Постанова

від 12.12.2013 по справі 910/12278/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 910/12278/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Жуков М.О.

від відповідача - Тітаренко О.О.

від третьої особи - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» на рішення Господарського суду м. Києва від 05.09.2013 року (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс»

до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній Елотек»

про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Елоімпекс» звернулося до Господарського суду міста києва з позовом до ПАТ «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.09.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшли письмові пояснення від представника третьої особи, відповідно до яких, вони підтримують в повному обсязі позицію відповідача по даному спору.

Представники позивача та відповідача в судове засідання з`явилися та надали усні пояснення стосовно заявленого позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, доказів на поважність причин неявки суду не надав. Про місце та час слухання справи повідомлення належним чином.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

05.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елопро» був укладений кредитний договір № 182/08.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов'язався надавати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює USD 3500000 у порядку і на умовах, визначених цим договором.

На виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором банком надано ТОВ «Елопро» кредитні кошті у розмірі 3500000 доларів США, що підтверджено меморіальними ордерами № 001RVC1082490003/304 від 05.09.2008 року та № 001RVC1082690001/245 від 25.09.2008 року.

Протягом строку дії кредитного договору сторонами укладено низку додаткових угод до нього, а саме:

- 05.09.2008 року укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої позичальнику видано транш у розмірі 2265000 доларів США;

- 25.09.2008 року укладено додаткову угоду №2, відповідно до якої позичальнику видано транш у розмірі 1235000 доларів США;

- 29.07.2009 року укладено додаткову угоду №3, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 31.08.2009 року;

- 27.08.2009 року укладено додаткову угоду №4, відповідно до якої, сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 30.09.2009 року;

- 05.10.2009 року укладено додаткову угоду №5, відповідно до якої, починаючи з 30.09.2009 року до 31.10.2009 року сторонами встановлено новий розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у розмірі 3 ninth Libor плюс 9,7 %.

09.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елопро», Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» укладений договір № 1 про переведення боргу за кредитним договором № 182/08 від 05.09.2008 року та внесення змін до кредитного договору № 182/08 від 05.09.2008 року.

Відповідно до п.1.1 договору про переведення боргу, первісний боржник - ТОВ «Елопро» за згодою банка, як кредитора, переводить свої зобов'язання по поверненню боргу за кредитним договором № 182/08 від 05.09.2008 року, укладеним між первісним боржником та банком, а новий боржник - ТОВ «Група компаній «Елотек» замінює первісного боржника у зобов'язаннях первісного боржника, що виникли або можуть виникнути на підставі кредитного договору та таким чином приймає на себе обов'язки первісного боржника за кредитним договором.

У подальшому між ТОВ «Група компаній «Елотек», як новим боржником, та ПАТ «Універсал Банк» також укладено декілька додаткових угод до кредитного договору № 182/08.

Так, 31.05.2010 року укладено додаткову угоду № 6, якою сторони виклали кредитний договір в новій редакції, встановили строк повернення кредиту до 31.08.2010 року. При цьому, п. 3.3 зазначеної додаткової угоди встановлено, що позичальник підтверджує свої зобов'язання за договором та підтверджує заборгованість за кредитом в загальній сумі 3339402,16 долари США.

31.08.2010 року укладено додаткову угоду № 7, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 15.10.2010 року.

15.10.2010 року укладено додаткову угоду №8, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 30.11.2010 року.

30.11.2010 року укладено додаткову угоду № 9, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 30.04.2011 року.

19.05.2011 року укладено додаткову угоду № 10, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 30.10.2011року. Пунктом 5.3. зазначеної додаткової угоди встановлено, що позичальник підтверджує свої зобов'язання за договором та підтверджує заборгованість за кредитом в загальній сумі 3283402,16 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом.

28.10.2011 року укладено додаткову угоду № 11, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 30.11.2011 року.

30.11.2011 року укладено додаткову угоду № 12, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 31.05.2012 року.

31.05.2012 року укладено додаткову угоду № 13, відповідно до якої сторонами змінено строк повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит до 30.11.2012 року.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вбачається з матеріалів справи, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 182/08 від 05.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» 05.09.2013 року укладено договір поруки № SU-1/182/08.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ «Елопро» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 182/08 від 05.09.2008 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно п. 1.2 договору поруки поручитель засвідчив, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору і він погоджується з ними, зокрема: сума основного договору - USD 3500000 доларів США.

Вказана сума основного договору дорівнює еквіваленту 16975050 гривень за курсом НБУ на день укладання основного договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума основного договору виражена у іноземної валюті;

- 3 mnth Libor + 9,7 % (тримісячний Libor плюс дев'ять цілих сім десятих) процентів річних за кредитом в доларах США (USD) - розмір процентної ставки за користуванням кредитом без порушення термінів сплати платежів;

- 3 mnth Libor + 18,7 % (тримісячний Libor плюс вісімнадцять цілих сім десятих) процентів річних за кредитом в доларах США (USD) - розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені строки/терміни сплати платежів;

- термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 31 липня 2010 року, якщо згідно умов основного договору не буде встановлено інші терміни виконання таких зобов'язань.

