Постанова

від 12.12.2013 по справі 824/2179/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2179/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

при секретарі Кіщук О.І.,

за участю представника позивача Косовського М.В., представників відповідача Гунько С.С. та Іліки Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Промбуд-2» до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Будівельне управління «Промбуд-2» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2013 року №0000032220.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в період з 09 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року відповідачем проведено позапланову перевірку ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Берніс Продакт» за період з 01 червня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, за результатами якої 22 серпня 2013 року складено Акт №1072/24-12-22-04/01269224 з висновком про порушення пункту 198.1, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 474043, 00 грн. На підставі цього 05 вересня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000032220 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 629175 грн 50 коп.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач вказував, що при його прийнятті відповідач не врахував вимог закону, а свої висновки щодо нікчемності укладених з ТОВ «Берніс Продакт» правочинів ґрунтував виключно на припущеннях та відомостях, які містяться в Акті Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №148/3-22-80 від 11 квітня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 лютого 2011 року по 29 лютого 2012 року». До цього зазначав, що чинне законодавства вимагає, щоб порушення були виявлені не на підставі актів перевірок інших платників податків, а на підставі первинних документів, укладених безпосередньо платником податків, що перевіряється.

Наголошував на реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» та ТОВ «Берніс Продакт» з поставки будівельних матеріалів, які в подальшому використовувались у будівельно-монтажних роботах на об'єктах нерухомості Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, про що свідчать відповідні договори поставки, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення та рахунки-фактури, акти прийому-передачі. Вказував, що згідно довідки №22/23-1/01269224 від 05 березня 2013 року, яка видана Державною податковою інспекцією у м. Чернівці за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Берніс Продакт» за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 рок, порушення податкового законодавства відсутні.

У запереченнях на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначає, що в ході перевірки ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» контролюючому органу не було представлено жодних первинних документів, які б підтверджували транспортування товару, придбаного у ТОВ «Берніс Продакт», а також не надано сертифікатів відповідності, які б згідно ТУ підтверджували якість будівельних матеріалів.

Вказуючи про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, Державна податкова інспекція у м. Чернівцях посилається на Акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №148/3-22-80 від 11 квітня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт», який надійшов на її адресу. Оскільки указаний Акт містить висновки щодо направлення діяльності ТОВ «Берніс Продакт» на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру, відповідач вважає, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні, видані позивачу від імені ТОВ «Берніс Продакт» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарський операцій, а тому і не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Разом з цим додатково пояснив, що транспортування будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ «Берніс Продакт», здійснювалось на вантажному автомобілі приватним підприємцем, а також надав додаткові докази на підтвердження своїх доводів щодо реальності господарських операцій з поставки товару.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов, наголосивши про відсутність актів прийому-передачі товару від ТОВ «Берніс Продакт» позивачу та про нереальність здійснення господарських операцій.

Викликаний за ініціативою представника позивача свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, пояснив, що влітку 2011 року він, працюючи у ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» бригадиром та одночасно будучи фізичною особою-підприємцем, неодноразово (4 - 5 разів) для вказаного підприємства за додаткову оплату мікроавтобусом Marcedes-Benz здійснював доставку будівельних матеріалів з м. Києва до м. Чернівців.

Заслухавши пояснення сторін та свідка, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №708508 ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» (ідентифікаційний код 01269224) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 08 квітня 1992 року за адресою: 58000, Чернівецька область, м. Чернівці, площа Театральна, 6.

Фактичне місцезнаходження позивача: 58008, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. І.Богуна, 2/1.

Основними видами діяльності ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2», в т.ч. і у період, що перевірявся контролюючим органом, є загальне будівництво будівель; виробництво виробів з бетону для будівництва; малярні роботи та скління; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; оптова торгівля будматеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 09 жовтня 2000 року за №55971, а згідно Свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість №100077541 від 15 листопада 2007 року та №200063446 від 16 серпня 2012 року позивач є платником податку на додану вартість з 15 листопада 2007 року.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 08 серпня 2013 року №213, направлень від 09 серпня 2013 року №005219 та №005220 в період з 09 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проведена позапланова перевірка ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Берніс Продакт» за період з 01 червня 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

За результати перевірки 22 серпня 2013 року складено Акт №1072/24-12-22-04/01269224, який містить висновок про порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 474043, 00 грн, в тому числі за червень 2011 року в сумі 163780, 00 грн, липень в сумі 105399,00 грн та жовтень 2011 року в сумі 204864, 00 грн.

До такого висновку контролюючий орган дійшов зважаючи на те, що в ході перевірки ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» не було представлено жодних первинних документів, які б підтверджували транспортування товару, придбаного у ТОВ «Берніс Продакт» та не надано сертифікатів відповідності, які б згідно ТУ підтверджували якість будівельних матеріалів. Також було враховано висновки, які містить Акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ( а не в Печерському районі м. Києва, як помилково вказано в Акті №1072/24-12-22-04/01269224 від 22 серпня 2013 року) від 11 квітня 2012 року №148/3-22-80 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт», а саме щодо направлення діяльності ТОВ «Берніс Продакт» на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

На підставі Акту від 22 серпня 2013 року №1072/24-12-22-04/01269224 відповідачем 05 вересня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 629175 грн 50 коп., з яких 474043,00 грн за основним платежем та 155132 грн 50 коп. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» звернулось до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статі 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тому при розгляді тверджень контролюючого органу про безтоварність господарської операції підлягає перевірці сам факт, реальність здійснення господарської операції.

До цього ж, як вказав Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З обставин справи вбачається, що висновок податкового органу про заниження позивачем суми податку на додану вартість за червень-жовтень 2011 року, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Берніс Продакт» у вказаний період.

Зокрема, за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року між ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» та ТОВ «Берніс Продакт» були укладені договори поставок: №б/н від 09 червня 2011 року, №б/н від 10 червня 2011 року, №б/н від 10 червня 2011 року, №б/н від 14 червня 2011 року, №б/н від 16 червня 2011 року, №б/н від 21 червня 2011 року, №б/н від 21 червня 2011 року, №б/н від 25 липня 2011 року, №б/н від 26 липня 2011 року, №б/н від 27 липня 2011 року, №б/н від 28 липня 2011 року, №б/н від 29 липня 2011 року, №б/н від 05 жовтня 2011 року, №б/н від 06 жовтня 2011 року, №б/н від 07 жовтня 2011 року, №б/н від 10 жовтня 2011 року, №б/н від 11 жовтня 2011 року, №б/н від 11 жовтня 2011 року, №б/н від 12 жовтня 2011 року, №б/н від 28 жовтня 2011 року, №б/н від 28 жовтня 2011 року, №б/н від 31 жовтня 2011 року.

Згідно даних договорів товариство з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт» зобов'язується постачати і передавати у власність (повне господарське відання) товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Промбуд-2» певний товар, а товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Промбуд-2» зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (пункт 1.1. договорів).

Відповідно до пункту 5.1 вказаних вище договорів товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Промбуд-2» оплачує поставлений товариством з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт» товар за ціною, передбаченою у рахунку, який додається до Договору.

Як пояснив в ході розгляду справи представник позивача, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання позивач здійснив перевірку наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт», зокрема, було перевірено документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

Так, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №302358 ТОВ «Берніс Продакт» (ідентифікаційний код 37319033) є юридичною особою, зареєстрованою Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 22 жовтня 2010 року за адресою: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182.

Згідно довідки АА №367188 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ «Берніс Продакт», з поміж іншого, є оптова торгівля будівельними матеріалами.

Відповідно до Довідки від 17 лютого 2011 року №462 ТОВ «Берніс Продакт» узятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків 26 жовтня 2010 року за №57723, а згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100325364 ТОВ «Берніс Продакт» є платником податку на додану вартість з 16 лютого 2011 року.

На підтвердження виконання умов договорів поставок та на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Берніс Продакт» позивачем були надані суду:

- договір поставки №б/н від 09 червня 2011 року та до нього податкову накладну №246 від 09 червня 2011 року на загальну суму 144000,00 грн, в т.ч. ПДВ 24000,00 грн, на постачання штукатурки декоративної «Короїд» в кількості 13000,00 кг на суму 78000,00 грн та фарби фасадної ПВА в кількості 1500,00 кг на суму 42000,00 грн; видаткову накладну №246 від 09 червня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №119 від 09 червня 2011 року; рахунок-фактуру №246 від 09 червня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 10 червня 2011 року та до нього податкову накладну №289 від 10 червня 2011 року на загальну суму 147168,00 грн, в т.ч. ПДВ 24528,00 грн, на постачання фарби фасадної ПВА в кількості 4380,00 кг на суму 122640,00 грн; видаткову накладну №289 від 10 червня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №123 від 10 червня 2011 року; рахунок-фактуру №289 від 10 червня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 10 червня 2011 року та до нього податкову накладну №288 від 10 червня 2011 року на загальну суму 141120,00 грн, в т.ч. ПДВ 23520,00 грн, на постачання фарби фасадної ПВА в кількості 4200,00 кг на суму 117600,00 грн; видаткову накладну №288 від 10 червня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №122 від 10 червня 2011 року; рахунок-фактуру №288 від 10 червня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 14 червня 2011 року та до нього податкову накладну №341 від 14 червня 2011 року на загальну суму 145634,04 грн, в т.ч. ПДВ 24272,34 грн, на постачання клею для плитки в кількості 8550,00 кг на суму 12825,00 грн, плитки керамічної для підлоги в кількості 350,00 кв.м. на суму 20415,50 грн, плитки керамічної облицювальної в кількості 450,00 кв.м на суму 36000,00 грн, гідроізоляції СПОЛ в кількості 700,00 кв.м. на суму 26936,00 грн, вагонки пластикової в кількості 320,00 кв.м. на суму 18665,60 грн, листа г/к вологостійкого в кількості 120,00 кв.м. на суму 6519,60 грн; видаткову накладну №341 від 14 червня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №126 від 14 червня 2011 року; рахунок-фактуру №341 від 14 червня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 16 червня 2011 року та до нього податкову накладну №461 від 16 червня 2011 року на загальну суму 148800,00 грн, в т.ч. ПДВ 24800,00 грн, на постачання плитки керамічної облицювальної в кількості 1550,00 кв.м на суму 124000,00 грн; видаткову накладну №461 від 16 червня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №128 від 16 червня 2011 року, рахунок-фактуру №461 від 16 червня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 21 червня 2011 року та до нього податкову накладну №570 від 21 червня 2011 року на загальну суму 126000,00 грн, в т.ч. ПДВ 21000,00 грн, на постачання каменю облицювального натурального в кількості 350,00 кв.м. на суму 105000,00 грн; видаткову накладну №570 від 21 червня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №133 від 21 червня 2011 року, рахунок-фактуру №570 від 21 червня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 21 червня 2011 року та до нього податкову накладну №571 від 21 червня 2011 року на загальну суму 129960,00 грн, в т.ч. ПДВ 21660,00 грн, на постачання каменю облицювального натурального в кількості 361,00 кв.м. на суму 108300,00 грн; видаткову накладну №571 від 21 червня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №133 від 21 червня 2011 року, рахунок-фактуру №570 від 21 червня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 25 липня 2011 року та до нього податкову накладну №674 від 25 липня 2011 року на загальну суму 149178,00 грн, в т.ч. ПДВ 24863,00 грн, на постачання плитки для стін в кількості 600,00 кв.м на суму 48000,00 грн, плитки для підлоги в кількості 500,00 кв.м. на суму 29165,00 грн, клею для плитки в кількості 4500,00 кг на суму 6750,00 грн, фарби водоемульсійної в кількості 900,00 кг на суму 25200,00 грн, фарби дисперсійної ПВА в кількості 950,00 кг на суму 15200,00 грн; видаткову накладну №674 від 25 липня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №153 від 25 липня 2011 року; рахунок-фактуру №674 від 25 липня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 26 липня 2011 року та до нього податкову накладну №711 від 26 липня 2011 року на загальну суму 137231, 64 грн, в т.ч. ПДВ 22871,94 грн, на постачання фарби дисперсійної ПВА в кількості 250,00 кг на суму 4000,00 грн, ґрунтовки СТ-17 в кількості 400,00 кг на суму 2400,00 грн, плит гіпсокартонних в кількості 100,00 кв.м. на суму 5433,00 грн, підлоги ламінованої в кількості 60,00 кв.м. на суму 7320,00 грн, ізоплит в кількості 60,00 кв.м. на суму 1320,00 грн, плівки гідроізоляційної в кількості 140,00 кв.м. на суму 3080,00 грн, блоку дверного хв. в кількості 11,11 кв.м на суму 14443,00 грн, вікон м/пласт. в кількості 11,65 кв.м. на суму 11626,70 грн, дверей м/пласт. в кількості 5,82 кв.м на суму 10767,00 грн, вагонки пластикової в кількості 100,00 кв.м. на суму 3600,00 грн, змішувача в загальній кількості 2 на загальну суму 410,00 грн, умивальника в кількості 2 на суму 560,00 грн, ніжки для умивальника в кількості 1 на суму 200,00 грн, кутника сітчастого в кількості 450,00 м на суму 2700,00 грн, пінопласту об'ємом 95,00 куб.м. на суму 28500,00 грн, клею для пінопласту в кількості 5000,00 кг на суму 18000,00 грн; видаткову накладну №711 від 26 липня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №158 від 26 липня 2011 року; рахунок-фактуру №711 від 26 липня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 27 липня 2011 року та до нього податкову накладну №755 від 27 липня 2011 року на загальну суму 148791,60 грн, в.ч. ПДВ 24798,60 грн, на постачання плитки для підлоги в кількості 2100,00 кв.м. на суму 122493,00 грн, клею для плитки в кількості 1000,00 кг на суму 1500,00 грн; видаткову накладну №755 від 27 липня 2011 року; платіжне доручення №162 від 27 липня 2011 року; рахунок-фактуру №755 від 27 липня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 28 липня 2011 року та до нього податкову накладну №792 від 28 липня 2011 року на загальну суму 134194,80 грн , в т.ч. ПДВ 22365,80 грн, на постачання плитки для підлоги в кількості 1300,00 кв.м. на суму 75829,00 грн, клею для плитки в кількості 24000,00 кг на суму 36000,00 грн; видаткову накладну №792 від 28 липня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №168 від 28 липня 2011 року; рахунок-фактуру №792 від 28 липня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 29 липня 2011 року та до нього податкову накладну №824 від 29 липня 2011 року на загальну суму 63000,00 грн, в т.ч. ПДВ 10500,00 грн, на постачання жесті ґрунтованої/фарбованої в кількості 750,00 кв.м. на смуму 52500,00 грн; видаткову накладну №824 від 29 липня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №171 від 29 липня 2011 року; рахунок-фактуру №824 від 29 липня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 05 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №110 від 05 жовтня 2011 року на загальну суму 148656,00 грн, в т.ч. ПДВ 24776,00 грн, на постачання кріплення вентканалів д.150 в кількості 50 шт. на суму 1000,00 грн, кріплення вентканалів д.100 в кількості 50 шт. на суму 900,00 грн, з'єдн.вентканалів д.150 в кількості 30 шт. на суму 1260, 00 грн, з'єдн.вентканалів д.100 в кількості 30 шт. на суму 900,00 грн, діффузорів вент. д.150 в кількості 200 шт.на суму 18400,00 грн, діффузорів вент. д.100 в кількості 10 шт.на суму 600,00 грн, переходів вент.д.150 в кількості 20 шт на суму 1200,00 грн, переходів вент.д.100 в кількості 10 шт на суму 400,00 грн, трійників вент.д.150 в кількості 100 шт. на суму 12600,00 грн, відводів вент. д. 150 в кількості 300 шт. на суму 27000,00 грн, відводів вент. д. 100 в кількості 40 шт. на суму 2720,00 грн, вентканалів д.150 в кількості 300,00 м на суму 50400,00 грн, вентканалів д.100 в кількості 50,00 м на суму 6500,00 грн; видаткову накладну №110 від 05 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №227 від 05 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №110 від 05 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 06 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №136 від 06 жовтня 2011 року на загальну суму 149392,80 грн, в т.ч. ПДВ 24898,80 грн, на постачання вентилів 1/2Valteс в кількості 80 шт. на суму 4960,00 грн, гофрошлангів для унітаза в кількості 73 шт. на суму 2190,00 грн, бачків змивних в кількості 73 на суму 20440,00 грн, дюбелів 1800 мм в кількості 20 000 шт. на суму 44000,00 грн, УЗО 2 шт. на суму 600 грн, УЗО 40А 2 шт. на суму 680,00 грн, перемикачів пакет.10А в кількості 20 шт. на суму 800,00 грн, перемикачів пакет.16А в кількості 20 шт. на суму 840,00 грн, перемикачів пакет.50А в кількості 12 шт. на суму 2880,00 грн, перемикачів пакет.20А в кількості 20 шт. на суму 860,00 грн, термоусадки 40 мм в кількості 12 шт. на суму 600 грн, проводу ПВС 3 х 2,5 нг (1000 м) в кількості 1 м на суму 14000,00 грн, світильників растрових в кількості 120 шт. на суму 26400,00 грн, світильників герметичних в кількості 12 шт. на суму 2544,00 грн, світильників аварійних в кількості 15 шт. на суму 2700,00 грн; видаткову накладну №136 від 06 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №229 від 06 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №136 від 06 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 07 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №158 від 07 жовтня 2011 року на загальну суму 148622,26 грн, в т.ч. ПДВ 24770,38, на постачання світильників аварійних в кількості 10 шт. на суму 1800,00 грн, світильників в кількості 10 шт. на суму 1200,00 грн, електролічильників в кількості 1 шт на суму 1333,33 грн, шини фази в кількості 12 шт. на суму 816,00 грн, індикаторів фаз в кількості 12 шт на суму 816,00 грн, наконечників 240 каб. в кількості 40 шт. на суму 1200,00 грн, наконечників 95 каб. в кількості 20 шт. на суму 280,00 грн, шурупів в кількості 19 упаков. на суму 2280,00 грн, металочерепиці в кількості 600 кв.м. на суму 55002,00 грн, вікон мансардних в кількості 12 шт. на суму 36000,00 грн, плівки паропропускної в кількості 600,00 кв.м. на суму 6000,00 грн, скоби в загальній кількості 50 шт. на загальну суму 1125,00 грн, листів фарбованих в кількості 10 шт. на суму 2000,00 грн, планки конькової в кількості 15 шт. на суму 1500,00 грн, фальшбрусу в кількості 150,00 кв.м. на суму 12499,50 грн; видаткову накладну №158 від 07 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №234 від 07 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №158 від 07 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 10 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №187 від 10 жовтня 2011 року на загальну суму 141120,00 грн, в т.ч. ПДВ 23520,00 грн, на постачання плит теплоізоляційних з пінопласту полістирольного об'ємом 280,00 куб.м. на суму 117600,00 грн; видаткову накладну №187 від 10 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №238 від 10 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №187 від 10 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 11 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №222 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 84985,20 грн, в т.ч. ПДВ14164,20 грн, на постачання клею для пінопласту полістирольного в кількості 8235,00 кг на суму 70821,00 грн; видаткову накладну №222 від 11 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №241 від 11 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №222 від 11 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 11 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №223 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 139104,00 грн, в т.ч. ПДВ 23184,00 грн, на постачання плит теплоізоляційних з пінопласту полістирольного об'ємом 276,00 куб.м. на суму 115920,00 грн; видаткову накладну №223 від 11 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №242 від 11 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №223 від 11 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 12 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №254 від 12 жовтня 2011 року на загальну суму 123840,00 грн, в т.ч. ПДВ 20640,00 грн, на постачання клею для пінопласту полістирольного в кількості 12000,00 кг на суму 103200,00 грн; видаткову накладну №254 від 12 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №245 від 12 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №254 від 12 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 28 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №595 від 28 жовтня 2011 року на загальну суму 144480,00 грн, в т.ч. ПДВ 24080,00 грн, на постачання клею для пінопласту полістирольного в кількості 14000,00 кг на суму 120400, 00 грн; видаткову накладну №595 від 28 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №253 від 28 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №595 від 28 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 28 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №596 від 28 жовтня 2011 року на загальну суму 85294,80 грн, в т.ч. ПДВ 14215,80 грн, на постачання клею для пінопласту полістирольного в кількості 8265,00 кг на суму 71079,00 грн; видаткову накладну №596 від 28 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №256 від 28 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №596 від 28 жовтня 2011 року;

- договір поставки №б/н від 31 жовтня 2011 року та до нього податкову накладну №621 від 31 жовтня 2011 року на загальну суму 63691,06 грн, в т.ч. ПДВ 10615,18 грн, з постачання плитки керамічної для підлоги в кількості 126,00 кв.м. на суму 8316,00 грн, клею для плитки в кількості 600,00 кг на суму 1800,00 грн, швелер №20 в кількості 0,11 т на суму 1131,90 грн, полоса 70 в кількості 0,02 т на суму 179,78 грн, кутнику 70х70 в кількості 0,62 т на суму 5096,40 грн, хомутів для кріплення вентканалів д.100 в кількості 3 шт. на суму 48,00 грн, хомутів для кріплення вентканалів д.125 в кількості 2 шт. на суму 36,00 грн, профнастіл в кількості 0,19 т на суму 2431,80 грн, повітроводів 2020 канал д.125/2 в кількості 4 м на суму 720,00 грн, трійників д.76 в кількості 20 шт. на суму 3040,00 грн, трійників д.100 в кількості 4 шт. на суму 224,00 грн, діффузорів А д.100 ВРФ в кількості 4 шт. на суму 304,00 грн, діффузорів д.100 в кількості 2 шт. на суму 172,00 грн, редукторів д.125х100 в кількості 4 шт. на суму 88,00 грн, коліно д.100 в кількості 4 шт. на суму 168,00 грн; вентиляторів «Вентс» 125 в кількості 1 шт на суму 750,00 грн, вентканалів д.100 в кількості 5 м на суму 480,00 грн, труб прямокутних 40х25 в кількості 36 м на суму 1368,00 грн, труб квадратних 40х40 в кількості 16 м на суму 832,00 грн, труб квадратних 425х25 в кількості 20 м на суму 600,00 грн, кріплення для трубопроводів д.50 в кількості 120 шт. на суму 912,00 грн, кріплення для трубопроводів д.100 в кількості 130 шт. на суму 1820,00 грн, труб фарбованих д.65 в кількості 25 м на суму 4500,00 грн, труб фарбованих д.80 в кількості 23 м на суму 4738,00 грн, переходів 76х54 в кількості 10 шт. на суму 380,00 грн, відводів 90/50 в кількості 160 шт на суму 6240,00 грн, відводів 90/65 в кількості 40 шт. на суму 3000,00 грн, відводів ДУ 125 в кількості 20 шт. на суму 3700,00 грн; видаткову накладну №621 від 31 жовтня 2011 року на вказаний товар; платіжне доручення №260 від 31 жовтня 2011 року; рахунок-фактуру №621 від 31 жовтня 2011 року.

Крім цього, на підтвердження використання в подальшому придбаних будівельних матеріалів позивачем було надано Додаткові угоди до прямого контракту №2 від 30 січня 1995 року на виконання робіт по капітальному будівництву навчально-лабораторного корпусу Чернівецького національного університету ім. Федьковича №11/2 від 29 березня 2011 року, №4/11 від 18 квітня 2011 року, №11/5 від 19 травня 2011 року та №11/6 від 03 червня 2011 року, Договір на виконання робіт по капітальному будівництву навчально-лабораторного корпусу (шестиповерхова частина) Чернівецького національного університету ім. Федьковича по вул. Рівненській, 14 від 17 листопада 2011 року, а також Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, Акти №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень - жовтень 2011 року.

Поряд з цим суд, погоджуючись з висновком відповідача про порушення позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Берніс Продакт» у вказаний період, виходить з того, що позивачем в ході розгляду справи не було надано належних доказів на підтвердження факту транспортування зазначених вище будівельних матеріалів з м. Києва до м. Чернівців, що фактично свідчить про нереальність здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця.

Так, згідно письмових пояснень, наданих податковому органу директором ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» Боклачем В.М., транспортування закуплених підприємством у ТОВ «Берніс Продакт» будівельних матеріалів відбувалось самовивезенням, з залученням транспорту приватних підприємців.

В ході розгляду справи в судовому засіданні представник позивача пояснив, що транспортування будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ «Берніс Продакт», здійснювалось приватним підприємцем ОСОБА_4 на вантажному автомобілі.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, у тому числі типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

У відповідності до змісту пункту 2 вказаного наказу, застосування такої форми первинного обліку як товарно-транспортна накладна є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту, вантажовідправників і вантажоодержувачів, визначають, а також перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів регламентують Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568.

Розділом 1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5 та 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, саме товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є належними доказами факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку на шляху переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Товарно-транспортна накладна є первинним транспортним документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування, оперативний та бухгалтерський облік товару.

У свою чергу, на підставі даних бухгалтерського обліку ведеться податкова звітність, визначаються об'єкти оподаткування.

Однак позивач ні при перевірці контролюючим органом, ні суду на підтвердження транспортування вантажу автомобілем з м. Києва до м. Чернівців не надав товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, вказуючи при цьому, що транспортування будівельних матеріалів здійснювалось саме вантажним автомобілем.

За господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Берніс Продакт» складання товарно-транспортних накладних обумовлена значними обсягами перевезення будівельних матеріалів.

Представник позивача зазначав, що транспортування будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ «Берніс Продакт», здійснювалось приватним підприємцем ОСОБА_4 на вантажному автомобілі Marcedes-Benz, на підтвердження чого надав суду копії: договору перевезення вантажу від 01 червня 2011 року, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, паспорта, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, довіреності, наказу про прийняття на роботу.

Також представник позивача пояснив, що транспортування будівельних матеріалів здійснювалось в день їх купівлі і виписки податкових накладних.

Між тим, допитаний в ході розгляду справи в якості свідка ОСОБА_4 вказав, що він всього 4 - 5 разів на мікроавтобусі Marcedes-Benz, модель 312D, який не є вантажним автомобілем, їздив до м. Києва за будівельними матеріалами. Коли саме не пояснив, наголосивши лиш, що не щодня. Також вказав, що вантажопідйомність указаного автомобіля приблизно 3500 кг.

Таким чином, доводи представника позивача та показання свідка є суперечливими, а значний обсяг (більше 3500 кг по більшості податкових накладних), вид (камінь облицювальний, двері, вікна, вагонка, труби, металочерепиця, клей та фарба у великій кількості тощо) та проміжок часу (в переважній більшості з інтервалом в один або два дні) згідно виписаних податкових накладних свідчить про фактичну неможливість перевезення таких будівельних матеріалів з м. Києва до м. Чернівців на мікроавтобусі Marcedes-Benz, модель 312D, навіть за 4 - 5 разів.

За таких обставин та зважаючи на ненадання позивачем інших доказів на підтвердження транспортування будівельних матеріалів, суд приходить до висновку про нереальність здійснення оподатковуваних операцій за договорами поставки, укладених між ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» та ТОВ «Берніс Продакт».

За умовами ж самих договорів поставки обов'язок постачати і передавати у власність товар було покладено на постачальника, тобто ТОВ «Берніс Продакт» (пункт 1.1 договорів).

Крім цього, згідно пункту 3.1 договорів поставки якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати вимогам чинного законодавства України.

Проте позивачем не було надано сертифікатів відповідності, які б згідно ТУ підтверджували якість будівельних матеріалів, як і не було надано актів прийому-передачі товару від ТОВ «Берніс Продакт» позивачу, що також з урахуванням вищевикладеного підтверджує відсутність доказів фактичного отримання будівельних матеріалів ТОВ «Будівельне управління «Промбуд-2» від ТОВ «Берніс Продакт».

Наявність наданих позивачем податкових та видаткових накладних, інших формально складених, але недостовірних документів за відсутності факту придбання та отримання товарів (в даному випадку будівельних матеріалів) не дає права на включення відповідних сум до складу доходів для цілей оподаткування податком на додану вартість.

Отже, суд погоджується з висновком суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту, а податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2013 року №0000032220, зважаючи на вимоги підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити, що лише саме недотримання контрагентом позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про вчинення останнім податкового порушення. Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання свого контрагента.

Відтак, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено лише висновки акту перевірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем. А тому безпідставними є посилання відповідача в обґрунтування правомірності своїх дій та винесення оскаржуваного рішення на висновки Акту Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 11 квітня 2012 року №148/3-22-80 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт».

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені вище норми матеріального і процесуального права, взаємний та достатній зв'язок зібраних по справі доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що позивачем не було надано належних документів і не доведено факту реальності господарських зобов'язань за договорами із ТОВ «Берніс Продакт», а відповідачем, у свою чергу, доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Промбуд-2» до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 17 грудня 2013 року.

Суддя О.П. Лелюк