Постанова

від 12.12.2013 по справі 901/1650/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 901/1650/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Голика В.С.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивач, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;

представник відповідача, не з'явився, комунальне підприємство Сакської районної міжгосподарської бази відпочинку "Прибій";

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Сакської районної міжгосподарської бази відпочинку "Прибій" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 22 липня 2013 року у справі №901/1650/13

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до комунального підприємства Сакської районної міжгосподарської бази відпочинку "Прибій" (вул. Морська, 4,Саки,96500)

про стягнення 197950,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року у справі № 901/1650/13 позов задоволений. Стягнуто з комунального підприємства Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибій" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму збитків у розмірі 197950,00 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, комунальне підприємство Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибій" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

На адресу Севастопольського апеляційного господарського суду 22 жовтня 2013 року надійшло заперечення на апеляційну скаргу від позивача, яким просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

28 жовтня 2013 року розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду суддів Видашенко Т.С. та Волкова К.В. замінено на суддів Гоголя Ю.М. та Голика В.С.

У судовому засіданні 11 грудня 2013 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі. Оголошена перерва до 12 грудня 2013 року.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Комунальне підприємство Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибій" створене за рішенням 6-ї сесії Сакської районної ради Автономної Республіки Крим 23 скликання від 30 вересня 1999 року „Про районну міжгосподарську базу відпочинку по вул. Морська, 4 в м. Саки" шляхом перетворення колективного підприємства „Міжгосподарська база відпочинку" та є його правонаступником, підприємство засноване на комунальній власності Сакської районної ради.

Основними напрямками діяльності підприємства, згідно його статуту і відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка АБ №553864), є, серед іншого, забір, очищення, постачання води, каналізація відведення та очищення стічних вод.

Матеріали справи свідчать про те, що 31 травня 2011 року комунальне підприємство Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибій" (виконавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (споживач), який є власником літніх будиночків НОМЕР_1, НОМЕР_2, уклали договір про надання послуг відповідно до якого, виконавець зобов'язався надавати комплексну послугу із забезпечення відпочинку, зокрема, надання послуг з постачання холодної води і водовідведення (додатковий договір №1), а споживач зобов'язався сплатити надані послуги за цінами, у строки й у порядку, передбачених цим договором.

Даний договір набув чинності з моменту його підписання та діяв до 31 грудня 2011 року.

На виконання названого договору 31 травня 2011 року виконавець та споживач уклали додатковий договір №1 про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, відповідно до пункту 1 якого, виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води та водовідведення, а споживач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником нерухомого майна - літній будинок відпочинку НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується доданою до позову копією нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 18 червня 2001 року.

20 травня 2012 року у названому будиночку в водомірному колодязі встановлено водомір - лічильник води ЛК-15, дата виг. 04 квітня 2012 року заводський №2197143, згідно свідоцтва про приймання. Показання обліку споживання зафіксовано на рівні 0, про що складений відповідний акт (а.с. 124).

