Постанова

від 22.04.2014 по справі 901/2193/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 901/2193/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційні скарги 1. Заступника прокурора м. Севастополя; 2. ДПІ у м. Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в АРК на постановувід 12.12.2013 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№901/2193/13 господарського суду АР Крим за позовомЗаступника прокурора АР Крим в особі: Ради Міністрів АР Крим доТОВ "Емпорій" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: 1. Гурзуфська селищна рада; 2. ДПІ у м. Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в АРК простягнення 2627403,91 грн., розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Мартинюк О.М., дов. від 15.10.2013 б/н;

третіх осіб: не з'явилися;

Генеральної прокуратури України: Гудименко Ю.В., прокурор відділу посв. дійсне до 21.01.2018 №014715.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2013 (суддя М. Куртлушаєв), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 (судді О. Градова, І. Євдокімова, Н. Сікорська) в задоволенні позову про стягнення 2 627 403,91 грн., розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, заступник прокурора міста Севастополя та ДПІ у м. Ялті звернулися із касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013, прийняти нове, яким позов задовольнити. Заступник прокурора вважає, що судами порушено приписи ст.ст. 15,21,24,32 ЗУ "Про оренду землі", ст. 651 ЦК України. На думку представника ДПІ у м. Ялта судами крім зазначених норм, не застосовано до спірних правовідносин ст. 141 ЗК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

25 травня 2007 року на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 298 від 08 травня 2007 року (а.с. 56-57 т. 1) між орендодавцем - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Антал-Крим" (ІНН 34556977), підписаний договір оренди земельної ділянки площею 112,7500 га за кадастровим № 0111946800:06:001:0019 з земель рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради міста Ялта, строком на 49 років з моменту державної реєстрації договору для будівництва та експлуатації гольф-клубу за орендну плату в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 10.649.902,73 грн. (а.с. 14-19 т. 1, а.с. 103-111, 113-124 т. 3).

04 липня 2007 року Ялтинським відділенням Кримської філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України" за № 04070700016 здійснена державна реєстрація договору, про що зроблено запис на договорі (а.с. 105 т. 3).

23 травня 2007 року встановлені межі земельної ділянки, про що складений акт перенесення меж земельної ділянки в натуру (а.с. 30-31 т. 1, а.с. 108, 121-122 т. 3).

25 травня 2007 року земельна ділянка передана від орендодавця орендарю, про що складений акт прийому-передачі (а.с. 29 т. 1, а.с. 110, 124 т. 3).

08 січня 2009 року за згодою сторін в письмовій формі внесені зміни до вказаного договору - змінена назва орендаря на товариство з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (а.с. 64-77 т. 1, а.с. 101-102, 125-127 т. 3). 17 лютого 2010 року здійснена державна реєстрація такого правочину Кримською філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України" за № 041000700001, про що зроблено запис на правочині (а.с. 20-21, 58-59 т. 1, а.с. 101, 127 т. 3). Перетворення орендаря з товариства з обмеженою відповідальністю "Антал-Крим" (ІНН 34556977) на товариство з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (ІНН 34556977) підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статутом відповідача (а.с. 71-92 т. 3)

Відповідач подав до податкового органу декларації зі сплати за землю, якими самостійно визначив податкове зобов'язання за земельну ділянку за кадастровим № 0111946800:06:001:0019:

- за 2013 рік в сумі 1.064.720,28 грн. за рік, в тому числі за січень - травень 2013 року по 88.749,19 грн. (а.с. 52-54 т.3),

- за 2012 рік в сумі 1.064.990,28 грн. за рік, в тому числі щомісячно по 88.749,19 грн. (а.с. 67-69 т. 3),

- за 2011 рік в сумі 1.335.633,17 грн., в тому числі по 111.302,76 грн. за січень-листопад щомісячно, 111.302,81 грн. за грудень (а.с. 65-66 т. 3),

- за 2010 рік в сумі 1.335.633,17 грн., в тому числі за січень-листопад по 111.302,76 грн., за грудень - 111.302,81 грн. станом на 30 січня 2011 року залишок боргу складає 111.143,66 грн. (а.с. 63-64, 49 т. 3),

що підтверджують пояснення податкового органу та декларації (а.с. 48-50, 52-69 т. 3).

Крім того, 24 липня 2012 року Державна податкова інспекція у місті Ялта визначила платнику податків - відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0006501503 податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за період січень-квітень 2012 року у сумі 90.214,28 грн. (22.553,56 грн. щомісячно) (а.с. 56-62 т. 3). Однак 23 липня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі № 801/5495/13-а вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 120-124 т.1).

З судових рішень по адміністративним справам Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим слідує, що з відповідача стягнуті певні суми податкових боргів з орендної плати за землю та були визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення про визначення податковим органом платнику зобов'язань з орендної плати за землю:

1) 05 вересня 2011 року по справі № 2а-7897/11/0170/2 стягнуто з урахуванням строків для звернення до стягнення та продажу майна борг з орендної плати за землю в сумі 111.300,26 грн., рішенням суду встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання: за 2010 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ), за 2011 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ); рішення набрало законну силу 06 лютого 2012 року (а.с. 79-83 т. 1, а.с. 9-12 т. 2);

2) 13 жовтня 2011 року по справі № 2а-9250/11/0170/2 відмовлено у стягненні боргу в сумі 111.302,76 грн. по узгодженій платником суми орендної плати за землю за 2011 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ) тому, що не настав строк стягнення; постанова набрала законної сили 31 січня 2012 року (а.с. 84-90 т. 1, а.с. 13-16 т. 2);

3) 24 травня 2012 року по справі № 2а-4303/12/0170/10 стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 779.119,37 грн. за червень-травень 2011 року по декларації за 2011 рік 1.335.633,17 грн. (по 111.302,76 грн. за 1-Х1, 111.302,81 грн. - за ХІІ); станом на 21 серпня 2012 року постанова в апеляційному порядку не оскаржена (а.с. 91-94 т. 1, а.с. 17-18 т. 2);

4) 31 липня 2012 року по справі № 2а-7294/12/0170/10 стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 354.996,76 грн. за січень-квітень 2012 року по декларації за 2012 рік, якою платником самостійно узгоджено податкове зобов'язання в сумі 1.064.990 грн. (по 88.749,19 грн. щомісячно); станом на 30 жовтня 2012 року постанова в апеляційному порядку не оскаржена (а.с. 95-100 т. 1, а.с. 19-21 т. 2);

5) 27 вересня 2012 року по справі № 2а-9769/12/0170/13 стягнуто борг з орендної плати за земельну ділянку площею 112,7500 га за кадастровим № 0111946800:06:001:0019 в сумі 266.247,57 грн. за травень-липень 2012 року по декларації за 2012 рік з узгодженим податковим зобов'язанням по 88.749,19 грн. щомісячно; ця постанова набрала законну силу 14 січня 2013 року, коли була переглянута в апеляційному порядку та залишена без змін (а.с. 22-26 т. 2, а.с. 101-104 т. 1);

6) 18 квітня 2013 року по справі № 2а-801/3329/13-а стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 293.069,15 грн. за серпень-вересень 2012 року, в тому числі по декларації за 2012 рік з узгодженим зобов'язанням по 88.749,19 грн. щомісячно, пеню 6,86 грн. та 2.840,08 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 24 липня 2012 року № 0006501503 на 112.767,84 грн. з урахуванням сплати 44,01 грн. (а.с. 105-109 т. 1, а.с. 27-28 т. 2); однак 23 липня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі № 801/5495/13-а вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 120-124 т. 1);

7) 11 березня 2013 року по справі № 2а-801/1801/13-а стягнуто борг з орендної плати за землю в сумі 266.247,57 грн. за жовтень-грудень 2012 року по декларації за 2012 рік з узгодженим податковим зобов'язанням по 88.749,19 грн. щомісячно; станом на 08 травня 2013 року постанова в апеляційному порядку не оскаржена (а.с. 110-114 т. 1, а.с. 29-30 т. 2);

8) 21 червня 2013 року по справі № 2а-801/4782/13-а визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0009201503 від 25 грудня 2012 року про нарахування податку на землю за травень-жовтень 2012 року в сумі 135.321,42 грн. та штрафні санкції 67.660,74 грн. (а.с. 115-119 т.1).

За судовими рішеннями з орендаря стягнуто податковий борг по орендній платі за землю та пені в загальній сумі 1.970.980,68 грн. за період червень-травень 2011 року і січень-грудень 2012 року, а за вирахуванням 112.767,84 грн. суми податкового зобов'язання, яке було визначено контролюючим органом та стягнуто за судовим рішенням, але в подальшому визнано судовим рішенням протиправним, та сум пені 6,86 грн. та 2.840,08 грн., стягнутий в судовому порядку борг по орендній платі за землю в сумі 1.855.365,90 грн.

Прокурор заявив про стягнення боргу з орендної плати за землю станом на 11 червня 2013 року в сумі 2.624.534,95 грн.

На вимогу апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим (а.с. 140 т. 3) надала витяги з особливого рахунку платника податків - відповідача з платежу - орендна плата за землю (а.с. 141-148 т. 3) та копії реєстрів платіжних вимог, меморіальних ордерів, інкасових доручень (а.с. 150-158 т. 3). З цих витягів слідує, що за період з 2013 по 2011 роки в погашення податкового зобов'язання податковий орган надавав до банківської установи платіжні вимоги про списання з рахунку відповідача коштів, такі вимоги задоволені частково: в 2012 році - 04 жовтня за платіжною вимогою списано з рахунку платника 44,01 грн., в 2013 році за платіжними вимогами з рахунку платника списано було: 14, 20 лютого - 25 грн., 14,09 грн., 21, 29 - 70 грн., 3,50 грн. Платник самостійно оплату не здійснював. В 2011 році з рахунку платника кошти за вимогою податкового органу не списувалися. Відстрочка та розстрочка оплати боргу не надавалася.

Підставами позову, поданого прокурором, є обставини щодо наявності заборгованості з орендної плати за вказаним вище договором оренди землі та як на доказ систематичної несплати відповідачем орендної плати прокурор посилається на певні письмові докази:

лист Державної податкової інспекції у м. Ялті від 04 вересня 2012 року № 3162/9/15-03, який містить інформацію щодо заборгованості відповідача з орендної плати у розмірі 2 180 945, 60 грн. більше шести місяців станом на 04 вересня 2012 року (а.с. 24 т. 1),

розрахунок боргу, який не містить кадастрового номеру земельної ділянки чи відомостей про платника (а.с. 26 т. 1),

таблицю, в якій вказано про наявність у відповідача боргу з земельного податку в сумі 2.269.694,79 грн. з 21 кількістю порушень строків сплати, але така таблиця ніякою посадовою особою не підписана, в таблиці не вказана підстава та періоди виникнення податкового боргу (а.с. 27 т. 1),

складений інспектором органу ДПС акт оперативного обліку № 2709-20 від 11 червня 2013 року, який бухгалтером відповідача не підписаний (а.с. 28 т. 1),

відомість про борги станом на 13 вересня 2013 року відповідача, без розшифровки виду боргу, підстав виникнення та періоду (а.с. 5 т. 2).

Прокурор, звертаючись з вказаним позовом, також не зазначив період, за який наявна заборгованість відповідача з орендної плати, та обмежився тільки посиланням на наявність вищезазначеного листа Державної податкової інспекції у м. Ялта, який також не містить відомостей за які місяці та роки утворилась заборгованість з орендної плати.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 13,14,21,24 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 286,287 Податкового кодексу України, ст.ст.525,526,629,651 ЦК України, ст. 141 ЗК України суди дійшли висновку про те, що прокурором, позивачем та ДПІ у м. Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів в АРК не доведено систематичність несплати відповідачем орендної плати. Відтак, відсутні підстави для розірвання договору.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення у касаційному порядку, колегія суддів вважає висновки судів про відмову в задоволенні позову передчасними з огляду на таке.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зауважено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України (п.2.20).

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (п. 2.23).

Відповідно до ст. 24 ЗУ „Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Приписами ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відмовляючи у позові, суди в основному посилаються на те, що прокурором, позивачем та ДПІ не доведено систематичну несплату орендної плати за землю. Прокурором не визначено період, з якого орендар не вносить орендні платежі, тощо.

Колегія суддів вважає, що такі висновки судів базуються на неповному дослідженні витребуваних судами та поданих сторонами доказах.

Так, судами залишено поза увагою пояснення ДПІ (т. 3 арк.48-50). Ними не з'ясовано чи сплачував відповідач орендну плату протягом дії договору, у якому розмірі, у який строк. Чи з порушенням умов договору він здійснював сплату орендної плати. Вирішення вказаних питань дасть змогу встановити чи мала місце систематична несплата орендної плати відповідачем. Якщо мала, то, чи є такі дії відповідача істотним порушенням умов договору та чи можна стверджувати про те, що за таких обставин (несвоєчасна сплата відповідачем орендних платежів) позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами скаржників про те, що суди не в повній мірі з'ясували обставини щодо виконання ТОВ "Емпорій" своїх обов'язків по договору від 25.05.2007. Відтак, має місце недотримання судами вимог ст. 43 ГПК України. Також, колегія суддів погоджується з доводами скаржників про те, що судами порушено приписи ст.ст. 15,21,24,32 ЗУ "Про оренду землі", ст. 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що недодержання судом першої або апеляційної інстанції ст.ст. 4 7 ,43 ГПК України процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування прийнятих у справі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2013 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим (пункт 3 частини першої статті 111 9 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені вище порушення.

Вирішити питання про те, чи належним чином відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі від 25.05.2007. Для цього, з'ясувати чи сплачував відповідач орендну плату протягом дії договору, у якому розмірі, у який строк. Чи з порушенням умов договору він здійснював сплату орендної плати.

Також, дослідити чи був позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору. До встановлених обставин правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та винести обґрунтоване, законне рішення суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги заступника прокурора міста Севастополя та ДПІ у м. Ялті задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун