Постанова
від 27.11.2013 по справі 808/5271/13-а
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року 17год. 15 хв. Справа № 808/5271/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участі представників сторін

від позивача: Пузій О.В.;

Пірогова О.М.;

Попелешко В.Ф.;

Федоровська Т.М.;

Борисова Г.А.;

від відповідача: Лабур М.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт»

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 №№ 0000032212, 0000042212, 0000052212, 0000062233, 0000072233

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Термоліт» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0000032212, від 20.05.2013 № 0000042212, від 20.05.2013 № 0000052212, від 20.05.2013 № 0000062233, від 20.05.2013 № 0000072233.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству України та даним бухгалтерського і податкового обліку позивача, у зв'язку з чим він вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем до суду були подані письмові заперечення на позов, в яких вказано, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та правомірними, а тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Крім того, за клопотанням представника позивача судом було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Дондик Наталії Яківні (свідоцтво атестованого судового експерта № 285 від 03.04.2007).

У судовому засіданні 27.11.2013, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судом встановлено, ТОВ «Термоліт» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів №1332 від 23.04.1996, свідоцтво про державну реєстрацію №1332 від 23.04.1996. Ідентифікаційний код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 23791777. Підприємство взято на податковий облік 14.06.1996 ДПІ у м. Мелітополі, довідка за №1601. На даний час перебуває на обліку в Мелітопольській ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби України. Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.07.2004 №2135559, індивідуальний податковий №237917708323, ТОВ «Термоліт» зареєстровано платником ПДВ з 09.07.2004.

З 19.03.2013 по 10.04.2013 Мелітопольською ОДПІ Запорізької області ДПС на підставі наказу від 19.03.2013 № 533, згідно з пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 та пп. 78.1.1., 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Термоліт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2013 № 398/22/23791777.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Термоліт»:

1. п.1.32 ст.1, пп.4.1.3, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.8 ст.138, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 541 448 грн., у тому числі:

за 1 квартал 2010 року в сумі 76 191 грн.;

за 1 півріччя 2010 року в сумі 206 302 грн.;

за 3 квартали 2010 року в сумі 283 524 грн.;

за 2010 рік в сумі 410 170 грн.;

за 1 квартал 2011 року в сумі 432 325 грн.;

за ІІ квартал 2011 року в сумі 57 730 грн.;

за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 136 988 грн.;

за ІІ-IV квартали 2011 року в сумі 275 394 грн.;

за 1 квартал 2012 року в сумі 72 608 грн.;

за Півріччя 2012 року в сумі 234 326 грн.;

за Три квартали 2012 року в сумі 347 980 грн.;

за 2012 рік в сумі 423 559 грн.

2. підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.2, підпункту 4.5.2. пункту 4.5. статті 4, пункту 6.5 статті 6, пункту 7.2., підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 20, 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 167, зареєстрованим в Мінюсті України 23.06.1997 за №233/2033, пункту 185.1 статті 185, 187.8. статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 190.2 статті 190, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1., 200.2, 200.3, 200.4 статті 200, статті 201, пунктів 208.2, 208.3 статті 208 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, в результаті чого підприємством:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 537887 грн., в тому числі у розрізі періодів: квітень 2010 року у сумі 75708грн., червень 2010 року у сумі 48743грн., липень 2010 року у сумі 5520грн., вересень 2010 року у сумі 10330грн., березень 2011 року у сумі 185276грн., квітень 2011 року у сумі 19113грн., серпень 2011 року у сумі 22561грн., вересень 2011 року у сумі 10604грн., жовтень 2011 року у сумі 81764грн., квітень 2012 року у сумі 16531грн, вересень 2012 року у сумі 48221грн., грудень 2012 року у сумі 13516грн.

- завищено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню на загальну суму 322847 грн., в тому числі у розрізі періодів: вересень 2010 року у сумі 22241грн., грудень 2010 року у сумі 14507грн., січень 2011 року у сумі 71547грн., лютий 2011року у сумі 29856грн., квітень 2011 року у сумі 89491грн., грудень 2011 року у сумі 21603грн., червень 2012 року у сумі 4534грн., липень 2012 року у сумі 46827 грн., грудень 2012 року у сумі 22241грн.

3. підпункту 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2558,15 грн., у тому числі по періодах: липень 2012 - 2558,15 грн.

4. статті 2 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, а саме без висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, ТОВ «Термоліт» по договору № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011 здійснило імпортні операції з надання послуг, відстрочення поставки яких перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу у сумі - 525000 (п'ятсот двадцять п'ять тисяч) російських рублів з затримкою на 194 дні.

5. статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 49 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8.02.2000 № 49, а саме порушення порядку декларування, надання недостовірної інформації або перекручення даних, в наслідок чого було приховано валютні цінності, які знаходяться за межами України станом на 01.07. 2012 та станом 01.10.2012.

Не погодившись із висновками акту перевірки, 07.05.2013 ТОВ «Термоліт» подало заперечення на цей акт перевірки. Мелітопольська ОДПІ Запорізької області ДПС листом від 16.05.2013 № 9174/10/22-122 визнало, що висновки, викладені у акті перевірки, відповідають чинному законодавству.

На підставі акту перевірки Мелітопольською ОДПІ Запорізької області ДПС винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 20.05.2013 № 0000032212, яким було збільшено суму грошового зобов'язання у загальній сумі 1749881,25 грн. в т.ч. за основним платежем - податок на прибуток в сумі 1541448,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 208433,25 грн.

- від 20.05.2013 № 0000042212, яким було збільшено суму грошового зобов'язання у загальній сумі 621262,50 грн., в т.ч. за основним платежем - ПДВ в сумі 537887,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 83375,00 грн.

- від 20.05.2013 № 0000052212, яким було зменшено суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню у розмірі 322847,00 грн., зобов'язано підприємство сплатити суму податку в розмірі 21170,51 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 28495,75 грн.

- від 20.05.2013 № 0000062233, яким було нараховано суму грошового зобов'язання у сумі 75104,19 грн. за основним платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства.

- від 20.05.2013 № 0000072233, яким було нараховано суму грошового зобов'язання у сумі 680,00 грн. за основним платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

1. В акті перевірки відповідачем зазначено, що встановлені порушення виникли у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» здійснює повернення власної готової продукції у виробництво. При цьому відбувається розбирання цієї готової продукції (розукомплектування) на комплектуючі. В калькуляціях на розбирання готової продукції відсутні роботи на проведення такого розбирання (заробітна плата, нарахування на заробітну плату, амортизація, накладні витрати та інші), а присутні лише отримані матеріали. Оскільки відсутні роботи по розбиранню готової продукції, а є лише комплектуючі, отримані з готового виробу, і ця готова продукція використана не за первісним призначенням (продажу), то і витрати на виробництво цієї продукції є такими, що використані не у господарській діяльності підприємства. Крім того, отримані комплектуючі є зворотними відходами, тому прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість цих відходів.

Також, в обґрунтування вказаних порушень в акті відповідачем вказано, що ТОВ «Термоліт» здійснює доукомплектування власної готової продукції. В калькуляціях на доукомплектування готової продукції відсутні роботи на проведення такого доукомплектування (заробітна плата, нарахування на заробітну плату, амортизація, накладні витрати та інші), а присутні лише матеріали. Крім того, на доукомплектування готової продукції використовуються такі ж самі матеріали, що використовуються для виробництва безпосередньо цієї готової продукції. Оскільки відсутні роботи по доукомплектуванню готової продукції, а є лише комплектуючі, то і матеріали на доукомплектування цієї продукції є такими, що використані не у господарській діяльності підприємства.

До перевірки ТОВ «Термоліт» не надано документів, підтверджуючих фактичне виконання робіт з розукомплектування та доукомплектування (які особи (працівники підприємства або сторонні організації) виконували необхідну технічну документацію, які особи фактично виконували роботи по доукомплектуванню, розукомплектуванню, яким чином нараховувалась заробітна плата та нарахування на неї за додаткові роботи по доукомплектуванню, розукомплектуванню, яким чином у бухгалтерському та податковому обліку відображено витрати на виконання робіт по доукомплектуванню, розукомплектуванню (заробітна плата, нарахування на заробітну плату, амортизація, накладні витрати та інші), у разі залучення до зазначених робіт сторонніх організацій - відображення зазначених витрат у бухгалтерському обліку.

Складовими частинами готової продукції, яка виробляється ТОВ «Термоліт» (індукційні плавильні печі, тиристорні перетворювачі та інше) є електронні пристрої, які при демонтажі в ході розукомплектування втрачають свої первинні властивості, технічні характеристики. В зв'язку з зазначеним, повторне використання їх за призначенням при доукомплектації не можливе, але у бухгалтерському обліку не відображувалося оприбуткування, списання відходів, отриманих у ході проведення робіт по доукомплектуванню, розукомплектуванню.

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «Термоліт» документально не підтвердило реальність проведення вказаних робіт по доукомплектуванню, розукомплектуванню та зв'язок їх з господарською діяльністю підприємства.

Суд не може погодитися з цими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п. 1.32. ст. 1 3У «Про оподаткування прибутку підприємств» від господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, зв'язаної з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, яка направлена на одержання доходів та яка виконується такою особою самостійно та/або через свої відособлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентським договором.

Згідно п. 5.1 ст.5 3У «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати ) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються для ведення господарської діяльності платника податку, в результаті яких зменшуються економічні вигоди у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку по доходам і витратам з врахуванням положень Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що обліковуються під час визначення оподаткування, складаються з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно п.п 138.4, 138.6-138.9, 138.11 даної статті.

Згідно «Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом МФУ від 13.11.1999 №291 - рахунок 26 «Готова продукція» призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробовування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999 № 246, запаси - активи, які знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. В п. 6 цього Положення вказано, що для бухгалтерського обліку запаси включають: - готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві та призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно правовим актом.

Судом досліджений наявний в матеріалах справи Висновок судово-економічної експертизи № 7е/13 від 07.09.2013, проведеної судовим експертом Дондик Н.Я., відповідно до якого у ТОВ «Термоліт» за період 01.01.2010 по 31.12.2012, розукомплектування та доукомплектування власної готової продукції проводилося згідно договорів, письмових завдань замовників, службових записок виробника, технологічних карток по кожному замовленню, технічних паспортів на готову продукцію, яка реалізується.

Матеріальні цінності, одержані під час розукомплектування, оприбутковувалися на склад і в подальшому використовувалися у виробництві іншої готової продукції в цехах, для доведення готових виробів до індивідуальних вимог «Замовників» або для реалізації «Покупцям», а при доукомплектації готової продукції в цехах (Механоскладальному, електромонтажному, відділі нових розробок, відділі наладки) використовувались як матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі, напівфабрикати власного виробництва (обліковуються у бухгалтерському обліку на бухгалтерських рахунках 201, 25), так і комплектуючі власного виробництва із завершеним виробничим циклом, які можуть бути реалізовані окремо або у складі агрегатів (обліковуються у бухгалтерському обліку на рахунку 26 «Готова продукція»).

У ТОВ «Термоліт» робітникам основного виробництва встановлена погодинна форма оплати праці згідно штатного розпису. В технологічній карті є графа «Час виконання у хвилинах» по кожному етапу технологічного процесу, також вказано якої професії робітник виконує вказану роботу та в якому структурному підрозділі, яке обладнання задіяне та які матеріали використані.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Термоліт» оприбуткування матеріальних цінностей (комплектуючих, готових виробів) в процесі доукомплектації і розукомплектації проводиться згідно Актів списання, Актів оприбуткування, Службових записок, Листів «Замовлення», Технологічних карт, в тому числі: при розукомплектації - по дебету рах.23 «Виробництво» і кредиту рах.26 «Готова продукція» (списання продукції, переданої на розукомплектацію) і по дебету рах.201 «Основні матеріали», рах.25 «Напівфабрикати» і кредиту рах.23 «Виробництво» (оприбуткування на склад матеріалів, напівфабрикатів, отриманих при розукомплектації продукції); при доукомплектації - по дебету рах.23 «Виробництво» і кредиту рах. 201 «Основні матеріали», рах.25 «Напівфабрикати», рах.26 «Готова продукція» (списання матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих власного виробництва) і по дебету рах.26 «Готова продукція» і кредиту рах. 23 «Виробництво» (на суму доукомплектації).

Записи в Журналі-ордері по рах.26 документально підтверджені первинними документами.

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку визначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою: первісна вартість (по дебету рахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»), згідно П(С)БО 9 «Запаси»; та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції»).

Те, що отримані при розукомплектації матеріальні цінності у ТОВ «Термоліт» є зворотними відходами, документально не підтверджуються, тому що зворотні відходи є складовою частиною запасів, у бухгалтерському обліку вони можуть бути оцінені за чистою вартістю реалізації або первісною вартістю вихідної сировини; кількість зворотних відходів визначається на підставі накладних на здачу їх на склад. Вартість зворотних відходів відображається в обліку записом: по дебету рах. 209 «Інші матеріали» та кредиту рах. 23 «Виробництво», в залежності від виду виробництва, в якому отримані відходи.

Детальна інформація експертного дослідження відображена у Додатку №1 до висновку експертизи.

За даними, що відображені у Додатку №1 до висновку експертизи, встановлено:

- в І кварталі 2010 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 157866,14 грн. та доукомплектації - 9601,06 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 87823,68 грн. та доукомплектації - 104046,63 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 70042,46 грн. та доукомплектації - мінус 94445,57 грн. (причина відхилень: доукомплектація віднесена в акті перевірки до розукомплектації у розмірі - 70042,46 грн.; в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 24403,11 грн.).

Реалізовано: п.10.3.2 - комплект монтажного приладдя 0,4\0,4 ТГ2; п. 10.3.3 - ТПЧ-400-1,0; агрегат плавильний ИТПЕ-0,4; п. 10.3.4 - ТПЧ-160\2,4 сумісно з конденсаторною батареєю ИТПЕ-0,16\2,4.

Одержана економічна вигода - нарахований доход від використання активів, який відображено в бухгалтерському обліку на бухгалтерському рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції», і отримані від замовників грошові кошти на рахунки підприємства.

- в ІІ кварталі 2010 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 399319,72 грн. та доукомплектації - 4366,96 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 399319,72 грн. та доукомплектації - 12337,76 грн. Відхилення склали по доукомплектації - мінус 7970,80 грн. (причина відхилень: в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 7970,80 грн.).

Реалізовано: п.10.5.1 - трубошини ІТПЕ-0,4 ТГ 2; п. 10.6.3 - гідростанція ГСП-32\4\2М;

- в ІІІ кварталі 2010 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 38453,00 грн. та доукомплектації - 20213,70 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 27601,29 грн. та доукомплектації - 31048,36 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 10851,71 грн. та доукомплектації - мінус 10834,66 грн. (причина відхилень: доукомплектація віднесена в акті перевірки до розукомплектації у розмірі - 10851,71 грн., в акті перевірки відображена надлишкова сума доукомплектації у розмірі - 17,05 грн.).

Реалізовано: п.10.8.1 - конденсторна батарея ІТПЕ-0,65 комплектом монтажного приладдя і комплектом трубошин; п. 10.9.1 - доукомплектація ТПЧ-500-1,0; п.10.9.2 ТПЧ 350-1,0 ЗиПом ТПЧ-160-2,4;

- в ІV кварталі 2010 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 146808,17 грн. та доукомплектації - 214359,54 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 22646,05 грн. та доукомплектації - 370618,52 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 124162,12 грн. та доукомплектації - мінус 156258,60грн. (причина відхилень: сума доукомплектації віднесена в акті перевірки до розукомплектації у розмірі - 124162,12 грн.; в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 36152,98 грн.; в акті перевірки відображена надлишкова сума доукомплектації у розмірі - 4056,50 грн.).

Реалізовано: п.10.11.1 - ТПЧ 100-2,4-380 комплектуючими батареї конденсаторної ІТПЕ-0,06 і комплектом ЗиП ТПЧ -100-2,4; п. 10.11.2 - ТПЧ-100-2,4 батареєю конденсаторною ІТПЕ-0,1; п.10.11.3 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,16; п. 10.12.2 - КБ ІТПЕ - 1,0 і комплект монтажного приладдя ІТПЕ-1,0 ТГ2; п.10.12.3 - КБ ІТПЕ-1,0 трубошинами ІТПЕ-1,0 і конденсаторами, доукомплектація силового перемикача; п.10.12.4 - ТПЧ -650-1.0; п.10.12.5 - ТПЧ-350; п.10.12.6 - плавильний агрегат ІТПЕ-0,25\0,35 ТГ1;

- в І кварталі 2011 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 384829,06 грн. та доукомплектації - 32590,62 грн. (всього 417420 грн.). Документально підтверджується сума розукомплектації - 227672,06 грн. та доукомплектації - 289490,32 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 157157,00 грн. та доукомплектації - мінус 256899,70 грн. (причина відхилень: доукомплектація віднесена в акті перевірки до розукомплектації у розмірі - 157157,00 грн.; в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 99742,70 грн.).

Реалізовано: п.11.1.1 - комплект трубошин ІТПЕ-0,5\0,4 ТГ2; п. 11.2.1 - ТПЧ-350 конденсаторною батареєю…; п.11.2.2. ТПЧ-400\1,0 ИТПЕ-0,5\1,0…; п. 11.2.3 - ТПЧ-650-1,0 комплектом ЗиП-650; п.11.2.4 конденсаторна батарея ІТПЕ-0,65…; 11.3.1 - демонтаж трансформатора ТСП-0,16 з ТПЧ-160-2,4; п.11.3.3 - ТПЧ-100-2,4…; 11.3.4 - ТПЧ-160-8,0; п. 11.3.6 - ШУС-400 гідростанцією ГС-10\2,2;

- в ІІ кварталі 2011 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 8733,90 грн. та доукомплектації - 4542,49 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 0 грн. та доукомплектації - 13278,57 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 8733,90 грн. та доукомплектації - мінус 8736,08 грн. (причина відхилень: доукомплектація віднесена в акті перевірки до розукомплектації у розмірі - 8733,90 грн.; в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 2,18 грн.).

Реалізовано: п.11.4.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,8\1,0; п.11.4.2 - пост нагрівальний ІНУ-160; п.11.4.3 - ШУС-350 гідростанцією ГС-10\2,2…;

- в ІІІ кварталі 2011 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 108262,96 грн. та доукомплектації - 53022,10 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 107264,15 грн. та доукомплектації - 94421,99 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 998,81 грн. та доукомплектації - мінус 41399,89 грн. (причина відхилень: доукомплектація віднесена в акті перевірки до розукомплектації у розмірі - 998,81 грн.; в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 41399,89 грн.).

Реалізовано: п.11.7.1 - гідростанція ГС-10\4; п. 11.7.2 - пост ІНУ -100-10; п. 11.7.3 - пульт керування ПУН Г2; п.11.8.1 - ТПЧ-250-1,0; п.11.8.2 - високочастотний ВТГ-40-66; п. 11.8.3 - ІТПЕ-0,16; ІНУ-350;

- в ІV кварталі 2011 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 324277,37 грн. та доукомплектації - 59373,24 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 307250,30 грн. та доукомплектації - 76411,01 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 17027,07 грн. та доукомплектації - мінус 17037,77 грн. (причина відхилень: доукомплектація віднесена в акті перевірки до розукомплектації у розмірі - 17027,07 грн.; в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 10,70 грн.).

Реалізовано: п.11.10.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,5; п. 11.10.2 - ТПЧ-400-2,4; п. 11.10.3 - ТПЧ-1600; п. 11.10.4 - ЗиП ТПЧ-400-1,0-380; п. 11.10.6 - ШУС-500…; п. 11.11.1 - ТПЧ-200-10,0; п. 11.11.2 - ВТГ-20-44; п.11.12.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,16; п. 11.12.2 - плавильний агрегат ІТПЕ - 0,8; конденсаторна батарея ІТПЕ-0,8\1,0;

- в І кварталі 2012 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 0 грн. та доукомплектації - 82652,60 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 0 грн. та доукомплектації - 82652,60 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 0 грн. та доукомплектації - 0 грн.

Реалізовано: п.12.1.1 - ВТГ індуктор; п. 12.1.2 - ВТГ індуктор; п. 12.2.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,5\1,0; п.12.2. - конденсаторна батарея ИТПЕ-,5\0,1; п. 12.3.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,25; п 12.3.2 - ШУС-350 гідростанція ГС-10\4; п.12.3.3 - плавильний агрегат ІТПЕ-0,5; конденсаторна батарея ІТПЕ-0,5;

- в ІІ кварталі 2012 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 104292,55 грн. та доукомплектації - 468468,49 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 104292,55 грн. та доукомплектації - 491567,07 грн. Відхилення склали по доукомплектації - мінус 23098,58 грн. (причина відхилень: в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 23098,58 грн. (22672,16 грн. + 426,42 грн.)).

Реалізовано: п.12.4.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-1,0 плавильного агрегата ІТПЕ-1,5 і ТПЧ-1200; п.12.6.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,25;12.6.2 - генератор ВТГ-100-22; п. 12.6.4 - ТПЧ-100-2,4; 12.6.7 - ВТГ-40-66;

- в ІІІ кварталі 2012 року - в Акті перевірки встановлено суму розукомплектації - 203260,47 грн. та доукомплектації - 162346,75 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 203260,47 грн. та доукомплектації - 174487,12 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 0 грн. та доукомплектації - мінус 12140,37 грн. (причина відхилень: в акті перевірки не відображена сума доукомплектації у розмірі - 12140,37 грн.).

Реалізовано: п.12.7.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,25; п.12.8.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,25; п. 12.8.3 - плавильний агрегат ІТПЕ-0,4; конденсаторна батарея ІТПЕ-0,5;

- в ІV кварталі 2012 року - в Акті документальної перевірки встановлено суму розукомплектації - 135854,88 грн. та доукомплектації - 42931,47 грн. Документально підтверджується сума розукомплектації - 135854,88 грн. та доукомплектації - 42931,47 грн. Відхилення склали по розукомплектації - 0 грн. та доукомплектації - 0 грн.

Реалізовано: п.12.10.2 - ТПЧ-500-1,0; ТПЧ-100-2,4; ТПЧ-650-1,0; п. 12.11.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-1,0; ШУС-400 з гідростанцією ГС-10\4,0; п.12.11.2 - ШУС-400 з гідростанцією ГС-10\4,0; п. 12.11.3 ТПЧ-160-2,4; п.12.12.1 - конденсаторна батарея ІТПЕ-0,5.

Таким чином, документально підтверджується використання матеріалів та напівфабрикатів у господарській діяльності ТОВ «Термоліт», а саме у виготовленні товарної продукції, в тому числі і на замовлення «Покупців», і що готова продукція зі зміненими у відповідності до договорів, контрактів та письмових вимог замовників технологічними характеристиками була реалізована, в результаті чого ТОВ «Термоліт» одержана економічна вигода (нараховано доход і отримано грошові кошти).

На підставі цього у висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджуються висновки акту перевірки про заниження «приросту балансової вартості запасів», заниження балансової вартості запасів, використаних не у господарській діяльності та заниження валових доходів за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, в тому числі за І квартал 2011 року, у розмірі - 417420 грн. (питання 1.1. ухвали суду про призначення експертизи).

У висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджується заниження балансової вартості запасів, використаних не у господарській діяльності, та завищення валових витрат за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 у сумі - 990988 грн., в тому числі: за І квартал 2010 року - 167467 грн.; за І півріччя 2010 року - 248196 грн.; за 9 місяців 2010 року - 629821 грн.; за 2010 рік - 990988 грн. (питання 1.5 ухвали суду про призначення експертизи).

Згідно даних первинних і зведених документів, що відображені у Додатку №1 до висновку експертизи, документально не підтверджується, що отримані при розукомплектації матеріальні цінності є зворотними відходами. Матеріали, що оприбутковувались Актами оприбуткування після розукомплектування, не були визначені суб'єктом господарювання - ТОВ «Термоліт» як зворотні відходи. Зворотні відходи є складовою частиною запасів, у бухгалтерському обліку вони можуть бути оцінені за чистою вартістю реалізації або первісною вартістю вихідної сировини; кількість зворотних відходів визначається на підставі накладних на здачу їх на склад. Вартість зворотних відходів відображається в обліку записом: по дебету рах. 209 «Інші матеріали» та кредиту рах. 23 «Виробництво», в залежності від виду виробництва, в якому отримані відходи.

З огляду на це у висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджується завищення собівартості реалізованої готової продукції на вартість запасів, використаних не у господарській діяльності і які є зворотними відходами в результаті розукомплектування готової продукції, та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму - 884 682 грн., в тому числі:

- за ІІ кв. 2011 року в сумі - 8 734 грн.;

- за ІІ-ІІІ кв. 2011 року в сумі - 116 997 грн.;

- за ІІ-ІV кв. 2011 року в сумі - 441 274 грн.;

- за півріччя 2012 року в сумі - 104 293 грн.;

- за 3 квартали 2012 року в сумі - 307 553 грн.;

- за 2012 рік в сумі - 443 408 грн. (питання 1.8 ухвали суду про призначення експертизи).

Згідно проведеної експертизи даними первинних і зведених документів бухгалтерського обліку ТОВ «Термоліт», що відображені у Додатку №1 до висновку експертизи, документально не підтверджується завищення собівартості реалізованої готової продукції на вартість запасів, використаних не у господарській діяльності, які не пов'язані з виробництвом готової продукції (використаних у доукомплектуванні власної готової продукції), та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму - 873337 грн., в тому числі:

- за ІІ квартал 2011 року в сумі - 4542 грн.;

- за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі - 57565 грн.;

- за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі - 116938 грн.;

- за І квартал 2012 року в сумі - 82653 грн.;

- за півріччя 2012 року в сумі - 551121 грн.;

- за 3 квартали 2012 року в сумі - 713468 грн.;

- за 2012 року в сумі - 756399 грн. (питання 1.9 ухвали суду про призначення експертизи).

Крім того, в акті перевірки вказано, що у зв'язку з проведенням розукомплектації та доукомплектації готової продукції у період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ТОВ «Термоліт» використано товарно-матеріальні цінності загальною вартістю - 3 166 427,24 грн. у операціях, які не є господарською діяльністю платника податку. На підставі цього відповідачем була визначена сума занижених податкових зобов'язань по ПДВ - 20% від вказаних сум по періодах у загальному розмірі - 633285 грн.

Відповідно до приписів пп. «в» та «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів, та в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджуються первинними і зведеними документами бухгалтерського обліку (детальна інформація - у Додатку №1 до висновку експертизи) висновки акту перевірки в частині не включення ТОВ «Термоліт» до бази оподаткування з ПДВ вартості товарів, які були використані у операціях, які не є господарською діяльністю (поставлені у межах балансу платника податку для невиробничого використання) та заниження ТОВ «Термоліт» податкових зобов'язань на суму - 633 285 грн., тому що, як зазначено, матеріальні цінності, одержані під час розукомплектування, оприбутковувалися на склад і в подальшому використовувалися у виробництві іншої готової продукції в цехах, для доведення готових виробів до індивідуальних вимог «Замовників» або для реалізації «Покупцям», а при доукомплектації готової продукції в цехах (Механоскладальному, електромонтажному, відділі нових розробок, відділі наладки) використовувались як матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі, напівфабрикати власного виробництва (обліковуються у бухгалтерському обліку на бухгалтерських рахунках 201, 25), так і комплектуючі власного виробництва із завершеним виробничим циклом, які можуть бути реалізовані окремо або у складі агрегатів (обліковуються у бухгалтерському обліку на рахунку 26 «Готова продукція»). В бухгалтерському обліку ТОВ «Термоліт» оприбуткування матеріальних цінностей (комплектуючих, готових виробів) в процесі доукомплектації і розукомплектації проводиться згідно актів списання, актів оприбуткування, службових записок, листів «Замовлення», технологічних карт, в тому числі: при розукомплектації - по дебету рах. 23 «Виробництво» і кредиту рах. 26 «Готова продукція» (списання продукції, переданої на розукомплектацію) і по дебету рах. 201 «Сировина і матеріали», рах. 25 «Напівфабрикати» і кредиту рах.23 «Виробництво» (оприбуткування на склад матеріалів, напівфабрикатів, отриманих при розукомплектації продукції); при доукомплектації - по дебету рах. 23 «Виробництво» і кредиту рах. 201 «Сировина і матеріали», рах. 25 «Напівфабрикати», рах. 26 «Готова продукція» (списання матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих власного виробництва) і по дебету рах.26 «Готова продукція» і кредиту рах. 23 «Виробництво» (на суму доукомплектації). Документально підтверджується використання матеріалів та напівфабрикатів у господарській діяльності ТОВ «Термоліт», а саме у виготовленні товарної продукції, в тому числі і на замовлення «Покупців», і що готова продукція зі зміненими у відповідності до договорів, контрактів та письмових вимог замовників технологічними характеристиками була реалізована, в результаті чого ТОВ «Термоліт» одержана економічна вигода (нараховано доход і отримано грошові кошти) (питання 1.12 ухвали суду про призначення експертизи).

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем у листі від 16.05.2013 №9174/10/22-122 «Про розгляд заперечень» (арк. 4) вказано суб'єктивне та необґрунтоване твердження про те, що отримані при демонтажі в ході розукомплектування електронні пристрої (індукційні плавильні печі, тиристорні перетворювачі та інше), які є складовими частинами готової продукції, що виробляється ТОВ «Термоліт», втрачають свої первинні властивості, технічні характеристики і тому повторне використання їх за призначенням при доукомплектації не можливе.

Вказане підтверджує те, що в акті перевірки (стор. 47 акту) відповідачем вказаний безпідставний висновок про те, що ТОВ «Термоліт» використало у період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ТМЦ загальною вартістю 3166427,24 грн. у операціях, які не є господарською діяльністю платника податку.

2. В акті перевірки вказано, що відповідачем були встановлені наступні порушення ТОВ «Термоліт» вимог податкового законодавства:

- заниження задекларованих підприємством показників у рядку 01.6 Декларацій з податку на прибуток «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» - на порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Термоліт» не включено до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих товарів, в результаті чого занижено валовий дохід за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 656 749 грн., в тому числі: за 1 квартал 2010 року в сумі 137 299 грн.; за 1 півріччя 2010 року в сумі 254 056 грн.; за 3 квартали 2010 року в сумі 372 486 грн.; за 2010 рік в сумі 517 902 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 138 847 грн. (стор. 8 акту);

- заниження задекларованих підприємством показників у рядку 03 Декларацій з податку на прибуток «інші доходи» - на порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ «Термоліт» не включено до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих товарів і послуг, в результаті чого занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 591 959 грн., в тому числі: за II квартал 2011 року в сумі 114 249 грн.; за ІІ-Ш квартали 2011 року в сумі 174 086 грн.; за II-IV квартали 2011 року в сумі 268 724 грн.; за 1 квартал 2012 року в сумі 139 623 грн.; за Півріччя 2012 року в сумі 213 469 грн.; за 3 квартали 2012 року в сумі 265 593 грн.; за 2012 рік в сумі 323 234 грн. (стор. 26 акту).

В акті перевірки зазначено, що ці порушення виникли у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» здійснює придбання електроенергії від ПАТ «Запоріжжяобленерго». При цьому придбану електроенергію згідно даних бухгалтерського обліку підприємства ТОВ «Термоліт» в повному обсязі використовує для виробництва власної готової продукції. Крім того, ТОВ «Термоліт» здійснює реалізацію електроенергії іншим споживачам електроенергії. При цьому собівартість реалізованої електроенергії у бухгалтерському обліку на підприємстві відсутня і, отже, відсутні і витрати на її придбання. Тому, на думку відповідача, електроенергія, яка реалізована іншим абонентам, є безоплатно отриманою ТОВ «Термоліт».

Суд не може погодитися з цими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 19.01.2010 між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Постачальник електричної енергії) та ТОВ «Термоліт» (Споживач) укладено Договір про постачання електроенергії за № 375, на підставі якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В п. 7 «Облік електричної енергії та порядок розрахунків» даного Договору вказано, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

В Додатковій угоді №1 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №375 від 19.01.2010 відображено, що за умови використання мереж Споживача для електропостачання субспоживача, для якого точка продажу електричної енергії встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному Споживачу та Субспоживачу, для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі Субспоживача.

В Переліку точок розрахункового обліку субспоживачів значиться ПП НВК «Роста», виробничі цехи по вул. Індустріальна, 28.

До цього договору ТОВ «Термоліт» отримувало електричну енергію за договором від 02.09.2009 № 8/067 укладеного з ВАТ «Гідросила МЗТГ» та за договором від 01.02.2007 № 67/9-07 укладеного з ВАТ «Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів».

28.12.2009 укладено договір про технічне забезпечення електропостачання Споживача №1 між ТОВ «Термоліт» (Власник мереж) та ПП НВК «Роста» (Споживач) на предмет того, що Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії. На підставі п. 4.1.1 цього договору Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

01.03.2007 укладено договір № 05-07/0 про спільне використання технологічних мереж між ТОВ «Термоліт» (Власник) та ПП «ОСОБА_12» (Користувач) на предмет того, що Власник зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Користувачу до використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії. На підставі п. 4.1.1 цього договору Користувач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж згідно звітних показів лічильників реактивної енергії відповідно до додатка «Порядок розрахунків, за перетікання реактивної енергії».

Такі ж самі договори укладені з:

- ТОВ «Агро Мастер Плюс» - 01.03.2007 №03-07/0;

- ТОВ «Мелітопольський завод автомобільних вихлопних систем» - від 01.04.2011 №04-07/0;

- ПП «ОСОБА_11.» - від 01.03.2007 №04-07/0;

- ТОВ «Термоліт-огнеупор» - від 01.03.2007 б\н.

У відповідності до Договору № 375 від 19.01.2010 Постачальником електричної енергії складалися «Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Додаток №5.1. до вказаного Договору), в яких відображено:

п.1. Отримано електричної енергії з мереж Постачальника: найменування ПС, номер фідера, номер електролічильника, показання, розрахунком коефіцієнт, витрати, втрати, клас напруги споживача;

п. 2. Передано електричної енергії транзитом в мережі Постачальника;

п. 3. Передано електричної енергії мережами Споживача (ТОВ «Термоліт») субспоживачам;

п. 4. Технологічні витрати в мережах споживача (ТОВ «Термоліт»), пов'язані з передачею електричної мережі субспоживачам, точка продажу яким встановлена на межі балансової належності мереж споживача та субспоживача, та транзиту ЗМЕМ;

п. 5. Спожито електричної енергії від Постачальника, в тому числі вказані тарифи.

Оперативний облік показань електролічильників про одержання та передачу активної та реактивної електроенергії і її генерації ведеться ТОВ «Термоліт» у відомостях та звітах за підписом відповідального за електрогосподарство.

Звіти окремо по кожному субспоживачу складаються за кожен місяць і є додатками до рахунків, які виписуються на оплату за перетікання електроенергії: активної, реактивної та її генерації.

У Звітах відображається показання лічильників на початок місяця і на кінець місяця, скільки передано електроенергії в мережі користувача за місяць, коефіцієнт, розрахунок вартості перетікання електроенергії та її генерації.

Відомість показань лічильників складається кожного місяця у відповідності до Звітів, де відображено:

- показання лічильників по кожному субспоживачу і ТОВ «Термоліт», а також номер «ячейки»;

- різниця показань на початок і на кінець місяця;

- коефіцієнти трансформації;

- використання кВт/год.

У відповідності до даних відомості бухгалтерія ТОВ «Термоліт» визначає вартість передавання (перетікання), трансформації, генерації електроенергії за поточний звітний місяць.

Виходячи зі змісту договорів про технічне забезпечення електропостачання, можна зробити висновок, що ТОВ «Термоліт» надає послуги по передачі електроенергії Користувачу - Споживачу. Електроенергія надходить до ТОВ «Термоліт» спочатку, а потім перетікає Користувачу. Перетікання електроенергії оформлюється Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), тобто Власником Користувачу надані роботи (послуги), а не продана електроенергія, як товар.

Відповідно до приписів Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28:

- електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару;

- електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;

- перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії;

- плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Тобто, ТОВ «Термоліт» надає послуги та виконує роботу, яка відноситься до операційної господарської діяльності, що підтверджується документально: договорами, розрахунками, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунками, журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», журналами-ордерами і відомостями по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», виписками банківської установи про сплату.

Відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Термоліт» операцій по одержанню робіт (послуг) і передачі робіт (послуг) - електроенергії відповідає методології його ведення по бухгалтерським рахункам та відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

14.01.2013 ТОВ «Термоліт» було складено бухгалтерську довідку про те, що за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 в бухгалтерському обліку була зроблена методологічна помилка щодо відображення операцій по придбанню активної електроенергії від ВАТ «Запоріжжяобленерго» та наданню послуг по передачі вказаної електроенергії субкористувачам за договорами про технічне забезпечення електропостачання Споживача №1 та відображення компенсації (відшкодування) частини витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії Користувачу і послуг за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж, а саме:

помилково вказано необхідно було вказати

дебет рах. 23 дебет рах.903;

кредит рах. 631; кредит рах. 23;

дебет рах. 26 дебет рах. 26;

кредит рах. 23; кредит рах. 23;

дебет рах. 901 дебет рах. 901

кредит рах. 26. кредит рах. 26;

Виправлення виконані у відповідальності до П(С)БУ 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» шляхом коректування сальдо нерозподіленого прибутку на початок поточного 2013 року:

Дебет рах. 441,

Кредит рах. 901, - червоне сторно.

Дебет рах. 441,

Кредит рах. 903.

У Довідці відображені суми по активній електроенергії та по послугах перетікання реактивної електроенергії за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 (довідка підписана головним бухгалтером).

Надання послуг ТОВ «Термоліт» у відповідності до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) користувачам - Субспоживачам: ТОВ «АгроМастер-плюс»; ПП ОСОБА_11; ПП ОСОБА_12; ТОВ «Термолітмаш»; ПП НПК «Роста»; ТОВ «Мелітопольський завод автовихлопних систем»; ТОВ «УкрФаворіт» відображено ТОВ «Термоліт» у зведеному бухгалтерському документі: Журналі-ордері і відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями і замовниками». Сума оплати за надану послугу відображається по Кредиту рахунка 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями і замовниками» і по Дебету рахунка 31 «Грошові кошти в банківських установах».

Згідно первинних та зведених бухгалтерських документів бухгалтерського і оперативного обліку документально підтверджується, що послуги по передачі електроенергії та компенсації витрат з реактивної електроенергії оплачені Субспоживачами (користувачами). Детальна інформація відображена експертом у таблицях, наведених у висновку судово-економічної експертизи № 7е/13 від 07.09.2013.

Вказані документи надавались відповідачу під час перевірки та до заперечень на акт перевірки у копіях відповідно до п. 44.6, 44.7 Податкового кодексу України, проте вони протиправно не були враховані податковим органом.

На підставі наведеного, у висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджуються висновки акту перевірки в частині не включення ТОВ «Термоліт» до складу інших доходів вартості безоплатно отриманих товарів, в результаті чого валовий дохід за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 занижено на загальну суму - 656749 грн., в т.ч.:

- за І кв. 2010 року в сумі - 137299 грн.;

- за І півріччя 2010 року в сумі - 254056 грн.;

- за 3 квартали 2010 року в сумі - 372486 грн.;

- за 2010 року в сумі - 517902 грн.;

- за І кв. 2011 року в сумі - 138847 грн.

Також у висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджуються висновки акта перевірки щодо здійснення ТОВ «Термоліт» реалізації електроенергії іншим споживачам та відсутності собівартості реалізованої електроенергії у бухгалтерському обліку на підприємстві і відсутності витрат на її придбання та реалізацію, яка є безоплатно отриманою електроенергією. Всього за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 передано електроенергії на загальну суму - 591959 грн., в тому числі:

- за ІІ квартал 2011 року в сумі - 114249 грн.;

- за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі - 174086 грн.;

- за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі - 268724 грн.;

- за І квартал 2012 року в сумі - 139623 грн.;

- за півріччя 2012 року в сумі - 213469 грн.;

- за 3 квартали 2012 року в сумі - 265593 грн.;

- за 2012 рік в сумі - 323234 грн. (питання 1.2; 1.6 ухвали суду про призначення експертизи).

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.135.5.4. п.135.5. ст. 135 Податкового Кодексу України, а саме не включення ТОВ «Термоліт» до складу інших доходів вартості безоплатно отриманої електроенергії, в результаті чого занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

3. В акті перевірки вказано, що відповідачем були встановлені наступні порушення ТОВ «Термоліт» вимог податкового законодавства:

- заниження задекларованих підприємством показників у рядку 01.6 Декларацій з податку на прибуток «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» - на порушення пп.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Термоліт» не включено до складу інших доходів вартість майна, повернутого з фінансового лізингу, в результаті чого занижено валовий дохід за 1 квартал 2011 року в сумі 1173032 грн. (стор. 9 акту);

- встановлено заниження задекларованих ТОВ «Термоліт» показників у рядку 1 Декларацій з ПДВ «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» - на порушення п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в наслідок заниження бази оподаткування з ПДВ ТОВ «Термоліт» занижено податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2011 року у сумі 234606 грн. (стор. 39 акту).

При цьому в акті перевірки зазначено, що ці порушення виникли у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» на підставі договору оренди від 03.01.2008 (строк оренди: до 30.11.2010) та договору оренди від 01.12.2010 (строк оренди: до 31.12.2011) використовувало у своїй діяльності виробничі приміщення, що належать ФОП ОСОБА_13 загальною площею 2057,95 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

З початку дії цих договорів оренди ТОВ «Термоліт» сплатило орендні платежі в сумі 1173031,5 грн. У відповіді Реєстраційної служби міського міськрайонного управління юстиції від 01.04.2013 №127871 не зазначена грошова оцінка цього майна.

На підставі визначення, наведеного в пп. 1.18.2 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в акті перевірки було зроблено висновок про те, що ця операція з оренди майна ТОВ «Термоліт» у ПП ОСОБА_13 має ознаки та вважається фінансовим лізингом, оскільки сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу.

У зв'язку з цим відповідачем було зроблено висновок про те, що ТОВ «Термоліт» не включено до складу інших доходів та не включено до об'єкту оподаткування з ПДВ операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, а саме: операції з повернення об'єкту фінансового лізингу (приміщення загальною площею 2057,95 кв. м.) у березні 2011 року вартістю 1173031,50 грн.

При цьому вартість об'єкта фінансового лізингу визначена податковим органом у сумі лізингових платежів, сплачених за вказаними договорами оренди в загальній сумі 1173031,5 грн.

Суд не може погодитися з цими висновками відповідача з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 03.01.2008 ФОП ОСОБА_13 - «Орендодавець» та ТОВ «Термоліт» - «Орендар» уклали договір оренди приміщення загальною площею - 2057,95 кв.м. (Будівля в„–1 - 1133,71 кв.м.; Будівля в„–2 - 924,24 кв.м.), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для використання в якості виробничих приміщень. Розмір орендної плати за усе орендоване приміщення складає 41159,00 грн. за один календарний місяць, строк оренди: до 30.11.2010, грошова оцінка орендованого майна в договорі відсутня.

03.01.2008 була складена та підписана Сторонами Додаткова угода до Договору оренди від 03.01.2008, в якій Розділ І Договору доповнений пунктом 1.3: вартість будівель, які передаються в оренди є договірною і визначена Сторонами в сумі - 1500000,00 грн.; Розділ 2 Договору доповнений пунктом 2.5: Орендар має право на поліпшення Будівель; Розділ 3 Договору доповнити пунктом 3.6: орендна плата індексації не підлягає; розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою Сторін; Розділ 6 Договору доповнити пунктом 6.5: амортизаційні відрахування використовуються у порядку, передбаченому законодавством України, по цьому Договору Орендар не викупляє орендоване майно; також доповнити пунктом 6.6: з метою оподаткування цей Договір вважається договором оперативної оренди без права зміни статусу такої операції до кінця дії цього Договору. Ця Додаткова угода вводиться в дію з 03.01.2008.

27.02.2009 також була складена та підписана додаткова угода до договору оренди від 03.01.2008, якою було доповнено та зміно деякі пункти договору, а саме: пункт 3.1. Договору оренди від 03.01.2008 викласти в наступній реакції: «за орендовані будівлі Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 10,00 грн. за кв. м.»; пункт 3.2 Договору оренди від 03.01.2008 викласти в новій редакції: «Розмір орендної плати за все орендоване Приміщення в цілому складає 20 579,50 грн. за один календарний місяць».

03.01.2008 був складений та підписаний сторонами Акт прийомки-передачі орендованого приміщення, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в платне користування об'єкт нежитлового приміщення, а саме: виробничі будівлі - 2 шт., загальною площею - 2 057,95 кв. м.; будівлі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; будівлі надаються в оренду з 03.01.2008 до 30.11.2010.

30.11.2010 складено та підписано Акт прийомки-передачі орендованого приміщення, в якому вказано, що Орендар передає, а Орендодавець приймає з оплатного користування об'єкт нежитлового приміщення, а саме: Виробничі будівлі - 2 шт., загальною площею - 2 057,95 кв. м.; будівлі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; будівлі передаються з 30.11.2010.

Таким чином, виробничі будівлі в кількості 2 шт., загальною площею - 2 057, 95 кв. м., були в оперативній оренді у ТОВ «Термоліт» з 03.01.2008 по 30.11.2010.

01.12.2010 ФОП ОСОБА_13 - «Орендодавець» та ТОВ «Термоліт» - «Орендар» уклали договір оренди приміщення загальною площею - 2057,95 кв.м. (Будівля в„–1 - 1133,71 кв.м.; Будівля в„–2 - 924,24 кв.м.), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для використання в якості виробничих приміщень. Згідно з п.3.2 Договору розмір орендної плати за усе орендоване приміщення складає 41159,00 грн. за один календарний місяць, відповідно п.5: строк оренди: до 31.12.2011, грошова оцінка орендованого майна в договорі відсутня.

01.12.2010 складена та підписана Сторонами Додаткова угода до Договору оренди від 01.12.2010, в якій Розділ І Договору доповнений пунктом 1.3: вартість Будівель, які передаються в оренди є договірною і визначена Сторонами в сумі 1 500 000,00 грн.; Розділ 2 Договору доповнений пунктом 2.5: Орендар має право поліпшити Будівлі тільки зі згоди Орендодавця; Розділ 3 Договору доповнити пунктом 3.6: Орендна плата індексації не підлягає; Розділ 6 Договору доповнити пунктом 6.7: З метою оподаткування даний договір необхідно вважати договором оперативної оренди без права в подальшому змінювати статус такої операції до кінця терміну дії Договору».

01.12.2010 складено та підписано сторонами Акт прийомки-передачі приміщення, згідно якого «Орендодавець» передає, а «Орендар» приймає в платне користування об'єкт нежитлового приміщення, а саме виробничі будівлі 2 шт. загальною площею - 2057,95 кв.м. Будівлі розташовані: АДРЕСА_1 будівлі передаються в оренду з 01.12.2010 по 31.12.2011 будівлі передаються в оренду з 01.12.2010 по 31.12.2011.

31.03.2011 складено та підписано Сторонами Акт прийомки-передачі орендованого приміщення, згідно якого: Орендар передає, а Орендодавець приймає з оплатного користування об'єкт нежитлового приміщення, а саме: виробничі будівлі - 2 шт., загальною площею - 2 057,95 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Будівлі передаються з 01.04.2011.

Кожний місяць було складено та підписано Акт виконаних робіт на суму орендної плати згідно договору та додаткової угоди. Акти підписані та скріплені печатками сторін.

Нарахування та оплата орендної плати виконувались за період з 01.01.2010 до 01.04.2011 згідно договорів.

Таким чином, документально підтверджуються здійснені господарські операції з оперативної оренди. Записи в бухгалтерському обліку ТОВ «Термоліт» за період з 01.01.2010 по 01.04.2011 виконувались згідно Методології ведення бухгалтерського обліку в Україні. Належну до сплати суму орендної плати орендар щомісячно відображає записом: по дебету рах. 91 «Загальновиробничі витрати» та по кредиту рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

У ТОВ «Термоліт» ці записи в бухгалтерському обліку відображені в ж/о і відомості по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», які документально підтверджуються актами виконаних робіт за кожний звітний місяць за період з 01.01.2010 по 01.04.2011.

Оплата орендних платежів документально підтверджується виписками банківської установи та відображена в ж/о і відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за вказаний період:

по дебету рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»,

по кредиту рах. 31 «Рахунки в банках».

Передача орендодавцем майна у фінансову оренду відображається записом: по дебету рах. 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» та по кредиту рах. 10 «Основні засоби».

Отримання орендарем майна у фінансову оренду оформляється записом: по дебету рах. 10 «Основні засоби» та по кредиту рах. 531 «Зобов'язання з фінансової оренди».

У ТОВ «Термоліт» таких записів у бухгалтерському обліку немає.

Відповідно до приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

1.18. Лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.

1.18.2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

Судом встановлено, що на виконання цих норм податкового законодавства в додатковій угоді б/н від 03.01.2008 до договору оренди від 03.01.2008 та у додатковій угоді б/н від 01.12.2010 до договору оренди від 01.12.2010 сторонами було погоджено те, що в цілях оподаткування ці договори оренди слід вважати договорами оперативної оренди без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії цих договорів.

З урахуванням цього, податковий орган безпідставно визнав у акті перевірки вказані операції оренди фінансовим лізингом.

Ці документи надавались відповідачу в оригіналі під час перевірки та до заперечень на акт перевірки у копіях відповідно до п. 44.6, 44.7 Податкового кодексу України, проте вони протиправно не були враховані податковим органом.

Таким чином, зазначена операція з оренди майна ТОВ «Термоліт» у ПП ОСОБА_13 не має ознак та не вважається фінансовим лізингом.

Відповідно до п.п. 7.9.6. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткування операцій лізингу (оренди) виконується в такому порядку:

Передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця і орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за результатами податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування;

Передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доход, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів.

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка рівна сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу «за результатами податкового періоду, в якому здійснене таке нарахування.

Підпункт 14.1.97 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України закріплює аналогічні за змістом норми як ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі наведеного, у висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджується висновки акта перевірки в частині того, що ТОВ «Термоліт» не включено до складу інших доходів вартість майна, повернутого з фінансового лізингу та заниження валового доходу за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 на загальну суму - 1 173 032 грн., в тому числі у березні 2011 року в сумі - 1 173 032 грн. та заниження ТОВ «Термоліт» податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 234606 грн. у березні 2011 року (питання 1.3, 1.10 ухвали суду про призначення експертизи).

Крім того судом також враховано те, що вартість об'єкта фінансового лізингу визначена відповідачем в акті перевірки в сумі орендних платежів, які були сплачені за двома договорами оренди. Це є протиправним та безпідставним оскільки:

- по-перше, ці два договори є самостійними договорами оренди нерухомого майна і тому вони мають розглядатись для цілей податкового обліку окремо;

- по-друге, після закінчення строку оренди за договором від 03.01.08 (строк оренди: до 30.11.2010) орендоване майно було повернуто орендодавцю згідно акту від 30.11.2010 (копія цього акту була надана відповідачу з листом 10.04.2013 № 78).

Згідно приписів пп. 7.9.6. п. 7.9. ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі, коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону.

