Рішення

від 16.12.2013 по справі 903/1022/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2013 р. Справа № 903/1022/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЕТРІН-ОІЛ", м. Луцьк

до фізичної особи-підприємця Скоклюк Олени Володимирівни, м. Луцьк

про стягнення 17782,71 грн

Суддя Вороняк А. С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Романюк К.К. - директор, наказ №1-09/12-ОК від 04.09.2012р.; Мовшук С.В. адвокат, посвідчення №35 від 12.06.2008р., договір про надання юридичних послуг від 02.09.2013р..

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "КЕТРІН-ОІЛ" звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Скоклюк Олени Володимирівни про стягнення 17782,71 грн. заборгованості, з них 17487 грн. основна заборгованість, 175,58 грн. - 19% річних за користування чужими коштами, 120,13 грн. пеня та 1720,50 грн. судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №30041 від 30.04.2013р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.10.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 06.11.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.11.2013р. розгляд справи відкладено на 27.11.2013р. для з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.11.2013р. розгляд справи продовжено до 17.12.2013р., розгляд спору відкладено на 11.12.2013р. для надання нових доказів, повного з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів.

10.12.2013р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли видаткові накладні по договору купівлі-продажу нафтопродуктів №30041 від 30.04.2013р., звіт про дебетові і кредитові операції між позивачем та відповідачем та податкові накладні по всіх видаткових накладних наявних у матеріалах справи.

В судовому засіданні 11.12.2013р. представники позивача позов підтримали, вимоги просили задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду від 04.10.2013р., від 06.11.2013р. та від 27.11.2013р. не виконав, компетентного представника в судове засідання не направив, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4302003828159 від 04.12.2013р..

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

30.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КЕТРІН-ОІЛ" (далі - Продавець) та фізичною особою-підприємцем Скоклюк Оленою Володимирівною (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №30041 (далі -Договір).

Згідно п.1.1. Договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти в асортименті(в подальшому Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору.

У п.1.2. Договору зазначено, що загальна кількість Товару за даним Договором становить суму кількості поставленого протягом терміну дії даного Договору Товару.

Згідно п.2.2. Договору кількість Товару(партії Товару) зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній.

Згідно п.3.2. Договору загальна сума Договору становить суму вартості Товару, поставленого протягом терміну дії даного Договору, згідно видаткових накладних на Товар(партію Товару).

Згідно п.4.1. Договору розрахунок між сторонами здійснюється в Українській національній валюті - гривні. Вид розрахунків - безготівковий, Форма розрахунків - платіжним дорученням.

Згідно п.4.2. Договору розрахунок за Товар здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів з моменту поставки Товару, якщо інший строк(термін) оплати не визначено Сторонами.

Згідно п.4.4. Договору зобов'язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію Товару на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов зазначеного Договору позивачем згідно видаткових накладних №PH-0000066 від 29.04.2013р. на суму 38148 грн., №PH-0000075 від 30.04.2013р. на суму 38852 грн., №PH-0000018 від 15.05.2013р. на суму 13950 грн., №PH-0000028 від 20.05.2013р. на суму 15345 грн., №PH-0000040 від 23.05.2013р. на суму 17670 грн., №PH-0000055 від 31.05.2013р. на суму 30060 грн., №PH-0000059 від 31.05.2013р. на суму 3507 грн., №PH-0000066 від 27.06.2013р. на суму 35010 грн., №PH-0000013 від 09.07.2013р. на суму 1932 грн., №PH-0000044 від 19.07.2013р. на суму 1395 грн., було поставлено товару відповідачу на загальну суму 195869 грн..

Згідно наданого звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку 26002060940867 ТзОВ "КЕТРІН-ОІЛ" відповідач оплатив товар на суму 178382 грн..

Податковими накладними за №67 від 29.04.2013р., №76 від 30.04.2013р., №18 від 15.05.2013р., №28 від 20.05.2013р., №40 від 23.05.2013р., №60 від 31.05.2013р., №55 від 31.05.2013р., №66 від 27.06.2013р., №14 від 09.07.2013р., №43 від 19.07.2013р., стверджується відображення проданого Товару у податковій звітності позивача.

Доказами отримання поставленого Товару згідно Договору є часткові проплати відповідача, що свідчить про прийняття до виконання вказаних видаткових накладних.

Станом на час розгляду справи, в порушення умов Договору, відповідачем вартість отриманого товару оплачено частково в сумі 178382, сума отриманого Товару у розмірі 17487 грн. не оплачена, заперечення з приводу заявлених позовних вимог та контррозрахунку заборгованості відповідачем - не надано.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України(далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір купівлі-продажу нафтопродуктів №30041 від 30.04.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання та часткову оплату їх відповідачем, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 17487 грн.

Сума заборгованості 17487 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 120,13 грн. пені за період прострочення оплати з 05.09.2013р. по 19.09.2013р. на суму заборгованості 22487 грн., слід зазначити наступне.

Згідно п.6.2.1. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного Договору Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем було допущено помилку у визначені суми боргу на яку слід нараховувати пеню та періоди нарахувань останньої.

Позивач у наданому суду розрахунку, не врахував здійснену відповідачем проплату 06.09.2013р. у розмірі 5000 грн.(платіжне доручення №213 від 06.09.2013р.).

Суд провівши власний перерахунок встановив, що пеню слід було нараховувати в період прострочення з 05.09.2013р. по 06.09.2013р. на суму 22487 грн., яка становить - 16,02 грн. та в період прострочення з 07.09.2013р. по 19.09.2013р. на суму 17487 грн.(оскільки 06.09.2013р. відбулась проплата у розмірі 5000 грн.), яка становить - 80,97 грн.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 120,13 грн. підлягає до часткового задоволення в сумі 96,99 грн.(16,02 грн. + 80,97 грн.), в решті вимоги щодо стягнення пені у розмірі 23,14 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення 175,58 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 19% річних в період прострочення оплати 05.09.2013р. по 19.09.2013р. на суму заборгованості 22487 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.6.2.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного Договору Продавець має право стягнути з Покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 19% річних від неоплаченої вартості Товару. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення Покупцем зобов'язання.

Згідно ст.692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст.536 ЦК України).

Сторони у Договорі купівлі-продажу нафтопродуктів №30041 від 30.04.2013р. погодили між собою розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, що склав 19%.

Судом встановлено, що позивач також допустив помилку при у визначені суми боргу на яку слід нараховувати 19% річних та періоди нарахувань останніх.

Суд вважає, що 19% річних за користування чужими грошовими коштами слід нараховувати в період прострочення з 05.09.2013р. по 06.09.2013р. на суму 22487 грн., які становлять - 23,41 грн. та в період прострочення з 07.09.2013р. по 19.09.2013р. на суму 17487 грн.(оскільки 06.09.2013р. відбулась проплата у розмірі 5000 грн.), які становлять - 118,34 грн..

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення 19% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 175,58 грн. підлягає до часткового задоволення в сумі 141,75 грн.(23,41 грн. + 118,34 грн.), в решті вимоги щодо стягнення 19% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 33,83 грн. слід відмовити

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 17782,71 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 17725,74 грн., з них 17487 грн. основна сума заборгованості, 96,99 грн. - пеня, 141,75 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, в частині стягнення 56,97 грн., з них 23,14 грн. - пеня та 33,83 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами - відмовити.

Щодо стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу в розмірі 2500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Із дослідженого в судовому засіданні договору від 02.09.2013р. про надання юридичних послуг з додатком (калькуляцією вартості наданих послуг) слідує, що вартість наданих послуг становить 2500 грн., з них консультація з приводу виниклого спору - 200 грн., підготовка та оформлення документів в порядку досудового врегулювання спору - 300 грн., розробка та подача до суду позовної заяви у спорі - 500 грн., участь у судовому засіданні, як представника сторони - 1500 грн..

Представник позивача долучив до матеріалів справи платіжне доручення №578 від 14.10.2013р., що підтверджує витрати позивача в сумі 2500 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, заявлений до відшкодування у даній справі, на думку суду, є неспіврозмірним і понесення витрат у такому розмірі позивачем не можна вважати розумним та необхідним.

Зважаючи на те, що категорія даної справи не є складною, обсяг зібраних у справі доказів, які потребували попередньому вивченню, кількість складених позивачем процесуальних документів, суд вважає, що витрати на оплату послуг адвоката позивачу за рахунок відповідача мають бути відшкодовані у сумі 1000,00 грн.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1714,99 грн. судового збору, в іншій частині (5,51 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Скоклюк Олени Володимирівни (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Островського, 13, ідентифікаційний номер 2870218380) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЕТРІН-ОІЛ" (43022, Волинська область, м. Луцьк, вул. Мамсурова, 10в, код ЄДРПОУ 38339485) 17725,74 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень сімдесят чотири копійки) грн., з них 17487 грн. основна сума заборгованості, 96,99 грн. - пеня, 141,75 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 1714,99 (одну тисячу сімсот чотирнадцять гривень дев'яносто дев'ять копійок) грн. судового збору та 1000 (одну тисячу гривень) грн. витрат позивача на оплату послуг адвоката.

3. У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю "КЕТРІН-ОІЛ" до фізичної особи-підприємця Скоклюк Олени Володимирівни в частині стягнення 56,97 грн., з них 23,14 грн. - пеня та 33,83 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами - відмовити.

Повний текст рішення складено

16.12.13

Суддя А. С. Вороняк