Постанова

від 04.12.2013 по справі 801/2035/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/2035/13-а

04.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2035/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 13.08.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" (вул. Першого травня, буд.3, м.Алупка, Автономна Республіка Крим,98676)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0003242301 від 31.08.2012 року та №0004662301 від 15.10.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" судовий збір у розмірі 792 (сімсот дев'яносто дві) грн. 80 коп. та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 7200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.13 та прийняти нове рішення по справі.

На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства, а отже й прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" є юридичною особою, ідентифікаційний код 24878523, зареєстрований у якості платника ПДВ та перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС.

З 09.08.2012 року тривалістю 5 (п'ять) робочих днів посадовими особами ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань відображення у податковому обліку фінансово-господарських операцій із ПП "Севелітстрой" (код ЄДРПОУ 35096833), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 серпня 2012 року №1130/22-01/24878523/137 (далі - акт) (а.с.9-15,том№1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 63130 грн., у тому числі за грудень 2009 року у сумі 16661 грн., за травень 2010 року у сумі 35096 грн., за липень 2010 року у сумі 5900 грн., за серпень 2010 року у сумі 5473 грн. з урахуванням від'ємного значення з ПДВ.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0003242301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 78913 грн., у тому числі 63130 грн. за основним платежем та 15783 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним рішення позивач звернувся з первинною скаргою про його скасування до Державної податкової служби в АР Крим, яка своїм рішенням від 01.10.2012 року №294/10/10.0223 про результати розгляду первинної скарги залишила без змін податкове повідомлення рішення від 31.08.2012 року №0003242301 та збільшила суму податку на додану вартість на 293 грн. та суму штрафних санкцій на 73,25 грн. (а.с.146-153,том№1). На підставі рішення Державної податкової служби в АР Крим відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0004662301 від 15 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 293,00 грн. та суми штрафних санкцій на 73,25 грн. (а.с.18,том№1).

Не погодившись з вказаними рішеннями позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 20.12.2012 року №7465/0/61-12/10-2115 залишила без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 31.08.2012 року №0003242301, з урахуванням рішення ДПС в АР Крим, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги (податкове повідомлення рішення від 15.10.2012 року №0004662301) (а.с.140-142,том№1).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 7.4.1. статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Підставою для нарахування податкового зобов'язання платнику податків - ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" став висновок відповідача, викладений в акті перевірки, про не підтвердження реальності господарських операції з контрагентами КП "Альянс" та ПП "Севелітстрой" з виконання робіт.

За період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з КП "Альянс" та ПП "Севелітстрой", які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі вищевикладеного, вказані контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності.

01.12.2009 року між ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" (Замовник), та ПП "Альянс" (Підрядник) уклали договір підряду №б/н, відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити дану роботу: ремонтні роботи ТОВ "СКК "Блакитна затока". Ціна договору складає 99999,60 грн. Зазначена ціна є попередньою, кінцева ціна договору визначається за проектно-кошторисною документацією, наданою Підрядником (а.с.51-52,том№1).

У грудні 2009 року між вказаними сторонами були підписані акти прийомки виконаних підрядних робіт на загальну суму 99999,60 грн. (а.с.59-64,том№1). Виконання робіт також підтверджується договірною ціною, локальним кошторисом 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи (а.с.22-26,том№1).

За виконані роботи позивачем ПП "Альянс" було сплачено 99999,60 грн., що підтверджується випискою з рахунків позивача (а.с.85,том№1).

Також за даними бухгалтерського обліку підприємства (карточка рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"станом на 31.12.2010 року заборгованість ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" перед КП "Альянс" відсутня (а.с.79,том№1).

КП "Альянс" виписало на адресу позивача податкову накладну №5033 від 30.12.2009 року на суму 99964,80 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 16660,80 грн., яка була включена до складу податкового кредиту підприємства у грудні 2009 року у повному обсязі (а.с.66,76,том№1).

17.05.2010 року між ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" (Замовник) та ПП "Севелітстрой" (Підрядник) було укладено договір підряду №107. Предметом договору є ремонтно-будівельні роботи в ТОВ "СКК "Блакитна затока". Ціна договору складає 210573,60 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.20-21,том№1). Факт виконання зазначених робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року на суму 210573,60 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 35095,60 грн. (а.с.28-31,том№1).

07.07.2010 року між ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" (Замовник) та ПП "Севелітстрой" (Підрядник) було укладено договір підряду №339. Предметом договору є ремонтно-будівельні роботи в ТОВ "СКК "Блакитна затока". Ціна договору складає 35402,40 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.41-42,том№1). Факт виконання зазначених робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року на суму 35402,40 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 5900,40 грн. (а.с.48-50,том№1).

02.08.2010 року між ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" (Замовник) та ПП "Севелітстрой" (Підрядник) було укладено договір підряду №339. Предметом договору є ремонтно-будівельні роботи в ТОВ "СКК "Блакитна затока". Ціна договору складає 34597,20 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.32-33,том№1). Факт виконання зазначених робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року на суму 34597,20 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 5766,20 грн. (а.с.38-40,том№1).

ПП "Севелітстрой" виписало на адресу позивача податкові накладні №460 від 19.05.2010 року на загальну суму 210573,60 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 35095,60 грн., №960 від 29.07.2010 року на загальну суму 35402,40 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 5900,40 грн., №1047 від 26.08.2010 року на загальну суму 34597,20 грн., в т.ч. ПДВ на суму 5766,20 грн. (а.с.67,68,69).

За виконані роботи позивач сплатив ПП "Севелітстрой" загальну суму 280573,20 грн., в т.ч. 18.05.2010 року - 210573,60 грн., 02.08.2010 року - 35000 грн., 27.08.2010 року - 34999,60, що підтверджується виписками з рахунків позивача (а.с.82,83,84,том№1).

Також, за даними бухгалтерського обліку підприємства (карточка рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"станом на 31.08.2010 року заборгованість ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" перед ПП "Севелітстрой" відсутня (а.с.78,том№1).

Відповідно до висновків судово-економічної експертизи № №28/13 від 05 липня 2013 року, наданими на дослідження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку висновки ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС за актом №1130/22-01/24878523/137 від 21.08.2012 року щодо заниження ПДВ на загальну суму 63130 грн., у т.ч. за грудень 2009 року у сумі 16661 грн., за травень 2010 року у сумі 35096 грн., за липень 2010 року у сумі 5900 грн., за серпень 2010 року у сумі 5473 грн. з урахуванням від'ємного значення ПДВ, не підтверджуються; наданими на дослідження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку висновки ДПС в АР Крим викладені в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 01.10.2012 року " 2945/10/10-0223 щодо заниження ПДВ за вересень 2010 року у сумі 293 грн., не підтверджуються; наданими на дослідження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку підтверджується реальність здійснення ТОВ "СКК "Блакитна затока" господарських операцій за договорами з ПП "Севелітстрой", КП "Альянс" за період з 01.08.2009 року по 31.03.2012 року (а.с.183-196,том№1).

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_3, зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_3 не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.

Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивач формував податковий кредит за реально здійсненими господарськими операціями з КП "Альянс" та ПП "Севелітстрой", яки були окремими платниками податків, а тому за приписами статті 61 Конституції України несуть самостійну (індивідуальну) відповідальність за своєчасність нарахування та повноту сплати податкових зобов'язань за такими господарськими операціями.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.13 у справі № 801/2035/13-а змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Блакитна затока" судовий збір у розмірі 792 (сімсот дев'яносто дві) грн. 80 коп. та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 7200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.13 у справі № 801/2035/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко