Постанова

від 09.12.2013 по справі 922/2284/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа № 922/2284/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників:

позивача - Вяльченко Д.В.

першого відповідача - Шевченко О.В., Мусієнко О.В.

другого відповідача - не з'явився.

третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", м. Київ (вх. №2959Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.07.13 року у справі № 922/2284/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМД-Інвест", м. Новомосковськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Чорноморгідробуд", м. Одеса

до 1. Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Корпорейшн", м. Харків

про стягнення 655 256,76 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з ДП водних шляхів "Укрводшлях" та ТОВ "Сі Ейч Корпорейшн" суму основного боргу в розмірі 650339,13грн., 3% річних в розмірі 4917,63 грн. за неповернення коштів, помилково сплачених за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року та витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року по справі №922/2284/13 (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ДП водних шляхів "Укрводшлях" та ТОВ "Сі Ейч Корпорейшн" на користь ТОВ "СМД-Інвест" - 650339,13 грн. безпідставно отриманих коштів, 4917,63 грн. 3% річних, 13105,14 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що перший відповідач не надав належних доказів на підтвердження факту наявності правових підстав для отримання та збереження отриманих від третьої особи грошових коштів в розмірі 1000000,00 грн. за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року

1-й відповідач, ДП водних шляхів "Укрводшлях", не погодився з вказаним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті та зазначає, що вказане рішення не відповідає дійсним обставинам справи.

Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року по справі №922/2284/13 у повному обсязі.

В апеляційній скарзі 1-й відповідач зазначає, що ДП "Укрводшлях" неодноразово зверталося до ТОВ "Чорноморгідробуд" з проханням надати необхідну технічну документацію і дозволи та попереджало, що не встигне вчасно виконати роботи, обумовлені договором у зв'язку з відсутністю необхідної для виконання робіт документації.

Крім того, апелянт вказує на те, що позивач, ТОВ "СМД-Інвест", неправомірно здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 349660,87 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що правова позиція апелянта носить нелогічний характер, суперечить вимогам чинного господарського законодавства та спростовується доказами, наявними в матеріалах справи. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року по справі №922/2284/13 без змін.

Представники 2-го відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомили.

Враховуючи факт належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги та те, що розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою представників 2-го відповідача та третьої особи, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частинами 1, 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.11.10 року ТОВ "Чорноморгідробуд" (3-я особа) платіжним дорученням №157 перерахувало на розрахунковий рахунок ДП водних шляхів "Укрводшлях" (1-й відповідач) грошові кошти в розмірі 1000000,00 грн. Призначенням платежу 3-ою особою зазначено "за послуги днопоглиблення за договором №ЧУ008/11 від 08.11.10 року".

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 1-й відповідач зазначені кошти в розмірі 1000000,00 грн. отримав від 3-ої особи без достатніх правових підстав, оскільки договір з такими реквізитами та на проведення таких робіт між ТОВ "Чорноморгідробуд" та ДПВШ "Укрводшлях" не укладався та послуги з днопоглиблення 1-м відповідачем на користь ТОВ "Чорноморгідробуд" не надавались.

Претензія ТОВ "Чорноморгідробуд" №4 від 01.02.2013 року з вимогою повернення помилково перерахованих коштів 1-м відповідачем залишена без відповіді та задоволення (а.с. 19).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.02.2013 року між ТОВ "Чорноморгідробуд" та ТОВ "СМД-Інвест" (позивачем) було укладено договір про відступлення права вимоги №01-13/d від 20.02.2013 року, відповідно до умов якого ТОВ "Чорноморгідробуд" відступило позивачу своє право вимоги за грошовим зобов'язанням, яке має перед нею 1-й відповідач, а саме - вимагати від ДПВШ "Укрводшлях" сплати на користь позивача суми коштів, сплачених помилково 3-ою особою боржнику за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року в розмірі 1000000,00 грн., інфляційних, 3% річних та інших можливих заходів відповідальності.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору про відступлення права вимоги №01-13/d від 20.02.13 року новим кредитором за зобов'язанням з повернення коштів, одержаних 1-м відповідачем за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року у сумі 1000000,00 грн. став позивач.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, позивач повідомив 1-го відповідача про заміну первісного кредитора листом №21 від 21.02.13 року та вимагав від останнього здійснити негайну сплату заборгованості в розмірі 1000000,00 грн (а.с. 23).

Судом першої інстанції також встановлено, що 05.03.13 року, з метою отримання від 1-го відповідача безпідставно отриманих коштів, між позивачем та ТОВ "Сі Ейч Корпорейшн" (2-й відповідач) було укладено договір про надання послуг №05/03-13, відповідно до умов якого 2-й відповідач взяв на себе зобов'язання витребувати у термін не пізніше 05.05.13 року з 1-го відповідача на користь позивача суму коштів, сплачену помилково за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року у розмірі 1000000,00 грн., інфляційних та 3% річних, право вимоги яких у позивача виникло на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги №01-13/d від 20.02.13 року (п. 1.2 даного договору).

Пунктом 6.1 зазначеного договору сторони погодили, що 2-й відповідач забезпечує реальність надання послуг, передбачених в п. 1.2 договору у наступний спосіб: у випадку, якщо 2-й відповідач в розумінні та на виконання п.п. 1.2 та 3.2 цього договору, а також інших його положень з будь-яких причин не здійснює фактичне стягнення коштів з 1-го відповідача, внаслідок даного застереження стає поручителем за боржника та відповідає всім своїм майном за виконання боржником його зобов'язань з повернення отриманих без достатньої правової підстави коштів за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року у розмірі 1000000,00 грн., інфляційних та 3% річних.

Порука в розумінні п. 6.1 цього договору, виникає з моменту закінчення часу, наданого другому відповідачу з урахуванням інших положень даного договору для стягнення з боржника на користь позивача суми зазначених вище коштів, тобто з 05.05.13 року.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути солідарно з 1-го та 2-го відповідачів заборгованість у розмірі 650339,13 грн., що є різницею між сумою, яка була помилково перерахована на користь 1-го відповідача за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року та сумою зустрічної заборгованості, що є у позивача перед 1-им відповідачем за іншим договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наявності правових підстав для отримання коштів за платіжним дорученням №157 від 11.11.10 року в розмірі 1000000,00 грн. 1-й відповідач посилається на договір №ЧУ-08/11 від 08.11.10 року. Проте, зазначений договір підписаний лише зі сторони ДПВШ "Укрводшлях" (а.с. 37). Доказів в підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором 1-й відповідач також не надав.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що договір з боку 3-ої особи підписаний не був, що підтвердив сам відповідач, який вимагав від 3-ої особи підписання договору та передання документів, без яких виконання робіт за цим договором з боку 1-го відповідача було неможливим (а.с. 49, 50). А листом №06-07/154 від 26.11.2010 року 1-ий відповідач взагалі повідомив ТОВ "Черноморгідробуд" про те, що оригінал договору №ЧУ-08/11 від 08.11.10 року у нього відсутній. Оскільки ж ДП "Укрводшлях" не зможе виконати свої зобов'язання у визначений в договорі термін, то вважає підписаний ним раніше договір не дійсним та повертає перерахований на його адресу аванс (а.с. 51).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності у 1-го відповідача підстав та можливості розпочинати будь-які роботи за цим договором та існування обов'язку з повернення отриманої ним передплати.

Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції щодо того, що договір №ЧУ-08/11 від 08.11.10 року є неукладеним.

Оскільки 1-м відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту наявності правових підстав для збереження отриманих від 3-ої особи грошових коштів в розмірі 1000000,00 грн., суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність підстав отримання 1-м відповідачем вищезазначених коштів.

Що стосується посилання апелянта на те, що позивач неправомірно здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа за позовом ДП "Укрводшлях" до ТОВ "СМД-Інвест" про стягнення заборгованості за договором №83-ЗП в сумі 349660,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Предметом позову у даній справі є сума заборгованості 1-го відповідача перед позивачем за договором про відступлення права вимоги №01-13/d від 20.02.13 р., яке виникло у первісного кредитора до 1-го відповідача через помилкове перерахування коштів за платіжним дорученням №157 від 11.11.10р. у розмірі 1000 000,00 грн., за виключенням суми у розмірі 349660,87 грн., щодо зарахування якої між позивачем та 1-им відповідачем існує спір. Оскільки ця сума не входить до предмету позову у даній справі, судом першої інстанції правомірно було зазначено, що у суду відсутні правові підстави для надання правового аналізу цьому зарахуванню зустрічних однорідних вимог. Пред'явлення ж позову на суму, що є меншою ніж та, яку позивач має право вимагати від відповідача, є правом позивача, яке не може бути обмеженим.

Посилання 1-го відповідача на неправомірність укладення договору відступлення права вимоги від 20.02.2013 року, оскільки п. 13.4 договору № ЧУ-08/11 від 08.11.10 року укладення такого договору допускається виключно за умови письмового погодження з іншою стороною, чого зроблено не було, не приймаються судом до уваги, оскільки апелянт обґрунтовує свої заперечення умовами договору, який, як обгрунтовано встановлено судом першої інстанції, між сторонами укладено не було.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року у справі №922/2284/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 526, 553, 554, 601,1212 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року у справі №922/2284/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 09.12.2013 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.