Постанова

від 02.12.2013 по справі 808/8535/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року (16 год. 05 хв.)Справа № 808/8535/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

за участю секретаря судового засідання Я.М.Муха

за участю представників

від позивача - Калеснік О.В.

від відповідача Маріхін К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Український графіт»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000273010, № 0000263010, № 0000253010 від 21.10.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000273010, № 0000263010, № 0000253010 від 21.10.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000273010, № 0000263010, № 0000253010 від 21.10.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях. Вважає прийняті податкові повідомлення - рішення правомірними. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із платниками податків: ТОВ «Вікна плюс» (код ЄДРПОУ 33110562) за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., TOB «Саур» (код ЄДРПОУ 25207498) за період з 01.09.2011р. по 30.09.201 lp„ TOB "Ельтон" (код ЄДРПОУ 19265209) за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., TOB «Смішер Нетворкс» (код ЄДРПОУ 33160207) за період з 01.03.2012р. по 31,03.2012р., ФОП Русін М.В. (іпн.2801605438) за період з 01.08.2010р. по 30.09.2010р„ з 01.08.201 1р. по 31.12.2011р., з 01.02.2012р. по 30.06.2012р., TOB ВТП «АРІАНА» (код ЄДРПОУ 33610095) за період з 01.02.2010 по 28.02.2010р., з 01.08.2010 по 31.10.2010р., з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., з 01.05.2011р. по 31.07.2011р., з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., TOB «Інтайм сервіс» (код ЄДРПОУ 37588027) за період з 01.05.2012р. по 31,05.2012р., TOB «МАСТЕРТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 35979594) за період з 01.04.2012р. по 31.08.2012р., TOB «ТД Євротех» (код ЄДРПОУ 34365328) за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., TOB «НВФ «Технології металургійних та будівельних розробок» (код ЄДРПОУ 35535680) за період з 01.09.2011р. по 31.11.2011р., TOB НВФ "ЕОЛЛА" (код ЄДРПОУ 31334737) за період з 01.06.2010р. по 31.07.2010р.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п.5.3 ст. 5, Закону України від 28.12.94 №334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п. 14.1.27 ст.14, п.138.2. ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.02.2010р. по 31.12.2012р. встановлено його заниження всього у сумі 135 739 грн.

п.1.3, п.1.8 ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 , пп. 7.7.2а) п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями, п.п. 14.1.18, п.п. 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п.200.1, гі.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05р. №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.05р. №770/11050, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. у редакції наказу від 15.06.05р. №213, зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.05р. №702/10982, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мінюсті України 29 грудня 2010 р. за №1402/18697, завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму ПДВ - 166485 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 166 485 грн.

За результатами перевірки складено акт від 10.10.2013 № 162/30-20/00196204 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 №0000273010, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток у розмірі 135 739,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 31 092,00 грн.; від 21.10.2013 №0000263010, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість 141 525,00 грн.; від 21.10.2013 №0000253010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 151 370,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 55 966,75 грн.

Щодо висновків про завищення валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по господарським операціям позивачем з ТОВ «НВФ «ЕОЛЛА», ТОВ «Вікна плюс», ТОВ «Ельтон», ТОВ «Інтайм», ТОВ «ТД Євротех», ТОВ «СМІШЕР НЕТВОРКС», ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «НВФ «Технології металургійних та будівельних розробок», ТОВ «Саур», ТОВ «ВТП «АРІАНА» судом встановлено наступне.

Згідно Договору №804/05133/36 від 07.06.2010р укладеного між позивачем та TOB НВФ «ЕОЛЛА» (код ЄДРПОУ 31334737). позивачем в період з 01.06.2010р. по 31.07.2010р. придбано в TOB НВФ «ЕОЛЛА» товар «Роликоопра ЖГ 50- 102-30; Роликоопра НГ-50-102».

Витрати з придбання товару в сумі 24 660,00грн., віднесені позивачем до складу валових витрат в 1 кварталі 2011р.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з TOB НВФ «ЕОЛЛА» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на суму 24 660,00грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 07.10.2011р. №228/23-2/31334737 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю у підприємства необхідних трудових та матеріальних ресурсів для проведення такого роду господарських операцій.

Згідно укладеного між позивачем та TOB «Вікна плюс» (код ЄДРПОУ 33110562) Договору №804/03115/36 від 21.12.2010р. позивачем придбано в TOB «Вікна плюс» товар «Электродвигатель 5 АМ315М4УЭ 200кВт/1500 об/мин, исп.1081»

Витрати з придбання товару в сумі 35 000,00грн., віднесені позивачем до складу валових витрат в 1 кварталі 2011р.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з TOB «Вікна плюс» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на суму 35 000,00грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 22.02.2012 р. №85/17/231/33110562 Фастівської ОДПІ, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю у підприємства необхідних трудових та матеріальних ресурсів для проведення такого роду господарських операцій. Стосовно підприємства відкрито процедуру банкрутства.

Згідно укладеного між позивачем та TOB «Ельтон» (код ЄДРПОУ 19265209) Договору №804/05735/06 від 25.10.2010р. позивачем придбано у TOB «Ельтон» товар «Пластина UGR-1 с покрытием» .

Витрати з придбання товару в сумі 69 938,00грн., віднесені позивачем до складу валових витрат в 1-IV кварталах 2011р.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з TOB «Ельтон» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на суму 69 938,00грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 21.12.2012р. №164/22/12/19265209 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю підприємства за юридичною адресою та відсутністю у підприємства необхідних трудових та матеріальних ресурсів для проведення такого роду господарських операцій.

Згідно рахунку - фактури від 10.05.2012 року №100501 позивачем придбано у TOB «Інтайм» (код ЄДРПОУ 37588027) товар « Набивка ХБРС 25 мм; Набивка ХБРС 28 мм (вулканизированная)» .

Витрати з придбання товару в сумі 19 548,00грн., віднесені позивачем до складу валових витрат по періодам: три квартали 2012 року, 2012 рік .

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з TOB «Інтайм» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на суму 19 548,00грн..

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 06.07.2012р. № 1074/22-60/37588027 ДПІ у Святошинському районі м. Києва, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується незнаходженням підприємства за юридичною адресою, відсутністю у підприємства необхідних трудових та матеріальних ресурсів для проведення такого роду господарських операцій.

Згідно укладеного між позивачем та TOB «ТД Євротех» (код ЄДРПОУ 34365328) Договору №804/25243/06 від 22.06.2012р. позивачем придбано в TOB «ТД Євротех» товар « шини 300R 508 (11.0R20 модель И 111 AM НКШЗ, шини 530X610 (21,3-24) ФД - 14 А ДШЗ, шини 16.5/70-18 (1065x420-457) КФ -97 НкШЗ».

Витрати з придбання товару в сумі 57 235,00 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат по періодам: три квартали 2012року ,2012 рік.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з TOB «ТД Євротех» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на суму 57 235,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 28.01.2013р. № 89/226/34365328 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю у підприємства необхідних трудових та матеріальних ресурсів для проведення такого роду господарських операцій.

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ «СМІШЕР НЕТВОРКС» (код ЄДРПОУ 33160207) Договору №804/13926/36 від14.11.2011р. позивачем придбано в ТОВ «СМІШЕР НЕТВОРКС» товар « Датчик шифратор ZE 65 М №171-50034 TR Electronic GmbH ».

Витрати з придбання товару в сумі 30800,00 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат по періодам: півріччя 2012 року, три квартали 2012 року, 2012 рік.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «СМІШЕР НЕТВОРКС» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на суму 30 800,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 29.11.2012р. № 5563/22/33160207 Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю підприємства за юридичною адресою, неможливістю встановити в ході проведення перевірки фактичного місцезнаходження, відсутністю у підприємства необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Підприємство не подавало звітність з податку власників наземних транспортних засобів та зборів за забруднення навколишнього середовища за 2012рік.

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ «Мастертрейд» (код ЄДРПОУ 35979594) Договору №804/25014/36 від 26.03.2012 р. позивачем придбано у ТОВ «Мастертрейд» товар, а витрати з придбання товару на загальну суму 32054,00 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат по періодам: півріччя 2012 року, три квартали 2012року.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Мастертрейд» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на загальну суму 32054,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 30.04.2013р. № 114/22-1109/35979594 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю у підприємства об'єкта оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011-2012рр..

Згідно укладеного між позивачем та TOB «НВФ „Технології металургійних та будівельних розробок» (код ЄДРПОУ 35535680) Договору №804/13861/05 від 12.10.2010 р. позивачем придбано в TOB «НВФ „Технології металургійних та будівельних розробок » товар « Вал - шестерня чертеж 465.10.2.1.; Вал - шестерня чертеж 465.10.2.2», а також згідно Договору №804/15894/05 від 12.09.2011 придбано „ колена парообогреваемые ДУ 65 чертежа 23197.0 СБ ; колена парообогреваемые ДУ 108 чертежа поз 3 "

Витрати з придбання товару на загальну суму 33801,00 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат по періодам: II-IV квартал 2011,півріччя2012 року, три квартали 2012року.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з TOB «НВФ „Технології металургійних та будівельних розробок" не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на загальну суму 33801,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 2606.2013р. № 42/08- 29-22-01/35535680 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю підприємства за податковою адресою, та відсутністю необхідних умов для здійснення господарських операцій.

Згідно укладеного між позивачем та TOB «Саур» (код ЄДРПОУ 25207498) Договору №804/15921/36 від 08.09.2011 р. позивачем придбано в TOB «Саур» товар «Реле протока РПИ -50-1, реле промежуточное РП -8 220В пост. » .

Витрати з придбання товару на загальну суму 5767,00 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат по періодам: II -IV квартал 2011, півріччя2012 року, три квартали 2012року ,2012 рік.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивача з TOB «Саур» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на загальну суму 5767,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 01.10.12р. № 43/22- 042/25207498 ДПІ у Черкаському районі, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю у підприємства необхідних умов для здійснення такого роду господарських операцій.

Згідно укладеного між позивачем та TOB «ВТП „АРІАНА» (код ЄДРПОУ 33610095) Договору №804/02880/40 від 28.01.2010 р. позивачем придбано в TOB «ВТП „АРІАНА» продукти харчування (молоко, кефір, ряжанка, масло вершкове) .

Витрати з придбання товару на загальну суму 207198,00 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат по періодам: 1 квартал 2010, півріччя 2010 року, три квартали 2010 року ,2010 рік.

За висновком відповідача операції по взаємовідносинах позивачем з TOB «ВТП „АРІАНА» не мали реального товарного характеру, а тому вказані операції не можуть призводити до зміни показників податкового обліку, у тому числі формування валових витрат, а отже, позивачем завищено валові витрати по операціях з придбання продукції (якої фактично не існувало) на загальну суму 207198,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку відповідач визначив акт від 10.07.2013р. № 15/22-11/33610095 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому зазначено, про безтоварність операцій та про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Безтоварність зазначених операцій, на думку відповідача, підтверджується відсутністю підприємства за податковою адресою, та відсутністю у нього необхідних умов для здійснення такого роду господарських операцій.

Отже, всі висновки перевіряючих про «не встановлення доказів фактичного придбання товарів», «неможливість реального здійснення фінансового-господарських операцій», про фіктивність правочинів зроблені на підставі невиїзних перевірок контрагентів (або зустрічних звірках) та на підставі аналізу даних податкової звітності з ПДВ, тощо.

Суд не погоджується з висновками відповідача на підставі наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР, п. 14.1.27 ст.14 ПК України, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону № 334/94-ВР, п. 138.2 ст. 138 ПК України, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням встановлених законом обмежень.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів.

Зі змісту пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР та ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в законодавстві, заборонено.

Таким чином, норми як Закону № 334/94-ВР так і Податкового кодексу України, передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Обумовлений договорами товар придбавався позивачем з метою використання в господарській діяльності (виробничому процесі), був оприбуткований, відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача та в подальшому переданий до виробничих підрозділів позивача, що підтверджується видатковими, прибутковими, податковими накладними.

Доставка товару позивачу та його прийняття останнім підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, в яких містяться дані про відправника, одержувача, перевізника, найменування вантажу, вага, вартість товару, яка також співпадає з даними позивача, або посилання на номер та дату видаткової накладної, в якій зазначено всі ці дані (копії документів містяться в матеріалах справи).

Крім того, позивачем були надані докази дійсності господарських операцій з Контрагентами, зокрема, наявні всі первинні документи, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які посвідчують факт здійснення господарських операцій, та які надавались відповідачу при здійсненні перевірки - договори, видаткові (прибуткові) накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки, банківські виписки, що підтверджено перевіряючими в Акті перевірки та у додатку № 2 до нього.

Також наявні платіжні документи про оплату всього обсягу отриманого товару. Факт повної оплати товару підтверджує і сам Відповідач в акті перевірки.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР, п. 138.5 ст. 138 ПК України датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України необхідні для формування валових витрат, та за умови обумовленості останніх цілям господарського характеру, позивач правомірно, належним чином відобразив в обліку витрати з операцій по взаємовідносинам з Контрагентами, що також підтверджено перевіряючими в акті перевірки (стор. 10, 11,14, 15, 17,18, 20, 22,23, 25, 28, 30, 32, 34, 37, 38, 44, 45), в деклараціях з податку на прибуток у відповідних податкових періодах, належно нарахував та своєчасно сплатив податок на прибуток підприємств.

Щодо висновків про завищення позивачем суми податкового кредиту, суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по господарським операціям із Контрагентами за відповідні перевірені періоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та пп.198.1а п.198.1 ст.198 ПК України податковий кредит визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного неріоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР та п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства зумовлює висновок, що Закон № 168/97-ВР та Податковий кодекс передбачають тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Не передбачає чинне законодавство виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит, внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентами.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. № 79, передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. До анулювання реєстрації статусу платника податку на додану вартість особа, навіть така, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов'язана у відповідних випадках видавати податкові накладні на загальних підставах.

На момент здійснення спірних господарських операцій та складання податкових накладних контрагенти були реально працюючими підприємствами, відомості про які були внесенню до ЄДР, були зареєстровані в податкових органах, як платники податків (мали спеціальну податкову правосуб'єктність), що підтверджується наданими позивачу при укладенні договорів свідоцтвами про державну реєстрацію, засновницькими документами, свідоцтвами про реєстрацію платника ПДВ та перебували на податковому обліку.

Актом перевірки ці факти не спростовуються. Отримані від постачальників податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та ст. 201 ПК України.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів щодо ліквідації, реєстрації припинення юридичної особи, зняття з податкового обліку та анулювання свідоцтва платника ПДВ, як на момент здійснення спірних господарських операцій, так і на момент складання акту перевірки, відсутності у контрагентів позивача права на видачу податкових накладних.

Доказів наявності податкового боргу, доказів ухилення позивача, рівно як і Контрагентів , від сплати податків ані в цілому, ані по спірним господарським операціям відповідач також не надав.

Щодо висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування по господарським операціям із Контрагентами за відповідні перевірені періоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР та п.200.5 ст.200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахованого податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Наведені положення Закону № 168/97-ВР та Податкового Кодексу є винятковими законодавчими підставами для не віднесення сум податку до податкового кредиту та відмови у праві на бюджетне відшкодування платнику податку за господарськими операціями з придбання товарів/послуг.

Як вже зазначалось вище, обов'язки покупця з оплати ПДВ обмежуються сплатою продавцю вартості товару, в складі якої враховано ПДВ. На покупця не покладається обов'язок контролю за сплатою податку продавцем. Добросовісний платник податку виходить з презумпції відповідності правового та податкового статусу своїх контрагентів за договорами вимогам закону, якщо вони зареєстровані як суб'єкти господарювання та мають підтверджений статус платника податків, в тому числі ПДВ.

Неналежне здійснення державними органами контролю за недобросовісними платниками податків та несвоєчасне позбавлення їх статусу платника ПДВ не може бути підставою для покладення відповідальності на платника податку, який належним чином сплатив ПДВ у складі вартості товару.

Відповідач не надав жодного доказу обізнаності позивача на момент здійснення спірних господарських операцій про те, що контрагенти не звітують перед податковою або іншим чином порушують податкове законодавство, доказів наявності узгодженості дій між позивачем та його контрагентами, які б свідчили про здійснення операцій без наміру створити відповідні правові наслідки з метою отримати податкову вигоду.

Щодо висновку відповідача про фіктивність угод з Контрагентами позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач дійшов висновку про фіктивність договорів, відсутність фактичних поставок, обмежившись стандартними формулюваннями, які могли б свідчити про фіктивність договору та вчинених на його виконання господарських операцій. Як вже зазначалось, жодних доказів на підтвердження своїх висновків, як цього вимагає ВАСУ, відповідач не надав.

Фактичні умови здійснення поставки не вимагали від Контрагентів значних людських та виробничих ресурсів, оскільки діяльність останніх зводилась до укладення договорів, контролю за переміщенням товару та своєчасною оплатою.

Отже наявність незначної чисельності працюючих, навіть в кількості однієї особи, не є доказом фіктивності господарських операцій та неможливості їх здійснення. З цих же причин не може бути доказом фіктивності операцій відсутність виробничих фондів.

До того ж їх відсутність у власності зазначених підприємств в період здійснення господарських операцій з позивачем, станом на дату здійснення спірних господарських операцій так само, як і на дату складання акту перевірки відповідачем не встановлена.

Щодо вироків, на які відповідач посилається в акті перевірки слід зазначити, що всі перелічені особи, відносно яких виносились вироки, жодним чином позивача не стосуються і до господарських операцій, які здійснювались між Контрагентами та позивачем, ані прямого ані опосередкованого відношення не мають. Акт перевірки не містить інформації щодо порушення податкової дисципліни саме контрагентами позивача чи притягнення посадових осіб Контрагентів до кримінально відповідальності у зв'язку із здійсненням операцій, спрямованих лише на одержання податкової вигоди, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як обставини та докази для висновків про нікчемність правочину.

Також не відповідає фактичним обставинам посилання відповідача в акті перевірки на те, що проведеними перевірками встановлено не знаходження контрагентів позивача за місцезнаходженням (юридичною адресою).

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011р. на веб - сайті ЄДР відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб. Оскільки доступ до зазначеного ресурсу є вільним, відповідач не позбавлений права, з метою встановлення місцезнаходження підприємств, діяльність яких перевіряється, користуватися інформацією, що міститься в ЄДР.

В Акті перевірки Відповідач зазначає, що «TOB «Вікна Плюс» відповідно даних інформаційної бази АІС «Реєстр платників податків» : 69002, м.Запоріжжя, вул. Глісерна,б.14. Станом на момент перевірки місцезнаходження підприємства не встановлено.»

Проте, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість юридична адреса TOB «Вікна плюс» 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Комарова, буд. 23. Така ж адреса зазначена і в Договорі №804/03115/36, укладеному між позивачем та TOB «Вікна Плюс».

Також, згідно Акту перевірки відносно TOB « «Інтайм» складено акт незнаходження за юридичною адресою м.Київ, вул.. Хмельницька, 10. Хоча згідно Виписки з ЄДРПОУ місцезнаходження даної юридичної особи м. Київ, вул.. Кулібіна, буд. 4/2,кімната 7.

Оскільки підприємства за зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі адресами податковою не перевірялись, висновок про нездійснення останніми господарської діяльності та відсутність в останніх документів на підтвердження господарських операцій, в тому числі, з позивачем, є безпідставним.

Взагалі, самі по собі акти перевірки органами ДПІ контрагентів позивача та висновок про фіктивність операцій з окремими контрагентами постачальників не є доказами фіктивності поставки товару позивачу. Це лише висновки податкового органу. Позивач не перевіряв та не повинен був перевіряти обставини придбання товару постачальниками, а також перевіряти чи був цей товар попередньо оприбуткований постачальниками чи ні.

Крім того, укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Зобов'язання за договорами, укладеними позивачем з Контрагентами згідно наявних первинних та інших документів виконувались сторонами належними чином: укладені договори не суперечать актам законодавства, товар фактично придбаний позивачем для використання в господарській діяльності, чим спростовується висновок відповідача про фіктивність угод. Оскільки доказів протилежного, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано, висновок відповідача про фіктивність цих правочинів є необґрунтованим.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, щодо помилок відповідача при визначенні суми податкового зобов'язання з ПДВ.

Згідно висновків перевіряючи, викладених в Акті перевірки №162/30-20/00196204 від 10.10.2013р., позивачем завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за відповідні періоди на загальну суму ПДВ -166485,грн. ; завищено суму бюджетного відшкодування за відповідні періоди у розмірі 166485 грн.

Разом з тим, Податковим повідомленням-рішенням №0000263010 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 141 525,00 гри., а Податковим повідомленням-рішенням №0000253010 визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити 151 370,00грн. суми ПДВ та 55 966,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф).

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення № 0000273010 (форма «Р»), № 0000263010 (форма «В4»), №0000253010 (форма «В1»), якими Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та зобов'язано сплатити 135 739,00 грн. суми з податку на прибуток та 31 092,00грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф); зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 141 525,00 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити 151 370,00грн. суми ПДВ та 55 966,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф), не відповідають вимогам чинного податкового законодавства є протиправними, та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000273010 форма «Р» , № 0000263010 форма «В4», № 0000253010 форма «В1» від 21.10.2013

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Український графіт» судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено 10.12.2013.

Суддя О.В. Конишева