Постанова

від 12.12.2013 по справі 901/2193/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 901/2193/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Євдокімова І.В.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

прокурор, Місюра О.М., посвідчення № 005793 від 25.09.12,

позивач, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим - Тихончук С.Г., довіреність № 01-01/1392 від 18.06.12,

відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Емпорій" - не з'явився,

3-тя особа, Гурзуфська селищна рада - не з'явилася,

3-тя особа, Державна податкова інспекція у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим - Кузьмін В.В., довіреність № 812/9/10 від 13.09.13,

розглянувши апеляційні скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим та Державної податкової інспекції у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куртлушаєв М.І.) від 20 вересня 2013 року у справі № 901/2193/13

за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)

в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, Сімферополь, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (вул. Дніпровська. 5, Відрадне, Ялта, 98654)

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Гурзуфська селищна рада (вул. Подвойського, 9, смт. Гурзуф, 98640)

Державна податкова інспекція у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим (вул. Васильєва, буд. 16, Ялта, 98600)

про стягнення 2627403,91 грн., розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у позові про стягнення боргу з орендної плати за землю, розірванні договору оренди землі через систематичну несплату орендарем орендної плати, повернення земельної ділянки від орендаря орендодавцю (а.с. 39-45 т. 2).

Судове рішення мотивовано тим, що прокурор не навів належними доказами систематичність несплати відповідачем орендної плати за землю, просив стягнути борг з орендної плати за землю, який вже стягнутий за судовими рішеннями по адміністративним справам.

Заступником прокурора Автономної Республіки Крим (а.с. 4-7 т. 3) та Державною податковою інспекцією у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим (а.с. 17-19 т. 3) подані апеляційні скарги, в яких заявники просять судове рішення скасувати, позов задовольнити тому, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; викладені у рішенні місцевого господарського суду висновки не відповідають обставинам справи.

З відзиву на апеляційні скарги слідує, що відповідач з ними не згоден тому, що не доведена певна сума боргу з орендної плати та період, за який вона виникла, орендар не міг використовувати земельну ділянку через численне оскарження постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим та договору оренди землі, на підставі яких отримав право на користування землею; за період з 2007 року орендар сплатив 5,5 мільйонів грн. як орендну плату (а.с. 128-132 т. 3).

Інших відзивів на апеляційні скарги не надійшло.

В судовому засіданні заявники апеляційних скарг підтримали свої апеляційні скарги та погодилися з апеляційними скаргами один одного, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим погодилася з апеляційними скаргами тому, що орендар протягом тривалого часу не сплачує орендну плату.

Відповідач та Гурзуфська селищна рада не скористалися правом на участь в судовому засіданні, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений особисто під розписку (а.с. 98 т. 3), Гурзуфська селищна рада повідомлена ухвалою, копія якої направлена на її адресу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, яка отримана 28 листопада 2013 року, що підтверджує поштове повідомлення (а.с. 99 т. 3).

Апеляційний господарський суд, прийнявши до уваги те, що явка сторін та третіх осіб не визнана судом обов'язковою, не надійшло заперечень проти розгляду справи без участі в судовому засіданні осіб, які не з'явилися, про час та місце засідання сторони та треті особи сповіщені належним чином та завчасно, у справі достатньо доказів для розгляду спору, ухвалив: розглянути справу без участі в судовому засіданні осіб, які не з'явилися.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 48-50, 52-92, 101-127, 140-158 т. 3), встановив наступне.

25 травня 2007 року на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 298 від 08 травня 2007 року (а.с. 56-57 т. 1) між орендодавцем - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Антал-Крим" (ІНН 34556977), підписаний договір оренди земельної ділянки площею 112,7500 га за кадастровим № 0111946800:06:001:0019 з земель рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради міста Ялта, строком на 49 років з моменту державної реєстрації договору для будівництва та експлуатації гольф-клубу за орендну плату в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 10.649.902,73 грн. (а.с. 14-19 т. 1, а.с. 103-111, 113-124 т. 3).

04 липня 2007 року Ялтинським відділенням Кримської філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України" за № 04070700016 здійснена державна реєстрація договору, про що зроблено запис на договорі (а.с. 105 т. 3).

23 травня 2007 року встановлені межі земельної ділянки, про що складений акт перенесення меж земельної ділянки в натуру (а.с. 30-31 т. 1, а.с. 108, 121-122 т. 3).

25 травня 2007 року земельна ділянка передана від орендодавця орендарю, про що складений акт прийому-передачі (а.с. 29 т. 1, а.с. 110, 124 т. 3).

08 січня 2009 року за згодою сторін в письмовій формі внесені зміни до вказаного договору - змінена назва орендаря на товариство з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (а.с. 64-77 т. 1, а.с. 101-102, 125-127 т. 3). 17 лютого 2010 року здійснена державна реєстрація такого правочину Кримською філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України" за № 041000700001, про що зроблено запис на правочині (а.с. 20-21, 58-59 т. 1, а.с. 101, 127 т. 3). Перетворення орендаря з товариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Крим" (ІНН 34556977) на товариство з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (ІНН 34556977) підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статутом відповідача (а.с. 71-92 т. 3)

Прокурор обґрунтував позов тим, що відповідач станом на 11 червня 2013 року має борг з орендної плати за землю в сумі 2.624.534,95 грн., тобто більш ніж за 29 місяців чи 2,4 року.

Дійсно, відповідач подав до податкового органу декларації з сплати за землю, якими самостійно визначив податкове зобов'язання за земельну ділянку за кадастровим № 0111946800:06:001:0019:

- за 2013 рік в сумі 1.064.720,28 грн. за рік, в тому числі за січень - травень 2013 року по 88.749,19 грн. (а.с. 52-54 т.3),

- за 2012 рік в сумі 1.064.990,28 грн. за рік, в тому числі щомісячно по 88.749,19 грн. (а.с. 67-69 т. 3),

- за 2011 рік в сумі 1.335.633,17 грн., в тому числі по 111.302,76 грн. за січень-листопад щомісячно, 111.302,81 грн. за грудень (а.с. 65-66 т. 3),

- за 2010 рік в сумі 1.335.633,17 грн., в тому числі за січень-листопад по 111.302,76 грн., за грудень - 111.302,81 грн. станом на 30 січня 2011 року залишок боргу складає 111.143,66 грн. (а.с. 63-64, 49 т. 3),

що підтверджують пояснення податкового органу та декларації (а.с. 48-50, 52-69 т. 3).

Крім того, 24 липня 2012 року Державна податкова інспекція у місті Ялта визначила платнику податків - відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0006501503 податкове зобов'язання з сплати орендної плати за землю за період січень-квітень 2012 року у сумі 90.214,28 грн. (22.553,56 грн. щомісячно) (а.с. 56-62 т. 3). Однак 23 липня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі № 801/5495/13-а вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 120-124 т.1).

З судових рішень по адміністративним справам Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим слідує, що з відповідача стягнуті певні суми податкових боргів з орендної плати за землю та були визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення про визначення податковим органом платнику зобов'язань з орендної плати за землю:

1) 05 вересня 2011 року по справі № 2а-7897/11/0170/2 стягнуто з урахуванням строків для звернення до стягнення та продажу майна борг з орендної плати за землю в сумі 111.300,26 грн., рішенням суду встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання: за 2010 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ), за 2011 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ); рішення набрало законну силу 06 лютого 2012 року (а.с. 79-83 т. 1, а.с. 9-12 т. 2);

2) 13 жовтня 2011 року по справі № 2а-9250/11/0170/2 відмовлено у стягненні боргу в сумі 111.302,76 грн. по узгодженій платником суми орендної плати за землю за 2011 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ) тому, що не настав строк стягнення; постанова набрала законної сили 31 січня 2012 року (а.с. 84-90 т. 1, а.с. 13-16 т. 2);

3) 24 травня 2012 року по справі № 2а-4303/12/0170/10 стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 779.119,37 грн. за червень-травень 2011 року по декларації за 2011 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ); станом на 21 серпня 2012 року постанова в апеляційному порядку не оскаржена (а.с. 91-94 т. 1, а.с. 17-18 т. 2);

4) 31 липня 2012 року по справі № 2а-7294/12/0170/10 стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 354.996,76 грн. за січень-квітень 2012 року по декларації за 2012 рік, якою платником самостійно узгоджено податкове зобов'язання в сумі 1.064.990 грн. (по 88.749,19 грн. щомісячно); станом на 30 жовтня 2012 року постанова в апеляційному порядку не оскаржена (а.с. 95-100 т. 1, а.с. 19-21 т. 2);

5) 27 вересня 2012 року по справі № 2а-9769/12/0170/13 стягнуто борг з орендної плати за земельну ділянку площею 112,7500 га за кадастровим № 0111946800:06:001:0019 в сумі 266.247,57 грн. за травень-липень 2012 року по декларації за 2012 рік з узгодженим податковим зобов'язанням по 88.749,19 грн. щомісячно; ця постанова набрала законну силу 14 січня 2013 року, коли була переглянута в апеляційному порядку та залишена без змін (а.с. 22-26 т. 2, а.с. 101-104 т. 1);

6) 18 квітня 2013 року по справі № 2а-801/3329/13-а стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 293.069,15 грн. за серпень-вересень 2012 року, в тому числі по декларації за 2012 рік з узгодженим зобов'язанням по 88.749,19 грн. щомісячно, пеню 6,86 грн. та 2.840,08 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 24 липня 2012 року № 0006501503 на 112.767,84 грн. з урахуванням сплати 44,01 грн. (а.с. 105-109 т. 1, а.с. 27-28 т. 2); однак 23 липня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі № 801/5495/13-а вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 120-124 т. 1);

7) 11 березня 2013 року по справі № 2а-801/1801/13-а стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 266.247,57 грн. за жовтень-грудень 2012 року по декларації за 2012 рік з узгодженим податковим зобов'язанням по 88.749,19 грн. щомісячно; станом на 08 травня 2013 року постанова в апеляційному порядку не оскаржена (а.с. 110-114 т. 1, а.с. 29-30 т. 2);

8) 21 червня 2013 року по справі № 2а-801/4782/13-а визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0009201503 від 25 грудня 2012 року про нарахування податку на землю за травень-жовтень 2012 року в сумі 135.321,42 грн. та штрафні санкції 67.660,74 грн. (а.с. 115-119 т.1).

Таким чином, за судовими рішеннями з орендаря стягнуто податковий борг по орендній платі за землю та пені в загальній сумі 1.970.980,68 грн. за період червень-травень 2011 року і січень-грудень 2012 року , а за вирахуванням 112.767,84 грн. суми податкового зобов'язання, яке було визначено контролюючим органом та стягнуто за судовим рішенням, але в подальшому визнано судовим рішенням протиправним, та сум пені 6,86 грн. та 2.840,08 грн., стягнутий в судовому порядку борг по орендній платі за землю в сумі 1.855.365,90 грн.

Разом з тим, прокурор заявив про стягнення боргу з орендної плати за землю станом на 11 червня 2013 року в сумі 2.624.534,95 грн.

На вимогу апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим (а.с. 140 т. 3) надала витяги з особливого рахунку платника податків - відповідача з платежу - орендна плата за землю (а.с. 141-148 т. 3) та копії реєстрів платіжних вимог, меморіальних ордерів, інкасових доручень (а.с. 150-158 т. 3). З цих витягів слідує, що за період з 2013 по 2011 роки в погашення податкового зобов'язання податковий орган надавав до банківської установи платіжні вимоги про списання з рахунку відповідача коштів, такі вимоги задоволені частково: в 2012 році - 04 жовтня за платіжною вимогою списано з рахунку платника 44,01 грн., в 2013 році за платіжними вимогами з рахунку платника списано було: 14, 20 лютого - 25 грн., 14,09 грн., 21, 29 - 70 грн., 3,50 грн. Платник самостійно оплату не здійснював. В 2011 році з рахунку платника кошти за вимогою податкового органу не списувалися. Відстрочка та розстрочка оплати боргу не надавалася.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предмету спору та характеру спірних правовідносин, які виникли внаслідок заборгованості відповідача з орендної плати, до предмету доказування у даній справі входить встановлення фактичних обставин, які свідчать про істотність порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та достатність вказаного порушення для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 02 жовтня 2003 року N 1211-IV з змінами та доповненнями) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтями 13 та 14 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час укладення договору) було встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

01 січня 2011 року Закон України "Про плату за землю" втратив чинність у зв'язку з прийняттям та набранням чинності Податковим кодексом України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6 розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, з огляду на викладене, необхідною та безумовною умовою для розірвання договору оренди з підстав несплати орендної плати є наявність систематичності такої несплати, яка в свою чергу повинна бути підтверджена належними доказами.

Підставами позову, поданого прокурором, є обставини щодо наявності заборгованості з орендної плати за вказаним вище договором оренди землі та як на доказ систематичної несплати відповідачем орендної плати прокурор посилається на певні письмові докази:

лист Державної податкової інспекції у м. Ялті від 04 вересня 2012 року № 3162/9/15-03, який містить інформацію щодо заборгованості відповідача з орендної плати у розмірі 2 180 945, 60 грн. більше шести місяців станом на 04 вересня 2012 року (а.с. 24 т. 1),

розрахунок боргу, який не містить кадастрового номеру земельної ділянки чи відомостей про платника (а.с. 26 т. 1),

таблицю, в якій вказано про наявність у відповідача боргу з земельного податку в сумі 2.269.694,79 грн. з 21 кількістю порушень строків сплати, але така таблиця ніякою посадовою особою не підписана, в таблиці не вказана підстава та періоди виникнення податкового боргу (а.с. 27 т. 1),

складений інспектором органу ДПС акт оперативного обліку № 2709-20 від 11 червня 2013 року, який бухгалтером відповідача не підписаний (а.с. 28 т. 1),

відомість про борги станом на 13 вересня 2013 року відповідача, без розшифровки виду боргу, підстав виникнення та періоду (а.с. 5 т. 2).

Частина 2 пункту 2.23 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6 передбачає, що доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Суд першої інстанції на підставі статей 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України правомірно не прийняв вказані вище документи, як докази, тому, що ці документи не оформлені належним чином, відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається з слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, з засвідченням кожної сторінки документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Ці документи не містять інформації щодо періоду, за який відповідач має заборгованість.

При цьому, слід зазначити, що прокурор, звертаючись з вказаним позовом, також не зазначив період, за який наявна заборгованість відповідача з орендної плати, та обмежився тільки посиланням на наявність вищезазначеного листа Державної податкової інспекції у м. Ялта, який також не містить відомостей за які місяці та роки утворилась заборгованість з орендної плати.

В матеріалах справи, досліджених апеляційним судом, відсутні будь-які належні докази про підстави, на яких складений розрахунок про суму боргу, заявлену у позові.

Також не свідчать про систематичність несплати орендних платежів посилання прокурора на постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, якими задоволено позови про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача за певні періоди, оскільки цими судовими рішеннями стягувалися борги за певні періоди, але не встановлювалися факти не внесення відповідачем орендної плати у певні періоди.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, відсутність належних та допустимих доказів наявності систематичної несплати орендних платежів з боку відповідача за договором оренди, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання вказаного договору та повернення Ялтинській міській раді земельної ділянки. Підстав для стягнення заявленої в позові суми боргу з орендної плати також не має через те, що сума боргу вказана без обґрунтування підстав та періоду її виникнення, без урахування стягнення певних сум боргу за судовими рішеннями по адміністративним справам, визнання недійсним та скасуванню податкового повідомлення-рішення, яким було визначено податкове зобов'язання.

Надання на вимогу апеляційної інстанції додаткових доказів (податкових декларації, витягу з особливого рахунку платника податків) не є підставою для скасування судового рішення тому, що такі докази без поважних причин не були надані суду першої інстанції.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами відповідача про те, що відповідач мав право не сплачувати орендну плату за землю в період, коли оскаржувалися рішення та договір, на підставі яких відповідач отримав в оренду землю (а.с. 131-154 т. 1) тому, що відповідно до частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України боржник має право на відстрочення свого обов'язку, якщо він не міг виконати таке зобов'язання через прострочення кредитора; а підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 вказаного Кодексу, може бути лише порушення зобов'язання внаслідок випадку або непереборної сили. Таких обставин по справі не встановлено, відповідачем на наявність таких обставин не вказано, а тому не має підстав для звільнення чи відстрочення від виконання відповідачем зобов'язання з сплати орендної плати.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та задоволенню не підлягають, підстав для скасування рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим та Державної податкової інспекції у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2013 року у справі № 901/2193/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді І.В. Євдокімов

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. заступник прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)

2. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, Сімферополь, 95000)

3. товариство з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (вул. Дніпровська. 5, Відрадне, Ялта, 98654)

4. Гурзуфська селищна рада (вул. Подвойського, 9, смт. Гурзуф, 98640)

5. Державна податкова інспекція у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим (вул. Васильєва, буд. 16, Ялта, 98600)

6. прокурор міста Севастополя