Ухвала

від 05.12.2013 по справі 816/4635/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р.Справа № 816/4635/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 816/4635/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ"

до Державної екологічної інспекції у Полтавській області треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" , Приватне підприємство "Спецекологія"

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

01 серпня 2013 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" (далі по тексту - ТОВ «ЮГ-СМ») звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" (далі по тексту - ТОВ «ГПЛ»), Приватне підприємство "Спецекологія" (далі по тексту - ПП «Спецекологія») про визнання протиправною бездіяльності Державної екологічної інспекції в Полтавській області як суб'єкта владних повноважень та зобов'язання здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив), який належить ТОВ "ЮГ-СМ" відповідно до заяви від 15.07.2013 року в порядку та на умовах, що визначені чинним законодавством України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року по справі № 816/4635/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ", Приватне підприємство "Спецекологія" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Полтавській області стосовно непроведення державного екологічного контролю.

Зобов'язано Державну екологічну інспекцію у Полтавській області здійснити дії щодо завершення державного екологічного контролю вантажу мастил (олив), який імпортує Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ", відповідно до заяви від 15 липня 2013 року б/н з урахуванням положень Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221, та наданого Договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) № 2/ПЛ від 12 липня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" (ідентифікаційний код 32271610) з Державного бюджету України в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області (ідентифікаційний код 38019348) витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 20 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року по справі № 816/4635/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на відсутність у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" права на видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив), що відображено у наданій до Інспекції для державного екологічного контролю копії Ліцензії ПП «Спецекологія», а також на відсутність в умовах договору № 2/ПЛ від 12.07.2013 р., укладеного між ТОВ «ЮГ-СМ» та ПП «Спецекологія», положень щодо організації та проведення робіт із збирання, перевезення, зберігання, утилізації, видалення, знешкодження відпрацьованих мастил (олив) згідно з вимогами, передбаченими Порядком збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 року № 1221. Вказує на неналежне завірення наданих до державного екологічного контролю документів. Крім того, зазначив, що чинним законодавством Державну екологічну інспекцію не обмежено у строках розгляду заяв суб'єктів господарювання щодо проведення державного екологічного контролю вантажу, а тому вважає правомірними дії відповідача щодо повідомлення ТОВ «ЮГ-СМ» в межах 30-денного строку (12.08.2013 року) про неможливість подальшого здійснення екологічного контролю за заявою позивача від 15.07.2013 року та його завершення.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначив, що позивачем 15.07.2013 року було подано до державного екологічного контролю повний пакет документів, передбачений пунктом 16 Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 року № 1221, однак, відповідачем, незважаючи на неодноразові звернення позивача, безпідставно не було розглянуто заяви ТОВ "ЮГ-СМ" протягом розумного строку. Така бездіяльність відповідача потягла за собою понесення позивачем матеріальних збитків та слугувала підставою для звернення ТОВ "ЮГ-СМ" до суду з даним позовом. Вважає неспроможними посилання відповідача на відсутність у ліцензії ПП "Спецекологія", з яким у позивача було укладено договір № 2/ПЛ від 12.07.2013 року щодо збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил, деяких операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (видалення та утилізація відпрацьованих мастил), оскільки ПП "Спецекологія" не позбавлено можливості залучення сторонніх суб'єктів господарювання з метою виконання власних зобов'язань перед позивачем по справі за договором № 2/ПЛ.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" згідно зовнішньоекономічного контракту № СМ-12/01100/268/Д від 17.12.2012 року імпортує мастила (оливи) на територію України згідно міжнародної товарно-транспортної накладної А№0420352 від 10.07.2013 року, копія якої наявна у матеріалах справи (а.с. 12, 15-22).

На виконання вимог Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221 (далі по тексту - Порядку № 1221), зокрема, пункту 4 Порядку, позивач, як імпортер мастил (олив), забезпечив здійснення збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив) шляхом укладення договору зі спеціалізованим підприємством ПП "Спецекологія", яке має ліцензію на право поводження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами (а.с.7-10, 31-32).

15 липня 2013 року з метою здійснення державного екологічного контролю вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" (далі по тексту - ТОВ "ЮГ-СМ") подано до Державної екологічної інспекції в Полтавській області заяву (а.с.112) та надано державному інспектору визначений законодавством пакет документів, у тому числі, завірені печаткою копії Договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), укладеного із спеціалізованим підприємством ПП "Спецекологія" від 12 липня 2013 року № 2/ПЛ (а.с. 119-120), копію ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України серії АГ № 594524 на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, утилізація) із строком дії 31.01.2011 р. - 31.01.2016 р. (а.с. 116), а також копії документів, що підтверджують факт оплати Замовником послуг спеціалізованого підприємства за Договором від 12 липня 2013 року № 2/ПЛ та інші.

17 липня 2013 року позивач звернувся до Державної екологічної інспекції в Полтавській області із заявою вих. № 17/07, у якій просив вжити заходів щодо визначення подальшої долі вантажу мастил (олив), а саме забезпечити оформлення товаросупровідних документів або дати офіційну вмотивовану відмову у такому оформленні (а.с. 161).

01 серпня 2013 року, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незавершення державного екологічного контролю, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив суд визнати бездіяльність Державної екологічної інспекції в Полтавській області протиправною та зобов'язати Державну екологічну інспекцію в Полтавській області здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив), який належить ТОВ "ЮГ-СМ" відповідно до заяви від 15.07.2013 року в порядку та на умовах, що визначені чинним законодавством.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних відносинах, зобов'язання Державної екологічної інспекції в Полтавській області здійснити дії щодо завершення державного екологічного контролю вантажу мастил (олив), який імпортує ТОВ "ЮГ-СМ", відповідно до заяви від 15 липня 2013 року б/н з урахуванням положень Порядку № 1221, та наданого Договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) № 2/ПЛ від 12 липня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 року № 1221 "Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)" установлено, що: підприємства, установи та організації всіх форм власності, що виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи) за кодами товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД 2710 19 81 00, 2710 19 83 00, 2710 19 87 00, 2710 19 91 00, 2710 19 93 00, 2710 19 99 00, 3403 19 10 00, 3403 19 91 00 і 3403 99 10 00, внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов'язані самостійно відповідно до законодавства забезпечити збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив) або укласти договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів, чи іншими суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням установленої цією постановою мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив); мінімальна ціна на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) становить 0,8 гривень (без урахування податку на додану вартість) за 1 літр.

За приписами пункту 4 цієї постанови Державна екологічна інспекція повинна забезпечити здійснення контролю за дотриманням вимог підприємствами, установами та організаціями зазначених в абзаці другому пункту 2 цієї постанови.

Приписами пункту 4 Порядку № 1221 передбачено, що виробники та імпортери мастил (олив) самостійно забезпечують відповідно до законодавства збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених чи ввезених ними в Україну мастил (олив), або укладають договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими суб'єктами господарювання (спеціалізованими підприємствами), що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем (Замовник) та спеціалізованим підприємством ПП "Спецекологія" (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) від 12 липня 2013 року № 2/ПЛ (а.с. 119-120). Згідно умов зазначеного договору Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику послуги зі збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил (олив).

Матеріалами справи підтверджено, що контрагент позивача ПП "Спецекологія" здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, утилізація) серії АГ № 594524 від 12 квітня 2011 року із строком дії ліцензії: 31.01.2011 р. - 31.01.2016 р. (а.с. 116-117).

Законодавче закріплення визначення терміну "спеціалізоване підприємство", під яким слід розуміти суб'єкта господарювання, його філію, інший відокремлений підрозділ, які здійснюють операції поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та надають послуги, пов'язані із збиранням, видаленням, знешкодженням та утилізацією відпрацьованих мастил (олив), на підставі відповідної ліцензії /підпункт 8 пункту 2 Порядку № 1221/, дає підстави вважати ПП "Спецекологія" спеціалізованим підприємством, оскільки останнє має усі передбачені зазначеною нормою ознаки такого.

Відповідно до пунктів 16-19 Порядку № 1221 для здійснення державного екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон імпортер мастил (олив) надає державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції (далі - державний інспектор) завірені печаткою імпортера:

дві копії договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходам;

дві копії документів про оплату послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив);

у разі самостійного виконання зазначених робіт - дві копії підтвердних документів (ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами).

Після перевірки договорів на відповідність товаросупровідним документам державний інспектор вносить відповідні дані до журналу обліку договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), що ведеться в електронному вигляді за формою, встановленою Держекоінспекцією. На двох примірниках копій договорів державний інспектор проставляє відповідний штамп про внесення до бази даних.

За результатами проведення екологічного контролю мастил (олив), на товаросупровідних документах державний інспектор проставляє відповідний штамп.

Один примірник копії договору разом з копією платіжних документів (у разі укладення договорів) залишається у державного інспектора, а другий повертається імпортеру товару.

Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що державний екологічний контроль передбачає декілька етапів та розпочинається з прийняттям державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції заяви та завірених печаткою імпортера копій документів, а завершується поверненням імпортеру примірника договору та товаросупровідних документів.

При цьому завершенню процедури державного екологічного контролю передують стадії перевірки документів, внесення відповідних даних до журналу обліку договорів, що ведеться в електронному вигляді за формою, встановленою Держекоінспекцією, та проставляння відповідного штампу про внесення до бази даних на двох примірниках договорів та на товаросупровідних документах.

Матеріалами справи підтверджено, що 15 липня 2013 року з метою здійснення державного екологічного контролю вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ" (далі по тексту - ТОВ "ЮГ-СМ") подано до Державної екологічної інспекції в Полтавській області відповідну заяву (а.с.112) та надано визначений законодавством пакет документів, у тому числі, завірені печаткою копії Договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), укладеного із спеціалізованим підприємством ПП "Спецекологія" від 12 липня 2013 року № 2/ПЛ (а.с. 119-120), копію ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України серії АГ № 594524 на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, утилізація) із строком дії 31.01.2011-31.01.2016 (а.с. 116), а також копії документів, що підтверджують факт оплати Замовником послуг спеціалізованого підприємства за Договором від 12 липня 2013 року № 2/ПЛ.

Слід відмітити, що державний інспектор прийняв до державного екологічного контролю подані документи та не повідомляв позивача про будь-які недоліки при оформленні прийнятих документів в частині їх завірення.

З листів Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 12 серпня 2013 року (а.с. 159, 162) вбачається позиція відповідача, яка полягає у неможливості завершення державного екологічного контролю саме з підстав відсутності у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" компетенції щодо видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив), тобто державний екологічний контроль вантажу ТОВ "ЮГ-СМ" зупинився на стадії перевірки документів, наданих імпортером для здійснення відповідного контролю.

Будь-які інші причини неможливості завершення державного екологічного контролю у даних листах не зазначені та позивачу не доведені.

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача про невідповідність поданих документів вимогам пункту 16 Порядку через їх завірення печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ", а не ТОВ "ЮГ-СМ", оскільки разом із вказаними документами до Державної екологічної інспекції в Полтавській області було подано договір - доручення № 2013/02/01 від 01.02.2013 року про надання послуг на брокерсько-митне обслуговування, згідно пунктів 1.1., 2.2. якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" (далі по тексту - ТОВ "ГПЛ") зобов'язується здійснити роботу по брокерсько-митному обслуговуванню, представляти інтереси замовника (ТОВ "ЮГ-СМ") на митниці, в інших організаціях, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків на умовах даного договору та має право завіряти документи, що мають відношення до митного оформлення товарів своєю печаткою (а.с. 156-157).

Крім того, позивачем 02.09.2013 року повторно було надано відповідачу відповідний пакет документів із супровідним листом вих. № 02/09 від 02.09.2013 року (а.с. 184).

Колегія суддів вважає доводи контролюючого органа про неможливість завершення державного екологічного контролю з підстав відсутності в ліцензії ПП "Спецекологія" операцій з видалення та знешкодження відпрацьованих мастил необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 пункту 2 Порядку № 1221 відпрацьовані мастила (оливи) - гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, що повністю або частково втратили свої первісні якості, не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням, включені як небезпечні відходи до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. N 1120 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 29, ст. 1217), і поводження з якими здійснюється за умови наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами.

Частиною 5 пункту 2 Порядку № 1221 передбачено, що поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) - дії, спрямовані на збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил (олив), включаючи нагляд за місцями видалення.

Таким чином, законодавством встановлена обов'язкова умова для поводження з відпрацьованими мастилами, а саме: наявність у суб'єкта господарювання ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, та встановлений перелік допустимих дій, вчинення яких відповідає терміну "поводження з відпрацьованими мастилами", унормованому Порядком № 1221, тобто встановлені види поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

Аналізуючи норму закону, можна зробити висновок, що законодавець надає право сторонам регульованого ним правовідношення певну самостійність у визначенні обсягу та характеру своїх прав та обов'язків. Тобто суб'єкт правовідносин самостійно обирає та визначає ту чи іншу дію, яку буде вчинятиме з метою поводження з відпрацьованими мастилами.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1221 терміни "виробник відходів", "зберігання відходів", "збирання відходів", "перевезення відходів", "оброблення відходів", "утилізація відходів", "видалення відходів", "знешкодження відходів" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про відходи".

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Знешкодження відходів - зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

Утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Таким чином, аналізуючи визначення термінів "видалення відходів" та "знешкодження відходів" можна дійти висновку, що процедура видалення відходів взагалі виключає таку процедуру як утилізація, а знешкодження відходів - це дії, спрямовані на усунення небезпечних властивостей.

Тобто, утилізація є незалежним від знешкодження або видалення та не пов'язаним із знешкодженням та видаленням способом поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та, відповідно, при укладанні виробниками та імпортерами мастил (олив), на виконання п.4 Порядку № 1221, договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) може бути застосована як самостійний та остаточний вид поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що законодавець, встановлюючи перелік видів поводження з відпрацьованими мастилами (оливами), визначає не вичерпний єдиний та нерозривний комплекс послідовних або взаємопов'язаних дій, а встановлює перелік дій, в межах яких сторони правовідносин, регульованих Порядком № 1221, мають визначити свої права та обов'язки.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що пунктом 4 Порядку № 1221 встановлюється обов'язок виробників та імпортерів мастил (олив), зокрема, укладати договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими суб'єктами господарювання (спеціалізованими підприємствами), що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Таким чином, даний факт вказує на можливість та допустимість залучення третіх осіб за відповідними договорами, що мають право здійснювати ті чи інші дії щодо поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

Колегія суддів відзначає відсутність законодавчо встановленої компетенції відповідача щодо надання аналізу господарській діяльності спеціалізованого підприємства, оскільки останнє, як самостійний суб'єкт господарювання, не позбавлене права залучати до виконання робіт, на які не поширюється дія його ліцензії, компетентних третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не визначено терміну розгляду заяв суб'єктів господарювання щодо проведення державного екологічного контролю вантажу. З урахуванням вимог Конституції України, господарського та цивільного законодавства, слід дійти висновку, що таким строком належить вважати найкоротший розумний строк, необхідний для здійснення Інспекцією заходів, визначених пунктами 17-19 Порядку № 1221, проте, відповідачем визначено місячний строк розгляду звернень позивача, що судом оцінюється критично, оскільки причина, яка на думку відповідача унеможливлювала закінчення ним державного екологічного контролю, а саме відсутність в наданій до екологічного контролю ліцензії ПП "Спецекологія" операцій з видалення та знешкодження відпрацьованих мастил, встановлена відповідачем при наданні позивачем 15.07.2013 року вказаної ліцензії державному інспектору та її перевірці інспектором.

Однак, причини незавершення державного екологічного контролю з підстав відсутності у спеціалізованого підприємства ПП "Спецекологія" компетенції щодо видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив) були доведені позивачу листами від 12.08.2013 року № 2982/01-14/04-17 та № 2983/01-14/04-17, тобто вже після звернення позивача до суду з даним позовом, відкриття провадження у справі № 816/4635/13-а, та отримання 06.08.2013 року ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с. 159,162).

Між тим, слід відмітити, що позивач 18.07.2013 року письмово звертався до начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області щодо якнайшвидшого вжиття заходів для визначення подальшої долі вантажу мастил (олив) шляхом забезпечення оформлення товаросупровідних документів згідно вимог Порядку № 1221, п.2.6 наказу Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 204 від 08.09.1999 р., або надання офіційної відмови в такому оформленні (а.с.69-70).

Однак, такі заходи позивача не призвели до завершення відповідачем державного екологічного контролю вище вказаного вантажу.

Таким чином, відповідачем було прийнято документи для здійснення державного екологічного контролю за дотриманням підприємством зазначених у абзаці 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 року № 1221 "Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)", однак, вказаний контроль не завершено.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням відсутності у відповідача доказів на підтвердження обґрунтованості та поважності тривалого строку розгляду заяв позивача, а також, з урахуванням того факту, що бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні оформлення товаросупровідних документів на вантаж мастил (олив) згідно Порядку № 1221 та відсутності відмови щодо здійснення державного екологічного контролю, фактично зупинила господарську діяльність позивача, колегія суддів вважає дії відповідача такими, що свідчать про затягування строку розгляду звернень підприємства та вважає останні неприпустимими, оскільки вони призводять до порушення законних інтересів позивача.

Як встановлено частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах, не вчинивши протягом розумного строку дій щодо завершення державного екологічного контролю вантажу мастил (олив), який імпортується Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СМ", відповідно до заяви від 15 липня 2013 року б/н, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ЮГ-СМ» до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання відповідача вчинити дії щодо завершення державного екологічного контролю вищезазначеного вантажу з урахуванням Порядку № 1221 та наданого позивачем Договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) № 2/ПЛ від 12.07.2013 року, укладеного позивачем із ПП «Спецекологія», підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невідповідності оформлення наданих копій документів положенням п.5.27 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Вимоги до оформлення документів», оскільки, неналежне, на думку відповідача, завірення документів, наданих до державного екологічного контролю разом із заявою позивача від 15.07.2013 року, не було підставою для відмови позивачеві у завершенні державного екологічного контролю, та не може бути підставою для такої відмови у розумінні Порядку № 1221.

Крім того, слід вказати, що пунктом 16 Порядку, на норми якого посилається відповідач, не визначено вимог щодо формулювання засвідчувального напису на копіях документів, що надаються до державного екологічного контролю.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність у договорі № 2/ПЛ від 12.07.2013 року між позивачем та ПП "Спецекологія" положень щодо організації та проведення робіт із збирання, перевезення, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив) згідно з вимогами, встановленими Порядком № 1221, зокрема, щодо мережі приймальних пунктів, через яку здійснюватиметься збирання відпрацьованих мастил (олив), розміщення інформації про вказані приймальні пункти, вимоги до резервуарів для відпрацьованих мастил (олив), порядку приймання відпрацьованих мастил (олив), заходи щодо недопущення потрапляння відпрацьованих мастил (олив) у поверхневі та підземні води, ґрунти, а також у каналізаційні системи та в контейнери для збирання побутових відходів тощо, оскільки Порядком № 1221 не покладено ані на виробників та імпортерів мастил, ані на спеціалізовані підприємства обов'язку відображення подібних положень у договорі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд при прийнятті рішення в частині задоволення позовних вимог дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в частині задоволення позовних вимог не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 816/4635/13-а в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.