Постанова

від 16.12.2013 по справі 905/6394/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.12.2013р. справа №905/6394/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Москальової І.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Шапошник І.Г. по дов.;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест», смт. Ювілейне Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. (повний текст від 08.11.2013р.) у справі №905/6394/13 (суддя Говорун О.В.)

за позовом Ясинуватсткої міської ради. м. Ясинувата Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест», смт. Ювілейне Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Ясинуватська міська рада, м. Ясинувата Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест», смт. Ювілейне Дніпропетровської області, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.09.2010р., кадастровий номер 1415500000:00:014:0078, площею 0,0828га, по вул. Шкільна, 36 в м. Ясинувата, зареєстрованого у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 27.10.2010р. за №04.10.192.00014, шляхом викладення пункту 4 в новій редакції: « 4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1415500000:00:014:0078) становить 381 774,24грн. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2013р. №840», пункту 9 в наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки і становить 38 177,42грн. на рік. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця №33215812700097 в Головному управлінні державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, код отримувача 37544440, отримувач - Ясинуватський місцевий бюджет, код платежу 13050200», а пункту 12 в такій редакції: « 12. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря; - підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; - зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок; - у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовані земельні ділянки; - збільшення розміру ставки земельного податку; - в інших випадках, передбачених законодавчими актами України».

10.10.2013р. позивач в порядку ст.22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просив суд внести відповідні зміни лише до пунктів 4 і 9 вищевказаного договору оренди землі.

Рішенням від 06.11.2013р. господарський суд Донецької області уточнені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі з огляду на їх відповідність вимогам чинного земельного та податкового законодавства в частині здійснення розрахунків за оренду землі, а також нормативним актам Ясинуватської міської ради.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. у справі №905/6394/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не досліджувалось дотримання сторонами порядку, передбаченого ст.188 ГК України, при вирішенні питання про зміну умов спірного договору оренди землі. Крім того, за твердженням скаржника, господарським судом в мотивувальній частині оскаржуваного рішення не було зазначено мотивів, за якими відхилено доводи та заперечення ТОВ «АТБ-інвест».

Вищевикладене, на думку скаржника, свідчить про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а отже - є підставою для його скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 25.11.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2010р. між Ясинуватською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове (до 23.06.2060р.) платне користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови площею 0,0828га (кадастровий номер 1415500000:00:014:0078), яка знаходиться за адресою: м. Ясинувата, вул. Шкільна, 36, на земельній ділянці, що передається в оренду, розташовані прибудовані частини нежитлових приміщень банку та магазину, що належать орендарю на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2009р., р-р №95 (п.п.2, 3 договору).

Відповідно до п.4 договору, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 214 352,64грн. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №116/42 від 22.09.2010р.

Пунктом 9 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця №33212815700097 в Головному державному казначействі у Донецькій області, МФО 834016, код отримувача 34686701, отримувач - Ясинуватський місцевий бюджет, код платежу 13050500, в розмірі 21 435,26грн. на рік.

Згідно п.12 укладеного між сторонами договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовані земельні ділянки; збільшення розміру ставки земельного податку.; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п.34 договору).

В подальшому, відповідно до рішення Ясинуватської міської ради №2/74 від 29.12.2010р. про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста та базової вартості 1кв.м. земель міста, позивач звертався до відповідача з листом №02-10-339-2 від 21.01.2011р., в якому пропонував внести зміни до укладеного договору оренди земельної ділянки в частині збільшення орендної плати за землю.

Листом №02-10-1393 від 10.05.2011р. позивач вдруге звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати.

Не отримання Ясинуватською міською радою відповіді на вказані листи та відсутність доказів вчинення відповідачем дій, направлених на приведення спірного договору у відповідність з вимогами чинного законодавства та приписами вказаного нормативного акту міської ради, зумовили звернення позивача до суду з відповідним позовом (з урахуванням уточнення).

Як вже зазначалось вище, господарський суд Донецької області уточнені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно п.п. 288.5.1-2 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.1 ст. 274 вказаного Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України (чинні на момент укладання спірного договору), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Ясинуватська міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2010р. Ясинуватською міською радою було прийнято рішення №2/74 «Про застосування нормативної грошової оцінки земель міста Ясинувата Донецької області», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Ясинувата Донецької області, розроблену у 2008 році, та базову вартість 1кв.м. земель міста в розмірі 71,14грн. станом на 31.12.2008р. Нормативну грошову оцінку вказаним рішенням було вирішено використовувати з 01.01.2011р. з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Крім того, рішенням Ясинуватської міської ради №17/617 від 27.04.2012р. «Про затвердження ставок орендної плати за землю на території м. Ясинувата» було встановлено ставки орендної плати за земельні ділянки комерційного використання, включаючи торговельні склади, в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі.

За матеріалами справи, нормативна грошова оцінка наданої відповідачу в оренду земельної ділянки складає 381 774,24грн. (витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки №840 від 27.03.2013р.).

Таким чином, розмір річної орендної плати за займану відповідачем земельну ділянку повинен складати 38 177,42грн., а отже пункти 4 та 9 спірного договору не відповідають приписам чинного законодавства та вказаним нормативним актам міської ради.

Згідно матеріалів справи, Ясинуватська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте матеріали справи не містять доказів вирішення цього питання у досудовому порядку.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

У пункті 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, оскільки з наявних в матеріалах справи рішень Ясинуватської міської ради вбачається про затвердження ставок, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, за наявності в договорі оренди землі умов про можливість перегляду розміру орендної плати, враховуючи приписи чинного земельного та податкового законодавства, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість уточнених позовних вимог та можливість їх задоволення.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на не дослідження судом першої інстанції дотримання сторонами порядку, передбаченого ст.188 ГК України, судова колегія вважає за необхідне зауважити, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Зазначену правову позицію про те, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача та вирішити спір в судовому порядку, викладено у постанові Верховного суду України від 20.11.2012р. у справі №28/5005/640/2012.

Інші доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами та обставинами справи, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. у справі №905/6394/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. (повний текст від 08.11.2013р.) у справі №905/6394/13 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест», смт. Ювілейне Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. (повний текст від 08.11.2013р.) у справі №905/6394/13- залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: І.В. Москальова

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників - 5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС