Постанова

від 10.12.2013 по справі 825/3554/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3554/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представників позивача Ісаєвої С.А. та Величко Г.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Еліта" до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 № 0000561500, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Еліта" звернулося до суду з вимогами до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання нечиним податкового повідомлення - рішення від 15.08.2013 №0000561500.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Еліта».

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що судом першої інстанції не повністю досліджено обставини справи та невірно застосовано норми матеріального права, а саме: п.11 підрозділу 2 розділу «Перехідні положення», п.200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Еліта" зареєстровано як юридичну особу 12.06.1996 року Сосницькою районною державною адміністрацією Чернігівської області (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 192227).

ПАТ "Еліта" взято на облік в органах державної податкової служби 12.06.1996 року за № 182 в Сосницькому відділенні Менської ОДПІ. Зареєстровано платником ПДВ з 01.04.2011 року (Свідоцтво про реєстрацію від 01.04.2011 року № 100329948).

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу від 19.07.2013 року № 40 Менською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Еліта" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 184 623,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за травень 2013 року (вх. № 9035677966 від 20.06.2013), згідно із затвердженим планом перевірки.

Перевірка проводилась у період з 22.07.2013 по 02.08.2013, про що складено Акт від 05.08.2013 року № 31/1540/00310120.

Контролюючий орган в акті зазначив, що підприємством порушено п. 198.6 ст. 198,

п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ПАТ "Еліта" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 року на 44 025,00 грн.

На підставі акту перевірки № 31/1540/00310120.2013 року Менською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0000561500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 44 025,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 11 006,25 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Еліта" правомірно віднесено ПДВ по податковим накладним ТОВ "Бартол" до складу податкового кредиту, що виключає встановлені Актом перевірки від 05.08.2013 року № 31/1540/00310120 порушення.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до укладеного договору від 04.02.2013р. № БТ-07 TOB «Бартол» продало ПАТ «Еліта» промислове швейне обладнання «JUKI». На підтвердження його виконання видано рахунок - фактуру №Б-00000003 від 04.02.2013 року; видаткову накладну №Б-00000004 від 22.04.2013 року та податкові накладні від 02.04.2013 року №3, від 03.04.2013 року №4.

Відповідно до договору від 04.02.2013р. №БТ-08 TOB «Бартол» продало ПАТ «Еліта» промислове швейне обладнання «DURKOPP». На підтвердження його виконання видано рахунок - фактуру №Б-00000004 від 04.02.2013 року, видаткову накладну №Б-00000047 від 18.06.2013 року та податкові накладні від 08.03.21013 року №28, від 11.04.2013 року № 13, від 12.04.2013 № 15.

Відповідно до договору від 27.05.2013 року №Б-00000046 TOB «Бартол» продало ПАТ «Еліта» промислове швейне обладнання «JUKI». На підтвердження його виконання видано рахунок - фактуру №Б-00000046 від 27.05.2013 року, видаткову накладну №Б-00000046 від 28.05.2013 року та податкову накладну від 28.05.2013 року №10.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Бартол» продало промислове швейне обладнання «JUKI» та «DURKOPP», що є товаром, ввезеним на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання товарів ввезених (імпортованих) на митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на всіх етапах їх постачання на митній території України.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно п.10 ст.201.10 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до матеріалів справи, при поданні декларації з ПДВ за квітень та травень

2013 року ПАТ «Еліта» Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) не подавало.

Відповідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо скасування податкового повідомлення -рішення №0000561500 від 15.08.2013 року, оскільки податкові накладні, видані ТОВ «Бартол», не відповідають встановленим законам вимогам, а тому суми ПДВ, зазначені в таких податкових накладних, не підлягають включенню до податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

При цьому доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення сум ПДВ по податкових накладних ТОВ «Бартол» до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Еліта» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2013 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.