, проте крім того доводу про неможливість вивезення цистерн за спірними угодами із квартири представником ДПІ жодних додаткових доказів не надано.

Натомість представник позивача у судовому засіданні пояснив, що цистерни вивозились власними силами позивача на транспортному засобі ( КАМАЗ НОМЕР_4, причеп № НОМЕР_3), які належить підприємству, водій ОСОБА_2 прибув до зазначеної адреси контрагента позивача, в подальшому був завантажений на складі за вказівкою посадових осіб контрагента.

При цьому апелянтом зазначені відомості не спростовані.

Водночас позивачем надані додаткові докази щодо оприбуткування, інвентаризації вказаних цистерн, та їх розвантаження ( а.с. 23-31, 81-84, т.2).

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що помилка, зазначена у ТТН не є безумовним доказом безтоварності спірних господарських операцій

До того ж, як вбачається з акту перевірки від 02.08.2011 року, на підставі якого відповідачем були прийнятті спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач посилається на акт перевірки, складений ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Південний Альянс-М» за №3769/23-513/37350435 від 15.06.2011р., однак, як вбачається з акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 9810/23-10/37350435 від 27.12.2011 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Південний Альянс - М» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.10.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 11.10.2010 року по 30.06.2011 року (а.с.141-176, т.1; а.с.43-80, т.2), відповідно до відпрацювання розпорядження ДПС України від 24.02.2011 року №48 «Про відпрацювання підприємств»; розпорядження ДПА в Одеській області від 23.05.2011 року №48-р «Про доопрацювання АС «Аудит»- щодо якісного відпрацювання схемного (фіктивного) податкового кредиту з ПДВ по ланцюгу «податкова яма»-«транзитер»-«вигодонабувач» був складений акт від 15.06.2011р №3769/23-513/37350435 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Південний Альянс-М», код за ЄДРПОУ 37350435, з питань правомірності взаємовідносин з ТОВ «Сакбі», іпн-348070526559 та ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод», іпн-4120315159 за період березень 2011 року. В межах триваючої документальної позапланової перевірки, термін якої складає з 14.12.2011 року по 20.11.2011 року був опрацьований вищевказаний акт. В результаті опрацювання наданих в ході перевірки документів встановлена відповідність нарахованого податкового зобов'язання ТОВ «Південний Альянс - М» у декларації за березень 2011 року, первинним документам та даним бухгалтерського обліку та відповідно складає 1246257 грн., в тому числі і за виконанням спірних у справі угод з позивачем (а.с.160-162, т.1; а.с. 62-64, т.2). На підставі вищенаведеного органом ДПС встановлено, що у даному податковому періоді не встановлено порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Тобто, на підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 9810/23-10/37350435 від 27.12.2011 року можна зробити висновок, що вказаним Актом спростовані висновки відповідача з того приводу, що контрагент позивача - ТОВ «Південний Альянс - М» не мав необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а податкові зобов'язання останнього, зокрема, за березень 2011 року сформовані згідно з вимогами чинного податкового законодавства.

Отже, як вбачається з установлених судами обставин справи, податковий кредит в оспорюваних сумах були сформовані позивачем за наслідками виконання договорів поставки, укладеного позивачем (покупець) та ТОВ «Південний Альянс - М» (постачальник), за яким останній поставляв позивачеві цистерни. На підтвердження виконання цих поставок позивачем подано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, виписки з банківського рахунку Товариства, що зафіксовано в акті перевірки. Вказані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити та необхідну інформацію про зміст, обсяг, вартість спірних операцій та їх учасників.

Оскільки відповідно до названого договору поставки перевезення товару здійснювалося покупцем, тоді як товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків та їх перевезення автомобільним транспортом, то за даних обставин некоректне зазначення в ТТН місця відвантаження не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та спірним постачальником. Розвантаження товару здійснювалося власними силами позивача, що не спростовано податковим органом.

У разі ж підтвердження дійсного виконання операції самі по собі недоліки правореалізуючих документів (у тому числі і некоректне зазначення місця відвантаження) не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на формування податкового кредиту. Адже власне неправильність зазначених у первинних документах відомостей є непрямою ознакою недостовірності відомостей про факт поставки, що містяться у таких документах, однак не може розглядатися як беззаперечне свідчення відсутності поставки, позаяк документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 30.01.2013 у справі № 2а-4589/11/1070, № судового рішення в ЄДРСРУ 29054059.

А відтак, висновок податкового органу про непідтвердженість спірних витрат позивача не можна визнати об'єктивним.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного повідомлення рішення, при тому, що позивач довів суду реальність здійснення господарських операцій з контрагентом та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках акта перевірки № 19202301/00412033 від 02.08.2011 року.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставинах, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби ( правонаступник - Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області) залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі № 1570/1575/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 09 грудня 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян