Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/18981/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18981/13 16.12.13

За позовом Комунального підприємства "Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню

автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор 428"

про відшкодування збитків 136956,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Білоус Ф.Й. за довіреністю № 34/20-11 від 18.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району" м. Києва (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор 428" (відповідач) про відшкодування збитків в сумі 136956,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ним на праві повного господарського відання закріплені основні фонди комунальної власності територіальної громади м. Києва, зокрема 34,8 тис. кв. м тротуару по вул. Набережне шосе в м. Києві. 17 січня 2011 року при здійсненні позивачем обстеження своїх вулиць, доріг та тротуарів було встановлено, що Майборода О.В., який є директором TOB "Навігатор 428", самочинно проводив роботи з демонтажу покриття тротуару по вул. Набережне шосе між східцями № 5 та № 8 в м. Києві. Вина Майбороди О.В. в демонтажі покриття тротуару встановлена протоколом про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Неправомірними діями Майбороди О.В. позивачу були завдані збитки на суму 136956,00 грн. відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту пошкодженого тротуару, який складений та затверджений позивачем відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051. Разом з тим, оскільки вказана шкода була завдана позивачеві під час виконання Майбородою О.В. своїх трудових обов'язків на посаді директора ТОВ "Навігатор 428", то відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа ТОВ "Навігатор 428" повинна відшкодувати позивачу вказану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 р. було порушено провадження у справі № 910/18981/13 та призначено її розгляд на 04.11.2013 р. о 10:00 год.

В судове засідання, призначене на 04.11.2013 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 04.11.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 02.10.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 04.11.2013 р., надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. відкладено розгляд справи на 18.11.2013 р. о 10:30 год.

18.11.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання, призначене на 18.11.2013 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 18.11.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 02.10.2013 р. та 04.11.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 18.11.2013 р., представник позивача подав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору з додатками - копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи стосовно позивача. Письмове підтвердження з доданими до нього документами долучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.11.2013 р., надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р., відкладено розгляд справи на 02.12.2013 р. о 12:30 год.

В судове засідання, призначене на 02.12.2013 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.12.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 02.10.2013 р., 04.11.2013 р. та 18.11.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 02.12.2013 р., представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.12.2013 о 14:00 год.

04.12.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

Представник позивача з'явився в судове засідання, призначене на 16.12.2013 р., подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії Акту обстеження об'єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості від 24.01.2011 р., складеного комісією на підставі наказу комунального підприємства позивача, яким визначено розмір відновної вартості пошкодженого об'єкту благоустрою (тротуар площею 730 м кв. по вул. Набережне шосе біля східців № 6, № 7) в розмірі 136956,00 грн. Клопотання судом задоволено та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.12.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 02.10.2013 р., 04.11.2013 р., 18.11.2013 р. та 02.12.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами суду від 02.10.2013 р., 04.11.2013 р., 18.11.2013 р. та 02.12.2013 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача станом на 13.11.2013 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 799301. Втім, поштові відправлення з ухвалами суду були повернуті органами зв'язку з довідкою ф. 20, в якій в якості причини повернення вказано вибуття адресата.

При цьому судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 п. 3.9 вищезазначеної постанови пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, вважається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р., 04.11.2013 р., 18.11.2013 р. та 02.12.2013 р. по справі № 18981/13 вручені відповідачу належним чином.

Письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності представника в судових засіданнях 04.11.2013 р., 18.11.2013 р., 02.12.2013 р. та 16.12.2013 р. відповідач суду не подав та не надіслав.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.12.2013 р. без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.12.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2002 року № 23 та згідно з додатком № 6 до цього наказу за Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району" м. Києва (позивачем) на праві повного господарського відання закріплені основні фонди комунальної власності територіальної громади м. Києва, зокрема, 34,8 тис. кв. м тротуару по вул. Набережне шосе в м. Києві.

17 січня 2011 року при здійсненні позивачем обстеження своїх вулиць, доріг та тротуарів було встановлено, що Майборода О.В., який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор 428", самочинно проводив роботи з демонтажу покриття тротуару по вул. Набережне шосе між східцями № 5 та № 8 в м. Києві, при цьому дана територія відноситься до Народницького парку, який є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, який охороняється державою за охоронним зобов'язанням № 9-2-12 від 05.12.2008 р.

24.01.2011 р. відносно Майбороди О.В. як посадової особи (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор 428", був складений протокол № 33 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 20.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051.

Відповідно до наведеного протоколу, складеного головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, встановлено, що Майборода О.В. як посадова особа, директор ТОВ "Навігатор 428", допустив проведення робіт з демонтажу ФЕМ (фігурних елементів мощення) на тротуарі між східцями № 5 та № 8 по вул. Набережне шосе в м. Києві без дозвільної документації, а саме ордеру Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, чим порушив ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 20.1.1. Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/105, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте, даний протокол не був розглянутий адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради, в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа № 01/12 від 03.02.2012 р. у відповідь на запит судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно приписів ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У частині 1 ст. 213 Кодексу України про адміністративні правопорушення наведено перелік органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, серед яких - адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 (далі - Правила), до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні, зокрема, у пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою.

Відповідно до п. 20.2.2 посадова особа контролюючого органу, яка під час перевірки об'єкта благоустрою виявила порушення вимог цих Правил, зобов'язана на винну особу скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, винною особою у демонтажі покриття тротуару по вул. Набережне шосе між східцями № 5 та № 8 в м. Києві відповідно до протоколу № 33 про адміністративне правопорушення від 24.01.2011 р. визнано Майбороду О.В. - посадову особу (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор 428".

У п. 21.1.1 Правил визначено, що у разі заподіяння фізичною чи юридичною особою майнової шкоди об'єкту благоустрою під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадова особа, яка виявила порушення, складає протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення, а також повідомляє балансоутримувача про матеріальну шкоду, заподіяну об'єкту благоустрою, та відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно п. 21.2.1 Правил посадова особа балансоутримувача терміново вживає заходів до створення комісії щодо визначення відновної вартості порушеного об'єкта благоустрою (далі - комісія). До складу комісії включаються представники балансоутримувача (комунальних підприємств районних у м. Києві рад, які здійснюють управління житловим господарством, КП ШЕУ або КП УЗН), спеціалісти Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або районного управління (відділу) контролю за благоустроєм.

Пунктом 21.2.2 Правил передбачено проведення комісією обстеження об'єкта благоустрою, встановлення ступеня його пошкодження чи знищення, визначення відновної вартості робіт з його відновлення (відбудови) і складення відповідного акту.

У відповідності до наведених приписів Правил благоустрою міста Києва, 24.01.2011 р. комісією представників комунального підприємства позивача був складений Акт обстеження об'єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості, яким визначено розмір відновної вартості пошкодженого об'єкту благоустрою (тротуар площею 730 м кв. по вул. Набережне шосе біля східців № 6, № 7) в розмірі 136956,00 грн. (далі - Акт обстеження об'єкта благоустрою від 24.01.2011 р.).

Відповідно до Зведеного кошторисного розрахунку, вартість ремонту пошкодженого покриття тротуару по вул. Набережне шосе в м. Києві також становить 136956,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, згідно частини 2 наведеної статті Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач вважає, що неправомірними діями Майбороди О.В. йому були заподіяні збитки в розмірі 136956,00 грн., які відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України підлягають відшкодуванню позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор 428" (відповідачем), оскільки зазначені збитки були завдані позивачеві Майбородою О.В. як посадовою особою відповідача під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Постановою Київської транспортної прокуратури від 20.12.2010 р. було зобов'язано, зокрема і ТОВ "Навігатор 428", відновити верхню частину гідротехнічної споруди (прогулянковий тротуар) в межах східців № 5-6 шляхом демонтажу тротуарної плитки (ФЕМ) з подальшим влаштуванням нового асфальтового покриття.

Станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів щодо добровільного відновлення відповідачем пошкодженого покриття тротуару по вул. Набережне шосе в м. Києві, а рівно доказів відшкодування відповідачем завданих позивачу збитків в сумі 136956,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно частини 2 наведеної статті Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Аналогічну норму містить частина 1 статті 174 Господарського кодексу України, згідно змісту якої господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання тощо.

Предметом спору в даній справі є вимога про стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу внаслідок неправомірних дій Майбороди О.В. (директора відповідача) щодо пошкодження покриття тротуару по вул. Набережне шосе між східцями № 5 та № 8 в м. Києві, вартість ремонту якого за даними Зведеного кошторисного розрахунку становить 136956,00 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками у відповідності до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Зокрема визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

При цьому, як зазначено у Висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за І півріччя 2013 р., за змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 р. у справі № 3-72 гс 12).

Як встановлено судом, протиправність дій відповідача полягає у порушенні його працівником Майбородою О.В., під час виконання ним своїх трудових обов'язків, вимог ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 20.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051, у зв'язку з проведенням робіт з демонтажу покриття тротуару без дозвільної документації, про що було складено протокол № 33 про адміністративне правопорушення від 24.01.2011 р., наявний в матеріалах справи.

В результаті наведених протиправних дій відповідача позивачу були заподіяні збитки в сумі 136956,00 грн. вартості відновлювального ремонту пошкодженого покриття тротуару, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом обстеження об'єкта благоустрою від 24.01.2011 р. та Зведеним кошторисним розрахунком вартості ремонту пошкодженого покриття тротуару по вул. Набережне шосе в м. Києві.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено наявність причинного зв'язку між протиправною дією відповідача у зв'язку з проведенням робіт з демонтажу покриття тротуару без дозвільної документації та заподіяними позивачу збитками.

Також судом встановлено, що винною особою у демонтажі покриття тротуару по вул. Набережне шосе між східцями № 5 та № 8 в м. Києві відповідно до протоколу № 33 про адміністративне правопорушення від 24.01.2011 р. визнано Майбороду О.В. - посадову особу (директора) відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем позивачу збитків в сумі 136956,00 грн., оскільки згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, відповідач в судові засідання не з'явився, обставини, повідомлені позивачем, не спростував, належні докази в порядку ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України стосовно того, що шкоду завдано не з його вини, суду не надав та не надіслав, тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За наведених обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 136956,00 грн. збитків є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 2739,12 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор 428" (03680, м. Київ, вул. Боженка, буд. 86-И; ідентифікаційний код 33310325), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району" м. Києва (01010, м. Київ, вул. А.Іванова, 19; ідентифікаційний код 03359115) 136956,00 грн. (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) збитків, 2739,12 (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять гривень 12 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя Гумега О.В.