Рішення

від 16.12.2013 по справі 253/4998/13-ц

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ГОРЛІВКИ

09.12.2013 Суддя: Федько С. П.

Справа № 253/4998/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді Федько С.П.

при секретарі Бродніковій І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта Комсомолець» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, який був в подальшому змінений, в якому на обґрунтування своїх вимог пояснив, що з 25 лютого 2008 року він працював в ДП «Шахта «Комсомолець». 01 липня 2009 року його призначено на посаду гірничого майстра дільниці ВТБ. 04 квітня 2013 року наказом № 59к його звільнено за вчинення 01 квітня 2013 року прогулу без поважної причини на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки був порушений встановлений законом порядок, а також він не вчиняв прогулу. Він не був ознайомлений з наказом про звільнення. Копія наказу не була йому вручена у день звільнення. Від нього не потребували письмових пояснень. 01 квітня 2013 року він був на робочому місці, про що в.о. директора ДП «Шахта Комсомолець» ОСОБА_5 підписано та видано наряд на виконання робот за маршрутом № 2. Робочий час у першій зміні починається з 7.00 до 13.00 години. О 6.30 він був в нарядній кімнаті разом з іншими працівниками дільниці ВТБ, підписав наряд у ОСОБА_6, отримав пропуск на вхід у шахту, переодягнувся у спецодяг, отримав в табельному жетон, необхідний інвентар для виконання роботи та приблизно о 7.30 години ранку підійшов до ствола № 4 шахти, де побачив, що вентилятор головного провітрювання шахти не працює. Про те, що не працює вентилятор, він повідомив диспетчера. Спускатися в шахту відповідно до приписів законодавства було заборонено. Решту часу, що залишилась до кінця робочої зміни, він провів на території шахти, чекаючи, коли запрацює вентилятор, який так і не запрацював. Просить визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на роботі на попередній посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, у відшкодування моральної шкоди - 10000 грн., зобов’язати відповідача зробити відповідні записи у трудовій книжці у зв’язку з поновленням на роботі на посаді гірничого майстра та анулювати запис про звільнення за прогули без поважної причини.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх аналогічно викладеним. Окрім того, було зазначено, що порядок звільнення був також порушений шляхом того, що наказ був виданий в.о. директора ОСОБА_6 з перевищенням його повноважень, оскільки Наказом міністра Вугільної промисловості України за № 598 від 09 серпня 2012 року було припинена діяльність Державного підприємства «Шахта Комсомолець» шляхом його ліквідації і створена комісія з ліквідації ДП «Шахта «Комсомолець», на яку відповідно до чинного законодавства покладено управління підприємством.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав того, що позивач у судовому засіданні не довів, що був присутній на роботі, а його відсутність була пов’язана з поважними причинами. Вентилятор головного провітрювання був зупинений для ремонту з 8.00 години до 9.00 години. Після його запуску головний інженер та начальник дільниці ВТБ спустились в шахту для контролю за газовою обстановкою і допуском до роботи підземних електрослюсарів водовідливу. Позивача в шахті не було, як і не було його на поверхні шахти. Наказ був виданий в.о. директора ОСОБА_6 в межах своїх повноважень, що підтверджено протоколом засіданні ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Комсомолець» від 04 квітня 2013 року, на якому було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював на посаді гірничого майстра дільниці ВТБ Державного підприємства «Шахта «Комсомолець». 04 квітня 2013 року наказом № 59к його звільнено за вчинення 01 квітня 2013 року прогулу без поважної причини на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 6 листопада 1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» «У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому

конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148,

149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника».

«Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку» (ст. 148 КЗпП України).

Відповідно до ст. 235 КЗпП України «У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір».

Відповідно до ст. 105 ЦК України «Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути

покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється».

Вирішуючи питання чи відбулось звільнення позивача без законних підстав, судом враховується наступне.

Наказом міністра Вугільної промисловості України за № 598 від 09 серпня 2012 року була припинена діяльність Державного підприємства «Шахта Комсомолець» шляхом його ліквідації і створена комісія з ліквідації ДП «Шахта «Комсомолець», на яку відповідно до чинного законодавства покладено управління підприємством.

Наказ від 04 квітня 2013 року № 59к, яким було звільнено позивача, був виданий в.о. директора ОСОБА_6 з перевищенням його повноважень.

Доводи представників відповідача відносно того, що в.о. директора ОСОБА_5 діяв в межах своїх повноважень з посиланням на рішення ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Комсомолець» від 04 квітня 2013 року, на якому було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1, суд до уваги не бере, оскільки сторона відповідача не навела обставин та не надала в суді доказів, що їх підтверджують, стосовно того, що в.о. директора ОСОБА_5 був наділений колегіальним органом управління, яким є ліквідаційна комісія, повноваженнями щодо звільнення працівників підприємства.

Поза увагою суду не залишились і показання свідка ОСОБА_7, який є членом ліквідаційної комісії, який в суді заявив, що вищезазначене рішення було прийнято комісією без його участі, про засідання комісії його не повідомили, отже, рішення комісії є нелегітимним.

За таких обставин, звільнення позивача, яке відбулось на підставі наказу особи, яка не мала на це повноважень, є незаконним, таким, що здійснено з порушенням встановленого законом порядку, отже, позивач підлягає поновленню на попередній роботі.

Відповдіно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України «при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу».

Середньоденний заробіток позивача складає 233.02 грн., що підтверджено довідкою підприємства (а.с. 48), проти чого жодна із сторін заперечень не надала.

Заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дорівнює 39613.40 грн., виходячи з розрахунку 233.02 х 170 днів вимушеного прогулу, починаючи з 05 квітня 2013 року по 09 грудня 2013 року.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 4660.40 грн

Розмір середньої заробітної плати за один місяць встановлюється відповідно до постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 наступним чином : 233.02 (середньоденний заробіток позивача) х 20 (середня кількість робочих днів розрахована відповідно до довідки(а.с.48) = 4660.40 грн.

Оскільки трудові права позивача були порушені - вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне вказати наступне. Відповідно до п. п. 8, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обстави.

Зокрема, враховуються те що, були порушені гарантовані Конституцією України права на труд і можливість заробляти своїм трудом. Позивач відчував моральні страждання в зв’язку з неможливістю досягнення справедливості в цьому питанні. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Водночас, позивач в судовому засіданні в повній мірі не навів доказів стосовно того, з яких міркувань виходив, визначаючи розмір шкоди, яку просив стягнути. Тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. Виходячи з обставин справи та доказів, якими вони підтверджені, з відповідача необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Що стосується вимог позивача відносно зобов’язання відповідача зробити відповідні записи у трудовій книжці у зв’язку з поновленням на роботі на посаді гірничого майстра та анулювати запис про звільнення за прогули без поважної причини - позов в цій частині задоволенню не підлягає з тих підстав, що судовому захисту підлягають лише порушені права та свободи громадян. З цього приводу, не підлягають розгляду у суді вимоги щодо відносин, які можуть скластися у майбутньому.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 218, 223 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково. Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов’язки директора Державного підприємства «Шахта Комсомолець», код 35626746 № 59к від 04 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади гірничого майстра дільниці ВТБ ДП «Шахта Комсомолець» за вчинений прогул без поважної причини 01 квітня 2013 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді гірничого майстра дільниці ВТБ Державного підприємства «Шахта Комсомолець».

Стягнути з Державного підприємства «Шахта Комсомолець» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 квітня 2013 року по 09 грудня 2013 року в розмірі 39613 (тридцять дев’ять тисяч шістсот тринадцять ) грн. 40 коп. за вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов’язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта Комсомолець» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням, 500 (п’ятсот) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта Комсомолець» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 625 (шістсот двадцять п’ять ) грн. 53 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі - 4660 (чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. П. Федько