Постанова

від 19.06.2013 по справі 2а/0470/14166/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 р. Справа № 2а/0470/14166/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Глущенко А.А.,

представника відповідача Духневич Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001212302 від 16.11.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 року ТОВ «АФХ Трейд» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001212302 від 16.11.2012 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 1000955,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 860576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 140379,00 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в акті перевірки від 26.10.2012 р. № 3555/22-2/33339014 висновки податкового органу стосовно того, що ТОВ «АФХ Трейд» безпідставно було віднесено до складу валових витрат суми ПДВ, отримані у складі вартості товару, оскільки підприємством не підтверджено, що товар - кукурудза, придбаний ним в період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. у ПП «Ж.С.А.» та ПП «Обрій», які не є сільськогосподарськими підприємствами - виробниками, та не доведено, що ці підприємства придбали цей товар у сільськогосподарських підприємств виробників, є помилковими. На думку позивача, оскільки договорами, укладеними з вказаними контрагентами було передбачено, що постачальник гарантує, що закупка сільськогосподарської продукції проводиться безпосередньо у виробників сільськогосподарської продукції або у підприємств - посередників, які гарантують, що сільгосппродукція була закуплена безпосередньо у виробника сільгосппродукції, підприємство не повинно було витребувати у постачальника будь - яких інших документів, що підтверджують походження товару. Крім того, позивач вважає, що помилковими є і висновки відповідача щодо завищення підприємством в 4 кварталі 2011 року витрат на суму 11000000, 00 грн. внаслідок включення до складу витрат - витрат із страхуванням, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, оскільки такі витрати відповідно до норм Податкового кодексу України вважаються витратами подвійного призначення, у зв'язку з чим підприємство правомірно віднесло їх до витрат звітного періоду. Враховуючи наведені доводи, позивач вважає винесене за результатами зазначеного акту перевірки податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 62-66). В судовому засіданні пояснив, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АФХ Трейд» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. було встановлено, що підприємство в перевіряємий період проводило придбання товару - кукурудзи, постачання якої відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року звільняється від оподаткування податком на додану вартість, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників. До складу валових витрат за вказаний період ТОВ «АФХ Трейд» були включені суми ПДВ, отримані у складі вартості товару - кукурудзи від підприємств - ПП «Ж.С.А.» та ПП «Обрій», які не є сільськогосподарськими виробниками цієї продукції. На підтвердження правомірності включення сум ПДВ до складу валових витрат позивачем до перевірки не було надано документів, що підтверджували б факт придбання постачальниками - ПП «Ж.С.А.» та ПП «Обрій» товару - кукурудзи безпосередньо у сільськогосподарського виробника, що свідчить про те, що позивачем порушені норми п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. Крім того, підприємством в 4 кварталі 2011 року безпідставно віднесено до складу витрат - витрати на страхування за договором з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Відродження» від 22.12.2010 р., оскільки такі витрати пов'язані із страховим випадками, що не пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю підприємства. За таких обставин вважає, що відповідачем правомірно було винесено податкове повідомлення - рішення №0001212302 від 16.11.2012 року про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, і підстави для визнання його протиправним та скасування, відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийнятті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи з 10.09.2012 р. по 19.10.2012 р. Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» (код за ЄДРПОУ 33339014) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. Перевірка проведена відповідно до плану - графіка проведення документальних виїзних перевірок суб'єктів господарювання на підставі наказу ДПІ від 27.08.2012 р. № 792 про проведення документальної планової виїзної перевірки, наказів ДПІ від 05.10.2012 р. № 1045 та від 12.10.2012 р. № 1099 про продовження терміну проведення перевірки, направлень на перевірку від 07.09.2012 р. №№ 692/22-4, 693/22-4, 694/22-4, 695/22-4 та повідомлення від 27.08.2012 р. № 23541/10/22-225 про проведення перевірки, вручених особисто фінансовому директору ТОВ «АФХ Трейд» Дерев'янко С.В. (т. 1 а.с. 67-76). Результати перевірки оформлені Актом від 26.10.2012 р. № 3555/22-2/33339014 (т. 1 а.с. 10-37).

З посиланням на зазначений акт ДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001212302 від 16.11.2012 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 1000955,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 860576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 140379,00 грн.) (т. 1 а.с. 38).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували відображені в Акті від 26.10.2012 р. № 3555/22-2/33339014 висновки податкового органу про порушення ТОВ «АФХ Трейд» п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 0212.2010 р. № 2755 - VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 860576,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 р. в сумі - 579818,00 грн.; за 1 квартал 2012 р. в сумі - 97917,00 грн.; за 2 квартал 2012 р. в сумі - 182841,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Правовідносини з приводу визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.04.2011 року регулюється Розділом III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток із джерел походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівртість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включається до складу витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього кодексу.

У разі, якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609 - VI), тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств виробників.

Суд зауважує, що аналіз положень ст. 139 Розділу III та п. 15 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що включення до складу витрат сум ПДВ, отриманих у складі вартості зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД (товарна позиція 1005 - кукурудза) можливо лише за умови придбавання такого товару у сільськогосподарських підприємств-виробників такої продукції або у підприємств, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств виробників при наявності документального підтвердження таких господарських операцій.

Як з'ясовано в ході розгляду справи, протягом 2011 - 2012 років позивач здійснював придбання сільськогосподарської продукції (кукурудзи) з ПДВ у підприємств, які не є сільськогосподарськими виробниками, а саме, у Приватного підприємства «Ж.С.А.» (код ЄДРПОУ 30982314) та у Приватного підприємства «Обрій» (код ЄДРПОУ 31045607).

Так, між позивачем (Покупець) були укладені договори купівлі - продажу кукурудзи врожаю ДСТУ 4525:2006, 2011 р. (типові за змістом):

1) з Приватним підприємством «Ж.С.А.» (Продавець): № 661011 від 07.10.2011 р. (т. 1 а.с. 132-135); № 671011 від 10.10.2011 р. (т. 1 а.с. 165-167); № 751011 від 14.10.2011 р. (т. 1 а.с. 195-197); № 771011 від 19.10.2011 р. (т. 1 а.с. 233-235); № 801011 від 21.10.2011 р. (т. 1 а.с. 249-251); № 921011 від 30.10.2011 р. (т. 2 а.с. 36-39); № 133012 від 26.01.2012 р. (т. 2 а.с. 59-61); № 1420312 від 21.03.2012 р. (т. 2 а.с. 105-107); № 1610412 від 17.04.2012 р. (т. 2 а.с. 119-121); № 1510412 від 05.04.2012 р. (т. 2 а.с. 146-148); № 1550412 від 05.04.2012 р. (т. 2 а.с. 168-170); №2070512 від 29.05.2012 р. (т. 2 а.с. 195-197); № 2010512 від 25.05.2012 р. (т. 2 а.с. 215-217); № 1920512 від. 17.05.2012 р. (т. 2 а.с. 221-223); № 1780412 від 03.05.2012 р. (т. 3 а.с. 1-3); № 1770412 від 27.04.2012 р. (т. 3 а.с. 16-18);

2) з Приватним підприємством «Обрій» (Продавець): № 611011 від 07.10.2011 р. (т. 3 а.с. 88-90); 811011 від 21.10.2011 р. (т. 3 а.с. 104-106); № 871011 від 28.10.2011 р. (т. 3 а.с. 133-135); №1041011 від 02.11.2011 р. (т. 3 а.с. 178-180), згідно з п.4.3 яких, передбачено, що передача товару здійснюється в Дніпропетровському річному порту.

Пунктом 4.4. вказаних договорів передбачено, що при відправленні вантажу в Порт, Продавець оформлює товарно - транспортні накладні типової форми № 1, затвердженої наказом Мінтранса, Мінстата України від 29.12.1995 р. № 488/346 з відображенням: в графі «Пункт розвантаження» - ДРП; в графі «Вантажоотримувач» - ТОВ «АФХ ТРейд»; в обов'язковому порядку в товарно - транспортній накладній в графі «Пункт навантаження» необхідно вказати не тільки область, район та село, а також вказати «від виробника» із вказанням господарства. У випадку вказання недостовірної інформації розвантаження або сплата сільськогосподарської продукції здійснюватись не буде.

В підпункті 5.1.3 договорів купівлі - продажу вказано, що Продавець гарантує, що закупка сільгосппродукції провадиться безпосередньо у виробників сільськогосподарської продукції або підприємств - посередників, які гарантують, що сільськогосподарська продукція була закуплена безпосередньо у виробника сільгосппродукції.

На виконання договорів купівлі - продажу позивачем від контрагентів в період з жовтня 2011 року по травень 2012 року був одержаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, товарно - транспортними накладними.

Згідно з податковими накладними, до складу вартості товару, придбаного у ПП «Ж.С.А.» і ПП «Обрій» було включено податок на додану вартість на загальну суму 2757893,00 грн. (т. 3 а.с. 22-76, 216-234).

В ході розгляду справи було встановлено, що позивачем у Деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. у рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності» були відображені суми ПДВ, отримані у складі вартості товару - кукурудзи від підприємств - ПП «Ж.С.А.» і ПП «Обрій» на загальну суму 2757893,00 грн. в т.ч. в 4 кварталі 2011 р. на суму 1420948,00 грн., в 1 кварталі 2012 р. на суму 466270, 00 грн., в 2 кварталі 2012 р. в сумі 870675,00 грн. (т. 3 а.с. 242-255, т. 4 а.с. 1-15).

Вивченням акту перевірки від 26.10.2012 р. № 3555/22-2/33339014, судом встановлено, що підставою для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств явився висновок контролюючого органу щодо завищення позивачем за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. витрат на загальну суму 2757893,00 грн. внаслідок включення до складу витрат - сум податку на додану вартість, отриманих у складі вартості товару (кукурудзи) від підприємств, які не є сільськогосподарськими підприємствами - виробниками даного товару та не доведено, що ці підприємства придбали його у сільськогосподарських виробників, а саме:

- ПП «Ж.С.А.», сума ПДВ у складі витрат: 4 квартал 2011 року - 833280,00 грн.; півріччя 2012 р. - 1336945,00 грн.;

- ПП «Обрій», сума ПДВ у складі витрат: 4 квартал 2011 р. - 587668,00 грн. (т. 1 а.с. 18).

Судовим оглядом копій первинних документів, що знаходяться в матеріалах справи, як - то прибуткові накладні, рахунки - фактури, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, встановлено, що вони не вміщують інформацію про те, хто являється виробником конкретної сільськогосподарської продукції, придбаної позивачем в період 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. у ПП «Ж.С.А.» і ПП «Обрій».

Між тим, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п.2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно - правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно - матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд доходить до висновку, що позивачем безпідставно було віднесено до складу витрат суми ПДВ, отримані у складі вартості товару - кукурудзи від підприємств, які не є сільськогосподарськими виробниками - ПП «Ж.С.А.» і ПП «Обрій» в період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., оскільки в первинних документах, що підтверджують господарські відносини між ТОВ «АФХ Трейд» і його контрагентами відсутня інформація щодо того, хто фактично являється виробником даної продукції, що позбавляло можливості підприємство при визначенні оподатковуваного прибутку відносити суми ПДВ, сплачені у вартості придбаного товару до витрат з урахуванням положень п.15 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Доводи позивача з приводу того, що в Акті перевірки від 26.10.2012 р. № 3555/22-2/33339014, контролюючим органом при встановленні порушень з боку ТОВ «АФХ Трейд» норм ПК України були зроблені посилання на п.15 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» в редакції, що діяла з 05.07.2012 року і не розповсюджувалась на відносини, що склались в перевіряємий період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., не заслуговують увагу з огляду на те, що зазначена на ст. 7 Акту перевірки редакція вказаного пункту «Перехідних положень» наведена в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609 - VI, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин і не впливає на висновки контролюючого органу в цілому, оскільки, у якості встановлених в ході перевірки порушень, контролюючим органом визначено п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Суд також критично ставиться до доводів позивача з приводу того, що ТОВ «АФХ Трейд» не повинно було витребувати у своїх контрагентів будь - які документи, що підтверджують походження товару тому, що в договорах купівлі - продажу в п. 5.1.3 було зазначено про те, що підприємства - ПП «Ж.С.А.» і ПП «Обрій» гарантують, що закупка сільськогосподарської продукції здійснюється ними безпосередньо у виробників такої продукції, оскільки, умовами договорів купівлі - продажу передбачено про обов'язковість зазначення в товарно - транспортних накладних відомостей про походження товару, що не було зроблено з боку контрагентів і свідчить про дефектність цих первинних документів, а також відсутність підстав для застосування в оподатковуваних операціях норм п.15 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Не можуть бути прийняті у якості достовірних доказів по справі і залучені до матеріалів справи позивачем копії свідоцтв про реєстрацію сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму податком на додану вартість - підприємств, у яких придбавали товар ПП «Ж.С.А.» і ПП «Обрій» (т. 5 а.с.18-75), оскільки такі документи не були предметом перевірки контролюючого органу та були відсутні при складанні висновків за результатами перевірки ТОВ «АФХ Трейд».

За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача щодо завищення витрат позивачем по взаємовідносинам з ПП «Ж.С.А.» і ПП «Обрій» є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення в цій частині законним, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Судом також встановлено, що в ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем норм п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України в частині завищення витрат на загальну суму 1100000,00 грн. внаслідок включення в 4 квартал 2011 року до складу витрат - витрат із страхування, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з чим відповідачем були донараховані суми податкових зобов'язань, визначені в податковому повідомленні-рішенні № 0001212302 від 16.11.2012 року.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «АФХ Трейд» (Страхувальник) та Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Відродження» (Страховик) був укладений Договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №1222/01-14 від 22.12.2010 року (далі - Договір) (т. 3 а.с.235-240). 28.11.2011 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №1222/01-14 від 22.12.2010 року (т. 3 а.с. 241).

