Постанова

від 10.12.2013 по справі 802/4154/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 грудня 2013 р. Справа № 802/4154/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Мошняги Валентина Івановича

представників сторін:

позивача: Грабара С.А.

третьої особи: Присяжнюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро"

до: Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", Згароцька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області, Коричинецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області

про: визнання незаконними та скасування розпоряджень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" (далі - ТОВ "Дністер-Агро") до Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", Згароцька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області, Коричинецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області про визнання незаконними та скасування розпоряджень.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року провадження в частині позовних вимог щодо оскарження розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області від 21 червня 2012 року №285/2012-р та зобов'язання надати відповіді на листи ТОВ "Дністер-Агро" №244 від 29 липня 2013 року та №245 від 29 липня 2013 року, за клопотанням представника позивача, закрито.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Деражнянською районною державною адміністрацією Хмельницької області розпорядженням № 285/2012-р від 21 червня 2012 року "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) на території Згароцької сільської ради" передано в оренду ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 147,61 га із земель за межами населених пунктів, що розташовані на території Згароцької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на землю, але не більше 10 років. Позивач стверджує, що серед земельних ділянок, які передані оскаржуваним розпорядженням в оренду ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" п'ять земельних ділянок перебувають в оренді ТОВ "Дністер-Агро", договори оренди не припиненні, а тому оскаржуване розпорядження порушує права позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області в судове засідання не з'явилась, проте надала клопотання про розгляд справи без її участі та зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог відповідно до поданих заперечень (том 1 а.с. 90-99).

Представник третьої особи, товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив врахувати подані заперечення (том 1 а.с. 86-89).

Представник Згароцької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області в судове засідання не з'явився про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлений.

Представник Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області в судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляд справи без її участі та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" являється орендарем земельних ділянок розташованих на території Згароцької сільської ради, що підтверджується договорами оренди укладеними строком на п'ять років:

договір від 22 листопада 2010 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_1, площею 2,19 га (том 1 а.с.17);

договір від 10 грудня 2012 року укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_2, площею 2,23 га (том 1 а.с.13);

договір від 10 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_5 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_3, площею 2,63 га (том 1 а.с.11);

договір від 10 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_4, площею 2,11 га (том 1 а.с.15);

договір від 10 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_7 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_5, площею 2,12 га (том 1 а.с.19).

На виконання умов даних договорів складено акти прийому-передачі земельних ділянок. Зазначені договори зареєстровані у Деражнянському районному відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що в державному реєстрі земель вчинено відповідні записи. Строк дії договорів оренди станом на час розгляду адміністративної справи судом не закінчився.

Деражнянською районною державною адміністрацією Хмельницької області відповідно до розпорядження № 284/2012-р від 21 червня 2012 року передано в оренду ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 147,61 га із земель за межами населених пунктів, що розташовані на території Згароцької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на землю, але не більше 10 років згідно з додатком (а.с.60-61). Серед переданих оскаржуваним розпорядженням в оренду земельних ділянок п'ять земельних ділянок знаходяться в оренді товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро", а саме: земельні ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Крім того, 27 липня 2012 року відповідачем прийнято розпорядження № 351, яким внесено зміни до розпорядження № 284/2012-р від 21 червня 2012 року "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) на території Згароцької сільської ради" у зв'язку з появою спадкоємців та оформлення спадщини (том 1 а.с.237). Додатком до розпорядження визначено список невитребуваних земельних часток (паїв) із земель за межами населеного пункту, що знаходяться на території Згароцької сільської ради та пропонуються в оренду ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" серед яких зазначено земельні ділянки НОМЕР_5, НОМЕР_3 та НОМЕР_2 відносно яких надано договори оренди ТОВ "Дністер-Агро" (том 1 а.с. 239). Таким чином, на час розгляду справи судом в оренду ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" оскаржуваним розпорядженням передано 54 земельних ділянки, з яких три земельних ділянки НОМЕР_5, НОМЕР_3 та НОМЕР_2 знаходяться в оренді позивача.

Надаючи оцінку спірному Розпорядженню Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області № 284/2012-р від 21 червня 2012 року та доводам позивача щодо його протиправності, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії ); добросовісно.

