Ухвала

від 19.05.2015 по справі 2а/0470/14166/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2015 р. м. Київ К/800/61483/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Петров О.М.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АФХ Трейд"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014

у справі № 2а/0470/14166/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФХ Трейд"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АФХ Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 26.10.2012 № 3555/22-2/33339014, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 860576,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 р. в сумі - 579818,00 грн.; за 1 квартал 2012 р. в сумі - 97917,00 грн.; за 2 квартал 2012 р. в сумі - 182841,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001212302 від 16.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1000955,00 грн. (в тому числі: за основним платежем - 860576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 140379,00 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є правомірними та обґрунтовують законність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств є висновок контролюючого органу щодо завищення позивачем за період з 01.10.2011 по 30.06.2012 витрат на загальну суму 2757893,00 грн. внаслідок включення до складу витрат - сум податку на додану вартість, отриманих у складі вартості товару (кукурудзи) від підприємств, які не є сільськогосподарськими підприємствами - виробниками даного товару та не доведено, що ці підприємства придбали його у сільськогосподарських виробників, а саме: ПП «Ж.С.А.», сума ПДВ у складі витрат: 4 квартал 2011 року - 833280,00 грн.; півріччя 2012 року - 1336945,00 грн.; ПП «Обрій», сума ПДВ у складі витрат: 4 квартал 2011 р. - 587668,00 грн.

Крім того, в ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем норм пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України в частині завищення витрат на загальну суму 1100000,00 грн. внаслідок включення в 4 квартал 2011 року до складу витрат - витрат із страхування, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 зазначеного Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включається до складу витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу ; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього кодексу .

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегією суддів слід зазначити, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судам належить з'ясовувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено питання щодо змісту та обсягу отриманих послуг та пов'язаності їх з господарською діяльністю позивача; не досліджено питання щодо використання позивачем коштів згідно договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами в господарських цілях, з відповідним документальним підтвердженням.

Також, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Наведені обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АФХ Трейд" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль