Постанова

від 10.12.2013 по справі 813/7687/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року Справа № 813/7687/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Пилип 'яка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 14.08.2013 р. № 0009411710, від 09.10.2013 р. № 0011421710 та податкової вимоги від 09.09.2013 р. № 4437-17, -

встановив :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить:

- визнати недійсним рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області викладене в листі від 09.09.2013 р. № 10007/10/10-8005/572;

- визнати недійсним рішення Міністерства доходів і зборів України викладене в листі від 30.09.2013 р. № 4806/К/99-99-10-01-03-14;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013р. № 0009411710;

- визнати недійсним податкову вимогу від 09.09.2013 р. № 4437-17;

- визнати недійсним Акт про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання від 02.10.2013 р. № 817/17/10.

23.10.2013 року позивачем уточнено позовні вимоги, згідно яких, просить:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013р. № 0009411710;

- визнати недійсним податкову вимогу від 09.09.2013 р. № 4437-17;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.10.2013р. № 0011421710.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що нею у 2009 році подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2008 році. На підставі поданої Декларації податковим органом нараховане податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 250559,85 грн, про що винесене податкове повідомлення-рішення № 0005361710/0 від 22.04.2009 року.

Проте, вказує позивач, згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року у справі № 2а-1193/10/1370 залишеною без змін згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 року у справі № 28036/10, визнано нечинним та скасоване податкове повідомлення-рішенння від 22.04.2009 року № 0005361710/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 27631,05 грн.

Разом з тим, продовжує позивач в 2013 році вона зазнала інвестиційних збитків від продажу інвестиційних активів в сумі 304000 грн. Враховуючи те, що загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами за 2008 рік до цього часу не використовувався (у зв'язку із розглядом судових справ), тому такий, у відповідності до п.п.9.6.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» має бути використаний за результатами 2013 року.

На думку позивача, податковим органом не були взяті до уваги викладені вище обставини тому неправомірно визначено податкове зобов'язання у податковим повідомленні-рішенні № 009411710 від 14.08.2013 року на суму 222928,80 грн.

Зазначає, що в порушення п.58.1 Податкового Кодексу України до податкового повідомлення-рішення не було додано розрахунку податкового зобов'язання. Оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не призвело до позивача позитивних наслідків. Вказує на те, що під час оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, податковим органом надіслано позивачу податкову вимогу від 09.09.2013 року № 4437-17.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0011421710 від 09.10.2013 року в якому визначені штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22292,88 грн. зазначає наступне. Грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням № 009411710 від 14.08.2013 року в розмірі 222928,88 грн, вона сплатила під впливом «незаконних дій відповідача», а тому штрафні санкції в розмірі 22292,88 грн. визначені податковим повідомленням-рішенням № 0011421710 від 09.10.2013 року є неправомірними.

В судовому засіданні позивач та представник позивача уточнені позовні вимоги підтримали повністю, пояснення надали аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що на підставі поданої позивачем декларації ДПІ у Залізничному районі м.Львова 22.04.2009р. складено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податків або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту. На підставі поданої Декларації, ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення від 22.04.2009р. № 0005361710/0 згідно з яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 250559,85грн.

Проте, згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року у справі № 2а-1193/10/1370 залишеною без змін згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 року у справі № 28036/10, визнано нечинним та скасоване податкове повідомлення-рішенння від 22.04.2009 року № 0005361710/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 27631,05 грн.

З урахуванням судових рішень, 14.08.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 009411710 згідно з яким позивачу визначено суму ПДФО в розмірі 222928,80 грн. Згідно ст.57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкцій за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Таким чином, грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2013 р. № 009411710 підлягало сплаті до бюджету у строк до 02.08.2013 р., а було сплачено - 13.09.2013 р. у зв'язку з чим, ОСОБА_1 було скеровано податкову вимогу та застосовано штрафні санкції.

Щодо інвестиційних збитків, зазначає, що в силу положень ст.170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. До складу загального річного оподаткованого доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами на наслідками такого звітного (податкового) року. Оскільки, інвестиційний збиток, якого зазнав позивач повинен бути відображений у податковій декларації за 2013 р. та може переноситись у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, і жодним чином не міг бути нарахований при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. З урахуванням викладеного, вважає, що податковий орган діяв в межа та спосіб, встановлений чинним законодавством, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

31.03.2009 року ОСОБА_1 подано до ДПІ у Залізничному районі м.Львова декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2008 року або за інший період звітного року, згідно якої зазначено, що сума одержаного валового доходу від продажу інвестиційного активу складає 1670399,00 грн., витрати пов'язані з одержанням доходу становить 184207,00 грн., сума чистого доходу складає 1486192,00 грн; вищезазначені витрати підтверджуються свідоцтвом НОМЕР_1 від 25.01.2005 року.

На підставі поданої Декларації податковим органом нараховане податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 250559,85 грн, про що винесене податкове повідомлення-рішення № 0005361710/0 від 22.04.2009 року.

Згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року у справі № 2а-1193/10/1370, залишеною без змін згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 року у справі № 28036/10, визнано нечинним та скасоване податкове повідомлення-рішенння від 22.04.2009 року № 0005361710/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 27631,05 грн.

14.08.2013 року на підставі поданої декларації за 2008р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013р. у справі № 28036/10, ДПІ у Залізничному районі м.Львова, винесене податкове повідомлення-рішення № 0009411710, згідно з яким, ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 222 928,80 грн. (граничний строк сплати - протягом 10-ти днів від дати одержання повідомлення).

ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області виставила ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ю» від 09.09.2013 року № 4437-17 на суму 222 928,80 грн. (основний платіж).

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржила таке до Міністерства доходів і зборів України ГУ Міндоходів у Львівській області. Згідно з рішенням про результати розгляду первинної скарги від 09.09.2013 р. № 10007/10/10-8005/572 залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 з підстав нерозгляду повторних звернень до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, та оскільки оскаржуване грошове зобов'язання було предметом розгляду в судовому порядку.

Згідно з рішенням Міністерства доходів і зборів України «про результати розгляду скарги» від 30.09.2013р. № 4806/К/99-99-10-01-03-14 залишено без змін рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 09.09.2013 р. № 10007/10/10-8005/572 про залишення первинної скарги без розгляду і без розгляду скаргу ФОП ОСОБА_1 без зазначення номеру і дати (вхідний № 3851/ФОП Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013р.) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 14.08.2013 р. № 0009411710.

02.10.2013 р. ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 02.10.2013 р. № 817/17-10 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до вказаного Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення п. ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. що сплачується фізичними особами за результатами декларування в розмірі 222928,80 грн. (дата виникнення податкового боргу - 03.09.2013р., сплачено згідно платіжного доручення від 13.09.2013 р. № 9000120406, кількість днів затримки - 10).

На підставі Акта перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0011421710 від 09.10.2013 року, згідно з яким, за затримку на 10 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 222928,80 грн ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 22292,88 грн за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Не погоджуючись з винесено вимогою, позивач оскаржив таку до Міністерства доходів і зборів України ГУ Міндоходів у Львівській області. Згідно з рішенням про результати розгляду первинної скарги від 04.10.2013 р. № 12351/10/10-8005/666, керуючись п.п «а» п.14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 р. № 1203 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 р. за № 2046/22358) залишено без змін податкову вимогу ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області форми «Ф» від 09.09.2013р. № 4437-13, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Не погоджуючись із податковими повідомленням-рішення від 14.08.2013р. №0009411710, від 09.10.2013 р. № 0011421710 та податковою вимогою від 09.09.2013 р. №4437-17, позивач оскаржив такі у судовому порядку.

Суд при вирішенні спору виходить з наступного.

У відповідності до п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з припису норми ст. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Положеннями п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Як слідує із матеріалів справи, 30.05.2013 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_6, ОСОБА_4 (Покупці) укладено догорів купівлі-продажу, згідно якого: Продавці продають, а Покупці купують в рівних частках кожен (по п'ять відсотків) належні Продавцям 100,0% часток статутного капіталу ТзОВ «Ю.Н.С.» (ідентифікаційний код - 32262344, місцезнаходження: Україна, 79013, м.Львів, вул. Київська, 20, статутний капітал - 340 000,00 грн. Згідно п.1.3.1 розмір належних Продавцям часток в статутному капіталі Товариства на момент укладення цього договору складає 100,0% , а саме: розмір частки гр.ОСОБА_2 становить 10%, розмір частки ОСОБА_1 - 90% (а.с.14).

Згідно з поданої 27.03.2009р. ОСОБА_1 декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008р. в п.1.3 такої зазначено: «Доходи, одержані мною від підприємницької діяльності, приватної, нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної від професійної діяльності, та інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи (здавання в оренду приміщень, майна, та ін.). Сума одержаного валового доходу» - «Продаж інвестиційного активу ЗГРУ «Привтбанк» 2078466» - 1670399,0 грн., «Витрати пов'язані з одержанням доходу» - 184207,0 грн., «Сума чистого доходу» - 1486192,0 грн. Вищезазначені витрати підтверджені свідоцтвом НОМЕР_1 від 25.01.2005 р.».

На підставі викладеного, ДПІ у Залізничному районі м.Львова винесено податкове повідомлення від 22.04.2009 р. № 0005361710/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 250559,85 грн.

Згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010р. по справі №2а-1193/10/1370 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення від 22.04.2009р. №0005361710/0 - адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова №0005361710/0 від 22.04.2009р. в частині суми податкового зобов'язання - 27631,05 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова № 0005361710/1/21184/10/17-114/2150 від 05.08.2009 року в частині суми податкового зобов'язання - 27631,05 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова №0005361710/2/26155/10/17-114/2625 від 24.09.2009 року в частині суми податкового зобов'язання - 27631,05 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м Львова №0005361710/3/34368/10/17-114/3490 від 17.12.2009 року в частині суми податкового зобов'язання - 27631,05 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова №0005361710/4/2971/10/17-114/404 від 04.02.2010 року в частині суми податкового зобов'язання - 27631,05 грн. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

18.11.2013 р. згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду № 28036/10 апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м.Львова залишено без задоволення. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 р. у справі № 2а-1193/10/1370 залишено без змін.

Як вбачається з припису норми п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом фінансів України від 28.11.12 №1236 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 р. за № 2135/22447, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

14.08.2013 р. на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року № 2а-1193/10/1370, залишено буз змін ухвалою Львівського окружного апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 р., керуючись п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 009411710, яким визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 222928,80 грн (250559,85 грн - 27631,05 грн = 222928,80 грн).

Отже, враховуючи те, що податкове зобов'язання в сумі 250559,85 грн визначене податковим повідомленням - рішенням №0005361710/0 від 22.04.2009 року, за наслідками судового оскарження зменшене на суму 27631,05 грн, а податкове повідомлення-рішення № 009411710 від 14.08.2013 року в якому визначене податкове зобов'язання в розмірі 222928,80 грн складене на підставі судового рішення, тому сума в розмірі 222928,80 грн, підлягала сплаті позивачем протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як слідує з Акта перевірки та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, сума податкового зобов'язання в розмірі 222 928,80 грн сплачена ОСОБА_1 згідно платіжного доручення від 13.09.2013 року № 9000120406. Проте, сплата відбулась із затримкою в 10 календарних днів, а саме дата виникнення податкового боргу - 03.09.2013 року, дата сплати - 13.09.2013 року, відтак кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складає - 10 днів) (а.с.11).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку п.59.3. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання ст.59 ПК України, у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області надіслано податкову вимогу від 09.09.2013 р. № 4437-17, згідно якої станом на 08.09.2013р. сума податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням становить - 222928,80 грн. (основний платіж).

Як вбачається з положень ст. 126 Податкового кодексу України платниками у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання в розмірі 222928,8 грн, визначене податковим повідомленням-рішення від 14.08.2013 р. № 009411710, сплачено позивачем із затримкою 10 календарних днів, тому ДПІ у Залізничному районі м. Львова на підставі ст.126 Податкового Кодексу України зобов'язано ОСОБА_1 у сумі 22292,88 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення №009411710 від 14.08.2013 року та №0011421710 від 09.10.2013 року та виставлена податкова вимога від 09.09.2013 року № 4437-17.

Щодо посилання позивача на те, що у 2013 р. зазнано інвестиційні збитки від продажу інвестиційних активів в сумі 304 000 грн., а податковим органом не враховано даний факт при внесенні податкового повідомлення-рішення суд таке твердження спростовує наступним.

Як вбачається з припису норми п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податків самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

У відповідності до п.п.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПК України до складу загального річного оподаткування доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Аналіз зазначеної вище норми дає суду підстави вважати, що інвестиційний збиток, якого зазнала ОСОБА_1 повинен бути відображений у податковій декларації за 2013 р. та може переноситись у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, однак. жодним чином, не міг бути врахований при винесенні податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 р. № 009411710.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови виготовлений 16 грудня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.