Пунктом 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та пунктом "а" статті 17 Земельного кодексу України, передбачено, що місцеві державні адміністрації уповноважені розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

В силу пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (чинних, на момент виникнення спірних відносин), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах 2 та 4 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу 3 цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Як встановлено судом, 19 червня 2013 року Деражнянською районною державною адміністрацією отримано клопотання ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" про надання в оренду строком на 10 років (на строк до отримання власниками державних актів на право власності на земельні ділянки) невитребуваних земельних ділянок (паїв), які знаходяться на території Згароцької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 151,12 га згідно із списком наданим Згароцькою сільською радою (том 1 а.с.113). Вказаним списком зазначено власників земельних часток (паїв), які померли чи вибули, землі яких можна надати в оренду до часу оформлення правових документів (том 1 а.с.117-120).

Враховуючи наданий Згароцькою сільською радою список, а також лист Відділу держкомзему у Деражнянському районі (том 1 а.с.133), вважаючи зазначені в списку земельні ділянки невитребуваними, відповідач прийняв оскаржуване розпорядження про передачу в оренду земельних ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 147,61 га.

Проте, суд не погоджується з висновком відповідача, що всі вказані у розпорядженні та передані в оренду ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" земельні ділянки є нерозподіленими (невитребуваними), з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-2 статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон), підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно статті 7 Закону, проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.

В силу статті 8 Закону, документація з землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Державній землевпорядній експертизі підлягає вибірково до 20 відсотків документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує 20 днів.

Частинами 1 та 4 статті 9 Закону передбачено, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

З наведених правових норм, закріплених в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", вбачається, що процедура виділення земельних ділянок, включає такі стадії:

1) звернення суб'єкта права на земельну частку (пай) із заявою до місцевої ради або районної державної адміністрації про виділення земельної частки (паю) в натурі;

2) у разі подання заяв більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідний орган приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

3) розроблення документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;

4) погодження та державну землевпорядну експертизу документації із землеустрою;

5) розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);

6)затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) відповідною радою чи районною державною адміністрацією;

7)прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

8)видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Отже, невитребувана земельна частка (пай) може переходити в статус нерозподілених земельних ділянок лише після затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та розподілу земельних ділянок.

Відповідно, нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - земельна ділянка, що була запроектована, проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб-власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Статус же нерозподілених (невитребуваних) земельні ділянки набувають вже після проведення зборів відносно розподілу земельних ділянок.

Із комплексного аналізу змісту вказаних положень законодавства України вбачається, що земельна частка (пай) залишається нерозподіленою (невитребуваною), коли не закінчено процедуру виділення земельних ділянок в натурі й особа, якій належить зазначене право, не реалізує його іншим чином.

Отже, нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками можна вважати лише ті земельні ділянки щодо яких не оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що саме нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Із Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 04 лютого 2004 року вбачається, що земельна частка (пай) залишається не витребуваною, коли особа, якій належить зазначене право, не реалізує його. Виходячи з цього, невитребувана земельна ділянка - це ділянка, щодо якої її власник або користувач не реалізує належні йому права, тобто не оформлює право власності на неї шляхом виділення в натурі (на місцевості) належної йому земельної частки (паю) і отримання державного акта на право приватної власності на землю.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належать колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до згаданої статті 13 вищезазначеного Закону, сільські, селищні, міські ради чи районні державні адміністрації виступають орендодавцями саме невитребуваних земельних часток (паїв).

Частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно із статтею 126 Земельного кодексу України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно із статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" являється орендарем земельних ділянок розташованих на території Згароцької сільської ради, що підтверджується договорами оренди укладеними строком на п'ять років:

договір від 22 листопада 2010 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_1, площею 2,19 га;

договір від 10 грудня 2012 року укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_2, площею 2,23 га;

договір від 10 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_5 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_3, площею 2,63 га;

договір від 10 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_4, площею 2,11 га;

договір від 10 грудня 2010 року укладений між ОСОБА_7 та ТОВ "Дністер-Агро" земельна ділянка НОМЕР_5, площею 2,12 га.

На день розгляду справи судом строк дії договорів оренди не закінчився, з будь-яких інших підстав зазначені договори не припинялися. Представником позивача до суду надано оригінали зазначених договорів оренди, а також копії державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки.

Таким чином, зазначені земельні ділянки на момент прийняття відповідачем спірного розпорядження не перебували в статусі нерозподілених (невитребуваних), оскільки вони виділені в натурі, право власності на них підтверджується відповідними державними актами. Смерть власників зазначених земельних ділянок до оформлення спадщини їх спадкоємцями не є підставою для повторного набування ними статусу невитребуваних, як і не є підставою припинення договорів оренди з ТОВ "Дністер-Агро" відповідно до наведених положень Земельного кодексу та Закону України "Про оренду землі".

На ухвали суду Відділом Держземагенства у Деражнянському районі надано інформацію щодо державної реєстрації договорів оренди позивача з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, та, крім того, зазначено, що ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" також укладено договори оренди з Деражнянською районною державною адміністрацією щодо оренди земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. При цьому, державної реєстрації припинення договорів оренди з позивачем проведено не було.

Оцінивши встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване розпорядження № 284/2012-р від 21 червня 2012 року "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) на території Згароцької сільської ради" щодо спірних земельних ділянок відповідач дійшов неправильного висновку щодо належності земельних ділянок, які перебували в оренді позивача до нерозподілених.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що оскаржуване розпорядження стосується передачі в оренду певної кількості земельних ділянок, а саме на час прийняття 65 земельних ділянок, а після внесення відповідних змін до розпордження - 54 земельних ділянок. Судом досліджувалися обставини щодо правомірності передання в оренду ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" лише відносно 5 земельних ділянок, які перебували в оренді позивача.

За таких обставин, суд вважає за неможливе вирішити питання щодо порушення чиїх - небудь прав або відсутності такого з боку відповідача щодо передачі в оренду інших земельних ділянок, а тому, відповідно, суд не може прийняти рішення про протиправність чи правомірність розпорядження відповідача в частині передачі в оренду ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" решти земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області №284/2012-р від 21 червня 2012 року "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) на території Згароцькоїї сільської ради" ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" було неправомірним на час його прийняття в частині передачі в оренду 5 земельних ділянок: НОМЕР_1 загальною площею 2,19 га, кадастровий номер 6821583200:08:021:0003; НОМЕР_4 загальною площею 2.11 га, кадастровий номер 6821583200:08:041:0020; НОМЕР_5 загальною площею 2,12 га, кадастровий номер 6821583200:08:041:0026; НОМЕР_3 загальною площею 2,63 га, кадастровий номер 6821583200:08:052:0006 та НОМЕР_2 загальною площею 2.23 га, кадастровий номер 6821583200:08:021:005.

Але, враховуючи зміни внесені до оскаржуваного розпорядження 27 липня 2012 року, на час розгляду справи судом в оренді ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" перебувають 3 земельні ділянки: НОМЕР_5 загальною площею 2,12 га, кадастровий номер 6821583200:08:041:0026; НОМЕР_3 загальною площею 2,63 га, кадастровий номер 6821583200:08:052:0006 та НОМЕР_2 загальною площею 2,23 га, кадастровий номер 6821583200:08:021:005, а тому розпорядження підлягає скасуванню саме в частині передачі в оренду цих трьох земельних ділянок.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області № 284/2012-р від 21 червня 2012 року "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) на території Згароцької сільської ради" в частині передачі в оренду земельних ділянок НОМЕР_5 площею 2,12 га кадастровий номер 6821583200:08:041:0026, НОМЕР_3 площею 2,63 га кадастровий номер 6821583200:08:052:0006 та НОМЕР_2 площею 2,23 га кадастровий номер 6821583200:08:021:005, розташованих на території Згароцької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з наведених мотивів.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області № 284/2012-р від 21 червня 2012 року "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) на території Згароцької сільської ради" в частині передачі в оренду земельних ділянок НОМЕР_5 площею 2,12 га кадастровий номер 6821583200:08:041:0026, НОМЕР_3 площею 2,63 га кадастровий номер 6821583200:08:052:0006 та НОМЕР_2 площею 2,23 га кадастровий номер 6821583200:08:021:005, розташованих на території Згароцької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 11,47 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна