Постанова

від 05.12.2013 по справі 910/15761/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. Справа№ 910/15761/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Виграненко С.П. - дов. б/н від 12.02.2013р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013р. (повний текст підписано 15.10.2013р.)

у справі № 910/15761/13 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд»

до Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна

компанія»

про стягнення 188 976, 91 грн.

В судовому засіданні 05.12.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» про стягнення 188 976, 91 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання субпідрядних робіт № 518 від 23.11.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача 182 257, 57 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1 137, 35 грн. 3% річних та 5 581, 99 грн. пені, а також судовий збір у розмірі 3 779, 54 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2013р. у справі № 910/15761/13 позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд» 182 257, 57 грн. - основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 137, 35 грн. - 3% річних, 5 581, 99 грн. - пені та 3 779, 54 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. для розгляду справи № 910/15761/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.12.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 05.12.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 106, т. 2), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд» (позивач, субпідрядник за договором) та Приватним акціонерним товариством «Національна будівельна компанія» (відповідач, генпідрядник за договором) укладено договір на виконання субпідрядних робіт № 518, відповідно до п. 1.1. якого даний договір регулює взаємовідносини сторін, які виникають в процесі виконання підрядником завдань генпідрядника, які мають за мету виконання комплексу робіт в об'ємах, видахстроках та по вартості, узгоджених сторонами по даному договору на будівельному об'єкті житловий будинок № 34 (надалі - «об'єкт»). «Обє'кт» знаходиться на території забудови між бул. Кольцова, вул. Картвелішвілі та вул. В. Ульянова в Святошинському районі м. Києва.

У відповідності з вищевказаним субпідрядник приймає на себе зобов'язання щодо улаштування фасаду об'єкту. Роботи повинні виконуватись субпідрядником у визначені сторонами строки, на підставі проектно-кошторисної документації з дотриманням діючих ДБН і будівельних норм та правил з матеріалів придбаних субпідрядником (п. 1.1.1. договору).

Згідно п. п. 2.1., 2.2. договору загальна вартість робіт по договору є динамічною та визначається сторонами шляхом підписання кошторисної документації (додаток № 1, додаток № 2), яка є невід'ємною частиною цього договору. Вартість фактично виконаних робіт визначається щомісяця актами приймання виконаних виконавцем робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3в), складених на підставі фактично виконаних робіт і динамічної договірної ціни.

Роботи, визначені цим договором та кошторисною документацією до нього повинні бути виконані субпідрядником у строк 155 календарних днів з моменту одержання авансу. Виконання окремих видів робіт за цим договором узгоджується сторонами шляхом підписання Графіку виконання робіт (додаток №3) (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника аванс у розмірі 20 % від вартості зазначеної та затвердженої сторонами в договірній ціні (додаток № 1) та локальному кошторисі (додаток № 2).

В подальшому оплата виконаних робіт за договором проводиться генпідрядником до 10-го числа місяця, що йде за звітним, за фактично виконанні обсяги робіт, що підтвердженні актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) з урахуванням раніше перерахованого авансового платежу. Вищезазначені терміни розрахунків виконуватимуться генпідрядником, якщо субпідрядник буде вчасно надавати генпідряднику необхідну документацію, оговорену умовами п. 4.3., 5.1.6. цього договору (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору приймання фактично виконаних обсягів робіт оформлюється актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Субпідрядник не пізніше 25 числа звітного місяця оформлює і передає генпідряднику для перевірки акти приймання виконаних робіт з форми КБ-2в. Генпідрядник протягом 5-ти днів перевіряє акти приймання на предмет відповідності їх фактичним обсягам і витратам, оформляє і передає генпідряднику оформлені акти приймання виконаних робіт, або доводить до відома генпідрядника, що відмовляє в оформленні актів приймання робіт, вказавши обґрунтовану причину відмови.

Згідно п. 7.1. договору у випадку порушення генпідрядником термінів здійснення платежів за даним договором, він сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен день прострочення, здійснення платежів.

Даний договір, згідно п. 11.1, набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2012р., а в разі не виконання сторонами та/або стороною своїх зобов'язань по даному договору, до повного їх виконання.

