Ухвала

від 05.12.2013 по справі 801/999/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/999/13-а

05.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Красногвардійського району" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кудряшова А.М. ) від 12.03.2013 по справі № /01/999/13-а

за позовом Кримського республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Красногвардійського району" (вул. Тельмана, 9, с. Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97000)

до Джанкойської об'єданної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дзержинського, буд.30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 березня 2013 року у справі № 801/999/13-а у задоволенні адміністративного позову Кримського республіканського підприємства «Профілактична дезінфекція Красногвардійського району» до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 березня 2013 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповнотою з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що у відповідача були відсутні законні підстави вимагати від позивача надання інформації та документального підтвердження щодо фінансово-господарських операцій.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких відповідач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою та надійшло клопотання про заміну відповідача по справі у зв'язку із здійсненною реорганізацією органів Державної податкової служби.

Суд задовольнив клопотання відповідача про заміну відповідача по справі та здійснив заміну відповідача, а саме: Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби на правонаступника - Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із здійсненням відповідачем документальної позапланової перевірки позивача з питань правомірності застосування податкової пільги з ПДВ по деклараціях за період січень 2011 року - листопад 2012 року.

Так 25 січня 2013 року Джанкойською ОДПІ АР Крим ДПС було складено акт за № 218/15-02/20671630 «Про результати документальної невиїзної перевірки Кримського республіканського підприємства «Профілактичної дезінфекції Красногвардійського району» (код за ЄДРПОУ 20671630) з питання правомірності застосування податкової пільги з податку на додану вартість по деклараціям за період з січня 2011 року по листопад 2012 року», за результатами якої було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу 5, абзацу «б» пункту 185.1 статті 185 розділу 5 Податкового кодексу України, що виразилося у заниженні суми податкових зобов'язань з ПДВ на суму 121151 грн. у податкових деклараціях з ПДВ за період з січня 2011 року по листопад 2012 року.

З акту перевірки вбачається, що перевірку здійснено на підставі наказу № 76 від 17.01.2013 року «Про ухвалення рішення на проведення документальної невиїзної перевірки Кримського республіканського підприємства «Профдезінфекція», код за ЄДРПОУ - 20671630» та повідомлення від 18.01.2013 року № 48/10/1502, з якими позивач був ознайомлений під розписку.

Підставою для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки позивача стало ненадання позивачем пояснень на запит податкового органу від 12.12.2012 року за №4889/10 щодо здійснення господарських операцій позивачем щодо правомірності формування податкової пільги.

З відповіді позивача за № 42 від 20.12.2012 року вбачається, що позивачем не надано пояснень на вказаний запит податкового органу у зв'язку з тим, що підприємство дійшло переконання про невідповідність надісланого запиту вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та пункту 12 Порядку періодичності подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача були законодавчо встановлені підстави для здійснення невиїзної документальної перевірки позивача та податкова інспекція мала право витребувати у позивача пояснення з питань правомірності застосування податкової пільги за період січень 2011 року - листопад 2012 року.

Судова колегія зазначає, що спірні правовідносини у справі регулюються Податковим кодексом України. При цьому для правильного вирішення справи слід у першу чергу з'ясувати питання щодо наявності у податкового органу підстав для направлення на адресу позивача запиту.

З матеріалів справи вбачається, що за період січень 2011 року - листопад 2012 року позивачем були надані до відповідача податкові декларації з ПДВ у яких були зазначені обсяги операцій, звільнених від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України на загальну суму 605755,00 грн. Обсяги операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою відповідно до статті 186 Податкового кодексу України, у вказаних деклараціях були визначені позивачем у сумі 2110 грн.

Відповідач є контролюючим органом у сфері справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) у відповідності із положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19 - 1 Податкового кодексу України контролюючи органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до підпункту 20.1.6. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 п. 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до п.73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З матеріалів справи вбачається, що листом - запитом від 12.12.2012 року за № 1889/10 за підписом В.о. заступника начальника Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС начальника Красногвардійського відділення В.Г. Степанова «Про надання документів та пояснень» (а.с. 7), відповідач просив позивача надати пояснення щодо здійснення господарських операцій позивачем щодо правомірності формування податкової пільги з метою проведення перевірки податкової пільги, якою користується підприємство з січня 2011 року по листопад 2012 року відповідно до наданих до Джанкойської ОДПІ АР Карим ДПС Красногвардійського відділення податкових декларацій з ПДВ. При цьому у запиті податковий орган послався на пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Судова колегія вважає, що вказаний запит був скерований відповідачем у межах повноважень, наданих йому законом, а саме: пунктами 19-1.1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19 - 1, підпунктом 20.1.6. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Такий запит був скерований на адресу позивача з метою здійснення відповідачем функцій, визначених податковим законодавством, а саме: правомірності застосування позивачем податкової пільги з ПДВ, що була зазначена у наданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за січень 2011 року - листопад 2012 року.

При таких обставинах справи судова колегія не може погодитися з доводами апеляційної скарги про відсутність у відповідача підстав для направлення запиту на його адресу та невідповідності запиту вимогам Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-IV, який набрав чинності з 01.01. 2011року, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Кодексом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної податкової політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Спосіб -це визначений законом в рамках компетенції суб'єкта владних повноважень порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, суб'єкти владних повноважень можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України.

Так відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, положенням ст. 79 Податкового кодексу України чітко визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, і за умови дотримання встановленого порядку її проведення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Податкові декларації з ПДВ за січень 2011 року - листопад 2012 року, що були надані позивачем до відповідача, є податковою інформацією у розумінні положень статті 72 Податкового кодексу України, отже відповідач мав право отримати від позивача інформацію щодо правомірності застосування податкової пільги з ПДВ, перевіривши правильність визначення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за період січень 2011 року - листопад 2012 року.

При таких обставинах справи судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Красногвардійського району" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 по справі № /01/999/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська