Постанова

від 11.12.2013 по справі 805/14381/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №805/14381/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохін А.А., секретаря судового засідання Куленка О.Д., за участю представника позивача Лещенка Ф.Д., представників відповідача Іващенка Д.А. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Укрінтелектсервіс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 805/14381/13-а за позовом Підприємства об'єднання громадян «Укрінтелектсервіс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними щодо складання акту перевірки та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.10.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в січні 2013 року відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, липень, серпень, жовтень, листопад 2012 року ПОГ «Укрінтелектсервіс», за результатами якої було складено акт перевірки від 28.01.2013 року № 447/15-312/368100700. В акті перевірки податковим органом вказано на порушення позивачем вимог податкового законодавства, а угоди, укладені за період, що перевірявся, мають ознаки нікчемності. На думку позивача, такі висновки є незаконними, оскільки відповідач перевищив свої повноваження. Просив суд визнати протиправним дії відповідача щодо складання акту перевірки, визнання та визначення у акті перевірки від 28.01.2013 року № 447/15-312/368100700 угод між ПОГ «Укрінтелектсервіс» та його контрагентами такими, які мають ознаки нікчемності, зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Аудит» та АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники, внесені на підставі акту перевірки від 28.01. 2013 рoку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у задоволенні позову Підприємства об'єднання громадян «Укрінтелектсервіс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає обставинам справи, є неповною та не об'єктивною. Апелянт посилається на ст. 91, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 71, 86, 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що висновки податкового органу, щодо нікчемності угод між позивачем та контрагентами є незаконними та порушують права та інтереси позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено.

У січні 2013 року Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку підприємства об'єднання громадян «Укрінтелектсервіс» щодо правових відносин укладених договорів з платниками податків у січні, лютому, березні, липні, серпні, жовтні, листопаді 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом складено акт № 447/15-312/36810070 від 28.01.2013 року про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість (том 1 а. с. 14-22).

В акті перевірки вказано на неможливість фактичного здійснення підприємствами господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємствами, з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають, під визначення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України). Висновок акту зазначав про те, що операції купівлі-продажу підприємствами не спричинять реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, правовим підґрунтям визначив ст.ст. 75, 76, 86 ПК України, з огляду на те, що проведення камеральних перевірок і складання акту належить до компетенції податкового органу. Оскільки за наслідками перевірки не прийнято податкових повідомлень - рішень, то відсутні і негативні наслідки для позивача. Окрім того, суд першої інстанції вказав, що в Єдиний реєстр внесено запис про наявність рішення підприємства про його припинення, тому негативних наслідків взагалі для позивача бути не може.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

Підпунктом 20.1.30 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського суду України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині; виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Тобто, з правового аналізу вказаних положень вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

А теза суду першої інстанції щодо права податкового органу проводити камеральні перевірки і складати за ними акти ніким і не оспорювалася.

Що стосується внесення податковим органом показників за результатами перевірки до АІС «Аудит» та АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» колегія суддів зазначає наступне.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів.

Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 передбачено єдину підставу для можливості зміни в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - це наявність узгоджених податкових зобов'язань визначених податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Оскільки відповідачем не було виконано зазначених вимог, а саме: не складалося податкове повідомлення-рішення і відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то виключення із Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей про задекларовані позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, липень, серпень, жовтень, листопад 2012 року на підставі акту перевірки, є не допустимим.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій про нікчемний характер укладених угод між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази визначення позивачеві податкових зобов'язань за наслідками проведення спірної податкової перевірки та узгодження таких зобов'язань в установленому порядку, то колегія суддів робить висновок про незаконність відображення в АІС «Аудит» та АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників, внесених на підставі акту перевірки від 28.01.2013 рoку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи судове рішення 11 листопада 2013 року, суд першої інстанції посилався на дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 10.12.2012 року, в той час як станом на 27.11.2013 року такий запис відсутній (том 2 а. с. 136, 221)

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаним приписам закону відповідач належних доказів суду не надав.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування. Доводи апеляційної скарги є цілком доречними і правомірними.

Керуючись статтями 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Укрінтелектсервіс» у справі № 805/14381/13-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 805/14381/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Підприємства об'єднання громадян «Укрінтелектсервіс» у справі № 805/14381/13-а - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо складання акту перевірки з визначенням у акті перевірки від 28.01.2013 року № 447/15-312/368100700 угод між Підприємством об'єднання громадян «Укрінтелектсервіс» та його контрагентами, такими, які мають ознаки нікчемності.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС «Аудит» та АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники, внесені на підставі акту перевірки від 28.01.2013 року № 447/15-312/368100700.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 16 грудня 2013 року.

Головуючий: Г.М. Міронова

Судді: І.В. Юрко

А.А. Блохін