03.02.2012р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, відповідно до п. 1 якої передбачено додатковий обсяг виконуваних робіт з улаштування огороджень балконів житлового будинку № 34, який знаходиться на території забудови між бул. Кольцова, вул. Картвелішвілі та вул. Ульянова в Святошинському р-ні м. Києва, а саме улаштування огороджень балконів. Роботи повинні виконуватись субпідрядником в оговорені даною додатковою угодою строки на підставі проектно-кошторисної документації, діючих ДБН, будівельних норм та правил.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 сторони погодили, що вартість робіт за цією додатковою угодою є твердою та складає - 223 423, 04 грн. у т.ч. ПДВ - 37 237, 17 грн., що відображається у додатках № 1, № 2 (договірна ціна, локальний кошторис), які є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.

Роботи, передбачені цією додатковою угодою, повинні бути виконані субпідрядником та передані генпідряднику в повному обсязі у строк до 01.08.2012р. (п. 3 додаткової угоди).

Згідно п. 4. додаткової угоди № 1 оплата виконаних робіт за даною додатковою угодою проводиться генпідрядником за фактично виконані обсяги робіт, підтверджені актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) і довідкою форми КБ-3 не пізніше 5-ти банківських днів з моменту їх підписання з урахуванням положень п. 4.3. договору № 518 від 23.11.2011 р.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди у відповідності до п. 2.3. договору № 518 від 23.11.2011р. послуги генпідрядника по цій додатковій угоді складають 2% від загальної вартості зазначених в ній робіт, виконаних субпідрядником.

У всьому, що не передбачено умовами цієї додаткової угоди, сторони керуються вимогами та умовами договору № 518 від 23.11.2011р. та чинного законодавства України (п. 6. Додаткової угоди).

Ця угода, згідно п. п. 7, 8, є невід'ємною частиною договору на виконання субпідрядних робіт № 518 від 23.11.2011р. Дана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 518 від 23.11.2011р. та додаткової угоди № 1 від 03.02.2012р. позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи, про що підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за грудень 2011р. на суму 115 348, 08 грн., № 2 за лютий 2012р. на суму 288 584, 16 грн., № 3 за березень 2012р. на суму 731 520, 48 грн., № 1 за березень 2012р. на суму 134 125, 92 грн., № 4 за квітень 2012р. на суму 341 765, 71 грн., № 2 за квітень 2012р. на суму 9 674, 33 грн.,№ 5 за травень 2012р. на суму 354 288, 29 грн., № 6 за червень 2012р. на суму 438 960, 44 грн., № 3 за червень 2012р. на суму 5 459, 04 грн., № 7 за липень 2012р. на суму 174 378, 96 грн., № 8 за серпень 2012р. на суму 508 676, 88 грн., № 9 за вересень 2012р. на суму 206 639, 76 грн.,№ 4 за вересень 2012р. на суму 19 475, 69 грн., № 10 за жовтень 2010р. на суму 166 682, 38 грн., № 5 за жовтень 2012р. на суму 18 520, 80 грн., № 11 за листопад 2012р. на суму 155 932, 56 грн., № 12 за грудень 2012р. на суму 181 707, 12 грн., № 1 корр. за травень 2013р. зменшення на суму - 15 102, 00 грн., № 2 корр. за травень 2013р. зменшення на суму - 28 337, 28 грн., № 3 корр. за травень 2013р. зменшення на суму - 28 337, 28 грн., всього на загальну суму 3 779 964, 04 грн.

Крім того, сторони домовились про те, що послуги генпідрядника за цим договором становлять 2% від загальної вартості робіт, про що було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № НБ-0000097 на суму 2 306, 96 грн., № НБ-0000020 на суму 5 771, 68 грн., № НБ-0000030 на суму 17 312, 93 грн., № НБ-0000042 на суму 193, 49 грн., № НБ-0000041 на суму 6 835, 31 грн., № НБ-0000052 на суму 7 085, 77 грн., № НБ-0000064 на суму 8 888, 39 грн., № НБ-0000074 на суму 3 487, 58 грн., № НБ-0000087 на суму 10 173, 54 грн., № НБ-0000101 на суму 4 522, 31 грн., № НБ-0000117 на суму 3 704, 06 грн., № НБ-0000128 на суму 3 118, 66 грн., № НБ-0000142 на суму 3 634, 14 грн., № НБ-0000039 зменшення на суму - 302, 04 грн., № НБ-0000040 зменшення на суму - 566, 76 грн., № НБ-0000041 зменшення на суму - 566, 76 грн., загалом на суму 75 599, 29 грн. (з ПДВ).

