Рішення

від 12.12.2013 по справі 917/2097/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 р. Справа №917/2097/13

за позовом Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез", вул. Менделєєва, 2А, м. Рубіжне, Луганська область, 93009

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКРАЗ", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 11 950 грн

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача: Філатова О.П., довіреність № 5 від 03.01.2013 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 11 950,00 грн боргу за поставлений товар згідно накладної № РН-0000146 від 01.06.2012 р.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Суд вказане клопотання задовольнив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на відсутність доказів отримання відповідачем рахунку на оплату, поставленого товару.

Також, вказує на те, що у видатковій накладній № РН-0000146 від 01.06.2012 р.

та у рахунку - фактурі № СФ-0000159 від 14.05.2012 р. вказані різні види товару.

Крім того, зазначає, що позивач, у порядку ст. 530 ЦК України, не направив на адресу відповідача вимогу про оплату товару.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) була досягнута усна домовленість щодо поставки товару (емаль МЛ-12 морська хвиля).

На підставі вказаної вище домовленості 01.06.2012 р. позивач поставив, а відповідач отримав 600 кг товару на загальну суму 37 200,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000146 від 01.06.2012 р. та довіреністю ААД № 469777 від 30.05.2012 р. (а. с. 21 - 22).

Отримання товару представником Покупця також підтверджується його підписом на видатковій накладній № РН-0000146 від 01.06.2012 р.

Як зазначає позивач, на вказану кількість відвантаженого товару виписано рахунок - фактуру № СФ-0000159 від 14.05.2012 р. на суму 46 500 грн, який представник відповідача отримав разом з відвантаженим товаром та видатковою накладною № РН-0000146 від 01.06.2012 р., та який повинен був оплатити після його прийняття - 01.06.2012 р.

Однак, відповідач частково провів розрахунки за поставлений товар у розмірі 25 250,00 грн. (копії банківських виписок № 87 від 31.05.12 р., № 27 від 12.02.13 р. у матеріалах справи, а. с. 24 - 25).

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару згідно накладної № РН-0000146 від 01.06.2012 р. на суму 11 950,00 грн (37 200,00 - 25 250,00).

Вказану суму бору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки, чинним законодавством України, зокрема, статтями 638, 712 ЦК України, не передбачено обов'язку сторін щодо дотримання письмової форми договору поставки, а також не передбачено негативних наслідків укладення такого договору в усній формі, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому положення ст. 530 ЦК України щодо строків (термінів) виконання зобов'язання не підлягають застосуванню .

Отже, враховуючи те, що строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не встановлено сторонами у договорі, а також не передбачено в актах цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання відповідача щодо оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною № РН-0000146 від 01.06.2012 р. настав з моменту прийняття товару, а саме з 01.06.2012 р.

Викладена вище позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011, а також в абз. 3 п. 1 Листа Вищого господарського суду від 17.07.2012, № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача судом відхиляються, як необґрунтовані та безпідставні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару, і позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 11 950,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доказів у спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32- 33, 43 - 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКРАЗ", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 05808735, р/р 26008040135980 у ПАТ Банк "Фінанси та Кредит", м. Кременчук, МФО 331564 на користь Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез", вул. Менделєєва, 2А, м. Рубіжне, Луганська область, 93009, р/р 2600962499345 у філії ПАТ "ПУМБ" в м. Сєвєродонецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32803942 - 11950,00 грн боргу, 1720,50 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено 09.12.13 р.