Постанова

від 17.12.2013 по справі 34/5005/4825/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 року Справа № 34/5005/4825/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Євстигнеєва О.С., Білецької Л.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 02.12.2013р. № 1278)

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

ліквідатор - ОСОБА_1, посвідчення НОМЕР_2 від 09.07.2013р. та паспорт серії НОМЕР_1, виданий 402 ВВС УМВС України в Кіровоградській області 26.02.1997р.;

інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013 року по справі № 34/5005/4825/2012

за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Опт Торг", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013 року у справі № 34/5005/4825/2012 (суддя Владимиренко І.В.) за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Опт Торг", м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ОПТ ТОРГ", м. Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ОПТ ТОРГ", м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 36727957); провадження у справі припинено (а.с.23, т.2).

Ухвалу господарського суду від 29.10.2013 року мотивовано в якості норм права ст.ст.5, 31, 32, 34, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вищевказаною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, її оскаржила в апеляційному порядку - Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013 року скасувати, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено приписи ст.ст.41, 78 Податкового кодексу України, оскільки ДПІ в зв`язку з ліквідацією підприємства позбавлена права на позапланову перевірку боржника та в зв`язку з цим формування додаткових кредиторських вимог;

- господарським судом не надано належної правової оцінки клопотанню ДПІ про не скорочення терміну ліквідаційної процедури та не затвердження ліквідаційного балансу до завершення позапланової перевірки банкрута; отже, зазначений процесуальний акт, який є предметом апеляційного оскарження, прийнято без застосування всіх передбачених законом заходів по повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи.

Ініціюючий кредитор (ліквідатор) ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористався. Натомість, в своїх поясненнях в судовому засіданні 17.12.2013р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваної судової ухвали вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. по цій справі апеляційну скаргу Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська було прийнято до розгляду (а.с.26, т.2) колегією суддів: Виноградник О.М. (головуючий, доповідач), Тищик І.В., Білецька Л.М (на підставі розпорядження голови судової палати від 19.11.2013р. № 1263(а.с.25, т.2)). На підставі розпорядження секретаря судової палати від 02.12.2013р. справу для розгляду було передано наступному складу судової колегії: Виноградник О.М. (головуючий, доповідач), Євстигнеєв О.С., Білецька Л.М. в зв`язку з відпусткою судді Тищик І.В. (а.с.34, т.2). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. по цій справі розгляд справи було відкладено на 17.12.2013р., від ініціюючого кредитора, боржника та ліквідатора було витребувано постанову ВДВС про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 11.01.2012р. по справі № 10/5005/16283/2011, докази підтвердження факту неможливості виконання вказаного наказу господарського суду за рахунок нерухомого майна боржника на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство, відзив на апеляційну скаргу, докази відновлення бухгалтерської та податкової документації після 26.10.2012р. згідно положень Податкового кодексу України, статут боржника, установчий договір боржника на підтвердження місцезнаходження боржника, докази на обґрунтування доводів та заперечень, докази закриття усіх рахунків в установах банків (а.с.36, т.2). Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.12.2013р. було надіслано сторонам 04.12.2013р., про що на звороті ухвали у лівому нижньому куті міститься штамп канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду про здійснення розсилки, вчинений згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013р.

Вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 03.12.2013р. по цій справі ініціюючим кредитором, боржником, ліквідатором виконано не було, будь-які письмові пояснення причин цього до дня судового засідання не надано, докази причин поважності невиконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. не надано, відсутні.

Враховуючи, що представник скаржника та боржника в судові засідання 03.12.2013р., 17.12.2013р. не з»явились, неявка цих учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті та останні також не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України), апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, який спливає, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р., 03.12.2013р. (а.с.26, 33, 36-38, т.2) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75, 99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати на підставі п.3 ч.1 ст.104, з урахуванням повноважень апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

01.06.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 34/5005/4825/2012 за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом відповідно до спрощеної процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) (а.с.1, т.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості в сумі 46 411 грн. 50 коп. згідно з рішенням господарського суду від 27.12.2011р. по справі № 10/5005/16283/2011, що також підтверджується рішенням господарського суду від 27.12.2011р. по справі № 10/50058/16283/2011, наказом, виданим на його виконання, від 11.01.2012р., постановою Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16.01.2012 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду, листом Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 17.05.2012р. № 10071, яким ініціюючого кредитора було повідомлено про хід виконавчого провадження (а.с.8-11, 14, т.1), неможливість виконання наказу за рахунок грошових коштів боржника та рухомого майна. При цьому жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження факту неможливості виконання наказу господарського суду від 11.01.2012р. за рахунок нерухомого майна боржника а ні на день подання заяви про порушення провадження по справі про банкрутство, а ні на день визнання боржника банкрутом в матеріалах справи відсутні, не було надано ініціюючим кредитором. Також на вимогу апеляційного господарського суду (ухвала від 03.12.2013р. - а.с.36, т.1) такі докази надано не було, як і не було надано докази, підтверджуючи факт закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу від 11.01.2012р. через відсутність майна боржника. Отже, господарським судом не було належним чином досліджено обставини неможливості виконання наказу від 11.01.2012р. в період з 16.01.2012р. (постанова про відкриття виконавчого провадження) до 26.06.2012р. (постанова про визнання банкрутом), так і до 30.07.2012р. (а.с.92, т.1) за рахунок нерухомого майна боржника, зазначених доказів матеріали справи не містять.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що докази, підтверджуючи підстави ініціювання будь-якої судової процедури банкрутства, неможливості виконання грошових зобов`язань повинні бути надані ініціюючим кредитором в обов`язковому порядку до заяви про порушення справи, а господарський суд не може порушити справу про банкрутство, а в подальшому витребувати докази неплатоспроможності у сторін або у третіх осіб, оскільки введення процедури банкрутства має наслідком введення мораторію на задоволення вимог усіх кредиторів.

Також ініціюючим кредитором до заяви та матеріалів справи надано Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.04.2012р., згідно якої ТОВ «Терра Опт Торг» зареєстровано 29.09.2009р. за адресою: м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул.Байкальська, будинок 84, квартира 35 (запис № 1 (а.с.12, 36-37, т.1)). Статус відомостей про юридичну особу зазначений як «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням» (а.с.12, 36-37, т.1). Крім цього із зазначеного Витягу вбачається, що засновником підприємства є ОСОБА_7, місцем реєстрації якого також значиться: АДРЕСА_1 (а.с.12, т.1, на звороті), тобто, місцем реєстрації керівника підприємства є місцезнаходження боржника.

26.06.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було визнано ТОВ «Терра Опт Торг» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці; ліквідатором ТОВ «Терра Опт Торг» призначено ініціюючого кредитора фізичну особу - підприємця ОСОБА_1; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії (а.с.23-25, т.1).

26.06.2012р . до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська № 12943/10/10-055 про не затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у цій справі до проведення податковою інспекцією відповідної перевірки; зобов`язання боржника надати необхідні первинні документи та виписки з рахунків для проведення перевірки (а.с.28, т.1).

12.07.2012р . до господарського суду надійшла заява ініціюючого кредитора про затвердження мирової угоди з боржником - ТОВ «Терра Опт Торг» в особі директора ОСОБА_7 та припинення провадження у справі (а.с.32-34, т.1). Ухвалою господарського суду по цій справі від 16.07.2012р. судове засідання по розгляду мирової угоди було призначено на 26.07.2012р. (а.с.35, т.1).

26.07.2012р . ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по цій справі було затверджено мирову угоду між ініціюючим кредитором та боржником; припинено провадження у справі (а.с.40-42, т.1).

Як вбачається із змісту цієї угоди від імені боржника її було укладено директором підприємства боржника ОСОБА_7, який діяв на підставі Статуту цього підприємства (а.с.41-42, т.1). Отже, вже після визнання боржника, як відсутнього за місцезнаходженням, при співпаданні адрес місцезнаходження боржника та місця реєстрації директора, останній вчиняв від імені боржника певні юридичні дії, зокрема, шляхом укладення мирової угоди.

24.10.2012р . до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ініціюючого кредитора про розірвання мирової угоди та поновлення провадження у справі про банкрутство (а.с.5-51, т.1). Ухвалою господарського суду від 29.10.2012р. було призначене судове засідання на 15.11.2012р. по розгляду вищезазначеної заяви (а.с.55-56, т.1).

15.11.2012р . в судовому засіданні була оголошена перерва до 27.11.2012р. (а.с.58, т.1).

