Ухвала

від 10.12.2013 по справі 802/3951/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3951/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хорскомплекс " на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хорскомплекс " до Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Хорскомплекс" (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №181691 представник Позивача подав заяву з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання по справі уповноваженого представника не направив, хоча про розгляд справи повідомлений судом згідно вимог ст.35 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження згідно зі ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

У зв'язку з встановленням вірогідного завищення податкового кредиту, який сформований по ланцюгу постачання від вигодоформуючих суб'єктів господарювання в розрізі контрагента ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", Вінницькою ОДПІ на адресу Позивача направлено лист про надання інформації та її документального підтвердження від 23.04.2013р. № 8471/10/22-02.

Листом від 17.05.2013р. за вих. № 180513-1, Позивач надав інформацію по взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", а також копії первинних документів.

За наслідками розгляду отриманих документів, працівниками Відповідача у період з 29.05.2013р. по 30.05.2013р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Хорскомплекс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" за травень 2012р.

Результат даної перевірки оформлений актом від 05.06.2013р. за № 2009/22/36407364, згідно висновків якого підприємством завищено податковий кредит за травень 2012р. на суму 42 595 грн., а також в ході проведення перевірки Позивачем не надано у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік" первинних документів, що свідчать про реальність господарських операцій з ТОВ "Альтаір Альфа Плюс".

На підставі висновків акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0003042202 від 18.06.2013р., яким Позивачу визначено грошове зобов"язання в сумі63 893 грн., з них за основним платежем в сумі 42 595 грн. та за штрафними санкціями в сумі 21.298 грн.

З обставин справи встановлено, що між Позивачем на ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" 11.05.2012р. та 17.05.2012р. укладеного усні договори купівлі продажу, за якими ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", як продавець, продає будівельні матеріали, в свою чергу ТОВ "Хорскомплекс" зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар.

Згідно умов договору підряду № 041010-1 від 04.10.2010р. ТОВ "Хорскомплекс" (підрядчик) зобов'язується виконати роботи по будівництву, а ДКП "Житомирська фармацевтична фабрика" (замовник ) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов вказаного договору, між Позивачем, як генпідрядником, з ТОВ "Запорізький коксохімремонт", як субпідрядником, укладено договір підряду № 161211-1 від 16.12.2011р., за яким субпідрядник зобов'язується виконати роботи, а генпідрядник приймає та здійснює оплату по виконання таких робіт.

Тобто, отримавши будівельні матеріали від ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", Позивач зобов'язується перед ДКП "Житомирська фармацевтична фабрика" виконати роботи по будівництву, які фактично будуть виконуватись ТОВ "Запорізький коксохімремонт", як субпідрядником.

За наслідками отриманих 11.05.2012р. та 17.05.2012р. будівельних матеріалів від ТОВ "Альтаір Альфа Плюс", Позивач одразу приступив до виконання умов договору підряду № 041010-1 від 04.10.2010р. щодо будівельно-монтажних робіт. За вказаних обставин докази зберігання товару у ТОВ "Хорскоплекс" відсутні.

Крім того, згідно п.4 договору підряду № 041010-1 від 04.10.2010р., Позивач зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи ДКП "Житомирська фармацевтична фабрика" у строк до 60 днів. В свою чергу субпідрядник ТОВ "Запорізький коксохімремонт", на підставі п.4 договору підряду № 161211-1 від 16.12.2011р., зобов'язується виконати вказані роботи у строк до 180 днів. Натомість самі будівельні матеріали отриманні лише 11.05.2012р. та 17.05.2012р. з підстав виконання умов договору купівлі продажу ТОВ "Альтаір Альфа Плюс". На підтвердження вказаного, в матеріалах справи містяться рахунок-фактура №СФ-0004439 від 11.05.2012 року та платіжні доручення №944 від 11.05.2012 року та №953 від 17.05.2012 року.

За приписами ч.1 ст. 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність

Згідно до п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачає, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Зі змісту вказаних норм слідує, що правочини, які укладаються між юридичними особами мають бути в письмовій формі, за винятком тих, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо неправомірного застосування Позивачем інституту усної форми правочину, адже господарські операції Позивача з ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" датовані 11.05.2012р. та 17.05.2012р., натомість фактичне отримання товару відбулось 14.05.2012р., що підтверджується довіреністю № 05-1001 від 14.05.2013р. Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на те, що 14.05.2012 є датою видачі довіреності, а не датою прийняття товару, оскільки тоді з наданої довіреності не можливо встановити дату, коли було отримано товар на підставі цієї довіреності.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що місцезнаходження ТОВ «Хорскомплекс» - смт Вороновиця (Вінницька область), а місцезнаходження ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" - м.Київ, проте доказів перевезення товару від ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" не надано.

Згідно з п.п. 11.5 -11.7 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Факт відсутності товарно-транспортних накладних сторонами не заперечується.

Відповідно ч.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документи мають силу первинних у випадку фактичного здійснення господарської операції, з огляду на що для визначення податкового кредиту сплачені в ціні товару суми податку на додану вартість повинні бути фактично здійснені і підтверджені належними первинними документами, складеними у відповідності до законодавчих вимог і які відображають реальність господарської операції.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що надані Позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують реального здійснення господарських операцій з контрагентом "Альтаір Альфа Плюс".

Окрім того, на підставі даних АС "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" наявна розбіжність між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Альтаір Альфа Плюс" за травень 2012р. на суму ПДВ 42 595 грн. 08 коп.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що податковим органом обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003042202 від 18.06.2013 року, оскільки Позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за травень 2012 року по господарських операціях з ТОВ «Альтаїр Альфа-Плюс», а відтак підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, довів обґрунтованість висновків акту перевірки та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0003042202 від 18.06.2013 року.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хорскомплекс ", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.