Рішення

від 13.12.2013 по справі 914/3851/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2013 р. Справа № 914/3851/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі позивача: Моршинської міської ради, Львівська область, м. Моршин,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-Обрій», Львівська область, м. Моршин,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Львівській області, м. Львів,

про: зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0256 га. в м. Моршин Львівської області по вул. І. Франка, 47, що знаходяться між межею Б та В на плані меж земельної ділянки та вул. Вокзальною м. Моршин Львівської області в комунальну власність територіальної громади м. Моршин в особі Моршинської міської ради шляхом знесення металевої огорожі та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

За участю представників:

Від прокурора: Леонтьєва Н. Т. (посвідчення №005508);

Від позивача: Гульчій І.А. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Чижук П.В. - представник (довіреність в матеріалах справи).

Прокурору, представникам позивача та третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 22, 27 та 29 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Прокурор, представники позивача та третьої особи не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Моршинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-Обрій» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Львівській області про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0256 га. в м. Моршин Львівської області по вул. І. Франка, 47, що знаходяться між межею Б та В на плані меж земельної ділянки та вул. Вокзальною м. Моршин Львівської області в комунальну власність територіальної громади м. Моршин в особі Моршинської міської ради шляхом знесення металевої огорожі та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.10.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 05.11.2013 року, про що прокурор, сторони та третя особа були належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою Наказом ДСАУ від 20.02.213 року №28 (докази в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду у справі.

Прокурор в судове засідання 13.12.2013 року з'явився.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав акт від 12.12.2013 року б/н, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та змінах і доповненнях до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання (вх. №53582/13), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та змінах і доповненнях до позовної заяви.

10.12.2013 року прокурором подано доповнення до позовної заяви (вх. №52874/13), у яких просить суд зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0256 га. в м. Моршин Львівської області по вул. І. Франка, 47, що знаходяться між межею Б та В на плані меж земельної ділянки та вул. Вокзальною м. Моршин Львівської області в комунальну власність територіальної громади м. Моршин в особі Моршинської міської ради шляхом знесення металевої огорожі та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та змінах і доповненнях до позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Пунктом 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Абзацами 3 та 4 пункту 3.12. вказаної Постанови передбачено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Враховуючи неявку повноважних представників сторін у минулі судові засідання розгляд справи по суті не розпочато.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що подане прокурором доповнення позову від 10.12.2013 року (вх. №52874/13) є за своєю правовою природою заявою про зміну предмета позову, подане до початку розгляду справи по суті, а тому його слід прийняти.

Спір розглядається у відповідності до поданого 10.12.2013 року доповнення до позовної заяви (вх. №52874/13).

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Моршинська міська рада є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 04372448, знаходиться за адресою: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, буд. 15 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Обрій» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 22415475, знаходиться за адресою: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, буд. 47, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №383259, Витягом з ЄДРЮО та ФОП від серії АА №795658 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП від серії АА №795243 (докази в матеріалах справи).

Прокурор в інтересах держави в особі позивача 11.10.2013 року звернувся до господарського суду Львівської області із позовом до відповідача про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0256 га. в м. Моршин Львівської області по вул. І. Франка, 47, що знаходяться між межею Б та В на плані меж земельної ділянки та вул. Вокзальною м. Моршин Львівської області в комунальну власність територіальної громади м. Моршин в особі Моршинської міської ради шляхом знесення металевої огорожі та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Обрій» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №338706 володіє на праві приватної власності земельною ділянкою площею 0,0804 га, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, 47. Земельна ділянка призначена для обслуговування аптеки (належним чином завірена копія Акту в матеріалах справи).

Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області в порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по вул. І. Франка, 47 у м. Моршин.

Вказаною перевіркою встановлено самовільне заняття відповідачем земельної ділянки 0,0256 га. шляхом встановлення металевої огорожі на землях житлової та громадської забудови на земельній ділянці 0,1060 га, що на 0,0256 га. більше аніж площа земельної ділянки площею 0,0804 га, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, 47 і належить на праві приватної власності відповідачу (належним чином завірені копії Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.01.2013 року та Акту обстеження земельної ділянки від 31.01.2013 року №6 в матеріалах справи).

Приписом від 31.01.2013 року №22 Державна інспекція сільського господарства в Львівській області зобов'язала відповідача усунути виявлені під час здійснення вищезгаданої перевірки порушення норм земельного законодавства.

Протоколом про адміністративне правопорушення від 31.01.2013 року №000022 та Постановою від 31.01.2013 року №26С за порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення керівника ТзОВ «Аптека-Обрій» притягнуто до адміністративної Ільківа Р.М. притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 340 грн. 00 коп. (належним чином завірені копії Протоколу та Постановив матеріалах справи).

29.03.2013 року повторною перевіркою Державної інспекції сільського господарства в Львівській області встановлено, що відповідачем не виконано припис від 31.01.2013 року №22, чим порушено норму статті 188-5 КУпАП.

Приписом від 29.03.2013 року №25 Державна інспекція сільського господарства в Львівській області зобов'язала Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Обрій » усунути порушення вимог земельного законодавства.

Протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2013 року №000024 та Постановою від 29.03.2013 року №4ВС за порушення вимог частини п'ятої статті 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення керівника ТзОВ «Аптека-Обрій» притягнуто до адміністративної Ільківа Р.М. притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 306 грн. 00 коп. (належним чином завірені копії Протоколу та Постановив матеріалах справи).

Платіжним дорученням від 22.03.2013 року №24 відповідачем відшкодовано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного захоплення земельної ділянки (належним чином завірена копія платіжного доручення від 22.03.213 року №22 в матеріалах справи).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 11.12.2013 року за вх. №53108/13 позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з підстав того, що належну на праві власності відповідачу земельну ділянку обгороджено зі сторони вул. І. Франка металевою огорожею і брамою, з усіх інших сторін - огорожею з металевої сітки.

Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що самозахоплення відповідачем землі виникло внаслідок установлення товариством огорожі з тильної сторони будівлі поза багаторічними насадженнями, які були висаджені попередніми власниками аптеки.

Окрім того, як на підставу своїх заперечень, відповідач посилається на те, що рельєф земельної ділянки з земель житлової та громадської забудови являє собою значний перепад висот, ніким не використовується і фактично не може бути нікому переданий під забудову, а відповідачем при висадженні багаторічних насаджень проведено протиерозійні роботи з метою попередження зсуву ґрунту.

Окрім того, відповідач вказує, що на виконання вимог приписів Державної інспекції сільського господарства в Львівській області Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Обрій» перенесено огорожу з тильної сторони на межу належної на праві приватної власності земельної ділянки та сплачено адміністративний штраф за виявлене порушення. Відтак, на думку відповідача, конфлікт з приводу самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки площею 0,0256 га вичерпано ще до подання позову прокурором до суду. Вказані доводи відповідач підтверджує поданим до суду 13.12.2013 року за вх. №53582/13 Наказом ТзОВ «Аптека-Обрій» від 07.03.2013 року №97 про проведення демонтажу металевої огорожі на виконання вимог припису від 31.01.2013 року №22 та Актом ТзОВ «Аптека-Обрій» від 18.03.2013 року №2, у якому головний бухгалтер ТзОВ «Аптека-Обрій» Рем С.І. та молодша медична сестра Смірнова Г.Р. в присутності свідків на виконання Наказу від 07.03.2013 року №97 засвідчили факт відсутності металевої огорожі по межі Б-В належної на праві власності відповідачу земельної ділянки.

Вказані доводи відповідача спростовуються поданим до суду 13.12.2013 року за вх. №53683/13 Акту обстеження земельної ділянки від 12.12.2013 року б/н, з якого вбачається, що комісія Моршинської міської ради в складі головного спеціаліста з питань будівництва та житлово-комунального господарства, начальника відділу архітектури та містобудування, начальника юридичного відділу, головного спеціаліста служби містобудівного кадастру відділу архітектури та містобудування встановлено, що при обстеженні земельної ділянки по вул. І.Франка, 47 у м. Моршин виявлено, що на землях Моршинської міської ради самовільно встановлено мангал розміром 2,5 х 2,5 м., загороджений навіс для зберігання дров розміром 2,5 х 2,5 м., та самочинну прибудову до дерев'яної аптеки зі сторони вул. Вокзальної. Частину огорожі демонтовано. До будівлі аптеки з обох боків прибудовано двоповерхові кафе та магазину без дозволів на будівництво.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №459/2011, Держсільгоспінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

У підпункті 6.3 п.6 «Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011року №770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 року за №34/20347, вказано, що Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Нормою статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приписами частин першої та другої статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно пункту б) частини третьої вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно частин першої та третьої статті 376 Цивільного кодексу України, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до частини першої статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Нормою частини другої статті 212 ЗК України встановлено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Нормою частини другої вказаної статті передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно статті 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Відповідно до статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини третьої статті 212 ЗК України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Щодо звернення до суду Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Моршинської міської ради, суд зазначає наступне:

Відповідно до частини 1 статті 36 -1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (частина третя статті 36 -1 вказаного Закону).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача і третьої особи, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані сторонами докази, дійшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, а тому підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Із позовних заяв немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ( ч. 1, п.п. 1 п. 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір»).

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що судові витрати слід розподілити між сторонами відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути їх з відповідача в дохід Державного Бюджету України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Обрій» (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, буд. 47; код ЄДРПОУ 22415475) повернути стягувачу: Моршинській міській раді (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, буд. 15; код ЄДРПОУ 04372448) самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0256 га. в м. Моршин Львівської області по вул. І. Франка, 47, що знаходяться між межею Б та В на плані меж земельної ділянки та вул. Вокзальною м. Моршин Львівської області в комунальну власність територіальної громади м. Моршин в особі Моршинської міської ради шляхом знесення металевої огорожі та привести самовільно зайняту земельну ділянку в придатний для використання стан.

3. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Обрій» (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, буд. 47; код ЄДРПОУ 22415475) в дохід Державного Бюджету України 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

13.12.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 13.12.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.