Рішення

від 05.12.2013 по справі 917/1902/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 р. Справа №917/1902/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж+К", м. Кобеляки

про стягнення грошових коштів у сумі 2 044 097,39 грн.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Кобеляки

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Тищенко С.Ю., довіреність №241/11.5.2 від 17.06.2013 р.

від відповідача: відсутні

від третьої особи: відсутні

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення (ст.85 ГПК України).

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів за договором про відкриття кредитної лінії №179.181-28/12-М544 від 07.09.2012 р. та Договором поруки №179.181-28/12-ДП1 від 07.09.2012 р. в сумі 2044097,39 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 100100,01 грн.; поточна заборгованість за кредитом - 1768433,31 грн., 3% річних - 439,27 грн., пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту - 2193,97 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 125856,97 грн., поточна заборгованість за процентами - 43245,03 грн., 3% річних - 638,14 грн., пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів - 3 190,69 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві та повідомив, що жодне рішення по стягненню боргу, який зазначений у позовних вимогах, з позичальника, поручителів чи за рахунок застави не виконано, відкритих виконавчих проваджень немає.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення ухвал суду, які знаходяться в матеріалах справи. Судом неодноразово відкладався розгляд справи для надання можливості відповідачу надати пояснення стосовно спору. Відповідач правами наданими йому ГПК України не скористався, явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, клопотання про продовження строку вирішення по справі, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник третьої сторони в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

07 вересня 2012 року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (в подальшому - позичальник, третя особа) було укладено Генеральний договір №28 (в подальшому договір, а.с - 15-19), на підставі якого позивач на умовах цього договору надає позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, договорами про відкриття кредитної лінії та договорами про надання овердрафту, укладених в межах цього договору і які є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 1.2. Генерального договору позичальнику встановлюється ліміт надання позивачем кредитних коштів, який в будь-який момент під час дії цього Генерального договору не повинен перевищувати суми, еквівалентної 2002000,00 грн. за офіційним курсом Національного банку України.

Відповідно п.1.3. Генерального договору позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти, що були надані йому відповідно до кредитних договорів, укладених в межах Генерального договору в повному обсязі 06 вересня 2022 року або достроково у випадках, передбачених кредитними договорами.

07 вересня 2012 року між позивачем та позичальником в рамках Генерального договору було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 179.181-28/12-М544 (в подальшому - "Кредитний договір", а.с. - 20-32), відповідно до якого позивач зобов'язується надати третій особі грошові кошти шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії (далі - кредит) в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, який укладено в межах Генерального договору від 07 вересня 2012 року №28, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки , що визначені цим договором.

Згідно пункту 3.1 кредитного договору, ліміт кредитної лінії та валюта кредиту складає 2 002000 ,00 грн.

Як зазначено в п.3.2. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі 06 вересня 2017 року або достроково у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 3.4.1. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються позивачем за процентною ставкою у розмірі 27,25 % річних, з урахуванням можливості автоматичного її збільшення або зменшення згідно з відповідними пунктами Кредитного договору.

Як вбачається з п.3.5. Кредитного договору, спосіб повернення кредиту та сплати процентів - щомісячне повернення кредиту відповідно до Графіка повернення кредиту (а.с. 33-35). Повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами починаючи з жовтня 2012 року. Проценти сплачуються регулярними щомісячними платежами за фактичну кількість днів користування кредитом. Період сплати процентів: з 25-го числа по останній робочий день кожного місяця, а також в день повного повернення кредиту, коли сума процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.

Відповідно п.4.4. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з дати надання кредиту до дня повного його повернення на залишок фактичної заборгованості за кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Виходячи з п.5.2.1. Кредитного договору позивач має право відмовити позичальнику в наданні кредиту або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором у випадках, передбачених Кредитним договором або чинним законодавством України, зокрема невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, направлених на сплату процентів та/або повернення кредиту, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Кредитного договору.

В п. 5.3.1. Кредитного договору зазначено, що позичальник зобов'язаний сплатити комісійну винагороду, повернути позивачу отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором.

Згідно п.7.1. Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

Відповідно до п. 8.10 Кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банку та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з цим договором в повному обсязі.

З метою забезпечення зобов'язань позичальника по Кредитному договору 07 вересня 2012 року укладено Договір поруки №179.181-28/12-ДП 1 (в подальшому - Договір поруки, а.с. 41-44) між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ж+К» (відповідачем).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки відповідач поручається перед позивачем за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Згідно п.2.1. Договору поруки у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, позичальник та відповідач несуть солідарну відповідальність перед позивачем у повному обсязі зобов'язань позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором.

Відповідно до п.2.5. Договору поруки у випадку порушення позичальником зобов'язань (будь-якого із зобов'язань) за Кредитним договором позивач має право звернутися до відповідача з письмовою вимогою про виконання зобов'язань в повному обсязі чи частково.

У пункті 2.6. Договору поруки зазначено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором відповідач зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначений у письмовій вимозі Позивача, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

Пунктом 5.1 Договору поруки встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками позивача та відповідача і діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання позичальнику кредитних коштів. Згідно Меморіального ордеру № 26250 від 12 вересня 2012 року позичальник отримав кредит на суму 644 000,50 гривень та 10.09.2012 р. згідно Меморіального ордеру №40975 отримав кредит на суму 1 357 999,50 гривень. (а.с. - 39,40), тобто на загальну суму 2002000,00 грн.

Як зазначає позивач, позичальник, порушивши прийняті на себе зобов'язання, з 07 листопада 2012 року не своєчасно здійснює повернення кредитних коштів згідно умов, передбачених Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання питання щодо погашення заборгованості по кредиту, Позичальнику було направлено Лист-вимогу (вих. № 145/1000-2 від 04.02.2013 р., а.с 48-50) щодо погашення заборгованості, але до цього часу зобов'язання по Кредитному договору залишаються не виконаними.

Таким чином, зобов'язання позичальника за кредитним договором на даний час не виконані, заборгованість позичальника становить 2044097,39 грн., з них : борг за кредитом - 1 871 166,56 грн., в т.ч.: 1) прострочена заборгованість за кредитом - 100 100,01 грн.; 2)поточна заборгованість за кредитом - 1 768433,31 грн.; 3) 3 (три) проценти річних - 439,27 грн. 4) пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу - 2 193,97 грн.; Борг за процентами - 172 930,83 грн., в т.ч. : 1) прострочена заборгованість за процентами - 125 856,97 грн.; 2) поточна заборгованість за процентами - 43 245,03 грн. 3) 3 (три) проценти річних - 638,14 грн.4) пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу - 3 190,69 грн.

04 лютого 2013 року на підставі договору поруки позивачем відповідачу було направлено Лист-вимогу (вихідний № 136/1000 - 2, а.с - 45-46) щодо погашення вищезазначеної заборгованості за Кредитним договором, проте зазначена вимога була залишена останнім без уваги.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача, як поручителя, про стягнення за договором поруки 2044097,39 грн., з них: борг за кредитом - 1 871 166,56 грн., в т.ч.: 1) прострочена заборгованість за кредитом - 100 100,01 грн.; 2)поточна заборгованість за кредитом - 1 768433,31 грн.; 3) 3 (три) проценти річних - 439,27 грн. 4) пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу - 2 193,97 грн.; Борг за процентами - 172 930,83 грн., в т.ч. : 1) прострочена заборгованість за процентами - 125 856,97 грн.; 2) поточна заборгованість за процентами - 43 245,03 грн. 3) 3 (три) проценти річних - 638,14 грн.4) пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу - 3 190,69 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пункт. 1 ч. ст. 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником допущені істотні порушення умов Кредитного договору - порушено графік погашення заборгованості, тому позивач достроково вимагає від нього погасити всю суму кредиту, а також поточну заборгованість.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, судом встановлено, що вимоги позивача до відповідача повністю узгоджуються з приписами діючого законодавства та умовами Генерального договору, Кредитного договору та Договору поруки, до того ж вимоги підтверджені належними доказами, що містяться в матеріалах справи та не спростовані відповідачем та третьою особою; судом перевірено методику розрахунку пені та 3% річних з використанням калькулятора ІПС "Законодавство", тому позов про стягнення з відповідача за договором поруки 2 044097,39 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, було встановлено декілька способів забезпечення виконання по вказаному кредитному договору. Проте Цивільним кодексом України не обмежується кількість забезпечень виконання зобов'язань та пріоритетність або черговість звернення щодо їх виконання. А отже, виконання одного виду забезпечення зобов'язання не ставиться в залежність від іншого.

Крім того в судовому засіданні позивач повідомив, що жодне судове рішення по стягненню боргу, який зазначений у позовних вимогах, з позичальника, поручителів чи за рахунок застави не виконано, відкритих виконавчих проваджень немає, тому позовні вимоги позивача до відповідача, як поручителя є правомірними; порука за договором поруки від 07.09.2012р. є чинною, не припинялася.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач жодних заперечень проти позову не надав. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача з урахуванням приписів ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж+К (39200, Полтавська область, Кобеляцький район, м. Кобеляки, вул. Дружби ,буд . 1-б, Св-во серії А00 №619433 ідент. код 35708210, поточний рахунок №26005010236730 у ПАТ "ВТБ БАНК", код банку 321767) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767, р/р № 37392000002074) 100 100,01 грн. простроченої заборгованості за кредитом ; 1 768 433,31 грн. поточної заборгованості за кредитом ; 439,27 грн. - три проценти річних; 2 193,97 грн. пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту; 125 856,97 грн. простроченої заборгованості за процентами; 43 245,03 грн. поточної заборгованості за процентами; три проценти річних - 638,14 грн.; пеню, нараховану у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів -

3 190,69 грн. (всього - 2 044 097,39 грн.) та, крім того, 40881,95 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.2013р.

Суддя О.С. Мацко