26.11.2012р . до господарського суду надійшла заява ініціюючого кредитора про визнання недійсною мирової угоди та поновлення провадження у справі про банкрутство (а.с.59-60, т.1).

27.11.2012р . до господарського суду надійшло клопотання ініціюючого кредитора про залишення без розгляду заяви останнього про розірвання мирової угоди з боржником та розгляд заяви про визнання мирової угоди з боржником недійсною з тієї підстави, що на день укладення угоди обов`язки керівника боржника вже виконував ліквідатор - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (а.с.61-62, т.1).

27.11.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було задоволено заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсною мирової угоди з боржником; визнано недійсною мирову угоду, укладену 10.07.2012р. та затверджену ухвалою господарського суду від 26.07.2012р.; поновлено провадження у справі № 34/5005/4825/2012 на стадії ліквідаційної процедури строк на три місяці, до 27.02.2013р.; поновлено повноваження ліквідатора банкрута ініціюючого кредитора фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; зобов`язано ініціюючого кредитора опублікувати в офіційних друкованих органах інформацію про поновлення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Терра Опт Торг» (а.с.64-66, т.1).

11.12.2012р . в газеті «Голос України « № 235 (5485) було надруковано оголошення про поновлення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Терра Опт Торг» (а.с.69, т.1).

06.03.2013р . до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс на затвердження (а.с.77-102, т.1). Ухвалою господарського суду від 07.03.2013р. у цій справі розгляд звіту був призначений на 28.03.2013р. (а.с.103-104, т.1).

28.03.2013р . ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі розгляд звіту був відкладений на 04.04.2013р.; зобов`язано ліквідатора розглянути грошові вимоги Лівобережної МДПІ у розмірі 6 937 221,00 грн. і надати розрахунок даних вимог до 04.04.2013р. (а.с.106-107, т.1).

02.04.2013р . до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з урахуванням вимог Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська, які визнані в повному обсязі (а.с.110-117, т.1). Грошові вимоги Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська було включено до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 7 227 981,00 грн. (а.с.116-117, т.1). Отже, скаржник набув статусу кредитора у справі та має право на апеляційне оскарження судових актів місцевого господарського суду в межах цієї справи відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України.

04.04.2013р., 16.05.2013р . ухвалами господарського суду розгляд звіту був відкладений на 16.05.2013р., 13.06.2013р. (відповідно (а.с.119-120, 142-143, т.1)).

13.06.2013р . ухвалою господарського суду по цій справі було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; ліквідовано юридичну особу ТОВ «Терра Опт Торг» (код ЄДРПОУ 36727957); провадження у справі припинено (а.с.151-153, т.1).

09.07.2013р . постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № 34/5005/4825/2012 було залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р., апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська було залишено без задоволення (а.с.162-164, т.1).

14.08.2013р . постановою Вищого господарського суду України було частково задоволено касаційну скаргу Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська; скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р.; справу № 34/5005/4825/2012 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідації (а.с.191-194, т.1). При цьому в постанові Вищого господарського суду України від 14.08.2013р. господарському суду було надано вказівки, які є обов`язковими при новому розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час розгляду справи .

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 14.08.2013р. по цій справі зазначалось, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано та не підтверджено доказами:

- саме які дії вчинено ліквідатором під час ліквідаційної процедури на виконання своїх обов`язків, встановлених ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), з урахуванням приписів ст.52 цього Закону, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, мирову угоду було укладено між ініціюючим кредитором та боржником 10.07.2012р. та скріплено печаткою боржника, тоді як приписами ч.2 ст.25 вищезазначеного Закону на посадових осіб боржника покладено обов`язок щодо передачі ліквідатору протягом п`ятнадцяти днів з дня його призначення бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей; отже, не зважаючи на обізнаність про місцезнаходження керівництва боржника ліквідатором не було здійснено жодних дій з метою отримання від директора банкрута первинної документації, на підставі якої можливо сформувати об`єктивний та достовірний ліквідаційний баланс банкрута ;

- не встановлено чи вживалось ліквідатором заходів щодо реального пошуку майна боржника, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ліквідатор обмежився лише направленням запитів до відповідних органів.

04.09.2013р . ухвалою господарського суду зазначену справу було прийнято до провадження суддею Владимиренко І.В. (а.с.1, т.2).

24.09.2013р . до господарського суду надійшов додатковий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (а.с.2-7, т.2); розгляд звіту ліквідатора був відкладений на 29.10.2013р., від ліквідатора витребувані додаткові документи (а.с.10-11, т.2).

29.10.2013р . до господарського суду Дніпропетровської області надійшли документи, витребувані господарським судом (а.с.12-20, т.2).

29.10.2013р . ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Терра Опт Торг» м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - ТОВ «Терра Опт Торг» м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 36727957); провадження у справі припинено (а.с.23, т.2). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження .

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом 3 п.1-1 цих же Положень регламентовано, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, провадження у даній справі було порушено на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), відповідно до частини 1 якої у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Таким чином, зазначеною нормою була передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , зокрема:

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Тобто, враховуючи приписи ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.), в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та облік (в ред. ЗУ від 22.12.2011 року № 4223-VI).

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на час порушення провадження) місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1, 2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V ( в редакції, що діяла на час прийняття ухвали про порушення провадження у справі) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" (яка є чинною і на теперішній час, і на час порушення провадження у справі, визнання боржника банкрутом) передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка .

Ініціюючим кредитором до матеріалів справи додано належним чином засвідчену ксерокопію та оригінал витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.04.2012р. про те, що боржника було зареєстровано з 29.09.2009р.. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13, 36-37, т.1).

Також з наданого ініціюючим кредитором вищевказаного витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців вбачається, що на 09.04.2012р. місцезнаходженням боржника є АДРЕСА_1 та внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.36, т.1). Слід зазначити, що адресою місцезнаходження засновника підприємства ОСОБА_7, який також є директором підприємства-боржника також зазначено: АДРЕСА_1, тобто, адреса місцезнаходження боржника та місце реєстрації директора боржника (керівника) співпадає, а, отже, висновок про відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням є передчасним без дослідження установчого договору, статутних документів боржника та з урахуванням факту підписання від імені боржника директором в межах справи про банкрутство мирової угоди, а в подальшому звернення до правоохоронних органів з заявою про втрату документів бухгалтерської та податкової звітності від імені директора боржника, оскільки керівництво боржника фактично підтверджує факт здійснення певних дій від імені боржника (а.с.6-7, т.2). Оскільки з постанови від 26.10.2012р. (тобто, вже після порушення справи про банкрутство) вбачається, що станом на 22.10.2012р. за адресою місцезнаходження боржника ще був розташований офіс підприємства.

Таким чином, зазначені докази - зміст постанови Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 26.10.2012р. (а.с.6, т.2), зміст мирової угоди (а.с.41-42, т.1), відомості щодо переліку засновників та відомостей про керівника боржника, його місцезнаходження згідно з даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.96-98, т.1) не дозволяють зробити однозначний висновок на підставі оцінки доказів у справі в сукупності на підставі ст..43 ГПК України про те, що підприємство боржника є відсутнім за місцезнаходженням та до нього правомірно застосовано процедури банкрутства, передбачені ст..52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.). Тому, на думку колегії суддів, при новому розгляді справи господарському суду слід дослідити зазначені обставини, витребував та залучив до матеріалів справи статутні документи, установчий договір, на підставі саме яких здійснюються відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.7 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Натомість, матеріали справи свідчать, що три розрахункових рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк» не було закрито ліквідатором (лист банку від 15.10.2013р. (а.с.13, т.2).

Також, матеріали справи не містять жодного доказу в розумінні ст..ст.32, 36 ГПК України, підтверджуючого саме які дії було вжито ліквідатором по відновленню бухгалтерської та податкової звітності боржника після втрати документів (а.с.6-7, т.2) в 90-денний строк згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.

Таким чином, зазначені обставини та відсутність вищенаведених доказів на обґрунтування звіту дозволяють зробити висновок про те, що господарським судом передчасно затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, припинено провадження у справі, зокрема, без належного виконання вказівок суду касаційної інстанції відповідно до ст.111-12 ГПК України.

За цих обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013 року у справі № 34/5005/4825/2012- скасувати.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Спецфонду Державного бюджету України 573 грн. 50 коп. судового збору, які підлягають оплаті за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу та направлення його до органів стягнення здійснити господарському суду Дніпропетровської області відповідно до ст.ст.116-117 ГПК України.

Матеріали справи направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Копію постанови направити Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції для вчинення відповідних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з Законом.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.12.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.С.Євстигнеєв

Суддя Л.М.Білецька