Рішення

від 12.12.2013 по справі 926/1006/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа № 926/1006/13 За позовом дочірнього підприємства «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3», с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області

до Рингацької сільської ради, с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - Дубковецька Л.Г., довіреність від 08.10. 2013, Фалуш П.В., довіреність від 08.10. 2013;

від відповідача - Григорчук В.В., довіреність від 28.10.2013.

СУТЬ СПОРУ: дочірнє підприємство «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» звернулося до Рингацької сільської ради з позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: свинарник 1969 року побудови по вул. Шевченка, 123 «в» та корівник по вул. Шевченка, 127 «ж», які знаходяться в селі Рингач Новоселицького району Чернівецької області.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов'язаними з передачею йому спірного майна на підставі договорів №10 від 01.08.2001, №132/1 від 11.07.2000 та накладної №327 від 03.08.2000.

Позивач вважає, що на момент укладення вищевказаних договорів, законодавством України не передбачалось їх обов'язкове нотаріальне посвідчення та негайна державна реєстрація права власності на придбане майно.

Разом з тим, відповідач не визнає права власності позивача, що проявляється, в тому числі, в прийнятті відповідачем рішення про взяття на облік цього майна як безхазяйного.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.10.2013 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.10.2013.

Ухвалою від 10.10.2013, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 29.10.2013.

29 жовтня 2010 року від відповідача через канцелярію господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5810) в якому відповідач позов не визнає, зазначаючи при цьому зокрема про те, що у позивача відсутні належні та допустимі докази в підтвердження набуття права власності на спірне майно в порядку, визначеному законодавством України.

У судовому засіданні 29.10.2013 оголошено перерву до 07.11.2013, а позивача зобов'язано надати суду оригінали документів, доданих до позовної заяві. В останньому судовому засіданні продовжено перерву до 19.11.2013.

Ухвалою від 19.11.2013, за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 12.12.2013 та продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

На день вирішення спору, 12.12.2013, представником позивача подано суду для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви, зокрема договори від 11.07.2000, від 01.08.2001 та технічну документую на спірне майно.

Присутні у судовому засіданні представники позивача наполягають на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на обставини, зазначені у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

11 липня 2000 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Візир» та відкритим акціонерним товариством «Чернівецький цегельний завод №3» укладено договір, згідно з умовами якого ТОВ «Візир» зобов'язалось передати ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» нерухоме майно, що знаходиться в селі Рингач Новоселицького району Чернівецької області, в тому числі будівлю «свинарник» (1969 року, цегельний, перекритий шифером, придатний для тримання свиней) вартістю 47941,20 грн., а останнє - оплатити (вартість майна) на умовах цього Договору.

19 липня 2000 року, згідно з приймально-здавальним актом до договору від 11.07.2000 ВАТ «Візир» передано ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» обумовлене в цьому договорі майно.

В подальшому вищезазначене спірне майно передано позивачу у власність без укладення письмової угоди на підставі накладної №327 від 03.08.2000.

01 серпня 2001 року між кооперативом «Рингач» та ДП «Рідна земля» укладено договір №10 від 01.08.2001, у відповідності до умов якого Кооператив передає позивачу у даній справі механізми та обладнання. Згідно з п.п. 1.2. договору №10 від 01.08.2001, передача відбувається з моменту підписання договору за актом, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно зі складеним на виконання умов договору №10 від 01.08.2001 приймально-здавальним актом, ДП «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» передано майно, в тому числі корівник вартістю 20000 грн., який знаходиться на вул. Шевченка, 127 «ж» в селі Рингач Новоселицького району Чернівецької області.

У відповідності до діючого на час укладення договорів та передачі спірного майна Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963, зокрема частини 1 статті 224 зазначеного кодексу, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 128 Цивільного кодексу Української РСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, згідно з вимогами діючого на момент укладення договорів та передачі майна цивільного законодавства, позивач набув права власності на спірне майно з моменту передачі йому цього майна.

До договорів купівлі продажу, укладених з набранням чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003, застосовуються положення цього кодексу, в тому числі частини 1 статті 657, яка передбачає при купівлі-продажу нерухомого майна, обов'язкове нотаріальне посвідчення договору та його державну реєстрацію. Право власності у набувача, згідно з частиною 4 статті 335 Цивільного кодексу України, виникає з моменту державної реєстрації договору про відчуження майна, якщо такий договір підлягає державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем, як власником майна, використовувалось спірне майно з часу передачі йому цього майна по теперішній час, та, відповідно, спору про право власності щодо нерухомого майна між сторонами чи будь-якими іншими третіми особами, не виникало.

Разом з тим, в травні 2013 року Рингацька сільська рада у листі №160 від 21.05.2013 року, звертаючись до позивача, просить надати їй правовстановлюючі документи на нежитлові будівлі, які знаходяться на території колишньої колгоспної ферми - «свинарник» по вул. Шевченка, 123«в» та корівник по вул. Шевченка, 127«ж», а вже 23.05.2013 відповідачем прийнято рішення про звернення до державної реєстраційної служби з питанням про взяття на облік спірного майна, як безхазяйного.

Таким чином, відповідач, в тому числі з моменту прийняття рішення №3/21-13 від 23.05.2013, не визнає права власності позивача на нежитлові будівлі «свинарник» по вул. Шевченка, 123«в» та «корівник» по вул. Шевченка, 127 «» у селі Рингач Новоселицького району Чернівецької області.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що позивач звертався до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію спірного нерухомого майна, проте рішенням реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області №3331297 від 20.06.2013, позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обмежень на нерухоме спірне майно.

Згідно зі звітом №17б-08/13 про оцінку майна - нежитлової будівлі корівника, розташованого за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, с. Рингач, вул. Шевчанка, 127 «ж» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12139/11 від 04.07.2011), ринкова вартість нежитлової будівлі корівника літ. «А», загальною площею 803,6 м.кв., становить (без ПДВ) 40807 грн., а згідно зі звітом 17а-08/13, ринкова вартість свинарника літ. «А», загальною площею 1277,44 м.кв. (без ПДВ), становить 1277,44 грн.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, статті 41 Конституції України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В процесі розгляду справи, судом не встановлено факту недійсності правочинів про передачу 03.08.2000 відкритим акціонерним товариством «Чернівецький цегельний завод №3» дочірньому підприємству «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» нежитлової будівлі «свинарник» по вул. Шевченка, 123 «в» та 01.08.2001 кооперативом «Рингач» нежитлової будівлі «корівник» по вул. Шевченка, 127 «ж» у селі Рингач Новоселицького району Чернівецької області.

Одночасно, суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено строків проведення обов'язкової державної реєстрації права власності на майно, правомірно набутого юридичними особами у відповідності до цивільного законодавства, діючого на момент такого набуття права власності.

Отже, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено приналежність позивачу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі «свинарник», площею 1277,44 м.кв. вартістю 58400 грн. по вул. Шевченка, 123 «в» та нежитлової будівлі «корівник», площею 803,6 м.кв., вартістю 40807 грн. по вул. Шевченка, 127 «ж», розташованих у селі Рингач Новоселицького району Чернівецької області на земельній ділянці Рингацької сільської ради, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за дочірнім підприємством «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» (с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області, код 30904503) право власності на «свинарник» 1969 року побудови по вул. Шевченка, 123«в» та «корівник» по вул. Шевченка, 127«ж», які знаходяться в селі Рингач Новоселицького району Чернівецької області.

3. Стягнути з Рингацької сільської ради (вул. Садова, 1, с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області) на користь дочірнього підприємства «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» (с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області, код 30904503) 1984,14 грн. судового збору.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення підписано 17.12.2013 року.

Суддя О.В. Гончарук