Пунктом 1.4 договору сторони визначили, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

09.11.2009 року ПАТ «Універсал банк» та ТОВ «Елоімпекс» укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № SU-1/182/08 від 05.09.2008 року.

Підписанням цієї додаткової угоди поручитель підтвердив, що йому відомо про те, що 09.11.2009 року між кредитором, ТОВ «Елопро» та ТОВ «Група компаній «Елотек» укладений договір про переведення боргу та внесення змін до кредитного договору № 182/08 від 05.09.2008 року, у відповідності до якого було переведено борг за кредитним договором № 182/08 від 05.08.2008 року, укладеного між боржником та кредитором з боржника на нового боржника, та з моменту укладання такого вищевказаного договору про переведення боргу новий боржник став боржником за основним договором.

Поручитель підписанням цієї додаткової угоди підтверджує свої зобов'язання за договором в повному обсязі та приймає на себе відповідальність за невиконання новим боржником своїх зобов'язань як боржника за основним договором

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, позивач та третя особа порушили умови кредитного договору, внаслідок чого у останніх виникла прострочена заборгованість по кредиту, а тому 31.01.2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до поручителя - ТОВ «Елоімпекс» із вимогою про погашення боргу за кредитним договором № 182/08.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про визнання договору поруки припиненою, зазначає, що обсяг зобов'язань поручителя збільшено внаслідок зміни умов кредитного договору без згоди поручителя, про які позивачу стало відомо з листа № 10 від 20.05.2013 року від ТОВ «ГК «Елотек».

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, обґрунтовує це тим, що умовами договору про переведення боргу та додаткової угоди № 1 до договору поруки, поручитель надав свою згоду на право банку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом на два відсотки. Крім того, банк зазначив, що оскільки п.1.1 договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ «ГК "Елотек» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 182/08 від 05.09.2008 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, тому поручитель надав свою згоду на зміну процентної ставки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

У ст. 553 ЦК України поруку визначено як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і в даному випадку, порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного виконання кредитного договору.

З умов договорів, укладених між сторонами та додаткових угод до основного договору вбачається, що ТОВ «Елоімпекс», як поручитель, зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання новим боржником - ТОВ «ГК "Елотек», усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли за основним договором - кредитним договором № 182/08 від 05.09.2008 року.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вище зазначеної статті, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Як вбачається з договору поруки № SU-1/182/08 та додаткової угоди №1 від 09.11.2009 року позивач, як поручитель прийняв на себе відповідальність за виконання ТОВ «Група компаній «Елотек» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 182/08 від 05.09.2008 року, з врахуванням, серед іншого, умов договору переведення боргу та внесення змін до кредитного договору, який є невід'ємною частиною основного договору, в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 1.7.2 договору про переведення боргу встановлено, що у випадку невиконання п. 1.7.1 договору банк має право збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом, що вказана у п. 1.3 цього договору, на 2%.

Таким чином, оскільки при укладання договору поруки та додаткової угоди № 1 до нього поручитель був ознайомлений зі всіма умовами кредитного договору та договору №1 про переведення боргу та прийняв на себе повну відповідальність за невиконання боржником зобов'язань за основним договором, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що доводи позивача щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди внаслідок укладання 31.05.2010 додаткової угоди № 6 до кредитного договору є безпідставними.

Крім того, Господарським судом міста Києва в процесі розгляду позовної заяви було встановлено, що відповідно до п.п. 9.2.5. п. 9.2. кредитного договору, сторони погодили, що відповідно до чинного законодавства України (зокрема, ст. 651 Цивільного кодексу України), протягом строку дії цього договору може бути змінено розмір процентної ставки за кредитом в сторону її збільшення/зменшення у разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, та/або у разі зміни інших ринкових умов, та/або у разі порушення позичальником умов цього договору та/або договорів забезпечення, зокрема, але не виключно у разі невиконання з будь-якій причин позичальником/Поручителем будь-яких умов цього договору та/або договору, що забезпечує виконання зобов'язань позичальника за цим договором, в т.ч. несвоєчасне страхування майна/життя (або страхування від нещасного випадку позичальника на період дії цього договору, якщо умовами цього договору та/або договорами забезпечення передбачено таке страхування, та/або у разі погіршення фінансового стану позичальнику, та/або у разі виникнення обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Разом з тим, виходячи з умов п.1.1 договору поруки з врахуванням додаткової угоди № 1 до нього, приймаючи на себе відповідальність за виконання в повному обсязі зобов'язань боржника, що визначені основним договором, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому поручитель надав згоду на зміну процентної ставки у разі невиконання сторонами кредитного договору будь-яких умов кредитного договору та договорів забезпечення.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов вірного висновку про необґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» про визнання договору поруки припиненим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно відмовлено в задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс», а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі № 910/12278/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12278/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов