Рішення

від 04.12.2013 по справі 908/3124/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/82/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 Справа № 908/3124/13

за позовною заявою: прокурора Комунарського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118а

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт", 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 9а

про зміну п. 9 договору оренди землі

суддя Корсун В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Сосновська А.Ю., довіреність від 12.07.13 № 01-38/01772

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Красних О.О., посвідчення від 03.12.12 № 013462

СУТЬ СПОРУ:

19.09.13 до господарського суду Запорізької області із позовною заявою звернувся прокурор Комунарського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" (надалі ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт") про зміну п. 9 договору оренди землі.

19.09.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.09.13 судом порушено провадження у справі № 908/3124/13, якій присвоєно № провадження 17/82/13. У сторін та прокурора витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 30.10.13.

У судовому засіданні 30.10.13 судом оголошувалась перерва до 13.11.13.

Ухвалою від 13.11.13 судом за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 04.12.13, розгляд справи відкладено на 02.12.13.

У судовому засіданні 02.12.13 судом оголошувалась перерва до 04.12.13.

04.12.13 прокурором до матеріалів справи надані письмові пояснення згідно із змістом яких у зв'язку з механічною помилкою, що була допущена прокурором при складанні позову від 06.03.13 № 116-6270вих13, просить суд у прохальній частині позову вважати вірною адресою розташування спірної земельної ділянки - м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в.

За заявою представників сторін та прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 04.12.13, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Прокурору, позивачу роз'яснено про дату складення повного рішення.

Прокурор та позивач позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень від 24.10.13, від 29.10.13 № 116-6996вих13 та від 04.12.13. Зазначали, що перевіркою проведеною прокуратурою району встановлено, що між сторонами у справі укладено договір оренди землі розташованої за адресою: Оріхівське шосе, 2-в у м. Запоріжжі, загальною площею 0,2859 га. Положеннями Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за договором оренди землі не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки, але не більшою 12 %. Рішенням ЗМР від 27.07.11 № 16 встановлено коефіцієнт 6, за яким визначається розмір орендної плати для земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, газових заправних станцій. Зазначене рішення набуло чинності з 01.01.13. Відповідно до п. 2 договору, розмір орендної плати переглядається у випадку прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства. Земельна ділянка, яка передана відповідачу в оренду пройшла нормативну грошову оцінку. Відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 1 777 926,33 грн. Отже, на думку прокурора та позивача, орендна плата, яку відповідач повинен сплачувати за передану за спірним договором земельну ділянку, повинна складати 6% від суми земельного податку. За таких обставин пункт 9 спірного договору не відповідає вимогам Податкового кодексу України та рішенню органу місцевого самоврядування в частині встановлення орендної плати. 04.02.13 позивачем направлено на адресу відповідача пропозицію № 01/02-21/00269 щодо внесення змін до п. 9 договору оренди. Разом з тим, на час перевірки відповідні зміни до договору оренди так і не внесено. У зв'язку з чим, прокурор просить суд позов задовольнити та змінити п. 9 договору оренди землі від 23.03.11, виклавши останній в наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 106 675,57 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Відповідач у своєму відзиві від 29.10.13 б/н на позовну заяву проти позовних вимог у справі № 908/3124/13 заперечив повністю. Вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Так, відповідач вказує, що рішення від 26.06.12 № 37, яке на думку прокурора та позивача є підставою, для внесення змін до спірного договору, було офіційно оприлюднене у газеті "Запорізька січ" - 24.07.12. Відповідач зазначає, що рішення про становлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлювальних місцевих податків та зборів або змін. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Отже, на думку відповідача, рішення органу щодо встановлення ставок орендної плати за землю, якщо воно було оприлюднене після 15 липня повинно застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У зв'язку з чим, як вказує відповідач, оскільки рішення № 37 було оприлюднене 24.07.12, то має застосовуватись не раніше 01.01.14, а не з 01.01.13, як передбачено в п. 5 цього рішення. Таким чином, рішення ЗМР № 37 взагалі не підлягає застосуванню до спірних правовідносин оскільки його дія у часі відповідно до приписів чинного законодавства розпочинається не раніше 01.01.14. Також, відповідач вважає, що така істотна умова договору, яка його ціна, може бути змінена виключно в разі наявності згоди обох сторін. Положеннями чинного земельного та податкового законодавства не передбачено в якості безумовної підстави для внесення змін до діючих договорів оренди затвердження органом місцевого самоврядування нових ставок з орендної лати. Крім того, ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт" та ЗМР, як орган місцевого самоврядування, є рівноправними сторонами договору, що автоматично нівелює можливість підпорядкування однієї сторони договору іншій, та як результат, одностороннього встановлення або зміни розміру орендної плати. З огляду на викладене, враховуючи, що одностороння вимога орендодавця змінити істотну умову договору є безпідставною та неправомірною, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

