Рішення

від 11.12.2013 по справі 383/1882/13-ц

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1882/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Хрусталенко І. П.,

при секретарі - Одінцовій Н.Г.,

з участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, про визнання договору оренди землі та додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до фізичної-особи підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та ПП Рижковим ОСОБА_7 19.07.2005 року, який зареєстрований у ОСОБА_8 районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» 29.11.2010 року, реєстраційний номер 2 та додаткової угоди про зміну умов Договору оренди землі від 29.11.2005 року, зареєстрованої у ОСОБА_8 районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» за № 041036500076; зобов’язання ПП ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 10,48 га, кадастровий номер 3520881600:02:000:0279, яка розташована на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки у оскаржуваному договорі оренди землі та додатковій угоді відсутня така істотна умова як умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки вказані правочини підлягають визнанню судом недійсними а земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові, при цьому ОСОБА_1 зазначив, що умовами договору оренди землі від 19.07.2005 року не передбачено пролонгацію дії умов договору договір оренди земельної ділянки є нечинним у зв’язку з закінченням строку його дії 29.11.2010 року, а додаткова угода є окремим правочином і у зв’язку з відсутністю в угоді такої умови як умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки просив визнати договір оренди землі, додаткову угоду недійсними та зобов’язати відповідача повернути земельну ділянку. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірний договір оренди землі укладений до внесення змін до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» Законом України від 16.09.2008 року № 509-VI, яким частину першу ст. 15 зазначеного Закону доповнено абзацом 12 стосовно такої істотної умови договору оренди землі як умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Також, представник відповідача в обґрунтування заперечень проти позову послався на п. 36 договору оренди землі відповідно до якого зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

27 грудня 1999 року ОСОБА_6 ОСОБА_8 райдержадміністрацією виданий Державний акт на право власності на землю серія КР № 000279 на земельну ділянку площею 10,48 га, розташовану на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 5)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_9, померлої 07.12.2012 року (а.с. 4). Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки № 279 площею 10,4798 га, в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, належної спадкодавцю на підставі державного акту на землю, серії КР № 000279 виданого 27.12.1999 року ОСОБА_8 районною радою Бобринецького району Кіровоградської області.

19 липня 2005 року між спадкодавцем ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_5 укладений договір оренди землі, зареєстрований 29.11.2005 року за №2 у ОСОБА_8 районному відділ Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», предметом договору є земельна ділянка площею 10,48 га, належна позивачу на підставі Державного акту на право власності на землю серія КР № 000279 (а.с. 8).

12.04.2010 року між спадкодавцем ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_5 укладена додаткова угода про зміну умов Договору оренди землі від 29.11.2005 року, зареєстрована 18.11.2010 року за №041036500076 у ОСОБА_8 районному відділ Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» (а.с. 7).

Відповідно до приписів ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Частиною 4 ст.2 ЦПК України визначено, що закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтями 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (чинними на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року за N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема п.8, визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Суд прийшов до висновку, що визначена позивачем підстава для визнання договору оренди землі від 29.11.2005 року та додаткової угоди від 12.04.2010 року недійсними, а саме, відсутність такої істотної умови як умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не може бути прийнята судом до уваги як належна, оскільки на момент державної реєстрації договору оренди землі законодавцем не було передбачено такої істотної умови договору оренди землі, крім того укладення додаткової угоди до договору стосовно змін умов договору, передбачено п. 36 спірного договору, твердження представника позивача, що додаткова угода є самостійним правочином не пов’язаним з договором оренди землі не ґрунтується на нормах права, договір оренди землі та додаткова угода підписані сторонами та містять усі, передбачені законодавством істотні умови та піддані державній реєстрації відповідно до закону.

Враховуючи, що спірні правочини укладені в письмовій формі, пройшли державну реєстрацію, а тому відсутні підстави для визнання правочинів недійсними за правилами ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, на думку суду, позивач не довів обставини, які б свідчили про недійсність договору оренди землі та додаткової угоди до договору.

Крім того, враховуючи обставини даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено Загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 770 ЦКУ у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено статтею 32 Закону України «Про оренду землі». Відповідно до частини четвертої зазначеної статті перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, смерть фізичної особи-наймодавця не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов’язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання договору та додаткової угоди недійсними слід розцінювати як формальний привід для припинення договірних відносин з відповідачем.

Відтак, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Оскільки вимога позивача про повернення земельної ділянки є похідною від попередніх вимог суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її розгляду.

Керуючись ст. ст. 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ПП Рижкова ОСОБА_7 про визнання договору оренди землі від 19.07.2005 року, зареєстрований за № 2 у ОСОБА_8 районному відділі ДП «Центр ДЗК» 29.11.2002 року та додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі від 12.04.2010 року, зареєстрована 18.11.2010 року за № 041036500076 недійсними та повернення земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.П. Хрусталенко