Згідно з умовами Договору та Додаткової угоди, Страховик зобов'язується відшкодувати збитки Страхувальнику при настанні страхових випадків згідно п. 2.1 цього Договору (п. 1.1). Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з зобов'язаннями по відшкодуванню Страхувальником третій особі збитків, заподіяних ним у процесі здійснення підприємницької (господарської) діяльності (1.2). Вигодонабувачем по цьому Договору є Страхувальник (1.3). Страховим випадком визнається обґрунтована претензія чи рішення судових органів, що вступило в законну силу в період дії даного договору, щодо зобов'язання Страхувальника відшкодувати прямий збиток майновим інтересам третьої особи, який виник в процесі підприємницької (господарської) діяльності Страхувальника, пов'язаний з виконанням зобов'язань по Кредитному договору № 3077108/01 від 15.08.2008 року та Додатковій угоді № 3077108/01-02 від 13.08.2010 р. до Кредитного договору №3077108/01 від 15.08.2008 року (2.1) в результаті: ненавмисної помилки (недбалості, недогляду) при виконанні дій, передбачених посадовими інструкціями (2.1.1); ненавмисної помилки при виконанні зобов'язань, передбачених договором, зазначеним в п.2.1 Договору страхування (2.1.2); ненавмисної втрати і псування майна (документів, матеріалів в т.п.) (2.1.3); ненавмисне розголошення відомостей, документів, що стали відомі Страхувальнику в зв'язку з його підприємницькою (господарською) діяльністю, пов'язаною з виконанням зобов'язань по договору, зазначеному в п. 2.1 Договору страхування (2.1.4); ненавмисного невиконання зобов'язань перед кредитором по Кредитному договору в частині сплати кредиту та процентів за користування кредитом (2.1.5). Страховий платіж складає 1860000,00 грн. (4.2); додатковий страховий платіж у розмірі 1100000,00 грн. або його частина сплачується Страхувальником на п/р страховика в строк до 29.12.2011 р. включно (4.3).

Згідно з умовами Кредитного договору № 3077108/01 від 15.08.2008 року та Додаткової угоди № 3077108/01-02 від 13.08.2010 р. до Кредитного договору №3077108/01 від 15.08.2008 року укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» (кредитор) і ТОВ «АФХ Трейд» (позичальник), кредитор надає позичальнику відновлювану мультивалютну кредитну лінію (кредит) в розмірі еквівалентному 7450000,00 грн. на наступні цілі: поточні цілі підприємства, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної та фінансово - господарської діяльності підприємства; поповнення оборотних активів (т. 5 а.с. 90-92).

Як було встановлено в ході розгляду справи, позивачем сума додаткового страхового платежу в розмірі 1100000,00 грн. була включена до адміністративних витрат та відображена в Декларації з податку на прибуток за II-IV квартали 2011 року (т. 3 а.с. 242-255).

Суд зауважує, що положеннями п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України, передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: … будь - які витрати із страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що дії на момент укладання такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь - яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Тобто, з аналізу вказаних норм свідчить, що до витрат підприємства із страхування можуть бути віднесені лише ті витрати, якщо страхування кредитних ризиків пов'язано із здійсненням господарської діяльності підприємства.

Як було з'ясовано судом, умовою відшкодування Страховиком (Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Відродження») Страхувальнику (ТОВ «АФХ Трейд) збитків є настання страхових випадків. Страховим випадком визнається обґрунтована претензія чи рішення судових органів, що вступило в силу в період дії даного договору щодо зобов'язання Страхувальника відшкодувати збиток третій особі, який виник в процесі підприємницької (господарської) діяльності Страхувальника по виконанню зобов'язань по Кредитному договору, укладеному позивачем і предметом якого являється надання кредитних коштів на умовах займу. Тобто, такі випадки не пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю підприємства, так як зобов'язанням підприємства по Кредитному договору № 3077108/01 від 15.08.2008 року та Додаткової угоди № 3077108/01-02 від 13.08.2010 р. до Кредитного договору №3077108/01 від 15.08.2008 року, є сплата відсотків за користування кредитними коштами та погашення кредиту.

За таких обставин, висновок податкового органу щодо завищення позивачем в 4 кварталі 2011 року витрат на загальну суму 1100000,00, внаслідок включення до складу витрат - витрат із страхування, що не пов'язані з господарською діяльністю, є обґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення в цій частині законним, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 860576,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 579818,00 грн.; за 1 квартал 2012 року в сумі 97917,00 грн.; за 2 квартал 2012 року в сумі 182841,00 грн., є правомірними та обґрунтовують законність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням - рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0001212302 від 16.11.2012 року про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001212302 від 16.11.2012 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева