Постанова

від 14.02.2014 по справі 908/3124/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.02.2014 справа №908/3124/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сгара Е.В. суддівМ'ясищева А.М., Будко Н.В. при секретарі Задорожній А.Г. за участю представників сторін: прокурор: Русланова Г.А. - посвідчення №004307 від позивача: Сосновська А.Ю. - довір. від відповідача (скаржника): не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Запоріжнафтопродукт», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2013р. (повний текст складено 13.12.2013р.) по справі№ 908/3124/13 (суддя Корсун В.Л.) за позовомПрокурора Комунарського району м.Запоріжжя прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Запоріжнафтопродукт», м.Запоріжжя прозміну п.9 договору оренди землі, В С Т А Н О В И В:

Прокурор Комунарського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Запоріжнафтопродукт», м.Запоріжжя про зміну п.9 договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2013р. позовні вимоги прокурора Комунарського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м.Запоріжжя задоволені. Пункт 9 договору від 23.03.11р. оренди землі площею 0,2859га, укладеного між Запорізькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в (кадастровий номер 2310100000:03:030:0057) для розташування автозаправної станції, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 10.11.11р. за № 231010004000133, змінений та викладений у наступній редакції: "п. 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 106 675,57 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни п.9 спірного договору шляхом викладення його у новій редакції.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Запоріжнафтопродукт» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно досліджено матеріали справи, не надано правової оцінки доказам та невірно застосовано норми матеріального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.02.2014р. змінено склад колегії суддів у зв'язку із відпусткою судді Москальової І.В. та сформовано її у складі: головуючий - суддя Сгара Е.В., члени колегії: суддя Будко Н.В. та суддя М'ясищев А.М.

Прокурор та позивач у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

У відзиві від 27.01.2014р. Запорізька міська рада, посилаючись на відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2013р., просить залишити його без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Запоріжнафтопродукт» - без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причину неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.10р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 104/193 "Про передачу в оренду ТОВ "ТФ Запоріжнафтопродукт" земельної ділянки по Оріхівському шосе, 2-в для розташування автозаправної станції № 35", яким вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі по вул. Оріхівському шосе, 2-в ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" (п. 1); передати в оренду строком на 19 років ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" земельну ділянку по Оріхівському шосе, 2-в (кадастровий номер 2310100000:03:030:0057) площею 0,2859га (землі комерційного використання) для розташування автозаправної станції № 35 в межах та за рахунок земель, право оренди якими припиняється п. 2 даного рішення.

Відповідно до вищевказаного рішення Запорізької міськради № 104/193, між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт" (Орендар) укладено договір оренди землі від 23.03.11р., за умовами якого Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції № 35, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2-в (п. 1. договору).

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2859га.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі і споруди орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями і спорудами орендаря (п.п. 3, 4 договору).

Згідно з п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1777926,33 грн. в цінах 2010 року.

Кадастровий номер 2310100000:03:030:0057 (п. 7.1. договору).

Пунктом 19 договору визначено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

Факт передачі спірної земельної ділянки в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передавання, який підписаний уповноваженим представником Орендодавця та Орендаря.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладається на строк дев'ятнадцять років.

Договір оренди землі від 23.03.11 зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.11.11 за № 231010004000133.

В пункті 9 договору оренди сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 71117,04грн., що складає чотирьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2011 року.

У відповідності із п. 12 зазначеного договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (пункт 32 договору).

Згідно Витягу з технічної документації нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 1777926,33грн. (1кв.м. - 621,87грн.) (а.с.21).

Рішенням Запорізької міської ради від 27.07.2011р. №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя", зокрема, встановлено, що для визначення розміру орендної плати земельних ділянок м.Запоріжжя, на яких здійснюється торгівля нафтопродуктами розповсюджується коефіцієнт " 4" (а.с. 72-73).

26.06.2012р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №37 "Про внесення змін до рішення міської ради №16 від 27.07.2011р. "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку. (а.с.23-24).

Як вбачається з умов спірного договору, земельна ділянка передана в оренду відповідачу саме для розташування автозаправної станції (пункти 1, 14 договору).

Матеріали справи свідчать, що рішення Запорізької міської ради від 26.06.12р. № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.11р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" було опубліковано в газеті "Запорізька Січ" від 24.07.12р. за № 146 та набрало чинності 01.01.2013р. про що прямо зазначено в рішенні (п.5).

Із матеріалів справи вбачається, що листом від 04.02.13р. № 01/02-21/00269 Запорізька міська рада звернулась до ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт" з пропозицією про внесення змін до договору оренди землі від 23.03.11р., у зв'язку із зміною рішенням міської ради від 26.06.12р. № 37 коефіцієнту розміру орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій. Так, Запорізька міська рада керуючись ст. 188 Господарського кодексу України пропонує відповідачу внести зміни до п. 9 договору від 23.03.11р., а саме викласти п. 9 у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 106 675,57 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року». До вказаного листа від 04.02.13р. № 01/02-21/00269 Запорізькою міською радою був доданий розрахунок орендної плати за земельну ділянку та додатковий договір до договору оренди від 10.11.11р. за № 231010004000133.

Докази направлення Запорізькою міською радою на адресу відповідача листу від 04.02.13р. № 01/02-21/00269 з додатками містяться в матеріалах справи.

Листом від 22.07.13р. № 01-135 щодо розгляду пропозицій про внесення змін до договорів оренди землі ТОВ "ТФ "Запоріжнафтопродукт" повідомило позивача, що пропозиція орендодавця змінити істотну умову договору є безпідставною та необґрунтованою оскільки жодним положенням чинного законодавства не передбачено в якості безумовної підстави для внесення змін до договору оренди землі затвердження органом місцевого самоврядування нових ставок орендної плати. Також, відповідач зазначає, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за новими ставками виникає з моменту державної реєстрації прав за додатковим договором до договору оренди землі.

Отже, у зв'язку з недосягненням згоди між орендодавцем та орендарем щодо зміни умов договору та його невідповідністю нормам чинного законодавства, прокурор Комунарського району м.Запоріжжя звернувся в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до господарського суду Запорізької області з даним позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного:

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Питання сплати орендної плати за земельну ділянку регулюється Податковим кодексом України, згідно зі ст.288 якого, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

З огляду на встановлення сторонами в договорі оренди, а саме в п.12 договору, можливості зміни розміру орендної плати, а також приймаючи до уваги, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010р. у справі №2-1/10068-2008.

Доводи скаржника про відсутність підстав для внесення змін до спірного договору з посиланням на те, що рішення Запорізької міської ради №37, оприлюднене після 15 липня, повинно застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто з 2014 року, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне:

Згідно із нормами ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п. 6.1.) Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій (п. 6.2.).

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (п. 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3.).

Згідно з п. 9.1.10 ст. 9 Податкового кодексу України, плата за землю належать до загальнодержавного податку.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України).

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, наведені вище норми чинного податкового законодавства України свідчать, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків.

Статтею 4 Податкового кодексу України визначено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (п. 4.1.9.).

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (ст.3 Бюджетного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Запорізької міської ради № 37, яким внесено зміни до коефіцієнту розміру орендної плати на земельні ділянки було прийнято місцевою радою - 26.06.12р., тобто більше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду (01.01.2013р.), тому воно набрало чинності з 01.01.2013р.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. (Стаття 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на п.12.3.4 ст.12 Податкового кодексу України, що рішення Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012р. повинно бути оприлюдненим до 15.07.2012р. судова колегія зазначає, що норми ст.12 Податкового кодексу України регулюють порядок опублікування рішень про встановлення місцевих податків і зборів. Тоді як, орендна плата за землю є загальнодержавним податком. На законодавчому рівні не встановлено обмежень щодо строків оприлюднення рішень про зміну (встановлення) загальнодержавних податків. Тому, посилання заявника апеляційної скарги на вказану норму є безпідставним.

Також, необґрунтованим є посилання скаржника на норми п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України, оскільки дані норми регулюють порядок оприлюднення рішень місцевих рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок. В той же час, рішенням Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012р. затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки, а не нормативну грошову оцінку земель.

В пункті 5 рішення Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012р. зазначено, що дане рішення набирає чинності з 01.01.2013р. Тобто, Запорізькою міською радою встановлено конкретну дату, з якої застосовуються нові коефіцієнти, згідно з якими розраховується розмір орендної плати за земельні ділянки певної категорії.

Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. (п.5 ст.59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

Станом на час вирішення спору рішення Запорізької міської ради №16 від 27.07.2011р. та №37 від 26.06.2012р., якими затверджено розміри орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя та встановлено коефіцієнти, які використовуються при розрахунку орендної плати, недійсними не визнано та не скасовано у встановленому законом порядку, тобто є чинними.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для внесення змін до спірного договору.

З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2013р. у справі №908/3124/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Запоріжнафтопродукт», м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2013р. у справі №908/3124/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий Е.В.Сгара

Судді: А.М. М'ясищев

Н.В. Будко

Надруковано 7примірників:

1 - прокурору

1 - позивачу

1 - відповідачу(скаржнику)

1 - обл.прокурору

1 - у справу

1 - ГСЗО

1 - ДАГС