Також уповноваженими представниками сторін було підписано та скріплено печатками довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми КБ-3) за грудень 2011р. на суму 113 041, 12 грн., за лютий 2012р. на суму 282 812, 48 грн., за березень2012р. на суму 716 890, 07 грн., за березень 2012р. на суму 131 443, 40 грн., за квітень 2012р. на суму 334 930, 40 грн., за квітень 2012р. на суму 9 480, 84 грн., за травень 2012р. на суму 347202, 52 грн., за червень 2012р. на суму 430 181, 24 грн., за червень 2012р. на суму 5 349, 86 грн., за липень 2012р. на суму 170 891, 38 грн., за серпень 2012р. на суму 498 503, 34 грн., за вересень 2012р. на суму 221 593, 14 грн., за жовтень 2012р. на суму 181 499, 11 грн., за листопад 2012р. на суму 152 813, 91 грн., за грудень 2012р. на суму 178 072, 98 грн., за травень-1 2013р. на зменшення на суму - 14 799, 96 грн., за травень-2 2013р. зменшення на суму - 27 770, 53 грн., за травень-3 2013р. зменшення на суму - 27 770, 53 грн., всього на загальну суму 3 704 364, 75 грн.

Колегія суддів зазначає, що розбіжність кінцевих сум в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідках про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми КБ-3) пояснюється тим, що в актах форми КБ-2в зазначалась загальна вартість робіт за відповідний місяць, а в довідках форми КБ-3 загальна вартість виконаних робіт, що підлягає сплаті на користь позивача, враховуючи (віднімаючи) вартість послуг генпідрядника за відповідний місяць згідно підписаних актів здачі-приймання робіт з послуг генпідряду.

Вищенаведене спростовує посилання апелянта (відповідача) на невідповідність кінцевих розрахунків сум (довідки КБ-3) по вартості будівельних робіт (довідки КБ-2в).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором на виконання субпідрядних робіт № 518 від 23.11.2011р. та додаткової угоди № 1 від 03.02.2012р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та угодою свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору та угоди.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не здійснив, лише частково оплатив виконані роботи на загальну суму 3 522 289, 27 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 182 075, 49 грн. (3 779 964, 04 грн. вартість виконаних робіт згідно довідок форми КБ-2в -75 599, 29 грн. вартість послуг генпідрядника згідно актів здачі-приймання робіт - 3 522 289, 27 грн. часткова оплата).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 182 075, 49 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору № 518 від 23.11.2011р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2. договору оплата виконаних робіт за договором проводиться генпідрядником до 10-го числа місяця, що йде за звітним, за фактично виконанні обсяги робіт, що підтвердженні актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) з урахуванням раніше перерахованого авансового платежу. Вищезазначені терміни розрахунків виконуватимуться генпідрядником, якщо субпідрядник буде вчасно надавати генпідряднику необхідну документацію, оговорену умовами п. 4.3., 5.1.6. цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що строк виконання грошового зобов'язання по оплаті за даним договором та угодою на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 182 075, 49 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5 581, 99 грн. пені, 1 137, 35 грн. 3% річних та 182, 08 грн. інфляційних втрат.

Згідно п. 7.1. договору у випадку порушення генпідрядником термінів здійснення платежів за даним договором, він сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен день прострочення, здійснення платежів.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 581, 99 грн. є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 137, 35 грн. 3% річних та 182, 08 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача, як на підставу скасування рішення, на необхідність зменшення розміру штрафних санкцій (пені) у зв'язку із скрутним фінансовим становищем останнього, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд, приймаючи рішення, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Згідно пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, колегія суддів констатує, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Одне лише посилання на тяжке майнове та фінансове становище підприємства не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 10.10.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013р. у справі № 910/15761/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013р. у справі № 910/15761/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15761/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 12.12.2013р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

А.О. Мальченко