Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а-17879/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17879/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі місті Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003612308 від 09.09.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Преміум Інжінірінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 15.08.2011 року № 9192/23-08/33735221.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.1, п.п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 871 883,00 грн..

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0003612308 від 09.09.2011 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Актом перевірки встановлено, що до складу податкового кредиту в травні 2009 року позивачем віднесено за податковою накладною, в якій не відображено порядковий номер, отриманої від контрагента ТОВ «ТФ «Борістен» від 06.05.2009 року на суму податку на додану вартість - 29 967,00 грн., чим порушено вимоги п.п.7.2.1, п.7.2, абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Положеннями п.п.7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено вичерпний перелік реквізитів для заповнення податкової накладної.

Згідно вимог п.п.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна контрагента ТОВ «ТФ «Борістен» від 06.05.2009 року оформлена з порушенням зазначених вище норм податкового законодавства України, у зв'язку з чим не може бути належною підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Позивачем до податкового органу така заява зі скаргою не подавалась.

Проаналізувавши зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку про протиправність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною контрагентом ТОВ «ТФ «Борістен» від 06.05.2009 року (без порядкового номера) на суму податку на додану вартість 29 967,00 грн..

Згідно акту перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту по правовідносинах з ТОВ «Аксіома», ПП «Вікторія - 2007», ТОВ «Лінгва Плюс».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг» укладено з ТОВ «Аксіома» договір поставки № 26-01/2011 АНП від 26.01.2011 року.

За податковими накладними виписаних контрагентом позивача ТОВ «Аксіома» сформовано податковий кредит.

Згідно баз даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «Аксіома» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг» за січень 2011 року, лютий 2011 року.

В проваджені СВ ПМ ДПА у м. Києві, та СВ ПМ ДПІ у м. Дніпродзержинську знаходиться кримінальна справа № 78-00164, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва, а також пособництва в умисному ухиленню від сплати податків, вчиненого ОСОБА_4 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.25, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Проведеним слідством по справі та за результатами оперативно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_4 з метою покриття незаконної діяльності - пособництва в умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах, організував створення та державну реєстрацію на підставних осіб ряду суб'єктів підприємницької діяльності до складу яких входить ТОВ «Аксіома».

Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаного суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 документально оформлював неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Отримані в ході проведення слідчо-оперативних заходів матеріали свідчать, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Аксіома», здійснювалась поза межами правого поля, направлена на штучне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг» укладено з ПП «Вікторія-2007» договір поставки №01-09/2010 НПВ від 01.09.2010 року.

За податковими накладними виписаними контрагентом позивача ПП «Вікторія-2007» сформовано податковий кредит.

Згідно з базою даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ПП «Вікторія-2007» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг» за вересень 2010 року, листопад 2010 року.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг» в перевіряємому періоді було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Лінгва Плюс» згідно наданих до перевірки податкових накладних.

Відповідно до бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», ПП «Лінгва Плюс» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг» за вересень 2010 року.

Контрагентами позивача не було задекларовано податкові зобов'язання для їх сплати до державного бюджету.

Судом першої інстанції досліджено дійсність та реальність укладених договорів на підставі норм Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

В рішенні суду першої інстанції надано обґрунтовану правову оцінку виконанню умов договорів та підтвердження первинними документами.

Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 вищевказаного Закону України, п.198.1, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Згідно пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими документами. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Виконання умов договорів поставки не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим контрагенти позивача не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Податковим органом не встановлено факту передачі товарів (послуг) позивачу, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, платіжних доручень, що засвідчують оплату, а також інших первинних документів.

З наведеного вбачається, що фінансово-господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Преміум Інжінірінг» здійснюється поза межами правового поля, а господарські операції відбулися лише документально.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено реальності господарських операцій, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит за звітній період, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.12.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.