Рішення

від 10.12.2013 по справі 911/4072/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. справа № 911/4072/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс», Київська обл., смт. Гостомель

про стягнення 24 211,70 гривень

за участю представників:

від позивача: Кучкова Ю.В. (довіреність №91/2012/06-13-1 від 13.06.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.10.2013р. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі-ПАТ «Київенерго»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» (далі-СУБ ТОВ «Інтер-Комерс»/відповідач) про стягнення 24 528,87 грн. з яких: 14 477,85 грн. заборгованості по сплаті вартості спожитої активної електроенергії за договором №7488 від 09.03.1999р., 436,21 грн. пені, 92,48 грн. 3% річних та 9 522,33 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2013р. порушено провадження у справі №911/4072/13 та призначено справу до розгляду на 12.11.2013р.

12.11.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до 412,53 грн. Решта позовних вимог залишилась без змін. Зазначені уточнення судом прийнято.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.11.2013р. та 26.11.2013р. розгляд даної справи відкладався на 26.11.2013р. та 10.12.2013р. відповідно.

10.12.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого розмір заявлених до стягнення пені та 3% річних зменшено до 172,38 грн. та 39,14 грн. відповідно. Решта позовних вимог залишилась без змін. Зазначені уточнення судом прийнято.

В судові засідання 12.11.2013р., 26.11.2013р. та 10.12.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.03.1999р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яку в подальшому було перейменовано на ПАТ «Київенерго» (далі-постачальник) та СУБ ТОВ «Інтер-Комерс» (далі-споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №7488 (далі-договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору в редакції додаткової угоди від 16.06.2010р.).

Оскільки сторонами до 30.11.2010р., 30.11.2011р. та 30.11.2012р. не було заявлено про припинення дії договору, строк дії останнього, у відповідності до п. 9.4 договору, було продовжено на наступні 2011-2013 календарні роки.

Відсутність заперечень сторін щодо продовження строку дії договору підтверджується також і поясненнями представника позивача, наданими в судових засіданнях.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором в частині постачання активної електричної енергії виконав належним чином.

Так, протягом, зокрема, липня-серпня 2013 року, споживачем було спожито (куплено) активної електричної енергії у розмірі 15 812 кВтг на суму 19 336,41 грн. при договірній величині споживання електроенергії на місяць - 4 000 кВтг.

З метою оплати відповідачем вартості спожитої активної електроенергії та оплати двократної вартості перевищення споживання електроенергії у розмірі 7 812 кВтг, позивачем було виставлено наступні рахунки:

- №3107488/7/1 за липень 2013р. на суму 12 665,05 грн.;

- №3107488/7/2 за липень 2013р. на суму 7 806,49 грн.;

- №3107488/8/1 за серпень 2013р. на суму 6 671,36 грн.;

- №3107488/8/1 за серпень 2013р. на суму 1 715,84 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної електроенергії та відшкодування двократної вартості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії належним чином не виконав, сплативши лише 4 801,48 грн., внаслідок чого за ним утворилось, з урахуванням сальдо станом на 01.07.2013р. - 57,08 грн., 24 000,18 грн. сукупної заборгованості.

З метою досудового врегулювання даного спору, 23.09.2013р. позивачем було надіслано відповідачу вимогу №030/31/3-1479, відповідно до якої позивач інформував останнього про порушення умов договору та вимагав сплати існуючої заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, вартість спожитої електроенергії та двократну вартість перевищення не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 14 477,85 грн. заборгованості по оплаті вартості спожитої активної електроенергії та 9 522,33 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за липень-серпень 2013 року згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 275, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 530, 627, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 2.2, 6 додатку №2 до договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності та інших платежів здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка. Протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати, зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

З огляду наведеного, споживання відповідачем протягом спірного періоду електричної енергії без будь-яких зауважень щодо обсягу чи якості наданих позивачем послуг свідчить про прийняття останнім таких послуг, а отримання рахунків на оплату, породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у повному обсязі у строки, передбачені п. 2.2 додатку №2 до договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість спожитої електроенергії оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 477,85 грн. заборгованості по оплаті вартості спожитої активної електроенергії та 9 522,33 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної за липень-серпень 2013 року згідно договору підлягають задоволенню як такі, що доведені позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати вартості електроенергії, спожитої у липні 2013р. (до 31.07.2013р.), позивач просить суд стягнути з першого 172,38 грн. пені та 39,14 грн. 3% річних, нарахованих з 31.07.2013р. до 01.10.2013р. на 7 806,49 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2.1 додатку №1 до договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Крім того, статтею 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір пені та 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених положень договору та норм Закону, становить 175,16 грн. та 39,79 грн. відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за меж позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 172,38 грн. пені та 39,14 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Лугова, 1, ідентифікаційний код 24092030) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 14 477 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 85 коп. заборгованості, 9 522 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 33 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 172 (сто сімдесят дві) грн. 38 коп. пені, 39 (тридцять дев'ять) грн. 14 коп. 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 16.12.2013р.

Суддя В.А. Ярема