Постанова

від 10.07.2006 по справі 12/192н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/192н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.07.06                                                                                 Справа № 12/192н-ад.

Колегія суддів у складі: Палей О.С. –головуючий, суддів –Мінської Т.М., Лісовицького Є.А., при секретарі Агафоновій С.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "Укрінвест", м. Алчевськ

до І-го відповідача - Алчевської об‘єднаної державної податкової інспекції

до  ІІ-го відповідача - Відділення державного казначейства в м. Алчевську

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним та стягнення                     188502 грн.

В присутності представників сторін:

від позивача - Біленький В.І., довіреність № 72 від 15.05.06.;

від 1-го відповідача - Щочка В.М. - гол.держ.подат.інсп., довіреність № 4644/10 від 12.01.06.,  Любимов П.В. - гол.держ.подат.рев.-інсп. довіреніть № 10 від 04.05.06.;

від 2-го відповідача - представник не прибув;

          Суть спору: Приватним виробничо-комерційним підприємством фірмою "Укрінвест" заявлено вимогу про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення Алчевської об‘єднаної державної податкової інспекції № 0000032360/0 від 23.02.2006. та стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за травень 2005 року в сумі 188502 грн. 00 коп.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін,  суд

в с т а н о в и в:

          Приватне виробничо-комерційне підприємство фірма "Укрінвест" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №16271856 від 13.02.2001., виданим Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією у Луганській області.

21 червня 2005 року до Алчевської ОДПІ у Луганській області ПВКПФ "Укрінвест" було надано податкову декларацію з розрахунком частки бюджетного відшкодування (вхідний №9508) за травень 2005 року, у якому від'ємне значення податку на додану вартість складає 188502 гривень.

ПВКПФ "Укрінвест" заповнено рядок 25.2 декларацій з податку на додану вартість, в якому визначено, що обрано спосіб відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування повної суми на її рахунок в установі банку.

На момент подання позовної заяви кошти на поточний рахунок ПВКПФ "Укрінвест" не отримало.

На обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Таким чином позивач вважає, що при вирішенні питання щодо порядку відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією травня 2005 р. слід керуватися нормами Закону від 25.03.2005 р. № 2505, яким були внесені відповідні зміни до Закону про ПДВ.

          У зв‘язку з викладеним позивач вважає неправомірним прийняте податковим органом податкове повідомлення - рішення від 23.02.2006р. №0000032360/0 про зменшення позивачеві на 187982 грн. суми  бюджетного відшкодування за травень 2005 р. та просить стягнути з Держбюджету суму ПДВ в розмірі 188502 грн. за податковою декларацією травня 2005 р.

          І-й відповідач –Алчевська ОДПІ відзивами на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:

- під час вирішення питання відшкодування ПДВ за травень 2005 р. слід керуватися нормами закону про ПДВ, чинними на відповідний податковий період;

          - перевіркою правильності визначення від‘ємного значення ПДВ за підсумками звітного періоду - травня 2005 р. було встановлено, що частково це значення було сформовано і зареєстроване ПВКПФ "Укрінвест" у зв‘язку з придбанням товарів (робіт) у ПП "Сфінкс-2004" та ПП "Максіком" , які, в свою чергу, не є виконавцями робіт та виробниками реалізованої продукції, а придбали їх у ПП "Вента", угоди з якими визнано судом недійсними;

          - відсутність надмірної сплати податку до бюджету, що є обов‘язковою передумовою його повернення в якості бюджетного відшкодування.

          ІІ-й відповідач –ВДК у м. Алчевську  повідомив про відсутність висновку на відшкодування позивачу ПДВ за травень 2005 р. та просить розглянути справу без участі його представника.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

          Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-15 "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік"  та деяких інших законодавчих актів України"  внесені зміни до п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ. Згідно п.13  "Перехідні положення" п.7.7 ст.7 цього закону набирає чинності з 1 червня 2005 року, крім п.п.7.7.8 цього пункту, який набирає чинності з 1 січня 2005 року.

          У зв‘язку з викладеним суд при вирішенні даного спору застосовує Закон про ПДВ в редакції, чинній на дату створення податкової заборгованості відповідного податкового періоду, а не на дату подання декларації, тобто - на травень 2005 року.

ПВКПФ "Укрінвест" в зазначає на те, що 21.06.2005р. підприємство надало до Алчевської ОДПІ податкову декларацію по ПДВ з розрахунком частки бюджетного відшкодування (вх. №9508) за травень 2005 р., у якій було визначено від'ємне значення ПДВ у сумі 188502 грн., та в якій воно шляхом заповнення рядка 25.2 "Перерахування на рахунок в установі банку" визначило, що обрано спосіб відшкодування ПДВ шляхом перерахування повної суми на її рахунок в установі банку.

Втім, за травень 2005 р. ПВКПФ "Укрінвест" не надавало до Алчевської ОДПІ додатка до Декларації по ПДВ –"Розрахунка частки бюджетного відшкодування".

До того ж, ПВКПФ "Укрінвест" надало до Алчевської ОДПІ податкову декларацію по ПДВ за травень 2005 р., по формі затвердженої Наказом ДПАУ від 30.05.1997р. №166 в редакції наказу ДПА України яка діяла на той час, а саме від 30.09.2003р. №466 (із змінами та доповненнями), яка була розроблена на виконання Закону України "Про ПДВ", в редакціях, яка діла до 31.05.2005р., при складанні якій не було передбачено складання "Розрахунків бюджетного відшкодування", якщо платник податків не здійснював операцій з продажу товарів та їх вивезенню за межі митної території України (експортні операції), а як доведено матеріалами справи в травні 2005року, такі операції підприємство не здійснювало.

ПВКПФ "Укрінвест" починаючи з податкового періоду - червень 2005 р. подає до Алчевської ОДПІ (станом на 06.04.2006р.) Декларації по ПДВ за новою формою, встановленою наказом ДПАУ від 15.06.2005р. №213, але у вказаних Деклараціях, починаючи з декларації за червень 2005 р. суму від‘ємного значення по ПДВ яка виникла за травень 2005 р. у розмірі 188502 грн. позивач не зазначає, що свідчить про те, що підприємство не застосовує норми пп. 7.7. ст.7 Закону "Про ПДВ" в редакції від                        25.03.2005 р.

Алчевська ОДПІ проводила перевірку, яка була оформлена Актом перевірки від 14.02.2006р. №133/236-31212245, за висновками якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.02.2006р., керуючись нормами Закону України "Про ПДВ", в редакції яка діяла до 01.06.2005 року.

При цьому Алчевська ОДПІ керуючись нормами Закону України "Про ПДВ", в редакції, яка діяла до 01.06.2005 року, брала до уваги те, що  пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника податків права на податковий кредит з податку на додану вар тість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у зві тному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ суми податку на додану вартість за раховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чер гу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бю джету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюдже ту випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Держав ного бюджету України (п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ).

Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом про ПДВ встановле ний прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вар тість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були спла чені у вигляді податку.

За змістом Закону про ПДВ, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмі рній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті по датку на додану вартість в ціні товару.

Зазначена правова позиція чітко викладена в Постанові Верховного суду України від 19.04.2005р. по справі № 33/509.

Матеріалами справи та актом перевірки підтверджується, що позивач у травні 2005 р. включив до складу податкового кредиту 187982 грн. 32 коп. по податковим накладним виданим ПП "Сфінкс-2004": № 30/05 від 30.05.2005. (розробка ґрунту); №08/02 від 08.02.2005. (поставка труб) та податковою накладною №117 від 06.05.2005., виданою ПП "Максіком", який  поставив позивачеві вугілля, марки АШ - 4698 кг.

В ході перевірки було встановлено, що ні ПП "Сфінкс-2004" ні ПП "Максиком" не є виробниками поставленої продукції та виконавцем підрядних робіт, а, в свою чергу,  придбали ці товари (роботи, послуги) за усними угодами, укладеними з Приватним підприємством "Вента", при цьому розрахунки з останнім ні ПП "Максиком", ні ПП "Сфінкс-2004 р."  не були проведені.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.03.2006р. по справі                    №12/2пд за позовом прокурора м. Алчевська в інтересах Алчевської ОДПІ були визнані

недійсними господарські зобов‘язання, які виникли на підставі усних угод між ПП "Вента" та ПП "Сфінкс-2004 р." на поставку труб на суму 348304 грн. 43 коп., в т.ч. ПДВ –                 58050 грн. 74 коп. та на виконання робіт по розробці ґрунту (вугілля) на суму 42660 грн. в т.ч. ПДВ –7110 грн.

          Рішенням Луганського господарського суду від 09.03.2006 р. по справі № 12/3пд за позовом прокурора м. Алчевська в інтересах Алчевської ОДПІ було визнано недійсним  господарське зобов‘язання, які виникли на підставі усних угод між ПП "Вента" та ПП "Максиком" на поставку вугілля на суму 730069 грн. 20 коп. в т.ч. ПДВ 121678 грн. 20 коп., а як вказувалось вище, цей товар ПП "Максиком" в подальшому поставив ПВКПФ "Укрінвест".

          Вищевказаними рішеннями суду, що набули законної сили, встановлений факт  укладення угод невідомими особами від імені ПП "Вента", з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого  суспільного ладу, та мали на меті отримання неконтрольованого державою прибутку і ухилення від сплати ПДВ та податку на прибуток. Тобто господарське зобов‘язання було вчинено з умислом на порушення законодавства і завдало державі шкоди.

          Враховуючи вищевикладене, податок на додану вартість –ПП "Вента" - постачальником продавців (ПП "Максиком"  та ПП "Сфінкс" - 2004 р. –прямих контрагентів позивача)  до бюджету не був сплачений у зв‘язку з чим позивачеві правомірно було зменшено суму бюджетного відшкодування оскаржуваним рішенням, а правові підстави для стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ за травень 2005 р. –відсутні.

          На підставі  вищевикладеного суд у задоволенні позову відмовляє.

          Понесені позивачем судові витрати в сумі 1703 грн.40 коп.(1700 грн. - за вимогою майнового характеру та 3 грн. 40 коп. - за вимогою немайнового характеру)  покладаються на позивача.

          Згідно ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлений законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Позивачем при подачі позову за правилами ГПК України сплачено 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. КАСУ не передбачає таких судових витрат. За таких обставин, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачеві.

          Відповідно до ст.160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

           Керуючись ст. ст. 94, 160, 163, 186, 254 КАС України, суд

           п о с т а н о в и в:

          1.У задоволенні позову відмовити.

          2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню Приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі "Укрінвест", м. Алчевськ Луганської області, вул. Паркова, 7, ідентифікаційний код 31212245, поточний рахунок 2600330118364 в філії "Відділенні ПІБ м. Алчевська", МФО 304342 з рахунку ДП "Судовий інформаційний центр" в сумі 118 грн. Підставою для повернення служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду. Повернути  Приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі "Укрінвест", м. Алчевськ, платіжне доручення №613 від 12.12.2005. на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

          Про апеляційне оскарження  рішення суду  першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її  проголошення, а в разі складання постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складання в повному обсязі.    

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено та підписано в повному обсязі –17.07.2006.

          Судді                                                                              О.С. Палей

                                                                                                                              Т.М. Мінська

                                                                                              Є.А. Лісовицький