Постанова

від 04.12.2013 по справі 904/5210/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 904/5210/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року у справі№ 904/5210/13 за заявою Голови ліквідаційної комісії дочірнього підприємства "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ" доДочірнього підприємства "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ" пробанкрутство Представники сторін: Від боржника - Ковальчук Д. Ю. дов. від 15.08.2013 року

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 року у справі № 904/5210/13 (суддя Бондарєв Е. М.) визнано Дочірнє підприємство "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута голову ліквідаційної комісії Чорного М. В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 року у справі № 904/5210/13.

Не погодившись із ухвалою апеляційного господарського суду, Державна податкова інспекція у Бабушкинському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним господарським судом встановлено наступні обставини справи.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 року Дочірнє підприємство "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Чорного М. В., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.02.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відомості перебування в стані припинення, тобто з лютого місяця до 30.07.2013 року Державною податковою інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не було здійснено позапланової перевірки та не подано заяви до господарського суду з вимогами до Дочірнього підприємства "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ".

07.02.2013 року боржником було надіслано лист про припинення юридичної особи із строком пред'явлення кредиторських вимог Державній податковій інспекції у Бабушкинському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

07.07.2013 року ліквідатором Дочірнього підприємства "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ" повідомлено Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про припинення підприємницької діяльності товариства та направлено до ДПІ заяву за формою № 8-ОПП про зняття з обліку платника податків. Також, 12.02.2013 року направлено ліквідатором до ДПІ і проміжний ліквідаційний баланс Дочірнє підприємство "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ".

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не надала і до апеляційного господарського суду.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на час подання апеляційної скарги не набула статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство, оскільки, заявник апеляційної скарги жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів). Вказавши про необхідність проведення податкової перевірки боржника Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в апеляційній скарзі не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи ненадання документів для її проведення).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції, правомірно та обґрунтовано дійшов до висновку про те, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, не набувши статусу кредитора у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Торговий дім" приватного підприємства "КБТ", була позбавлена права на подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції тому суд правомірно припинив апеляційне провадження.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року у справі №904/5210/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року у справі №904/5210/13 залишити без змін.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич