Рішення

від 12.12.2013 по справі 4868-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 Справа № 5002-21/4868-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батісі»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун»

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим

про стягнення 2 357 865,00 грн.

Головуючий - суддя С.І. Чонгова

Судді В.І. Толпиго

М.І. Куртлушаєв

Представники:

11 грудня 2013 року

Від позивача Толстуха О.П., довіреність № 64.Д від 18.05.2011, представник;

Від позивача Турманідзе В.М., довіреність № 65-Д від 18.05.2011, представник;

Від позивача Іскур О.В., довіреність № 63.Д від 18.05.2011, представник;

Від відповідача - ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» - Шалигін Д.М., довіреність № 85 від 12.02.2013, представник;

Від відповідача - ДПІ в м. Керчі АРК ДПС - Базілевич Н.В., довіреність № 3807/10/10-0 від 11.11.2013, головний державний податковий інспектор юридичного відділу;

Від відповідача - ГУ Державної казначейської служби України в АРК - Сіротенко О.С, довіреність № 11.0-18.10/102 від 05.08.2013, юрисконсульт;

Експерт - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Батісі" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун», Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, у якому просив стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" та Головного управління Державного Казначейства України в АР Крим, в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі, на користь позивача збитки у розмірі 2 357 865 грн. Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування позивних вимог позивач вказує, що ТОВ «Батісі» є власником судна «Рибак Донбасу», яке затонуло біля причалу № 1, що належить ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун». Відповідач ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» не прийняв заходи з забезпечення безпечної стоянки судна, повідомлення власника судна про його притоплення, сповістив податкову інспекцію м. Керчі про безхазяйність судна. Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби своїм рішення визнав затоплене судно безхазяйним та прийняв рішення про його реалізацію. Вказані рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби визнані недійсними постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим та постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Отже, у результаті неправомірних дій відповідачів позивачу спричинено збитків.

Оскільки 03 листопада 2011 року Господарським судом Автономної Республіки Крим надіслано на адресу Міністерства юстиції України доручення про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Батісі", Грузія, Аджарська АР, м. Батумі, яке знаходиться за адресою: Республіка Грузія, Аджарська АР, м. Батумі, проспект К. Гамсахурдія, 1, кв. 11, ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року, а також повідомлення про день судового засідання, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 провадження у справі було зупинено до 03 квітня 2012 року.

03 квітня 2012 року відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до матеріалів справи був наданий лист за вих. № 2665/10/10-00 від 02.04.2012, у якому відповідач повідомляє наступне. Як вказує відповідач у своєму листі, позивач посилається на прийняте рішення по справі № 2а-10087/09/9/0170 за позовом Приватного підприємства «Діла-Керч» до ДПІ в м. Керчі АРК, третьої особи Закритого акціонерного товариства «Камиш-Бурун» про визнання незаконним та скасування рішення. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2011 відкрито касаційне провадження, тобто, провадження по пов'язаної справі ще не закінчено. Також, відповідач вказує, що ДПІ у м. Керчі не має бути відповідачем по даній справі, а саме у позові ТОВ «Батісі» посилається на статтю 1173 Цивільного кодексу України, прямою нормою якої передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконним рішенням, дією чи бездіяльність органу державної влади відшкодовується Державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування. Крім того, зауважується, що спеціальний порядок відшкодування збитків, заподіяних державною податковою службою при здійсненні своїх повноважень - відсутній, а загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок цивільного правопорушення визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Отже, необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності і відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої главою 82 Цивільного кодексу України. Відповідач вважає помилковою думку позивача про те, що наявність тільки факту правопорушення з боку податкової інспекції є достатньою підставою для висновку про наявність між нею і ТОВ «Батісі» деліктних правовідносин і притягнення податкового органу до відповідальності за заподіяння шкоди позивачу. Відповідно до пункту 12 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу України» від 24.12.1993 № 3813-ХІІ, зі змінами та доповненнями, до функції ДПІ входить робота по виявленню, постановці на облік та реалізації, у встановленому законом порядку, безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави. При виявлені, постановці та реалізації безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави, органи податкової служби керуються законодавством України, у тому числі Кодексом торгівельного мореплавання України, а саме засадами глави 6 розділу І «Майно, що затонуло у морі». На адресу ДПІ в м. Керчі 22.01.2009 надійшов лист від Керченського морського порту ЗАТ «Камиш-Бурун» про те, що в ніч з 28 на 29 січня 2008 року в акваторії Керченського морського порту ЗАТ «Камиш-Бурун», біля причальної стінки № 1, зазнало краху та потонуло судно ТХ РС «Рибак Донбасу», власник затонулого майна не зробив заяв та не предприйняв ніяких дій щодо підняття судна. Керуючись засадами глави 6 розділу І Кодексу торгівельного мореплавання України, а саме, оскільки власник судна ТОВ «Батісі» у відведений статтею 122, 123 термін не зробив заяви та не предприйняв ніяких дій щодо підняття судна, то вищенаведене судно, згідно до вимог статті 125, перейшло у власність держави, тобто 30 січня 2009 року (по закінченню одного року з дня, коли майно затонуло) ТОВ «Батісі» втратило право власності на судно ТХ РС «Рибак Донбасу». У зв'язку з чим, у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» від 25.08.1998 № 1340, із змінами та доповненнями, уламки затонулої конструкції судна ТХ РС «Рибак Донбасу» співробітниками ДПІ в м. Керчі поставлені на облік, як майно, яке перейшло у власність держави (акт опису та попередньої оцінки від 16.02.2009 № 15) і передані на відповідальне зберігання ТОВ «Фелкон» (договір від 16.02.2009). Відповідно до статті 337 Цивільного кодексу України було спрямовано лист від 27.02.2009 за № 318/9/24-1 на адресу міського голови про знахідку. В подальшому було проведено експертний висновок щодо вартості залишків металоконструкції затонулого судна РС ТХ «Рибак Донбасу», після чого, усі зібрані матеріали, щодо затонулого судна, було направлено на розгляд Комісії ДПА в АР Крим, по відбору суб'єкта господарювання, якому у подальшому буде доручена реалізація цього судна. Згідно до протоколу від 08.04.2009 № 3, комісією було прийнято рішення доручити реалізацію уламків полу затопленого судна РС ТХ «Рибак Донбасу» ТОВ «Фелкон» за ціною у розмірі 28000 грн. Після розміщення оголошення про продаж уламків судна (20.04.2009) на офіційному сайті ДПА України, було складено акт опису, оцінки та передачі майна від 23.04.2009 № 17, згідно якого вищезазначене судно було передано на реалізацію ТОВ «Фелкон» (договір на реалізацію від 23.04.2009 № 1/24-1). Торги відбулися 12.05,2009 на українській універсальній товарній біржі. Уламки конструкції затонулого судна ТХ РС «Рибак Донбасу» було реалізовано за 29000 грн. Грошові кошти від продажу 18.05.2009 у повному обсязі (за виключенням комісійної винагороди торгівельному підприємству) було зараховано до місцевого бюджету м. Керчі (том 2 а. с. 77).

Відповідно до ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року було здійснено заміну найменування відповідача у справі № 5002-21/4868-2011, замінивши найменування відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі на Державну податкову інспекцію у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

17 квітня 2012 року відповідачем - Головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній республіці Крим до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за вих. № 11.0-09.1/11-116 від 17.04.2012, у якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог відносно Головного правління Державної казначейської служби України в АР Крим в повному обсязі (том 2 а. с. 126).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року здійснено заміну відповідача у справі № 5002-21/4868-2011, замінивши відповідача - Закрите акціонерне товариство "Камиш-Бурун" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун»; та здійснено заміну відповідача у справі № 5002-21/4868-2011, замінивши відповідача - Головне управління Державного Казначейства України в Автономної Республіки Крим на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим.

17 травня 2012 року відповідачем - ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за вих. № 297 від 15.05.2012, у якому відповідач вимоги позову не визнає та вказує наступне. 26 грудня 2007 року між позивачем та ПП «Діла-Керч» був укладений стандартний бербоутний чартер Балтійської і міжнародної морської ради кодова назва «Беркон 89» ТХ РС «Рибак Донбасу» строком дії до 10 червня 2010 року. Згідно статті 209 Кодексу торговельного мореплавства України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не в споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер). Відповідно до статті 4 Кодексу торговельного мореплавства України, до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України. Цивільним кодексом України, а саме, частиною 1 статті 798, встановлено, що предметом договору найма транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. При укладенні договору бербоут-чартера транспортного засобу наймач стає його титульним володарем на строк дії чартеру та несе відповідальність за експлуатацію і управління транспортним засобом. Як було встановлено судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи № 2а-10087/09/9/0170, 26 грудня 2007 року ПП «Діла-Керч» прийняло у ТОВ «Батісі» по Акту приймання риболовецьке судно «Рибак Донбасу», що було пришвартовано до Причалу № 1 ЗАТ «Камиш-Бурун». Частиною 2 статті 9 Договору бербоут між ТОВ «Батісі» і ПП «Діла-Керч» від 26.12.2007 встановлено, що судно в період фрахту знаходиться в повному володінні Фрахтователя і його абсолютному розпорядженні для всіх цілей Фрахтователя. а також у всіх відносинах під його повним контролем. Фрахтователь зобов'язаний утримувати судно, його механізми, котли та і запасні частини в хорошому робочому стані, у відповідності із звичайною комерційною експлуатаційною практикою. Але в ніч з 28 на 29 січня 2008 року біля причалу № 1 ЗАТ «Камиш-Бурун» вказане судно затонуло. Починаючи з 26.12.2007 (дати укладення договору бербоут) до 12.03.2009 (дати прийняття Відповідачем 2 рішення про визнання безхазяйним майном РС «Рибак Донбасу») судновласник не звертався до ЗАТ «Камиш-Бурун» а ні з пропозицією укладення договору про надання місця для технологічної стоянки судна в акваторії підприємства, а ні з повідомленням про намір здійснити дії направлені на підйом судна після його затоплення, чим не виконав вимоги статті 122 Кодексу торговельного мореплавства України щодо повідомлення найближчого морського порту про намір підняти затонуле майно. У зв'язку з чим, як було встановлено судом по справі № 2а-10087/09/9/0170, ЗАТ «Камиш-Бурун» дійсно не було відомо про власника судна «Рибак Донбасу». Крім того, у зв'язку з бездіяльністю фрахтователя судна - ПП «Діла-Керч», майно, що затонуло, створювало перешкоду судноплавству, гідротехнічним роботам, забруднювало навколишнє природне середовище в акваторії ЗАТ «Камиш-Бурун» протягом півтора року. Згідно частині 1 статті 801 та статті 803 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані та зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не із його вини. Безпідставними, не підтвердженими жодними доказами, та основані тільки на припущеннях є ствердження позивача, щодо невиконання відповідачем норм статті 78 Кодексу торговельного мореплавства України стосовно забезпечення безпечної стоянки судна «Рибак Донбасу». Так, відсутні докази, що затоплення судна трапилось у зв'язку із зіткненням плавзасобів біля причалу № 1, або іншого пошкодження, що сталося з вини ЗАТ «Камиш-Бурун» під час обробки та стоянки суден інших судновласників в акваторії. Відповідач вважає, що вказана морська подія стала можливою внаслідок винної бездіяльності судновласника, якій не виконав своїх зобов'язань за договором від 26.12.2007 не забезпечив належний технічних стан судна. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 10.09.2004 по справі № 3-2049/04, було встановлено, і не потребує повторного доказування, те, що технічний стан судна ніс в собі загрозу екологічного характеру, являвся загрозою для людського життя як екіпажу самого судна «Рибак Донбасу», так і життя людей, які можуть знаходиться на яхтах, катерах та інших морських судах в якості членів екіпажу в рейсах по Чорноморському басейні. Вказаним рішенням також встановлено, що з 12.01.2004 призупинено клас судна і Кваліфікаційне Свідоцтво, видане Російським Морським Регістром Судноплавства, втратило сило. Судно не має технічної можливості виходу в море. Вищенаведене свідчить про неприродний для експлуатації технічний стан судна, а також спростовує висновки Розділу 7 «Звіту об оціночної вартості риболовного сейнеру «Рибак Донбасу» типу «РС-300», проекту 388М» суб'єктом оціночної діяльності Консалтингової фірми «Партнер-Приват», про находження об'єкта оцінки в морехідному стані. Незважаючи на той факт, що затонуле судно в продовж всього часу знаходження в притопленому стані, становило загрозу безпеці судноплавства, забруднювало навколишнє природне середовище, відповідач дій щодо знищення затонулого судна або віддалення його іншим способом не здійснював. Збитки понесені підприємством при ліквідуванні наслідків неодноразового витоку нафтопродуктів з судна в акваторію, а також заборгованість по сплаті за надання міста для технологічної стоянки судна до наступного часу не відшкодовані. Щодо недотримання ЗАТ «Камиш-Бурун» вимог частини 4 статті 123 Кодексу торговельного мореплавства України, про здійснення публікації у Повідомлення мореплавцям або повідомлення про затонуле судно Міністерство закордонних України, відповідач зазначає, що дана обставина не була причиною цього затоплення. Повідомлення ЗАТ «Камиш-Бурун» уповноваженого державного органу в особі Державної податкової інспекції в м. Керч АРК про знаходження в акваторії підприємства майна, власник якого не відомий, мало інформаційний характер і само по собі не являється документом, відповідно до якого власник майна позбавляється права володіння або користування річчю. Порядок обліку, зберігання і оцінки майна, що переходить у власність держави, набуття права власності на безхазяйне майно, а також коло осіб, яким надані повноваження про прийняття відповідних рішень визначено законодавством України. ЗАТ «Камиш-Бурун», як суб'єкт господарських правовідносин до кола вказаних осіб не відноситься (том 3 а. с. 1).

17 травня 2012 року відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до матеріалів справи були надані додаткові заперечення за вих. № 1385/10/10-0 від 17.05.2012 (том 3 а. с. 22).

Відповідно до ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2012 року по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено експерту Кострубі А.С., що працює в Товаристві з обмежено відповідальністю «Судова експертна палата», у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено.

12 грудня 2012 року до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» надійшов супровідний лист за вих. № 794-12/12 від 11.12.2012, яким експерт надсилає матеріали господарської справи та експертний висновок № 158-18/06 судової економічної експертизи від 11.12.2012 та калькуляцію № 90 від 11.12.2012, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2012 року провадження у справі було поновлено та призначено колегіальний розгляд справи.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду справи № 5002-21/4868-2011 до складу судової колегії долучені судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Толпиго В.І. та Бєлоглазова І.К.

09 січня 2013 року відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до матеріалів справи були надані заперечення на висновок експерта за вих. № 287/10/10.2 від 08.01.2012 (том 4 а. с. 12).

09 січня 2013 року відповідачем - Головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим був зданий відзив на позовну заяву за вих. № 11.0-13.1/20-181 від 09.01.2013, у якому відповідач проти позову заперечує та вказує наступне. Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України та пункту 1 частини 4 Положення про Головне управління, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 121, Головне управління є юридичною особою, яка здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Тобто Головне управління здійснює перерахування коштів з рахунку відповідного розпорядника бюджетних коштів за його дорученням. Також жодним нормативним актом не передбачено, що органи Державної казначейської служби України повинні нести відповідальність за неправомірні дії і посадових чи службових осіб органів державної влади. Поряд з цим у частині 2 статті 95 Конституції України зазначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до бюджетного законодавства Державна податкова служба України є розпорядником бюджетних коштів і уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. Розподіл коштів за напрямками видатків Державна податкова служба України, як головний розпорядник коштів, здійснює самостійно. ДПІ у м. Керчі отримувало у 2012 році фінансування за КІЖ 3507010 «Керівництво та управління у сфері контролю за дотриманням та виконанням податкового законодавства» як розпорядник 3 рівня. Враховуючи вищевикладене, сума майнової шкоди повинна стягуватись з рахунків ДПІ у м. Керчі, та лише у разі встановлення незаконності дій службових осіб даного органу. Відповідно до частини 1 етапі 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2010 визнано противоправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим від 12.03.2009 № 3 про визнання судна ТХ РС «Рибак Донбасу» безхазяйним майном та № 10 про реалізацію безхазяйного майна. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 вказана постанова залишена без змін. Головне управління, виконуючи свої повноваження, не здійснювало будь-яких протиправних дій відносно позивача, не порушувало його прав та охоронюваних законом інтересів. Головне управління є самостійною юридичною особою та не відповідає за зобов'язаннями інших самостійних юридичних осіб. Позивач не навів у позові та не, може надати до суду доказів того, що між ним та Головним управлінням взагалі виникали будь-які правовідносини. У прохальній частині позову позивачем не обґрунтовано визначено коло осіб, які повинні відповідати за позовом, оскільки Головне управління не має повноважень виступати від імені іншої юридичної особи (том 4 а. с. 12).

У засідання суду 22.01.2013 позивачем було надано заяву за вих. № б/н від 28.12.2012 про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача збитки у розмірі 3 004 673,74 грн., 23 493,00 грн. державного мита, 236 грн. на витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12 936,17 грн. судового збору, 15 018, 50 грн. оплати за проведення судової експертизи.

Вказана заява про збільшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2013 року по справі призначено додаткову судову експертизу, проведення якої доручено експерту Кострубі Анастасії Сергіївні (свідоцтво експерта № 1525), що працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» з залученням спеціаліста Підприємства «ДАЛЕКС-ЕКСПЕРТ» у галузі оцінки судноплавних засобів, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.

15 жовтня 2013 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» було повернуто матеріали господарської справи з висновками економічної експертизи № 17/351-2013, у зв'язку з чим провадження у справі ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2013 року було поновлено та справу призначено до слухання.

У зв'язку з тим, що суддя Бєлоглазова І.К., яка входить до складу колегії, перебувала на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 19.11.2013 № 136, за допомогою автоматизованої системи, вказаний суддя був замінений на суддю Куртлушаєва М.І.

У засідання суду 11 грудня 2013 року представник позивача з'явився, уточнені вимоги позову підтримав.

Представник відповідача - ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» - у засідання суду 11.12.2013 з'явився, проти позову заперечував.

Представник відповідача - ДПІ в м. Керчі АРК ДПС - у засіданні суду 11.12.2013 проти позов заперечував.

У засідання суду 11.12.2013 з'явився представник відповідача - ГУ Державної казначейської служби України в АРК, проти позову заперечував.

У засіданні суду, яке відбулося 11 грудня 2013 року, судова колегія, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідачів, вийшла до нарадчої кімнати до 12 грудня 2013 року до 09 години 50 хвилин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідачів, судова колегія, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до судового свідоцтва, яке видане у Порту Батумі 12.03.1999 за № С-00082 (том 1 а. с. 53), судно «Рибак Донбасса», що занесено до судового регістру Республіки Грузія 06.10.1995 за № С-00082, належить багатогалузевій фірмі «Батісі»

Згідно до свідоцтва на право тимчасової зміни державного прапору Грузії 20 червня 2002 року рибальське судно «Рибак Донбасса» власника ТОВ «Батісі» було знято з державної реєстрації у Грузії.

20 червня 2002 року між ТОВ «Батісі» та ПМП «Діла» був укладений договір бербоутного чартеру вказаного судна строком дії до 01.05.2005, судно було передано за актом приймання-передачі ПМП «Діла» та 05 липня 2002 року дозволено плавання під Державним прапором України, що підтверджено свідоцтвом про право плавання під Державним прапором країни (судновий патент) № РА 01188 (том 1 а. с. 56).

26.12.2007 був укладений договір бербоутного чартеру риболовецького судна «Рибак Донбасса» між ТОВ «Батісі» та ПМП «Діла-Керч» строком дії до 10 червня 2010 року.

Актом приймання-передачі судна сторони зазначили, що ТОВ «Батісі» передає рибальське судно «Рибак Донбасса», яке пришвартоване до причалу № 1 порту «Камиш-Бурун» та потребує ремонту і пред'явленню на клас, а ПМП «Діла-Керч» приймає вказане судно.

Як встановлює стаття 20 Кодексу торговельного мореплавства України - власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності. Судновласником у цьому Кодексі визначається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Згідно з наданими суду документами (судове свідоцтво) власником судна «Рибак Донбасса» є ТОВ «Батісі», а судновласником згідно з договором бербоутного чартеру є ПП «Діла-Керч».

Як витікає з матеріалів справи (том 3 а. с. 50) вночі з 28 на 29 січня 2008 року рибальське судно «Рибак Донбасса» було притоплене біля причалу № 1 морського порту «Камиш-Бурун».

Відповідно вимогам статті 120 Кодексу торговельного мореплавства України - майном, що затонуло, як визначає ця глава, є судна або інші плавучі засоби, що зазнали катастроф, будь-які споруди, здатні здійснювати плавання, літальні апарати, їх уламки, обладнання, вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони на плаву чи під поверхнею води, опустилися на дно чи викинуті на мілководдя або на берег. Правила цієї глави застосовуються щодо підняття, віддалення або знищення майна, що затонуло у межах внутрішніх вод або територіального моря України. До суден, що затонули у відкритому морі, а також до вантажів та речей, що знаходяться на них, застосовується законодавство держави, під прапором якої плавало судно. Правила цієї глави не застосовуються щодо: підняття, віддалення або знищення військового майна; підняття майна культурного характеру, археологічного або історичного значення. Підняття, віддалення або знищення майна, переліченого у підпунктах "а" і "б" частини четвертої цієї статті, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Якщо таке майно затонуло на акваторії морського порту, організація, відповідальна за підняття, віддалення або знищення цього майна, відповідно до чинного законодавства України повинна погодити свої дії з капітаном порту.

Як визначено статтею 125 Кодексу торговельного мореплавства України власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені статтями 122, 123 цього Кодексу, і це майно стає державною власністю.

Власник майна, що затонуло, якщо він має намір підняти це майно, повинен повідомити про це капітана найближчого морського порту України протягом одного року з дня, коли майно затонуло. Капітан морського порту за погодженням із заінтересованими державними органами встановлює достатній за обставинами строк для підняття майна, порядок проведення цих робіт і доводить це до відома власника майна та адміністрації морського порту (стаття 122 Кодексу торгового мореплавства України).

Листом від 12.02.2008 за вих. № 142 за підписом в. о. генерального директора ЗАТ «Камиш-Бурун» повідомив ПМП «Діла» про затоплення судна (том 3 а. с. 51).

Проте, на час затоплення судна та на час направлення зазначеного листа Приватне мале підприємство «Діла» на підставі ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2006 у справі № 2-20/3466-2006 ліквідоване як банкрут та виключено з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

Тобто, повідомлення про затоплення судна було направлено неналежному судновласнику.

Якщо власник майна, що затонуло, невідомий, адміністрація морського порту публікує інформацію про строки, встановлені для підняття майна, що затонуло, у Повідомленнях мореплавцям України. Якщо відома держава, під прапором якої плавало затонуле судно, адміністрація морського порту направляє відповідне повідомлення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин України (частина 4 статті 123 Кодексу торговельного мореплавства України).

Виходячи приписів норм зазначеної статті відповідач - ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» мав повідомити про затоплення судна - ТОВ «Батісі», а якщо у ЗАТ «Камиш-Бурун» не було відомостей про те, що власником судна є ТОВ «Батісі», то необхідно було керуватися вимогами частини 4 статті 123 Кодексу торговельного мореплавства України та робити публікацію про терміни, встановлені для підняття судна у Повідомленнях мореплавцям або направити відповідне повідомлення Міністерству закордонних справ України. При цьому, річний строк, що встановлений Кодексом для підняття власником затопленого судна, рахується саме з дня належного повідомлення про затоплення судна.

Вказаний відповідач не надав суду документів на підтвердження виконання приписів статті 123 Кодексу торговельного мореплавства України та повідомлення належної особи про затоплення судна.

Судова колегія не приймає до уваги пояснення відповідача - ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» щодо відсутності у нього функцій порту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 519-р відкрито після належного облаштування пункт пропуску через державний кордон України у Керченському морському порту Камиш-Бурун для міжнародного вантажного сполучення з правом заходження в цей порт іноземних невійськових суден.

Статутом Закритого акціонерного товариства «Камиш-Бурун», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун», визначено, що предметом діяльності товариства, зокрема, є обробка і перевалка вантажів, в тому числі експортних та імпортних, через власний порт, ремонт плавзасобів (пункт 2.2.(14) статуту).

Як витікає з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ЗАТ «Камиш-Бурун» отримував від позивача плату причального портового зборів (том 1 а. с. 121-150, том 2 а. с. 1-14).

Крім того, у листі за № б/н від б/д, що надійшов до ДПІ в м. Керчі АР Крим, зазначено, що в акваторії Керченського морського порту «Камиш-Бурун» у причалу № 1 знаходиться потоплене судно РС «Рибак Донбасса». Лист підписаний начальником порту К.А. Бувіним та на листі мається печатка «Керченський морський порт «Камиш-Бурун». У договорі від 10 грудня 2004 року, який був укладений між ЗАТ «Камиш-Бурун» та ПМП «Діла» вказано, що ЗАТ «Камиш-Бурун» надає місто судновласнику у порту для технологічної стоянки судів і проведення завантажно-розвантажних робіт. У листі за № 306 від 09 квітня 2008 року ЗАТ «Камиш-Бурун» повідомив ПМП «Діла» про те, що РС «Рибак Донбасса» знаходиться в акваторії морського порту «Камиш-Бурун». У листі за № 257 від 24 березня 2008 року ЗАТ «Камиш-Бурун» повідомляє ПМП «Діла» про направлення на його адресу припису у відповідності з вимогами частини 2 статті 122 Кодексу торговельного мореплавства України для проведення робіт з підйому потопленого судна РС «Рибак Донбасса» та створення судном перешкод судоходству в акваторії порту. Тобто, у матеріалах справи є докази, які свідчать про здійснення ЗАТ «Камиш-Бурун» господарської діяльності морського порту та наявністю саме статусу морського порту.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судова колегія дійшла висновку, що відповідач - ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» порушив норми статті 123 Кодексу торговельного мореплавства України, що у подальшому привело до порушення норм права відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, а саме, прийняттям рішення про визнання безхазяйним та продаж власного майна позивача риболовецького судна «Рибак Донбасса», яке визнано недійсним рішенням Окружного адміністративного суду автономної Республіки Крим.

Таким чином, спричинення збитків позивачу є слідством протиправних дій відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун».

Позивачем первісно заявлена сума збитків, яка розрахована оцінщиками як ринкова вартість аналогічного майна.

При складанні звіту оцінки вартості риболовецького судна «Рибак Донбасса» зазначено, що оцінщики не несуть відповідальності за викривлення вартості у наслідок ненадання Замовником документів, що впливають на вартість.

Приймаючи до уваги, що документи, які зазначені у переліку для надання оцінки, а саме свідоцтво про придатність до плавання, мерильне свідоцтво, акти огляду судна та окремих механізмів та систем судна, мають дати складення станом на 1999 рік та 2001 рік, судова колегія не може вважати оцінку надану у даному звіті такою, що відповідає визначеної у звіті ринкової вартості судна на день затоплення за його технічним станом.

Оцінка вартості спірного судна, яка проведена для його реалізації за розпорядженням ДПІ також не може бути прийнята судом як доказ вартості судна, оскільки така вартість визначалася після затоплення судна, його знаходження під впливом агресивного середовища (морської води) та після впливу механічних дій підйому судна.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що сума збитків має визначатися за залишковою вартістю майна.

Судовою експертизою встановлено, що залишкова вартість майна станом на 01.02.2008 становить 622700,11 грузинських ларі та у перерахунок на українську валюту складає 1981497,13 грн. на вказану дату.

Позивачем збільшено суму збитків до розміру 3004673,74 грн., з урахуванням курсу ларі станом на 26.12.2012 (на день складення заяви про збільшення позовних вимог).

Як визначає стаття 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Станом на день розгляду справи Національним Банком України встановлено офіційний курс гривні до іноземної валюти, а саме - за 100 грузинських ларі - 472,5112 грн. Отже, сума збитків у перерахунку на українську валюту на день розгляду справи становить (622700,11 грузинських ларі х 472,5112:100) = 2942327,76 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 942 327,76 грн., яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун», та не підлягають задоволенню у частині стягнення з Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також підлягає стягненню витрати пов'язані з проведенням судової експертизи.

В судовому засіданні 12 грудня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 17 грудня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» (вул. Орджонікідзе, 1, корпус-В, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, Україна; ЗКПО 30411181, ІПН 04111801066, свідоцтво платника ПДВ № 200007535, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Батісі» (проспект К. Гамсахурдія, 1, кв. 11, м. Батумі, Аджарська АР, республіка Грузія; код ЗКПО, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму збитків в розмірі 2 942 327,76 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» (вул. Орджонікідзе, 1, корпус-В, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, Україна; ЗКПО 30411181, ІПН 04111801066, свідоцтво платника ПДВ № 200007535, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Батісі» (проспект К. Гамсахурдія, 1, кв. 11, м. Батумі, Аджарська АР, республіка Грузія; код ЗКПО, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 23107,08 грн., 12677,45 грн. судового збору, та 231,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» (вул. Орджонікідзе, 1, корпус-В, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, Україна; ЗКПО 30411181, ІПН 04111801066, свідоцтво платника ПДВ № 200007535, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Батісі» (проспект К. Гамсахурдія, 1, кв. 11, м. Батумі, Аджарська АР, республіка Грузія; код ЗКПО, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 14718,13 грн. витрат з проведення судової експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» (вул. Орджонікідзе, 1, корпус-В, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, Україна; ЗКПО 30411181, ІПН 04111801066, свідоцтво платника ПДВ № 200007535, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» (вул. Леніна, 12, офіс 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, Україна; код ЄДРПОУ 37860012, п/р 26006060922412 в ПАТ КБ «Приватбанк» у місті Сімферополі, МФО 384436, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 1501,85 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової економічної експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Батісі» (проспект К. Гамсахурдія, 1, кв. 11, м. Батумі, Аджарська АР, республіка Грузія; код ЗКПО, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» (вул. Леніна, 12, офіс 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, Україна; код ЄДРПОУ 37860012, п/р 26006060922412 в ПАТ КБ «Приватбанк» у місті Сімферополі, МФО 384436, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 30,65 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової економічної експертизи

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення 62345,98 грн. - відмовити.

У частині стягнення суми збитків з Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим - відмовити.

Головуючий - суддя С.І. Чонгова

Судді В.І. Толпиго

М.І. Куртлушаєв