Постанова

від 11.12.2013 по справі 826/17791/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2013 року 10:06 № 826/17791/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Куракін Ю.В. (довіреність від 22.10.2013 р.)

від відповідача: Ярошинський І.М. (довіреність від 31.07.2013 р. № 876/9/26-53-10-09)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕМАК» до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 0000722204,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕМАК» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 0000722204, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 35 279 грн. за основним платежем та на 17 640 грн. за штрафними санкціями.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що висновки ДПІ, викладені в акті камеральної перевірки від 11.10.2013 р., ґрунтуються на начебто безпідставності включення до складу податкового кредиту 35 279 грн. ПДВ на підставі податкової накладної № 21 від 02.08.2013 р., яка не була зареєстрована в ЄРПН.

Позивач надалі зазначає, що ним була допущена помилка при формуванні податкової звітності, яка полягала у тому, що позивачем помилково було зазначено іншу дату і місяць видачі податкової накладної (02.08.2013 р.), яка фактично була видана 25.01.2013 р. за № 21, а податкова накладна від 02.08.2013 р. за № 21 фактично не існувала взагалі.

У зв'язку з цим, 03.10.2013 р. товариством було подано до ДПІ уточнюючий розрахунок за серпень 2012 р. у зв'язку із самостійним виявленням помилок та в додатку № 5 зазначеного розрахунку зменшено суму податкового кредиту на 35 279 грн., який був сформований із зазначенням того, що сформований за п/н. за серпень 2013 р., та збільшено суму податкового кредиту на ту саму суму із зазначенням, що він сформований за податковою накладною контрагента, виданою у січні 2013 р.

З посиланням на положення п. 50.1., 50.2. ПК України позивач зазначає, що не був обмежений у праві уточнити помилкові відомості до проведення камеральної перевірки та уточнивши їх таким чином, не порушував вимог п. 198.2., 198.6., 201.4., 201.7. ПК України на порушення яких посилається відповідач в акті перевірки.

У зв'язку з чим позивач вважає, що відсутні підстави для прийняття спірного рішення.

Відповідач з підстав, викладених в акті перевірки проти позову заперечує, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

11 жовтня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт № 18/26-53-22-04-21 про результати камеральної (електронної ) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВЕРЕМАК» (код з ЄДР 37847489) за серпень 2013 року.

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року № 9055052427 від 04.09.2013 р.

Зазначено, що значення рядку 10.1. декларації складає 43 095 грн., значення згідно з реєстром податкових накладних та ЄРПН - 7816 грн., сума відхилення - 35 279 грн. податкового кредиту з ПДВ.

В контексті наведеного зазначено реквізити податкової накладної, яка не зареєстрована в ЄРПН, але на підставі якої сформовано вищевказану суму податкового кредиту: контрагент ТОВ «ВТВ ФУД», дата видачі 02.08.2013 р., № 21, сума ПДВ 35278,6 грн.

У зв'язку з цим встановлено порушення позивачем п. 201.4., 201.7., 201.10, 198.2., 198.6. ПК України та зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, та відповідальність платника, передбачену п. 123.1. ПК України.

З огляду на це збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником до бюджету (р. 25) на 35 279 грн.

На підставі зазначених вище висновків акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

За податковою декларацією з ПДВ за серпень 2013 р. позивачем у розділі «податкові зобов'язання» задекларовано обсяг постачання 223 481 грн., ПДВ - 44696 грн. У розділі «податковий кредит» задекларовано обсяг постачання 215 476 грн., ПДВ 43095 грн. (у т.ч. податковий кредит у розмірі 35278,60 грн. за відносинами із ТОВ «ВТВ ФУД»). У розділі «розрахунки за звітний період» задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18), суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню (р. 25), яка сплачується до бюджету (р. 25.1.) у розмірі 1601 грн.

Декларація прийнята податковим органом 04.09.2013 р.

У той же час, 03.10.2013 р. позивачем сформовано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Статус розрахунку - самостійний документ. Звітний період - вересень 2013 р., звітний період, за який виправляються помилки - серпень 2013 р.

У розділі «податковий кредит» у колонці «показник, який уточнюється» зазначено обсяг поставки - 215 476 грн., ПДВ - 43 095 грн. У колонці «Уточнений показник» - обсяг поставки - 215 476 грн., ПДВ - 43 095 грн.

З наведеного Уточнюючого розрахунку вбачається, що всі показники, у т.ч. податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми податку, що підлягає сплаті, залишились незмінними.

У той же час, з Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка додана до Уточнюючого розрахунку та разом з ним була прийнята податковим органом 03.10.2013 р., зменшено податковий кредит за відносинами з вищевказаним постачальником на 35 278,60 грн. (період виписки податкових накладних - серпень 2013 р.) та збільшено податковий кредит на 35 278,60 грн. (період виписки податкових накладних - січень 2013 р.).

В контексті наведеного позивачем надано податкову накладну від 25.01.2013 р. № 21, де обсяг поставки - 176 393 грн., ПДВ - 35278,60 грн., номенклатура поставки - «серце інд.ящ», «печінка інд.замор.ящ».

Позивачем пояснено, що у початково поданій податковій звітності було відображено помилкові реквізити цієї податкової накладної, що у свою чергу зумовило подання уточнюючого розрахунку.

Дана податкова накладна має відмітку про її реєстрацію в ЄРПН.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до п. 198.2. ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ПК України).

Відповідно до п. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У той же час, відповідно до п. 11 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Згідно з п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Водночас, слід зазначити , що згідно з п. 50.1. ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки ) виявляє помилки , що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею) , він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При цьому, п. 50.2. ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

В даному випадку , як встановлено під час розгляду справи, позивачем у серпні 2013 року сформовано спірну суму податкового кредиту з помилковим зазначенням у додатку № 5 періоду виписки податкової накладної - серпень 2013 р. та до початку проведення перевірки подано уточнюючий розрахунок, яким, відповідно до фактичної дати виписки вищевказаної податкової накладної вищевказаним контрагентом, уточнено у додатку № 5 період виписки податкової накладної, що не призвело до змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Під час розгляду справи з боку ДПІ не надано доказів відмови у реєстрації податкової накладної від 25.01.2013 р. № 21 в ЄРПН та не спростовано факт її реєстрації в ЄРПН, відмітка щодо чого міститься на цій податковій накладній, як і не спростовано обставини своєчасності її реєстрації. Строк включення ПДВ за цією податковою накладною до складу податкового кредиту не перевищує строк у 365 днів, визначений п. 198.6. ПК України. При цьому, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів подвійного включення сум ПДВ за зазначеною податковою накладною до податкового кредиту. Під час розгляду справи не надано і доказів відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку. ДПІ під час розгляду справи не наведено і жодних доводів щодо безтоварності вказаної операції.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень норм ПК України у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку.

З його поданням позивачем усунуто помилку щодо періоду виписки податкової накладної, що не призвело до завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань та не призвело до втрат бюджету, що, крім іншого, виключає нарахування штрафних санкцій.

Відтак, суд приходить до висновку, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки щодо заниження податкових зобов'язань, не враховують зазначених фактичних обставин та не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, а відтак не можуть бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань, у т.ч. штрафних санкцій.

Окремо суд зазначає, що у разі виявлення порушень під час проведення електронних перевірок та неподання у зв'язку з цим уточнюючого розрахунку за правилами п. 50.3. ПК України є лише підставою для проведення позапланової перевірки. В силу положень 54.3.2. ПК України за результатами проведення електронної перевірки контролюючий орган не має підстав для визначення сум грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідачем не доведено вчинення позивачем порушень, які б давали підстави для висновку про необґрунтованість формування спірних сум податкового кредиту та для донарахування у зв'язку з цим штрафних санкцій, а відтак ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, що у свою чергу зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення. На відшкодуванні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕМАК» (код з ЄДР 37847489) задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.10.2013 № 0000722204.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складений та підписаний 16.12.2013 р.