06.10.10 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 104/193 "Про передачу в оренду ТОВ "ТФ Запоріжнафтопродукт" земельної ділянки по Оріхівському шосе, 2-в для розташування автозаправної станції № 35", яким вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі по вул. Оріхівському шосе, 2-в ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" (п. 1); передати в оренду строком на 19 років ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" земельну ділянку по Оріхівському шосе, 2-в (кадастровий номер 2310100000:03:030:0057) площею 0,2859 га (землі комерційного використання) для розташування автозаправної станції № 35 в межах та за рахунок земель, право оренди якими припиняється п. 2 даного рішення.

Відповідно до вищенаведеного рішення Запорізькою МР № 104/193, 23.03.11 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт" (Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого (п. 1. договору) Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції № 35, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2859 га.

Оскільки у тексті позовної заяви (арк. 2) прокурора за вих. від 06.09.13 № 116-6270 вих/3 у цій справі, а також в тексті договору оренди від 23.03.11 мова йде про земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в, а адреса 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 9-а, є юридичною адресою (місцезнаходженням юридичної особи ) відповідача, судом прийнято до уваги надані суду, на вимогу останнього, в засіданні 04.12.13 письмові пояснення прокурора, підтримані представником позивача, згідно з якими зазначення прокурором Комунарського району м. Запоріжжя в п. 1 прохальної частини позовної заяви у цій справі земельної ділянки (переданої за договором оренди землі від 23.03.11 площею 0,2859 га) юридичної адреси товариства відповідача є механічною помилкою, яка не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

У зв'язку з викладеним, розглядаючи вказану справу по суті спору суд виходить з того, що вірною адресою, за якою знаходиться земельна ділянка площею 0,2859 га, що вказана в п. 1 прохальної частини позовної заяви у цій справі, є адреса: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі і споруди орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями і спорудами орендаря (п.п. 3, 4 договору).

Згідно з п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 777 926,33 грн. в цінах 2010 року.

Кадастровий номер 2310100000:03:030:0057 (п. 7.1. договору).

Пунктом 19 договору визначено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

Факт передачі спірної земельної ділянки в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передавання, який підписаний уповноваженим представником Орендодавця та Орендаря.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладається на строк дев'ятнадцять років.

Договір оренди землі від 23.03.11 зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.11.11 за № 231010004000133.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 вказаного вище Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 9 договору оренди сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 71 117,04 грн., що складає чотирьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2011 року.

У відповідності із п. 12 зазначеного договору , розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, рішенням Запорізької МР від 27.07.11 № 16 було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя. Згідно із текстом цього рішення міська рада керуючись Законами України "Про оренду землі", "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування", в інтересах територіальної громади м. Запоріжжя вирішила: затвердити розміри орендної плати на земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі згідно з додатком (п. 1).

Пунктом 2 додатку до зазначеного вище рішення від 27.07.11 № 16 Запорізькою МР було затверджено коефіцієнт "К" котрий становить "4" згідно якого визначається розмір орендної плати на земельні ділянки, на яких здійснюється торгівля нафтопродуктами.

Згідно із розділом 2 Статуту ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" (п'ята редакція), який затверджено загальними зборами учасників ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" (протокол № 22/04-1 від 22.04.10), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 06.07.10 (номер запису 11031050007023911), предметом діяльності цього товариства є (…) у т.ч. оптова, роздрібна та посередницька торгівля продовольчими та не продовольчими товарами, продукцією виробничо-технічного призначення, сільськогосподарською продукцією, нафтою, нафтопродуктами, ГЗМ, паливно-мастильними матеріалами, енергоносіями та електроенергією, метало прокатом …

26.06.12 Запорізькою МР прийнято рішення № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.11 № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" згідно із яким зазначена рада керуючись Законами України "Про оренду землі", "Про місцеве самоврядування в Україні", Податковим кодексом України, в інтересах територіальної громади м. Запоріжжя вирішила: внести зміни до рішення міськради від 27.07.11 № 16 … шляхом викладення в новій редакції додатка до рішення, який додається (п. 1). Зобов'язати орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі без урахування рішення міської ради від 03.03.08 № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя" укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати (п. 2). Доручити управлінню із питань земельних відносин міської ради провести претензійно-судову роботу з орендарями, з якими укладені договори оренди земельних ділянок, визначених у пунктах 2, 3, 8, 9, 10 додатку до рішення, з метою приведення розміру орендної плати за землю у відповідність до даного рішення (п. 3). Управлінню внутрішньої політики, преси та інформації оприлюднити дане рішення у засобах масової інформації (п. 4). Дане рішення набирає чинності з 01.01.13 (п. 5).

Зміст додатку (розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі ) до рішення міської ради від 26.06.12 № 37, яким було визначено коефіцієнт "К" згідно з яким визначається розмір орендної плати, у т.ч. пункт "2" порядкового номеру, свідчить, що коефіцієнт функціонального призначення земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, до кола яких відноситься і земельна ділянка, яка знаходиться в тимчасовому користуванні у відповідача у цій справі загальною площею 0,2859 га по вул. Оріхівське шосе, 2-в в м. Запоріжжі, а також газових автозаправних станцій, складає "6".

Матеріали справи свідчать, що рішення Запорізької МР від 26.06.12 № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.11 № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" було опубліковано в газеті "Запорізька Січ" від 24.07.12 за № 146.

Як встановлено судом, листом від 04.02.13 № 01/02-21/00269 Запорізька міська рада звернулась до ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт" з пропозицією про внесення змін до договору оренди землі від 23.03.11 у зв'язку із зміною рішенням міської ради від 26.06.12 № 37 коефіцієнту розміру орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій. Так, Запорізька міська рада керуючись ст. 188 ГК України пропонує відповідачу внести зміни до п. 9 договору від 23.03.11, а саме викласти п. 9 у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 106 675,57 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Вбачається, що до листа від 04.02.13 № 01/02-21/00269 Запорізькою міською радою був доданий розрахунок орендної плати за земельну ділянку та додатковий договір до договору оренди від 10.11.11 за № 231010004000133. Докази направлення Запорізькою міською радою на адресу відповідача листу від 04.02.13 № 01/02-21/00269 з додатками містяться в матеріалах справи.

Листом від 22.07.13 № 01-135 щодо розгляду пропозицій про внесення змін до договорів оренди землі ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт" повідомило позивача, що пропозиція орендодавця змінити істотну умову договору є безпідставною та необґрунтованою оскільки жодним положенням чинного законодавства не передбачено в якості безумовної підстави для внесення змін до договору оренди землі затвердження органом місцевого самоврядування нових ставок орендної плати. Також, відповідач зазначає, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за новими ставками виникає з моменту державної реєстрації прав за додатковим договором до договору оренди землі.

Предметом позовних вимог у справі № 908/3124/13 є вимога змінити п. 9 договору оренди землі від 23.03.11 площею 0,2859 га, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт", яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в для розташування автозаправної станції, виклавши п. 9 у такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 106 675,57 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4).

Відповідно до ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України (або ЦК України) передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Умовами п. 32 договору оренди землі сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Нормами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1). Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 2).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до ст. 15 вказаного Закону, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), яким визначено, що він (цей Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів … (п. 1.1. ст. 1).

Згідно із ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: (…) стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (п. 4.1.9. ст. 4.1.). Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою АР Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України (п. 4.4.). При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року (п. 4.5.).

Згідно із нормами ст. 6 ПК України, Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п. 6.1.) Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій (п. 6.2.).

Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (п. 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом(п. 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3.).

Згідно із ст. 9 ПК України, до загальнодержавних належать такі податки та збори: 9.1.1. податок на прибуток підприємств; 9.1.2. податок на доходи фізичних осіб; 9.1.3. податок на додану вартість; 9.1.4. акцизний податок; 9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 9.1.6. екологічний податок; 9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; 9.1.9. плата за користування надрами; 9.1.10. плата за землю; 9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України; 9.1.12. збір за спеціальне використання води; 9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок; 9.1.15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 9.1.16. мито; 9.1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 9.1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. (…)Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється (п. 9.4.).

У відповідності із ст. 10 ПК України, до місцевих податків належать: 10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 10.1.2. єдиний податок. До місцевих зборів належать (п. 10.2.): 10.2.1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів; 10.2.3. туристичний збір. Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (п. 10.3.). Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється (п. 10.5.). Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.6.).

Статтею 12 ПК України визначено повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради АР Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів. При цьому, (…) сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 зазначеного Кодексу). Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 12.3.1.). Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 12.3.4.). До повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать12.4.: 12.4.1. встановлення ставок єдиного податку в межах ставок, визначених законодавчими актами; 12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3.). За п. 12.5. зазначеної статті, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Згідно із ст. 14 ПК України, (…) власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. 14.1.34. ст. 14). Крім того, земельний (п. 14.1.72.) податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу). Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.73.). Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п. 14.1.74.). Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (п. 14.1.125). орендна плата (п. 14.1.136.) за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147.).

Відповідно до розділу XIII (ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ) ПК України, платники податку є: 269.1.1. - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. - землекористувачі. Об'єктами оподаткування (п. 270.1.) є: 270.1.1. - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1. ст. 285). Базовий (п. 285.2.) податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У відповідності із вимогами ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки( (п. 288.1. ст. 288.). Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2.). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4.).

Згідно із п. 288.5. ст. 288. ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою (п. 288.5.1.): - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для ін. категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати (п. 288.5.2.) … в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ст. 290 ПК України унормовано, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 цього Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 59 вказаного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 5 цієї статті визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Приписами п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 № 6 (у відповідній редакції) визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Як свідчить зміст п. 5 рішення міської ради від 26.06.12 № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.11 № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", вказане рішення набуло чинності із 01.01.13. Доказів зворотнього учасникам судового розгляду суду не надано.

При цьому, жодною із сторін у справі № 908/3124/13 не заперечувався факт офіційного оприлюднення вказаного рішення в газеті "Запорізька Січ" 24.07.12. Крім того, доказів оприлюднення вказаного рішення на офіційному сайті Запорізької міської ради прокурор та позивач суду не надали.

Також, матеріали справи свідчать, що станом на 04.12.13, тобто станом на час прийняття процесуального рішення у справі № 908/3124/13 по суті спору, вказане рішення жодною із сторін в судовому порядку не оскаржувалось, а отже рішення міської ради від 26.06.12 № 37 є чинним та обов'язковим до виконання на відповідній території в силу норм ст. 144 Конституції України і ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В ході розгляду справи відповідачем не оспорювався розрахунок розміру орендної плати в сумі 106 675,57 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Аналіз зазначених вище норм чинних Конституції України, ПК України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду землі" надають суду підстави для висновку про те, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, суд дійшов висновку, що прийняття Запорізькою міською радою рішення від 26.06.12 № 37, яким змінено розмір орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі, а саме у вигляді зміни коефіцієнту "К" розміру орендної плати, в т.ч. на земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, є підставою для перегляду розміру орендної плати, погодженої сторонами в договорі оренди землі від 23.03.11.

Вказане також повною мірою відповідає п. 12 підписаного сторонами без заперечень договору оренди землі від 23.03.11 згідно із змістом якого розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі (…) у т.ч. у випадку прийняття Орендодавцем, яким за цим договором є Запорізька міська рада, позивач у справі № 908/3124/13, рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

У зв'язку з викладеним, вимога прокурора Комунарського району м. Запоріжжя прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради про зміну п. 9 договору оренди землі є доведеною, обґрунтованою, підтвердженою доданими документами, а тому задовольняється судом.

Доводи відповідача про те, що рішення Запорізької міської ради від 26.06.12 № 37 було оприлюднено - 24.07.12, а отже має застосовуватись не раніше 01.01.14 судом визнаються необґрунтованими з огляду на наступне.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (п. 8.1. ст. 8 ПК України). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 8.2. ст. 8). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3.).

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. 14.1.72.ст. 14 ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136. ст. 14 ПК України).

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 ст. 14 ПК України).

Таким чином, наведені вище норми чинного законодавства України, у т.ч. п. 14.1.147 ст. 14 ПК України, свідчать, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків. Наведене також випливає із змісту ст. 9 ПК України.

Статтею 4 ПК України унормовано, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду , в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (п. 4.1.9.).

Відповідно до ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 12.3.4.).

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Запорізької міської ради № 37, яким внесено зміни до коефіцієнту розміру орендної плати на земельні ділянки було прийнято місцевою радою - 26.06.12, тобто не пізніше як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, що відповідає нормам ст. 4 ПК України.

Крім того, матеріали справи свідчать, що вказане рішення міської ради набирає чинності (п. 5 рішення від 26.06.11 № 37) з 01.01.13, а тому, у відповідності до норм ст. 12 ПК України, положення цього рішення почали застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настав за плановим періодом, тобто із 01.01.13.

Судом прийнято до уваги, що п. 4.1.9 ст. 4 ПК України, на який посилається у своєму відзиві відповідач, передбачено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного року, в якому будуть діяти нові правила та ставки. При цьому, матеріали справи свідчать, що вказане рішення міської ради від 26.06.11 № 37 прийнято в межах строку передбаченого п. 4.1.9 ст. 4 ПК України. Крім того, п. 4.1.9 ст. 4 ПК України взагалі не містить жодної умови в частині того, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів повинні бути офіційно оприлюднені не пізніш ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про те, що рішення Запорізької міської ради № 37 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин оскільки його дія в часі розпочинається не раніше 01.01.14, не відповідає фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам.

Оскільки рішенням Запорізької міської ради від 26.06.11 № 37 не встановлювався місцевий податок чи збір передбачений ст. 10 ПК України, судом визнаються безпідставними посилання відповідача на п. 12.3.4. ст. 12 ПК України в якості своїх заперечень на позов у цій справі.

Судом визнаються необґрунтованим посилання відповідача на норми п. 271.2 ст. 271 ПК України оскільки норми вказаної статті регулюють порядок офіційного оприлюднення відповідним органом місцевого самоврядування рішень ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок . У даному випадку рішенням Запорізької міської ради від 26.06.12 № 37 змінювався коефіцієнт розміру орендної плати на земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, а не визначалась нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 147 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 3 , 4 5 , 22, 29, 32, 33, 34, 49, 64, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити пункт 9 договору оренди землі від 23.03.11 площею 0,2859 га, укладеного між Запорізькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в (кадастровий номер 2310100000:03:030:0057) для розташування автозаправної станції, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 10.11.11 за № 231010004000133, виклавши його у наступній редакції: "п. 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 106 675,57 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 9а, код ЄДРПОУ 36163895) в доход Державного бюджету України, одержувач УДКСУ у м. Запоріжжі, (Орджонікідзевський район), код бюджетної класифікації 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, код ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015) - 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.12.13.

Суддя В.Л. Корсун