Постанова

від 11.12.2013 по справі 918/424/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 918/424/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Алєєвої І.В.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ТОВ "Компанія "Розточчя" - Садового В.С.,

ДП "НАЕК "Енергоатом" - Тарасюка А.П.,

ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" - не з'яв.,

прокурора - Гудименко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2013

та на рішення господарського суду Рівненської області від 04.06.2013

у справі № 918/424/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС"

за участю Прокуратури Рівненської області

про визнання недійсною угоди та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року ТОВ "Компанія "Розточчя" звернулося з позовом до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" про визнання недійсною угоди на проведення розрахунків № 1166 укладеної 11.09.2009 відповідачами у справі та про визнання права власності на відповідне майно.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.06.2013 (суддя Торчинюк В.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 (колегія суддів у складі: суддя Тимошенко О.М. - головуючий, судді Коломис В.В., Огороднік К.М.), позов задоволено частково. Визнано недійсною угоду на проведення розрахунків № 1166 від 11.09.2009, укладену ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині передачі майна, а саме: асфальтозмішувачу ДС-117, 1986 року випуску; агрегату мінерального порошку ДС-185, 2003 року випуску; котла бітумоварочного АБГР, 1999 року випуску в кількості 2 шт. Визнано право власності за ТОВ "Компанія "Розточчя" на асфальтозмішувач ДС-117, 1986 року випуску; агрегат мінерального порошку ДС-185, 2003 року випуску; котел бітумоварочний АБГР, 1999 року випуску в кількості 2 шт. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДП "НАЕК "Енергоатом" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 04.06.2013 і постанову апеляційного суду від 30.07.2013, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області. В обґрунтування касаційної скарги відповідач стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 35, 43 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Крім того, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги судові рішення цивільної (адміністративної) юрисдикції в період 2006-2008 років, якими, на думку ДП "НАЕК "Енергоатом," встановлено факти незаконного відчуження спірного майна ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" на користь ТОВ "Компанія "Розточчя".

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 04.10.2005 ТОВ "Компанія "Розточчя" (покупець) та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" (продавець) укладено договір № 12-10/10, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця визначене цим договором майно, а покупець зобов'язується сплатити продавцю на умовах визначених цим договором за 18 одиниць обладнання та механізмів ціну 55000,00 грн. із врахуванням ПДВ (пункт 1.1. договору) та договір № 13-10/10, згідно з п. 1.1. якого продавець передає у власність покупця визначене за цим договором майно, а покупець зобов'язується сплатити продавцю на умовах визначених цим договором за 17 одиниць обладнання та механізмів ціну 15900,00 грн. із врахуванням ПДВ;

- пунктом 1.4. договорів встановлено, що право власності на майно переходить до покупця 30.12.2005 або раніше в момент здійснення покупцем повних розрахунків за придбане майно. Акт приймання-передачі підписується сторонами в трьохденний термін з моменту здійснення повних розрахунків за придбане майно або з моменту набуття покупцем права власності на придбане майно;

- за умовами п. 2.1. договорів покупець зобов'язаний внести кошти із врахуванням ПДВ за придбане майно протягом п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги про оплату від продавця. Плата за майно вноситься на підставі цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на рахунок вказаний продавцем у вимозі про оплату товару;

- згідно з умовами п. 3.1. договорів передача майна здійснюється продавцем покупцю в трьохденний термін з моменту здійснення повних розрахунків за придбане майно або з моменту набуття покупцем права власності на придбане майно. Одночасно з майном передаються його приналежності та документи в т.ч. технічні паспорти, тех. талони, номерні знаки тощо;

- у п. 3.2. договорів сторони погодили, що передача майна продавцем і прийняття покупцем посвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами;

- 26.12.2005 ТОВ "Компанія "Розточчя" перерахувало кошти в сумі 55000,00 грн. за договором № 12-10/10 від 04.10.2005 та в сумі 15900,00 грн. за договором № 13-10/10 від 04.10.2005 на вказаний продавцем рахунок - Державній виконавчій службі у Рівненській області, що підтверджується банківською випискою;

- 28.12.2005 ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" в особі президента Семківа Михайла Йосиповича та ТОВ "Компанія "Розточчя" в особі генерального директора Садового Степана Васильовича підписали та скріпили відтисками печаток акт приймання-передачі з якого вбачається, що на виконання п. 3.1. та 3.2. договору купівлі-продажу № 12-10/10 від 04.10.2005 ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало, а ТОВ "Компанія "Розточчя" прийняло вісімнадцять одиниць обладнання та механізмів на загальну суму 55000,00 грн. із врахуванням ПДВ, відповідно до наведеного в акті переліку;

- також 28.12.2005 уповноважені представники сторін договору № 13-10/10 підписали акт приймання-передачі на підтвердження того, що продавець передає, а покупець приймає сімнадцять одиниць обладнання та механізмів на загальну суму 15900 грн. із врахуванням ПДВ відповідно до переліку;

- у п. 3 актів приймання-передачі від 28.12.2005 зазначено, що сторони підтверджують відсутність взаємних претензій;

- 09.09.2005 ТОВ "Компанія "Розточчя" та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" укладено договір № 3-10/14, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця визначене цим договором майно, покупець зобов'язується сплатити продавцю на умовах визначених цим договором за 69 одиниць обладнання та механізмів ціну в розмірі 34550,00 грн. із врахуванням ПДВ (п. 1.1. договору);

- пунктом 1.4. договору від 09.09.2005 встановлено, що право власності на майно переходить до покупця 30.12.2005 або раніше в момент здійснення покупцем повних розрахунків за придбане майно. Акт приймання-передачі підписується сторонами в трьохденний термін з моменту здійснення повних розрахунків за придбане майно або з моменту набуття покупцем права власності на придбане майно;

- 28.12.2005 ТОВ "Компанія "Розточчя" кошти в сумі 34550,00 грн. за договором № 3-10/14 від 09.09.2005 перераховані Державній виконавчій службі у Рівненській області, що підтверджується банківською випискою;

- уповноваженими представниками сторін 10.01.2006 підписаний та завірений відтисками їх печаток акт приймання-передачі;

- відповідно до договору № 3-10/14 від 09.09.2005 та акта приймання-передачі від 10.01.2006 ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало, а ТОВ "Компанія "Розточчя" прийняло у власність майно на загальну суму 34550,00 грн. відповідно до наведеного в акті переліку;

- 11.09.2009 ДП НАЕК "Енергоатом" та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" укладено угоду № 1166 на проведення розрахунків, відповідно до п. 1 угоди № 1166 від 11.09.2009 зазначено, що ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" здійснить поставку комплектуючих, обладнання асфальтно-бітумного заводу для послідуючого його використання ДП НАЕК "Енергоатом" у виробничому процесі по виготовленню асфальту в кількості, номенклатурі та ціні, згідно з специфікацією, що є додатком № 1 до даної угоди на загальну суму 423863,05 грн.;

- у додатку № 1 до угоди на проведення розрахунків № 1166 вказано відповідне майно у кількості 11 одиниць.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач стверджував про те, що майно, яке передається ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" для ДП НАЕК "Енергоатом" в порядку погашення заборгованості є саме тим майном, яке раніше придбано позивачем у ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" відповідно до укладених договорів №№ 12-10/10, 13-10/10 від 04.19.2005 та актів приймання-передачі від 28.12.2005, а також договору № 3-10/14 від 09.09.2005 та акта приймання-передачі від 10.01.2006.

Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 202, 204, 215, 217, 317, 321, 328, 392, 626 ЦК України, дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову. При цьому судами правомірно зазначено про те, що факт набуття права власності позивачем на асфальтозмішувач ДС-117, 1986 року випуску; агрегат мінерального порошку ДС-185, 2003 року випуску; котел бітумоварочний АБГР, 1999 року випуску в кількості 2 шт., підтверджується договорами № 12-10/10; № 13-10/10 від 04.10.2005, вимогами про оплату майна № 12-10/10-В, №13-10/10-В від 23.12.2005, банківською випискою від 26.12.2005, актами приймання-передачі.

Так, судами зазначено про те, що на час розгляду даної справи вказані договори є чинними, що підтверджується відповідним рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2012 у справі № 5015/479/12 (10-02/5(19/48)), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012, про визнання недійсними договорів, на підставі яких позивачем було придбано у власника майно.

При цьому, судами правомірно не взято до уваги посилання ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення господарських судів у справі № 10-02/5 (19/48) (про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених позивачем та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС"), оскільки останні були скасовані судами вищих інстанцій, про що зазначено вище.

Крім того, посиланням відповідача-1 на рішення судів у справі № 2а-686-2006 (про визнання незаконними дій посадових осіб ДВС), також судами попередніх інстанцій надано відповідну оцінку і правомірно зазначено про те, що факти, встановлені у вказаних судових рішеннях не вплинули на дійсність договорів купівлі-продажу, укладених позивачем та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС".

Посилання скаржника на те, що спірне обладнання не вибувало з балансу ЗАТ УБ "РАЕС" також є необґрунтованим, оскільки перебування майна на балансі підприємства не свідчить про наявність права власності на нього, що обґрунтовано встановлено господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Отже, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів про те, що на дату укладення угоди на проведення розрахунків № 1166 від 11.09.2009 ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" не було власником спірного майна та відповідно до ст. 317 ЦК України не мало права на його відчуження чи розпорядження.

При цьому, судами встановлено, що у переліку майна, яке зазначено у специфікації до угоди № 1166 від 11.09.2009, яка є додатком № 1 до угоди на проведення розрахунків № 1166 від 11.09.2009 предметом укладених договорів №№ 12-10/10, 13-10/10 від 04.10.2005 та актів приймання-передачі від 28.12.2005, а також договору № 3-10/14, від 09.09.2005 та акта приймання-передачі від 10.01.2006 є лише асфальтозмішувач ДС-117, 1986 року випуску; агрегат мінерального порошку ДС-185, 2003 року випуску, котел бітумоварочний АБГР, 1999 року випуску в кількості 2 шт.

Пунктом 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 роз'яснено, що за загальним правилом ст.217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що угоду на проведення розрахунків № 1166 від 11.09.2009 слід визнати недійсною в частині передачі лише окремого майна, а саме: асфальтозмішувача ДС-117, 1986 року випуску; агрегата мінерального порошку ДС-185, 2003 року випуску, котла бітумоварочний АБГР, 1999 року випуску в кількості 2 шт.

Враховуючи, що судами було встановлено факт набуття права власності позивачем на асфальтозмішувач ДС-117, 1986 року випуску; агрегат мінерального порошку ДС-185, 2003 року випуску; котел бітумоварочний АБГР, 1999 року випуску в кількості 2 шт., суди також правомірно дійшли висновку про визнання права власності за позивачем на вказані об'єкти.

Стосовно інших позовних вимог, суди дійшли висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на їх безпідставність та недоведеність. Рішення у цій частині ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що рішення господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 та рішення господарського суду Рівненської області від 04.06.2013 у справі № 918/424/13 залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: І. Алєєва В. Картере