З огляду на закінчення строку дії договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, укладеного між сторонами, виникла необхідність в укладанні відповідного договору на наступний 2012 рік, у зв'язку з чим, відповідач підготував типові форми договорів про надання послуг та у травні 2012 року направив їх позивачу, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи. Позивач, у свою чергу, відповідно до супровідного листа від 24 травня 2012 року направив на адресу відповідача отриманий та підписаний зі свого боку договір про надання послуг від 24 травня 2012 року з додатковими договорами до нього на надання послуг з постачання холодної води та водовідведення №1, а також про спільне використання технологічних мереж №2. У даному листі підприємець запропонував при проведенні взаєморозрахунків враховувати дату підписання договору - 24 травня 2012 року. Вказаний лист з підписаними з боку позивача договорами був отриманий нарочним уповноваженим представником відповідача про що у нижньому правому куті листа зроблено відповідний запис. В подальшому, 30 квітня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (виконавець) та первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу „Шахта „Степова" державного підприємства „Лвіввугілля" (замовник) уклали договір №5 відповідно до умов якого, виконавець зобов'язався за заявкою замовника надати сімейні путівки на базі відпочинку „Прибій", розташованої за адресою: АДРЕСА_2, сектор НОМЕР_1, а замовник зобов'язався оплатити вартість сімейних путівок у повному обсязі за договірною ціною, обумовленою у договорі (а.с. 40). Вартість сімейних путівок відповідно до умов пункту 3 договору складає 185,00 грн. за одну людину на добу. Повна вартість сімейної путівки складає 1850,00 грн. за одну людину за один заїзд. Сторони дійшли згоди, що строк надання послуг (сезон відпочинку) складає не менше ніж 107 днів з 01 червня 2012 року по 20 вересня 2012 року. Названий договір вступив в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2012 року. Разом з тим, 01 червня 2012 року комісія у складі позивача, голови та представника ПП „Євпаторіяжитбуд-2006" (власника будинку №4 сектору 2), ФОП ОСОБА_3 (власника будинку НОМЕР_3) склали акт, що станом на 01 червня 2012 року питна водопровідна вода від мереж комунального підприємства Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибій" не надається, перекрита на ділянці і в будинку. У зв'язку з відсутністю води використання будиночку за призначенням не виявляється можливим, відпочиваючі у будинку відсутні (а.с. 35). 01 липня 2012 року комісія у складі позивача, голови та представника ПП „Євпаторіяжитбуд-2006" (власника будинку №4 сектору 2), ФОП ОСОБА_3 (власника будинку НОМЕР_3) повторно склали акт про те, що станом на 01 липня 2012 року питна водопровідна вода від мереж комунального підприємства Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибій" не надається, перекрита на ділянці і в будинку (а.с. 37). Аналогічні за змістом акти було складено комісією 01 вересня 2012 року та 01 жовтня 2012 року (а.с. 38-39). 16 липня 2012 року відповідач направив на адресу позивача лист (№51) до якого додав проект договору з позивачем (а.с. 20) та 21 липня 2012 року виставив позивачу рахунок №491 на оплату за договором на подачу води та приймання стоків на суму 2846,24 грн. за водопостачання та водовідведення, який оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру №649 від 26 липня 2012 року (а.с. 54). У зв'язку з відсутністю водопостачання у спірному будиночку 30 липня 2012 року позивач звертався до відповідача з заявою у якій просив прийняти особисто участь в роботі комісії по складанню акту простою та відсутності води з початку курортного сезону 2012 року в будинку НОМЕР_1. Так, 01 серпня 2012 року комісія у складі позивача, голови та представника ПП „Євпаторіяжитбуд-2006" (власника будинку №4 сектору 2), ФОП ОСОБА_3 (власника будинку НОМЕР_3) склали акт про те, що станом на 01 серпня 2012 року питна водопровідна вода від мереж комунального підприємства Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибій" до спірного будинку не надається, перекрита на ділянці і в будинку. Комісія також зафіксувала, що будинок не експлуатується, відпочиваючих немає через відсутність води (а.с. 35). З матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2012 року первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу „Шахта „Степова" державного підприємства „Лівіввугілля" направила позивачу повідомлення про розірвання договору №5 від 30 квітня 2012 року, у якому вказала про те, що направлення на відпочинок співробітників підприємства не є можливим, оскільки відсутність води робить неможливим відпочинок та оздоровлення працівників. Відсутність належних умов, необхідних для перебування людей у будинку НОМЕР_1 (відсутність водопостачання) зробило неможливим реалізацію договірних відносин. Згідно вказаного повідомлення, з 01 червня 2012 року проблема з водопостачанням не вирішена, умови договору не реалізовані (а.с. 41). 08 жовтня 2012 року споживач звернувся до бази відпочинку з заявою у якій просив надати письмове розшифрування витрат води за вересень 2012 року у обсязі 154 куб.м. на день зняття показань водоміру по кожному належному йому будинку на праві власності та будинку, що знаходяться у нього в управлінні по довіреностям, а саме будинку НОМЕР_2, №4 сектор 2, НОМЕР_1 та НОМЕР_3, які підключені до водопостачання бази відпочинку. У відповідь на вказану заяву відповідач направив споживачу лист від 07 листопада 2012 року за вих. №93 зі змісту якого вбачається, що по спірному будиночку НОМЕР_1 показання водоміру рівні 0. Позивач переконаний, що відповідач протиправно починаючи з 24 травня 2012 року не надавав комунальні послуги з постачання води у спірний будинок та ігнорував дії позивача по укладенню договору на водопостачання від 24 травня 2012 року. Як стверджує позивач, комунальне підприємство є виконавцем - суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальної послуги власникам будинків, розташованих на даній базі і виходячи з приписів чинного законодавства, відповідач зобов'язаний був підготувати договір на надання комунальних послуг та надати його на підпис споживачу, що і було зроблено відповідачем у травні 2012 року та не заперечується останнім, втім, надання комунальних послуг у вигляді водопостачання не відбулось, що спричинило зрив господарської діяльності позивача в курортний сезон та, як наслідок, не можливість виконання позивачем договірних обов'язків по розміщенню відпочиваючих по договору з профспілковою організацією, який був розірваний, оскільки використання будинку без води зробило його не придатним для проживання та розміщення відпочиваючих за путівками. У зв'язку з викладеним, позивач розрахував суму недоотриманого доходу який він не отримав через неправомірну поведінку та бездіяльність відповідача. З метою врегулювання у досудовому порядку виниклих між сторонами правовідносин, 12 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування не отриманого доходу, припинення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, які виразились у відключенні з 01 травня 2012 року по дату надсилання претензії від існуючих комунікацій води/каналізації, що ведуть до домоволодіння - будиночку для відпочинку НОМЕР_1 та не підписанні підприємством договору про надання послуг по водопостачанню (а.с. 15-16). У претензії підприємець вказав про те, що сума не отриманого доходу з вини бази відпочинку визначається виходячи з суми невиконаного договору №5 від 30 квітня 2012 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та профспілкою відокремленого підрозділу „Шахта „Степова", а саме з урахуванням вартості путівки (1850,00 грн.), періоду надання послуги (107 днів) та койко-місць у будинку, що становить 197950,00 грн. (10*1850*107). Вказана претензія отримана відповідачем 19 листопада 2012 року, про що свідчить підпис представника останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 17). 27 листопада 2012 року відповідач у листі №100 повідомив підприємця про те, що претензія задоволенню не підлягає та вказав, що підписаний останнім проект договору про надання послуг від 24 травня 2012 року укладений бути не може, оскільки оформлений не належним чином. Несплата вказаних коштів у добровільному порядку послугувала підставою для звернення позивача з позовними вимогами до суду про їх стягнення в примусовому порядку. Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, із скасуванням рішення господарського суду першої інстанції у зв'язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, з нижченаведених підстав.

Так доводи позивача щодо порушення відповідачем ч.2 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" стосовно обов'язку підготувати і укласти договір спростовуються листом позивача №48 від 02.07. 12р. де зазначено, що надані ним договори отримані на початку травня 2012 р. від КП СРМБВ „Прибій", тобто відповідачем належним чином були підготовлені типові форми договорів та надані позивачу ще у травні. Крім того, незважаючи на те, що підписання договорів обома сторонами не відбулось, постачання комунальних послуг здійснювалось своєчасно та оплата позивачем також, що в розумінні п.2 ст. 640 Цивільного Кодексу України вважається моментом укладення договору (з моменту вчинення певної дії), а обмеження послуг з водопостачання та водовідведення обґрунтовано законодавчо та відбулося в наслідок самовільного підключення ФОП ОСОБА_2 до системи централізованого водопостачання та водовідведеппя без дозвільних документів та дотримання відповідної процедури. Це право відповідача передбачається договором про падання послуг.

Згідно Наказу №190 від 27.06.2008 р. Міністерства з питань житлово комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 7.10.2008р. за №936/15627 „Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" (далі Правила), а саме п.4.1 розділу 4, для приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови.

Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведепня подає до виробника таких послуг: заяву, опитувальний лист за формою, ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.

Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.

Згідно з п.4.2 розділу 4 Правил забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо будинкових мереж або до мереж споживачів). П.п. 4.4 виконання технічних умов є обов'язковим при розробленні проектів на об'єкти будівництва.

У зв'язку з виявленням самовільного підключення, постачання води, а саме у будинок НОМЕР_1 не здійснювалось, але ж для зручності відпочиваючих власнику було доведено про наявність суспільних душової та туалету, розташованих між двориками секторів 1 та 2, де постачання води здійснюється цілодобово. Позивач наполягає на тому, що отримані ним у 2002 році технічні умови і є підставою та доказом правомірності його дій щодо приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення. Але ж, якщо розглядати порядок приєднання абонентів до комунальних водопроводів станом на 2002 рік, то відповідно до правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, чинних у 2002 році, згідно п.п. 2.3. Правил, проектування водопровідних вводів та інших пристроїв здійснюється замовником на підставі одержаних від водоканалу (об'єднання, виробничі управління водопровідно--каналізаційного господарства, інші експлуатаційні організації, комбінати комунальних підприємств) узгоджених і затверджених технічних умов про можливість приєднання об'єкта замовника до комунального водопроводу з урахуванням потужностей головних споруд, пропускної здатності мережі і таке інше, із зазначенням умов для проектування вводу (місце врізки, місцеположення водомірного вузла, умови для влаштування проміжного резервуара і насосів-підвищувачів тиску, прокладання дільниць мережі, тощо), гарантованих напорів та кількості води, що подається.

П.п. 2.5. Правил, проект вводу подається для узгодження до Водоканалу вдвох примірниках. Після узгодження проекту перший примірник залишається у Водоканалі, а другий - повертається замовнику.

П.п. 2.8. після закінчення робіт, з влаштування вводу та виконання вимог п.2.22 цих Правил складається акт про його технічну готовність. Акт підписується замовником, представником Водоканалу, іншими зацікавленими організаціями у порядку, визначеному БНіП 3.05.04-85 та передається до Водоканалу на зберігання. Приймання вводу у абонента здійснюється після виконання цих умов.

П.п. 2.1.9. Водоканал здійснює нагляд за технічними рішеннями підчас будівництва водопровідно-каналізаційних споруд та бере участь у прийманні їх в експлуатацію.

До складу робочих і державних комісій з приймання в експлуатацію водопровідно-каналізаційних споруд включаються представники Водоканалу.

П.п. 2.27. Об'єкт може бути прийнятий в експлуатацію за умови виконання абонентом усіх пунктів технічних умов Водоканалу, узгодженого проекту та підписання двостороннього акта про приймання-здачу об'єкту.

Але ж позивач у підтвердження правомірного підключення комунального водопроводу та дотримання усієї процедури у відповідності до норм чинного законодавства крім копії технічних умов на одному аркуші, не надав жодного документу передбаченого вищенаведеними правилами.

Позивач, констатуючи факт неправомірного відключення водопостачання будинку 13 сектора 2 з боку відповідача, окрім висловлювань щодо упередженого ставлення та вчинення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності відключенням водопостачання, не падав жодного доказу та документу щодо законного оформлення зручностей у будинку та підключення до комунального водопроводу, видавши технічні умови, що були отримані при землевідводі для гарантованого користування суспільних душових та туалетів, нібито за технічні умови, передбачені законодавством для здійснення підключення до комунального водопроводу.

Відповідно до п.1 ст. 22 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування завданих їй збитків, якщо порушено її цивільне право.

Як вбачається з вищенаведених обставин КП СРМБВ „Прибій" не порушувало ні яких прав позивача, а лише діяло тільки у відповідності до норм чинного законодавства України та мети перешкоджати підприємницькій діяльності позивача не мало, та тим паче не є винуватцем щодо упущеної вигоди позивача. Відповідач взагалі не несе відповідальності за те, що позивач ввів в оману ППО ВП „Шахта „Степова" щодо існування зручностей у будинку №.13 та уклав договір на власний ризик, бо знав, що здійснений ним водопровід та каналізація у будинку незаконні та у будь який час цей факт стане явним.

За таких обставин, судова колегія вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу комунального підприємства Сакської районної міжгосподарської бази відпочинку "Прибій", а рішення господарського суду скасувати.

Враховуюче викладене та керуючись статтями 101, п. 2 ч.1 ст.103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу комунального підприємства Сакської районної міжгосподарської бази відпочинку "Прибій" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року у справі №901/1650/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У задоволені позову - відмовити.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.С. Голик

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

2. Комунальне підприємство Сакської районної міжгосподарської бази відпочинку "Прибій" (вул. Морська, 4,Саки,96500)