Однак, в податковому законодавстві відсутня норма про те, що вартість повернутого об'єкту фінансового лізингу визначається сукупністю сплачених орендних платежів, як це зроблено в акті перевірки.

Крім того, в акті перевірки ніяким чином необґрунтовано метод (процедура), за яким була визначена звичайна ціна об'єкта оренди при його поверненні орендодавцю. Посилання на нормативні акти, які безпосередньо регулюють ці питання, в акті відсутні.

Стаття 39 Податкового кодексу України, яка визначає методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, набрала чинності тільки з 01.01.2013. До цього часу згідно положень п. 8 підрозділ 10 Перехідних положень Податкового Кодексу України має застосовуватись п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. 1.20.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань, та непрямими методами.

Вказана процедура була передбачена п.п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність з 01.01.2011.

Можливість застосування аналогії закону у податкових правовідносинах не передбачена законодавством та не відповідає приписам п. 4.4 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України.

Таким чином, донарахування відповідачем ТОВ «Термоліт» суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року є протиправним, оскільки відсутні необхідні для цього затверджені законом відповідні процедура та методика.

На підтвердження цього Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 зазначав, що однією з проблем, яка пов'язана із застосуванням норм чинного законодавства про звичайні ціни, є правомірність використання звичайних цін для визначення податкових зобов'язань платників податків за відсутності встановленої законом методики визначення податкових зобов'язань за непрямими методами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

Не зважаючи на прямі приписи пп. 7.9.6. п. 7.9. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України відповідачем не було прийнято окреме податкове повідомлення-рішення, яким було б визначено податкове зобов'язання за наслідками застосування звичайних цін. Сума донарахованого грошового зобов'язання за наслідком вказаного порушення визначена відповідачем у загальному податковому повідомленні-рішенні від 20.05.2013 № 0000032212.

Крім того, в акті перевірки відповідачем не було визначено первісну вартість цього об'єкту оренди, яка є визначальною для висновку про те, що ця орендна операція є фінансовим лізингом (п. 1.18.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.97. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Це також підтверджує протиправність висновку акту перевірки про те, що ця орендна операція має ознаки фінансового лізингу.

Також судом було враховано, що застосований відповідачем у акті перевірки порядок визначення бази оподаткування ПДВ для операцій з повернення лізингоотримувачем лізингодавцю об'єкта фінансового лізингу не відповідає роз'ясненню, наведеному у листі ДПА України від 29.04.2011 № 12261/7/16-1517-26 «Щодо застосування окремих норм Податкового кодексу України».

У цьому роз'яснені вказано, що згідно з загальним правилом визначення бази оподаткування, встановленим п. 188.1 ст. 188 розділу V Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу.

Для випадків повернення лізингоотримувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність ціна такого об'єкта може визначатися за правилами, встановленими п. 153.7 ст. 153 Кодексу, а саме на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату його повернення. При цьому з метою формування лізингодавцем податкового кредиту по об'єкту фінансового лізингу, який повертається лізингоотримувачем, саме ця ціна визначатиметься як звичайна.

Не зважаючи на це, в акті перевірки база оподаткування ПДВ операції з повернення лізингоотримувачем лізингодавцю об'єкта фінансового лізингу безпідставно визначена на рівні загальної суми сплачених лізингових платежів.

Відповідач у судовому засідання та у запереченні на позов вказані доводи не спростував.

Крім того, в акті перевірки відповідачем вказано, що відповідно до листа ТОВ «Термоліт» від 10.04.2013 №78 на запит Мелітопольської ОДПІ від 28.03.2013 №6359/10/23-122 в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 підприємство продовжувало на безоплатній основі користуватися нежитловими приміщеннями, які на праві власності належать ФОП ОСОБА_13 Таким чином, ТОВ «Термоліт» безоплатно отримано послуг оренди на загальну суму - 864339 грн., в тому числі:

- за ІІ квартал 2011 року - 123477 грн.

- за ІІІ квартал 2011 року - 123477 грн.

- за ІV квартал 2011 року - 123477 грн.

- за І квартал 2012 року - 123477 грн.

- за ІІ квартал 2012 року - 123477 грн.

- за ІІІ квартал 2012 року - 123477 грн.

- за ІV квартал 2012 року - 123477 грн. (кожні три місяці було помножено на 41159 грн.)

На підставі цього в акті перевірки зроблено висновок про встановлення заниження задекларованих ТОВ «Термоліт» показників у рядку 03 Декларацій з податку на прибуток «інші доходи» (стор. 27-28 акту перевірки) у зв'язку з тим, що на порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ТОВ «Термоліт» не включено до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих послуг з оренди нежитлових приміщень та в результаті чого підприємством було занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 864339 грн., в тому числі:

- за ІІ кв. 2011 року в сумі - 123477 грн.;

- за ІІ-ІІІ кв. 2011 року в сумі - 246954 грн.;

- за ІІ-ІV кв. 2011 року в сумі - 370431 грн.;

- за І кв. 2012 року в сумі - 123477 грн.;

- за півріччя 2012 року в сумі - 246954 грн.;

- за 3 квартали 2012 року в сумі - 370431 грн.;

- за 2012 рік в сумі - 493908 грн.

Суд не може погодитися з цими висновками відповідача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач листом від 28.03.2013 № 6359/10/23-122 запитував у ТОВ «Термоліт» письмові пояснення та документальне підтвердження з питання оренди приміщень, які використовувались у господарській діяльності за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

У відповідь на цей запит ТОВ «Термоліт» листом від 10.04.2013 № 78 повідомило відповідачу, що в період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ТОВ «Термоліт» орендувало приміщення у ФОП ОСОБА_13 На підтвердження цієї інформаціє було надано пакет документів, в тому числі вказаний акт приймання-передачі орендованого приміщення від 31.03.2011, за яким Орендар (ТОВ «Термоліт») передає, а Орендодавець (ФОП ОСОБА_13) приймає з оплатного користування нежитлове приміщення, а саме: виробничі будівлі - 2 шт., загальною площею - 2 057,95 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Тобто вказаним листом відповідачу була надана інформація про відносини оренди, які існували в межах запитуваного періоду, а не про строки користування цими приміщеннями позивачем. В цьому листі позивачем не зазначено, що «в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 підприємство продовжувало на безоплатній основі користування цими нежитловими приміщеннями», як це вказано в акті перевірки.

Позивачем до суду були надані копії наказу директора ТОВ «Термоліт» «Про переміщення виробничого обладнання» № 5 від 17.03.2011 та правовстановлюючі документи на приміщення, що належать ТОВ «Термоліт», на підставі яких після припинення вказаних вище орендних відносин, ТОВ «Термоліт» виробничі об'єкти, які раніше були розташовані в орендованих приміщеннях АДРЕСА_1 (а саме - реакторна дільниця; дільниця по механічній обробці виробів; дільниця по виготовленню мідних охолоджувачів для тиристорних перетворювачів частоти та високочастотних генераторів), розмістило у власних приміщеннях, що знаходяться за адресою: м. Мелітополь, вул. Зіндельса, 23.

Наведене підтверджує, що після повернення вказаного орендованого майна орендодавцю 31.03.2011 позивач більше не здійснював користування цим майном.

Крім того, відповідно до п. 153.2. ст. 153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). (п.п. 153.2.1). Положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку, а також сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток (п. 153.2.3).

Згідно п. 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Таким чином дослідженими судом договорами, додатковими угодами, актами приймання-передачі та актами виконаних робіт документально не підтверджується, що виробничі будівлі в кількості 2 шт., загальною площею - 2 057, 95 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 були в користуванні у ТОВ «Термоліт» з 01.04.2011.

Крім того, згідно пп. 135.5.4. п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, на які відповідач посилається у акті перевірки, «інші доходи» включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначену на рівні не нижче звичайної ціни.

Проте, відповідачем в акті перевірки жодним чином не обґрунтовано метод (процедура), за яким ним була визначена звичайна ціна щодо вказаної вище послуги з безоплатного користування нежитловим приміщенням. Будь-які посилання на нормативні акти, які безпосередньо регулюють ці питання, в акті перевірки відсутні.

Водночас, ст. 39 Податкового кодексу України, яка визначає методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, набрала чинності тільки з 01.01.2013. До цього часу згідно положень п. 8 підрозд. 10 Перехідних положень Податкового кодексу України має застосовуватись пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. 1.20.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що донарахування податкових зобов'язань платника по датку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань, та непрямими методами.

Можливість застосування аналогії закону у податкових правовідносинах не передбачена законодавством та не відповідає п. 4.4 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України.

Вказане вище підтверджує протиправність проведення відповідачем донарахування ТОВ «Термоліт» суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, оскільки відсутні необхідні для цього затверджені законом відповідні процедура та методика.

Також порушуючи приписи, вказані в п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України, відповідачем не було прийнято окреме податкове повідомлення-рішення, яким було б визначено податкове зобов'язання за наслідками застосування відповідачем звичайних цін.

У висновку економічної експертизи також зазначено, що документально не підтверджуються висновки акта перевірки в частині того, що ТОВ «Термоліт» не включило до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих послуг з оренди та заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 864339 грн. (питання 1.7 ухвали суду про призначення експертизи).

4. В акті перевірки вказано, що відповідачем було також встановлено:

- завищення ТОВ «Термоліт» задекларованих підприємством показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» - на порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Термоліт» включено до складу валових витрат суму збільшення вартості придбаного товару без підтверджуючих документів, в результаті чого завищено валові витрати за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 131789 грн., в тому числі: за 3 квартали 2010 року в сумі 131 789 грн.; за 2010 рік в сумі 131 789 грн. (стор. 14 акту).

- завищення задекларованих ТОВ «Термоліт» показників у рядку 10.1 Б Декларацій з ПДВ «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» - на порушення пп. 4.5.2. п. 4.5. ст. 4, п. 7.2., пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.20, 25 Порядку заповнення податкової накладної ТОВ «Термоліт» завищено податковий кредит за серпень 2010 року на загальну суму 26358 грн. (стор. 65 акту).

В акті перевірки зазначено, що ці порушення виникли у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» здійснює придбання матеріалів у ТОВ «СЕА Електронікс» відповідно до договору поставки від 24.03.2008 № 43.

На підставі вищенаведеного договору поставки з урахуванням додаткових угод № 1 від 02.06.2010, №2 від 03.06.2010, ТОВ «Термоліт» відображено в бухгалтерському обліку збільшення вартості придбаних комплектуючих на 131789 грн., в т.ч. ПДВ 26357,80 грн., а у податковому обліку суму збільшення вартості придбаних комплектуючих відображено у складі валових витрат у сумі 131789 грн., а суму ПДВ у розмірі 26357,80 грн. включено до складу податкового кредиту серпня 2010 року.

Проте, оскільки до перевірки не надано будь-які інші документи, підтверджуючі збільшення вартості придбаного товару, в порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Термоліт» неправомірно включено до складу валових витрат суму збільшення вартості придбаного товару без підтверджуючих документів, в результаті чого завищено валові витрати за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 131 789 грн., в т.ч.: за 3 квартали 2010 року в сумі 131 789 грн.; за 2010 рік в сумі 131 789 грн.

Суд не може погодитися з цим висновком відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 24.03.2008 було укладено договір поставки № 43 між ТОВ «СЕА Електронікс» (Постачальник) та ТОВ «Термоліт» (Покупець). На підставі цього договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у Специфікації (Товар), а Покупець, зобов'язується прийняти Товар та сплатити його на умовах, визначених цим договором. Строк поставки Товару зазначається в Специфікації. Базисні умови поставки - EXW (франко-склад) Постачальника у м. Києві (ІНКОТЕРМС - 2000). Приймання Товару за кількістю, якістю і комплектністю здійснюється на складі Постачальника.

Цим договором передбачено, що Постачальник має право здійснити дострокову поставку, а Покупець зобов'язаний прийняти дострокову поставку. При прийманні Товару Покупець перевіряє його відповідність даним, які вказані в Специфікації, рахунку-фактурі, накладній, по найменуванню, кількості та комплектності. Датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній. Передплата у розмірі 200 000грн. протягом 5 днів з дати підписання договору. 100% оплата вартості Товару - не пізніше 30 днів з дати поставки Товару (партії товару) Покупцеві. У разі зміни на день оплати курсу Євро до гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 1 % у порівнянні з курсом на дату підписання Специфікації, оплата Товару здійснюється за цінами, зміненими пропорційно зміни курсу.

Додатком № 1 до цього договору є Специфікація №1, в якій відображене найменування Товару - «конденсатори пльоночні» (12 найменувань по 25 штук) всього на суму - 2 730 948,00 грн., в т.ч. ПДВ - 455 158,00грн.

02.06.2010 між сторонами договору була підписана Додаткова угода № 1 до цього договору в якій відображено, що:

- Сторони підтверджують, що заборгованість за поставлений товар за договором №43 від 23.03.2008 склала - 382 738,80грн.;

- Покупець підтверджує свої зобов'язання за договором по оплаті поставленого товару за цінами збільшеними пропорційно росту курсу Євро, у разі збільшення курсу Євро до гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 1% у порівнянні з курсом на дату підписання Специфікації;

- вартість поставленого Постачальником товару за видатковими накладними №74295 від 30.10.2008 та №74296 від 30.10.2008 визначена станом на 23.12.2008 з урахуванням збільшення вартості товару у зв'язку із збільшенням курсу Євро, встановленого НБУ в порівнянні з курсом на дату підписання Специфікації більше ніж на 41,32% і зазначається в Розрахунку збільшення ціни станом на 23.12.2008, що є невід'ємною частиною даного Договору.

- Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику збільшення вартості поставленого товару в сумі - 158 146,85 грн. та відшкодувати Постачальнику витрати ведення судової справи про стягнення боргу №17/177/09 в сумі - 9 541,85грн. не пізніше 2 вересня 2010 року.

До цієї додаткової угоди додається Розрахунок по договору №43 від 24.03.2008 про збільшення ціни станом на 23.12.2008 в якому відображено:

- загальна сума товару з ПДВ - 682 737грн., в т.ч. по накладній №74295 від 30.10.2008 - 297 204,72грн., по накладній №74296 від 30.10.2008 - 385 532,28грн.;

- сума оплати - 24.03.2008 - 300 000грн.;

- сама недоплати - 382 737,00грн.;

- % збільшення вартості товару - 0,4132 (коефіцієнт);

- сума з урахуванням збільшення вартості - 540 883,85грн. ( 382 737,00+158 146,85);

- курс НБУ Євро на дату Специфікації - 7,788;

- курс НБУ Євро на дату - 23.12.2008 - 11,006.

03.06.2010 між сторонами договору була укладена також Додаткова угода № 2 до цього договору, в якій відображено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначені Договором строки, а Покупець - прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених Договором (конденсатор плівковий 207,2 мкФ 800В у кількості по 25 штук, конденсатор плівковий 398 мкФ 1000В у кількості по 25 штук, конденсатор плівковий 497 мкФ 800В у кількості по 25 штук) на загальну суму з ПДВ - 840883,85 грн., в т.ч. ПДВ - 140 147,30грн. Строк поставки - не пізніше 31.10.2008. Сторони домовились, що з моменту укладення цієї Додаткової угоди припиняється дія Додаткової угоди №1 від 02.06.2010.

ТОВ «Термоліт» сплачено по вказаному Договору ТОВ «СЕА Електронікс» грошові кошти в сумі 200000,00 грн. на підставі платіжного доручення № 5339 від 26.03.2008, в сумі 100000,00 грн. на підставі платіжного доручення № 10 від 28.03.2008 (передоплата). Остаточний розрахунок ТОВ «Термоліт» було проведено з ТОВ «СЕА Електронікс» шляхом оплати на підставі платіжного доручення № 332 від 01.04.2010 суми 200000,00 грн., платіжного доручення №571 від 07.06.2010 суми 100000,00 грн., платіжного доручення № 721 від 30.06.2010 суми 82737,00 грн., платіжного доручення № 953 від 28.07.2010 суми 67688,70 грн., платіжного доручення № 1135 від 26.08.2010 суми 90458,15 грн. Всього по вказаному Договору, з урахуванням укладених до нього додаткових угод, ТОВ «Термоліт» оплатило ТОВ «СЕА Електронікс» суму 840883,85грн. Оплата проведена в повному обсязі.

28.07.2010 ТОВ «СЕА Електронікс» виписало на адресу ТОВ «Термоліт» податкову накладну №115538, в якій відображено: умова поставки - Додаткова угода № 1 від 02.06.2010 на суму збільшення вартості товару - 67 688,70 грн., в т.ч. ПДВ - 11 281,45грн.

Ця податкова накладна № 115538 від 28.07.2010 відображена у Додатку 5 до податкової Декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за серпень 2008 року у Розділі ІІ «Податковий кредит».

Вказана податкова накладна також зареєстрована в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, у Розділі І. «Отримані податкові накладні», № запису - 149.

26.08.2010 ТОВ «СЕА Електронікс» виписало на адресу ТОВ «Термоліт» податкову накладну №116220, в якій відображено: умова поставки - згідно додаткової угоди №1 від 02.06.2010, форма проведених розрахунків - оплата з розрахункового рахунку; номенклатура поставки: збільшення вартості товару на суму - 75381,79 грн., ПДВ - 15076,36 грн.; всього на суму - 90458,15 грн.

Вказана податкова накладна зареєстрована в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, у Розділі І «Отримані податкові накладні», № запису - 175, та відображена у Додатку 5 до податкової Декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за серпень 2008 року у Розділі ІІ «Податковий кредит».

30.10.2008 згідно накладних № 74295 і № 74296 виконана поставка конденсаторів Постачальником - ТОВ «СЕА Електронікс» Покупцю - ТОВ «Термоліт» на суму - 297 204,72 грн., в т.ч. ПДВ - 49534,12 грн., і на суму - 385532,28 грн., в т.ч. ПДВ - 64255,38 грн.

Дані вказаних накладних відображені у Розрахунку збільшення ціни станом на 23.12.2008.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Термоліт» оприбуткування конденсаторів відображено в ж/о і відомості по рахунку 201 «сировина і матеріали»:

- по дебету рахунок 201 «Сировина і матеріали»;

- по кредиту рахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»,

та Журналі проводок відображена передача конденсаторів у виробництво:

- по дебету рахунок 23 «Виробництво»;

- по кредиту рахунок 201 «Сировина і матеріали».

Враховуючи те, що наведені господарські операції документально підтверджені у відповідності до Договору поставки № 43 від 24.03.2008 та додаткових угод до нього, у висновку економічної експертизи зазначено, що документально не підтверджуються висновки акта перевірки в частині того, що ТОВ «Термоліт» включило до складу валових витрат суми збільшення вартості придбаного товару без підтверджуючих документів, і тим самим ТОВ «Термоліт» завищило валові витрати за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, в т.ч. за III квартал 2010 року в сумі - 131 789грн. (питання 1.4 ухвали суду про призначення експертизи).

Крім того, судом також враховано те, що згідно ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Відповідно до приписів ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. У разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Як було встановлено вище, на момент укладання сторонами додаткової угоди № 2 від 03.06.2010 договір поставки не було виконано в повному обсязі (ТОВ «Термоліт» здійснило часткову оплату товару в сумі 300000,00 грн.) і тому сторони цього договору мали можливість змінити вартість товару додатковою угодою.

Враховуючи це, з моменту укладання додаткової угоди № 2 від 03.06.2010 умови договору поставки від 24.03.2008 № 43 щодо вартості поставленого товару було змінено відповідно до умов, вказаних у цій додатковій угоді.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, в яких фіксуються факти здійснення господарських операцій. Пунктом 1 ст. 9 цього Закону передбачено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення. Аналогічні норми вказані в п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88.

На даний час порядок зміни (виправлення, коригування) ціни товару у первинних документах після його фактичного відвантаження, що не є помилкою, не передбачений жодним нормативним документом.

Враховуючи це судом встановлено, що ТОВ «Термоліт» надало до перевірки всі необхідні та належним чином оформлені документи, які документально підтверджують підстави збільшення вартості придбаного товару для цілей бухгалтерського та податкового обліку. Надання інших документів не передбачено чинним законодавством України.

У зв'язку з цим відсутнє порушення приписів пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в акті перевірки відповідачем вказано, що порушуючи приписи п.п. 4.5.2 п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», пунктів 20, 25 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженої наказом ДПА від 30.05.1997 № 167, ТОВ «Термоліт» неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ без підтверджуючих документів, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2010 року на загальну суму - 26357,81 грн., або на 26358 грн.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» - якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п.п. 4.5.2. п. 4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» - якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Відповідно до приписів п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 167, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Пунктом 25 вказаного Порядку визначено, що на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Судом встановлено, що в розглянутій вище господарській операції ТОВ «Термоліт» віднесено суму ПДВ до податкового кредиту по ПДВ на підставі отриманих від ТОВ «СЕА Електронікс» податкових накладних, а не на підставі Розрахунку відкоригованого значення податку, як це визначено в п.п. 4.5.2 п. 4.5. ст.4 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Таким чином, актом перевірки було правомірно та обґрунтовано встановлено, що ТОВ «Термоліт» віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму - 26358 грн. без відповідних підтверджуючих документів щодо коригування значення податку.

Висновком економічної експертизи також було встановлено, що документально підтверджені висновки акту перевірки в частині того, що ТОВ Термоліт» неправомірно включило до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2010 року на загальну суму - 26357,81 грн., або на 26358 грн. без підтверджуючих документів по взаємовідносинах з ТОВ «СЕА Електронікс». (питання 1.15 ухвали суду про призначення експертизи).

З розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій по ПДВ, що є додатком №1 до податкового повідомлення - рішення Мелітопольської ОДПІ від 20.05.2013 №0000042212, вбачається, що за наслідками вказаного порушення позивачу не було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ та штрафна санкція за серпень 2010 року. Тому це порушення не вплинуло на прийняття вказаного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

5. В акті перевірки відповідачем було встановлено заниження задекларованих ТОВ «Термоліт» показників у рядку 1 Декларації з ПДВ «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів». Порушуючи пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 6.5 ст. 6 Закону україни «Про податок на додану вартість» внаслідок не включення до об'єкту оподаткування з ПДВ послуг, наданих нерезиденту, місце надання яких визначено на митній території України, ТОВ «Термоліт» занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 24041 грн., в тому числі:

- за лютий 2010 року - на суму 10220,39 грн. (51101,96 грн. х 20%) або на 10220 грн.,

- за грудень 2010 року - на суму 13821,48 грн. (69107,41 грн. х 20%) або 13821 грн. (стор. 42 акту перевірки).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що це порушення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» здійснювало експорт готової продукції (індукційні плавильні печі) та експорт послуг (пусконалагоджувальні роботи щодо відвантажених у попередніх періодах індукційних плавильних печей):

- ООО «Форвард», РФ, м. Барнаул, акт здачі-приймання робіт (послуг) від 08.02.2010 № ОУ-5/08.023.02.2010 - пусконалагоджувальні роботи обладнання по договору № 9-ПН від 10.12.2009.

- РУП Завод «Могилевлифтмаш», Білорусь, м. Могилев, акт здачі-приймання робіт (послуг) від 27.12.2010 № ОУ-117/07.12.2010 - пусконалагоджувальні роботи індукційної плавильної печі по договору № 4 від 01.11.2010.

- ООО «ПромЛитСнаб», Білорусь, м. Могилев, акт здачі-приймання робіт (послуг) від 27.12.2010 № ОУ-116/07.12.2010 - пусконалагоджувальні роботи індукційної плавильної печі по договору № 2-ПН від 12.10.2010 (копії вказаних документів додаються).

Відповідач вважає, що вказані операції з поставки послуг нерезидентам (пусконалагоджувальні роботи) є об'єктом оподаткування з ПДВ згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20% у зв'язку з тим, що місцем поставки вказаних послуг є митна територія України, а саме: місце реєстрації постачальника (м. Мелітополь), відповідно пп. «а» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», послуга «пусконалагоджувальні роботи» не відповідає виняткам, визначеним у пп. «в», «д» - «є» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд не може погодитися з вказаними висновками відповідача з огляду на наступне.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Якщо місце поставки послуг знаходиться за межами митної території України - операція з надання таких послуг до числа об'єктів оподаткування не включається, податкові зобов'язання не нараховуються.

Відповідно до загального правила визначення місця поставки послуг, встановленого п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником ПДВ. При цьому, з урахуванням винятків, визначених у окремих підпунктах цього пункту, для певних видів послуг встановлені окремі правила для визначення місця поставки.

Вказаний виняток передбачено, зокрема, в абз. 5 пп. «г» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому вказано, що при проведенні будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику, місцем поставки зазначених послуг є місце, де фактично надаються такі послуги.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 10.12.2009 між ТОВ «Термоліт» (Виконавець) та ТОВ «Форвард» м. Барнаул, Росія (Замовник) був укладений договір на пусконалагоджувальні роботи №9-ПН, на підставі якого Виконавець зобов'язується виконати пусконалагоджувальні роботи обладнання (індукційної плавильної печі ИТПЕ-0,4\0,4 ТГ2) на території Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах, в порядку та строки, встановлені Договором. У договорі зазначено, що місце проведення робіт - територія «Замовника». Загальна вартість робіт по цьому Договору складає 194 600,00 руб. РФ.

В п. 3 даного Договору зазначено, що «Виконавець» зобов'язаний направити спеціаліста для виконання робіт у строк не більше 14 календарних днів з дня повідомлення про готовність «Замовника» до пусконалагоджувальних робіт. Під час виконання робіт «Замовник» надає «Виконавцю» персонал, умови для роботи і доступ до засобів зв'язку. Строк виконання робіт - не більше 15 робочих днів з дня прибуття спеціаліста «Виконавця» до «Замовника». Виконання і завершення робіт оформлюється Актом здачі-прийомки виконаних робіт.

До вказаного Договору додається Додаток №1 «Перелік виконуваних робіт по вводу в експлуатацію індукційної плавильної печі ИТПЕ - 0,4\0,4 ТГ2».

Акт здачі-прийомки складено за №ОУ-5\08.02.2010 про те, що пусконалагоджувальні роботи були виконані «Виконавцем» по Договору №9-ПН від 10.12.2009, загальна вартість робіт - 194600,00 рублів РФ. Сторони претензій одна до одної не мають.

До Акту здачі-прийомки прикладений підписаний сторонами Акт виконання пусконалагоджувальних робіт на ООО «Форвард» у м. Барнаулі (Росія) від 18.02.2010 згідно Договору №9-ПН від 10.12.2009.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №12-К від 05.02.2010 ТОВ «Термоліт» було направлено у відрядження з 09.02.2010 по 18.02.2010 ОСОБА_20 в ТОВ «Форвард» м. Барнаул, Алтайський край (Росія) для проведення пусконалагоджувальних робіт. Було виписано ОСОБА_20 посвідчення на відрядження.

У посвідченні на відрядження є відмітки про прибуття у м. Барнаул - 10.02.2010 та вибуття з міста Барнаула - 18.02.2010. Сума витрат на відрядження склала - 3419,70 грн. і 15000 російських рублів.

12.10.2010 між ТОВ «Термоліт» (Виконавець) та ТОВ «ПромЛітСнаб» м. Мінськ, Республіка Білорусь (Замовник) був укладений договір послуги № 2-ПН, на підставі якого Виконавець зобов'язується виконати пусконалагоджувальні роботи індукційної плавильної печі ИТПЄ-0,25\0,25 ТГ1 на території Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах, в порядку та строки, встановлені Договором. У договорі зазначено, що місце проведення робіт - територія ОАО «Технолит-Полоцк» м. Полоцьк. Загальна вартість робіт по цьому Договору складає: 115 700,00 російських рублів.

В п. 3 даного Договору зазначено, що під час монтажу «Замовником» індукційної тигельної плавильної електропечі ИТПЕ-0,25\0,25 відповідно монтажних креслень, підключення її до мереж і підготовки персоналу «Виконавець» зобов'язується надавати спеціалістам «Замовника» консультаційні послуги по телефону, факсу або електронній пошті. Після виконання монтажних і підготовчих робіт «Замовник» повідомляє «Виконавця» про готовність до пусконалагоджувальних робіт і «Виконавець» зобов'язаний направити спеціаліста для виконання робіт у строк не більше 7 календарних днів з дня повідомлення. Строк виконання пусконалагоджувальних робіт - не більше 10 робочих днів з дня прибуття спеціаліста «Виконавця» до «Замовника». Роботи будуть виконаними після проведення в печі, без зауважень з боку спеціалістів «Замовника», однієї обпалювальної та трьох випробувальних плавок. Виконання робіт оформлюється Актом здачі-прийомки.

До вказаного Договору додається Додаток №1 «Перелік виконуваних робіт по вводу в експлуатацію індукційної плавильної печі ИТПЕ - 0,25\0,25 ТГ1.

Акт здачі-прийомки складено за №ОУ-116\07.12.2010 про те, що пусконалагоджувальні роботи були виконані «Виконавцем» по Договору №2-ПН від 12.10.2010, загальна вартість робіт - 115700,00 російських рублів. Сторони претензій одна до одної не мають.

До Акту здачі-прийомки прикладений підписаний сторонами Акт виконання пусконалагоджувальних робіт на ОАО «Технолит Полоцк» у м.Полоцьк 16.12.2010 згідно Договору №2-ПН від 12.10.2010.

01.11.2010 між ТОВ «Термоліт» (Виконавець) та РУП завод «Могилевлифтмаш» м.Могилев, Білорусь (Замовник) був укладений договір послуги № 4, на підставі якого «Виконавець» приймає на себе зобов'язання виконати силами своїх спеціалістів наладку, випробовування та запуск в експлуатацію (далі - пусконалагоджувальні роботи) індукційної плавильної печі ИТПЕ - 0,25\0,35 ТГ2, забезпечити гарантовану продуктивність та інші показники у відповідності з Додатком 1 до Договору, а «Замовник» зобов'язується виконати всі умови, встановлені Договором. Загальна вартість складає - 149 720 рублів РФ.

В п.3 даного Договору зазначено, що під час монтажу індукційної тигельної плавильної електропечі ИТПЕ-0,25\0,35 відповідно монтажних креслень, підключення її до мереж і підготовки персоналу «Виконавець» зобов'язується надавати спеціалістам «Замовника» консультаційні послуги по телефону, факсу або електронній пошті. Після виконання монтажних і підготовчих робіт «Замовник» повідомляє «Виконавця» про готовність до пусконалагоджувальних робіт, а «Виконавець» зобов'язаний направити спеціаліста для виконання робіт у строк не більше 7 календарних днів з дня отримання листа. Під час виконання робіт «Замовник» надає «Виконавцю» персонал, умови для роботи і доступ до засобів зв'язку. Строк виконання пусконалагоджувальних робіт - не більше 10 робочих днів з дня прибуття спеціаліста «Виконавця» до «Замовника». Роботи вважаються зданими після проведення пусконалагоджувальних робіт, випробування обладнання (проведення в печі однієї обпалювальної та трьох випробувальних плавок і досягненням в печі гарантованих по Договору показників), про що складається Акт здачі-приймання виконаних робіт.

До вказаного Договору додається Додаток №2 «Перелік виконуваних робіт по вводу в експлуатацію індукційної плавильної печі ИТПЕ - 0,25\0,35 ТГ2.

Акт здачі-прийомки складено за №ОУ-117\07.12.2010 про те, що пусконалагоджувальні роботи були виконані «Виконавцем» по Договору №4 від 01.11.2010, Загальна вартість робіт - 149720,00 російських рублів. Сторони претензій одна до одної не мають.

До Акту здачі-прийомки прикладений підписаний сторонами Акт виконання пуско-налагоджувальних робіт на РУП заводі «Могилівліфтмаш» у м. Могильов 20.12.2012 згідно Договору №-ПН від 12.11.2010. Листом від 25.04.2013 № 14/0011Ф РУП завод «Могилевлифтмаш» повідомило ТОВ «Термоліт» про підтвердження в акті виконання пуско-налагоджувальних робіт дату виконання робіт - 20.12.2010. З урахуванням цього дата складання акту 20.12.2012 є недійсною.

Відповідно до наказів №134-К від 07.12.2010, №134\1-К від 12.12.2010, №134\2 від 14.12.2010 ТОВ «Термоліт» направило інженера-електроніка ОСОБА_20 у відрядження з 07.12.2010 по 12.12.2010 та з 13.12.2010 по 14.12.2010 в ОАО «Технолит Полоцк» м. Полоцьк, (Беларусь) та з 15.12.2010 по 25.12.2010 в РУП «Завод Могилевлифтмаш» м. Могильов (Беларусь) для проведення пусконалагоджувальних робіт. ОСОБА_20 були виписані посвідчення на відрядження, в яких є відмітки про прибуття у м. Полоцьк (Беларусь) - 9.12.2010 та вибуття з міста Полоцька - 14.12.2010; а у м.Могильов він прибув 15.12.2010, а 21.12.2010 вибув з м. Могильов. Сума витрат на відрядження склала - 5673,87 грн. і 7743,00 білоруських рублів документально підтверджується: квитками на проїзд та документами на проживання.

Положеннями «Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005», на які відповідачем зроблено посилання у акті перевірки, визначено, що установлення та монтаж включають пускові та налагоджувальні роботи, тобто всі роботи, необхідні для нормального функціонування устаткування, включаючи навчання осіб, які здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування цього устаткування.

Вказаними документами, які надавались позивачем до перевірки відповідачу та які були досліджені в судовому засіданні, підтверджено те, що пусконалагоджувальні роботи щодо поставлених індукційних плавильних печей, що вказані у Переліку виконаних робіт, які є додатками до вказаних вище договорів, фактично здійснювались на території Замовника-нерезидента, тобто за межами митної території України.

За наслідками проведених за межами митної території України пусконалагоджувальних робіт, без виконання яких вказане обладнання не може використовуватись за призначенням, відповідним чином зміняються якісні характеристики поставленого обладнання (індукційних плавильних печей), яке є рухомим майном, а саме: виконано їх налаштування, регулювання систем керування та захисту, підключення та запуск. Найменування робіт, що були проведені спеціалістами ТОВ «Термоліт» на об'єкті замовника під час здійснення пусконалагоджувальних робіт, вказані в актах виконання пусконалагоджувальних робіт.

Більш того, в самому акті перевірки відповідачем зазначається, що пусконалагоджувальні роботи включали, зокрема, виїзд спеціаліста ТОВ «Термоліт» на адресу замовника для проведення вказаних робіт.

Таким чином, враховуючи наведені правила визначення місця поставки послуг, що визначені абз. 5 пп. «г» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», а також зміст вказаних пусконалагоджувальних робіт, які фактично виконувались за межами митної території України, такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Висновком економічної експертизи було зазначено, що документально не підтверджуються висновки акту перевірки в частині не включення ТОВ «Термоліт» до об'єкту оподаткування з ПДВ послуг, наданих нерезиденту, місце надання яких визначено на митній території України, а саме: пусконалагоджувальних робіт, виконаних для ООО «Форвард» (РФ, м. Барнаул), РУП Завод «Могильовліфтмаш» (Білорусь, м. Могильов), ООО «ПромЛитСнаб» (Білорусь, м. Мінськ), в результаті чого ТОВ «Термоліт» занижено податкові зобов'язань з ПДВ на загальну суму - 24041 грн., в тому числі: за лютий 2010 року - на суму - 10220,39 грн. (51101,96 х 20%) або на 10220 грн., за грудень 2010 року на суму - 13821,48 грн. (69107,41 грн. х 20%) або 13821 грн. (питання 1.11 ухвали суду про призначення експертизи).

6. В акті перевірки вказано, що відповідачем було встановлено заниження ТОВ «Термоліт» задекларованих підприємством показників у рядку 7 Декларацій з ПДВ «Послуги, отримані від нерезидента на митній території України/ Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» (стор. 48 - 57 акту). Порушуючи приписи п. 185.1 ст. 185, 187.8. ст.187, п. 190.2 ст. 190, п. 208.2, 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України ТОВ «Термоліт» занижено ПДВ за жовтень 2011 року на загальну суму 26637 грн. внаслідок не включення до бази оподаткування вартості отриманих на митній території України послуг нерезидента.

В акті перевірки зазначено, що це порушення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» 15.09.2011 було укладено договір з нерезидентом ТОВ «Стандарт- М» (Російська Федерація) на отримання послуг по оформленню документів для отримання Сертифікатів про відповідність продукції вимогам Директив Євросоюзу.

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про те, що вказані послуги відносяться до послуг, вказаних в пп. «в» п.186.3 статті 186 Податкового кодексу України, а саме: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

У зв'язку з цим в акті перевірки зроблено висновок про те, що місцем поставки послуг з оформлення документів для отримання Сертифікатів про відповідність продукції вимогам Директив Євросоюзу є місце, в якому отримувач послуг (ТОВ «Термоліт») зареєстрований як суб'єкт господарювання, тобто митна територія України.

Суд не може погодитися з вказаними висновками відповідача з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 15.09.2011 між ТОВ «Термоліт» (Замовник) та ТОВ «Стандарт-М», Російська Федерація (Виконавець) було укладено Договір оплатного надання послуг № 0258-ДМ-09/11, відповідно до якого «Виконавець» зобов'язується по завданню «Замовника» надати послуги по оформленню документів для одержання Сертифіката на відповідність вимогам Директив Євросоюзу наступної продукції Замовника: «Індукційна тигельна електропіч ІТПЕ»; «Індукційні нагріваючі установки серії ІНУ»; «Високочастотні транзисторні генератори серії ВТГ»; «Тиристорні перетворювачі частоти серії ТПЧ» (п.п. 1.2.1, п.1.2.2., п. 1.2.3., п. 1.2.4. Договору).

Згідно п. 1.2.5 Договору Виконавець зобов'язаний підготувати декларації відповідності до Директив Євросоюзу: Директива 2004/108/ЄС електромагнітна відповідність (ЄМС); Директива 2006/42/ЄС машини та механізми (МД); Директива 2006/95/ЄС низьковольтне обладнання (LVD).

Відповідно до п.3.1. Договору вартість наданих послуг складає 525 000,00 російських рублів, в т.ч. ПДВ 18%, при 100% передоплаті».

Відповідно до розділу 4 Договору Виконавець зобов'язаний забезпечити своєчасне проведення сертифікації, державної сертифікації, необхідних експертиз, випробувань, досліджень та інших офіційних процедур, а також своєчасного оформлення і передачу Замовнику офіційних підсумкових документів.

Відповідно до п. 5.1. Договору по закінченню надання послуг, сторони підписують Акт здачі-приймання наданих послуг.

15.09.2011 ТОВ «Стандарт-М» складено і підписано рахунок на оплату №0306 за надані послуги по оформленню документів для одержання сертифікатів і декларацій щодо відповідності продукції вимогам Директив Євросоюзу по Договору №0258-ДМ-09/11 від 15.09.2011, на суму 525 000 російських рублів.

14.11.2011 сторонами цього Договору було укладено Додаток №1 до вказаного Договору, в якому сторони доповнюють п. 9.1. Договору, а саме: «Випробування продукції по директиві 2004/108/ЄЄС (89/336/ЄЄС) на електромагнітну сумісність будуть проводитись на території Туреччини у спеціальній випробувальній лабораторії».

17.11.2011 сторонами договору було підписано Акт №1 здачі-приймання наданих послуг по Договору №0258-ДМ-09/11 від 15.09.2011. Вартість послуг складає - 525 000,00 російських рублів з ПДВ.

17.11.2011 сторонами договору було також підписано Додаток-розшифровку до Акту №1, де вказано номери директив та сертифікатів та їх кількість.

Сертифікати відповідності складені в Стамбулі (Туреччина) в кількості 4 штуки.

Відповідно до банківської виписки від 12.10.2011 та платіжного доручення від 12.10.2011 ТОВ «Термоліт» провело оплату за надані послуги ТОВ «Стандарт-М».

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і 186.3 цієї статті.

Абзацем «г» пп. 186.2.1 п.186.2 ст. 186 Податкового кодексу України, на який посилається позивач у позові, встановлено, що місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном, є місце фактичного постачання послуг.

Згідно з п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України, на який вказує відповідач у акті перевірки, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. До таких послуг, зокрема, належать послуги, визначені пп. «в» п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України, а саме: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Згідно зі ст. 5 Податкового кодексу України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VІ визначено поняття «Консультаційні послуги» - інтелектуальна, нематеріальна діяльність, результати якої не є фізично осяжними, у тому числі аудиторські, юридичні, консалтингові послуги, послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій, послуги з навчання, підготовки спеціалістів».

Поняття «Юридичні послуги» визначено Законом України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 № 966-ІV - надання консультації з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо).

Водночас, застосоване в абз. «г» пп. 186.2.1 п.186.2 ст. 186 Податкового кодексу України поняття «інші роботи і послуги, що пов'язані з рухомим майном» на даний час не визначено нормами Податкового кодексу України, а також іншими нормативно-правовими актами України. Це поняття також не визначено податковим органом в узагальнюючій письмовій податковій консультації в порядку ст. 52 Податкового кодексу України.

Така ситуація призводить до неможливості однозначного та вірного визначення платником податків місця надання послуг з метою визначення необхідності їх оподаткування і, як наслідок, до множинного трактування Податкового кодексу України прав та обов'язків платника податків щодо належного оподаткування операцій з отримання вказаних послуг від нерезидента.

На підставі досліджених документів судом встановлено, що продукція позивача, щодо якої виконавцем за вказаним договором надавались послуги, є руховим майном. У зв'язку з цим послуги, надані нерезидентом на вказаним договором, а саме: послуги з оформлення документів для отримання Сертифікатів про відповідність продукції вимогам Директив Євросоюзу та підготовка декларацій відповідності, є фактично різновидом надання «інших послуг, що пов'язані з рухомим майном», як це вказано в абз. «г» пп. 186.2.1 п.186.2 ст. 186 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма Закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Закону, або якщо норми різних Законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Презумпція правомірності є терміном, що широко застосовується у доктрині права та юридичній практиці та являється ознакою демократичної, правової держави, якою відповідно до ст. 1 Конституції України є й Україна. При цьому презумпція є не достовірним фактом, а фактом, що припускається з великою ймовірністю і застосовується в юридичній практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирішенні юридичної справи.

Тому, якщо розглядати презумпцію правомірності у контексті податкового законодавства та практики його застосування, можна зробити висновок, що у разі відсутності норми податкового законодавства або у разі колізії між ними, що дає право неоднозначного тлумачення положень податкового законодавства, рішення податкового органу або суду має бути прийняте на користь платника податків.

У зв'язку з цим вказані в акті перевірки висновки щодо віднесення вказаних послуг до пп. «в» п.186.3 статті 186 Податкового кодексу України, зроблені Відповідачем з порушенням зазначеного принципу презумпції правомірності рішень платника податку, а тому вони є протиправними.

Надані відповідачу до перевірки документи, а саме договір від 15.09.2011 № 0258-ДТ-09/11, акт здачі-приймання наданих послуг від 17.11.2011 підтверджують, що ці послуги фактично були надані за межами митної території України. Сертифікати про відповідність продукції вимогам Директив Євросоюзу були видані органом сертифікації, що знаходиться в Туреччині.

Крім того, у висновку економічної експертизи було зазначено, що документально не підтверджуються висновки акту перевірки в частині заниження ТОВ «Термоліт» податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму - 26 637грн. за жовтень 2011 року за операціями виконання Договору оплатного надання послуг № 0258-ДМ-09/11 від 15.09.2011 між Замовником - ТОВ «Термоліт» та Виконавцем - ТОВ «Стандарт-М» (Російська Федерація). (питання 1.13 ухвали суду про призначення експертизи).

7. В акті перевірки вказано, що відповідачем було встановлено заниження задекларованих ТОВ «Термоліт» показників рядку 8.3/8.1 колонка Б Декларації з ПДВ «Коригування податкових зобов'язань згідно з п. 4.5 ст. Закону/ згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань». Згідно висновків відповідача ТОВ «Термоліт», порушуючи приписи пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, ст. 201 Податкового кодексу України, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, неправомірно відкоригувало (зменшило) податкові зобов'язання з ПДВ після постачання товарів у зв'язку зі зміною суми компенсації їх вартості у липні 2012 року на суму 48819 грн. (стор. 57-61 акту).

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що це порушення виникло у зв'язку з тим, що:

- ТОВ «Термоліт» (Продавець) не здійснив повернення суми попередньої оплати ТОВ «Внеш-Комплект» (Покупцю) у сумі 292914 грн., в т.ч. ПДВ 48819 грн., яка наведена у розрахунку № 28 від 24.07.2012 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 28 від 28.07.2011;

- розрахунок № 28 від 24.07.2012 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №28 від 28.07.2011 вручено під розписку покупцю лише 06.08.2012.

Суд не може погодитися з вказаними висновками відповідача з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 25.07.2011 між ТОВ «Термоліт» (Виконавець) та ТОВ «Внеш-Комплект» (Замовник) було укладено договір №117, предметом якого було виготовлення індукційної тигельної правильної електропечі ІТПЕ - 0,4/0,4 ТГ2 відповідно до Специфікації. Загальна сума поставки - 585828,00 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 97638,00 грн. Форма розрахунку за договором - передоплата в розмірі 50%.

Згідно виписки банку за 28.07.2011 ТОВ «Термоліт» отримало від ТОВ «Внеш-Комплект» передоплату - 50% за електропіч УТПЕ - 0,4/0,4 ТГ2 згідно рахунку-фактури №СФ-199 від 25.07.2011 у сумі 292914,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 48 819,00грн.

28.07.2011 ТОВ «Термоліт» виписало податкову накладну №28 на суму 292914,00грн., в тому числі ПДВ - 48 819,00грн.

29.05.2012 ТОВ «Внеш-Комплект» звернулося до ТОВ «Термоліт» з листом про відмову від вказаного замовлення у зв'язку з тим, що Замовник ТОВ «Внеш-Комплект» - ТОВ «Екотор-1» (м. Фролово, Росія) відмовився від поставки індукційної тигельної плавильної електропечі ІТПЕ - 0,4/0,4 ТГ2. У цьому листі ТОВ «Внеш-Комплект» просило ТОВ «Термоліт» повернути грошові кошти у сумі - 175748,00 грн. з ПДВ (з урахуванням комісії - 20% за Договором).

В п. 6.5. Договору № 117 від 25.07.2011 сторонами було узгоджено, що у випадку односторонньої відмови Замовника від виконання зобов'язань по договору до нього застосовується штрафна санкція у розмірі 20% від загальної вартості Товару.

24.07.2012 ТОВ «Внеш-Комплект» (Сторона-1) та ТОВ «Термоліт» (Сторона-2) уклали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог по договору № 117 від 25.07.2011, відповідно до якої:

- п. 1. ТОВ «Внеш-Комплект» має перед ТОВ «Термоліт» непогашене грошове зобов'язання у сумі - 117 165,60 грн., яке є сумою штрафної санкції;

- п. 2. ТОВ «Термоліт» має перед ТОВ «Внеш-Комплект» непогашене грошове зобов'язання щодо повернення 292 914,00грн., що є сумою попередньої оплати, отриманої ТОВ «Термоліт».

- п. 4. Сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п.1. та у п.2. цієї Угоди.

- п. 5. Керуючись ст. 601 ЦК України, Сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, зазначеними у п.1. та у п.2. цієї Угоди, і таким чином з моменту підписання цієї Угоди вважатимуть:

- зобов'язання ТОВ «Внеш-Комплект» (п.1.) таким, що припинено в повному обсязі, заборгованості ТОВ «Внеш-Комплект» перед ТОВ «Термоліт» немає;

- зобов'язання ТОВ «Термоліт» (п.2.) таким, що припинено частково, заборгованість ТОВ «Термоліт» перед ТОВ «Внеш-Комплект» становить 175748,40грн.

Виписками банку за 24.07.2012 та за 30.07.2012 підтверджується, що ТОВ «Термоліт» повернуло ТОВ «Внеш-Комплект» грошові кошти згідно листа № 32 від 29.05.2012 в сумі 175748,00 грн.

24.07.2012 ТОВ «Термоліт» склало розрахунок № 28 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 28.07.2011 № 28 за договором від 25.07.2011 №117. Причина коригування - повернення ТОВ «Термоліт» (Продавцем, виконавцем) авансового платежу за індукційну тигельну плавильну електропіч ІТПЕ - 0,4/0,4 ТГ2. Підлягають коригуванню: обсяги без урахування ПДВ - 244 095,00грн., сума ПДВ - 48 819,00грн. (всього - 292 914,00 грн. - 50% від 585828,00 грн.).

В бухгалтерському обліку ТОВ «Термоліт» зазначені вище операції відображені наступним чином:

- на підставі бухгалтерської довідки за липень 2012 року - нараховано дохід (штрафна санкція ТОВ «Внеш-Комплект» у розмірі 20% від суми договору) у сумі 117 166,00 грн.: Дебет рахунку № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями і замовниками» та Кредит рахунку №715 «Одержані штрафи, пені і неустойки»; штрафна санкція ПДВ не оподатковується;

- на підставі виписок банку - повернення ТОВ «Внеш-Комплект» грошових безготівкових коштів - 24.07.2012 - 100 000 грн., 30.07.2012 - 75 748 грн. (всього на суму 175 748 грн.): Дебет рахунку №361 та Кредит рахунку №311 «Грошові кошти в банку в національній валюті»;

- на підставі розрахунку № 28 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 28.07.2011 № 28 - коригування (зменшення) податкових зобов'язань з ПДВ на суму ПДВ у складі поверненої попередньої оплати (292914 грн., в т.ч. ПДВ - 48819 грн.): Дебет рахунку № 643 та Кредит рахунку № 6415 - методом «червоне сторно».

Таким чином, ТОВ «Внеш-Комплект» було повернуто суму компенсації (передоплати) у розмірі 292914 грн. (117166 грн. +175748 грн.).

Згідно положень п. 192.1. Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому в тексті п. 192.1 Податкового кодексу України прямо не вказано, що для зменшення податкових зобов'язань постачальнику необхідно повернути отримувачу товарів (покупцеві) суму попередньої оплати товарів виключно грошовими коштами на його розрахункових рахунок, як це зазначає відповідач у акті перевірки та у запереченні на позов.

Податковий кодекс України не містить спеціального визначення поняття «повернення суми попередньої оплати товарів». Не зважаючи на це, в акті перевірки положення п. 192.1 Податкового кодексу України було застосовано відповідачем таким чином, що фактично звужує права платника податку. Це є порушенням приписів пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України, згідно якої встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку з односторонньою відмовою Замовника-покупця (ТОВ «Внеш-Комплект») від виконання зобов'язань по договору, згідно умов пункту 6.5 договору №117 від 25.07.2011 ТОВ «Термоліт» застосувало до нього штрафну санкцію у розмірі 20% від загальної вартості Товару, а саме: 117165 грн. (585828 х 20%). Застосування цієї штрафної санкції було обумовлено тим, що продукція по даному договору була виготовлена за індивідуальним замовленням.

Згідно ст. 598 ЦК України припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Керуючись вказаними нормами законодавства, на підставі укладеної між ТОВ «Внеш-Комплект» та ТОВ «Термоліт» угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2012 вказану суму штрафної санкції (117165 грн.) було зараховано в рахунок повернення суми передоплати за договором №117 від 25.07.2011.

Таким чином, за наслідками проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов'язання з повернення покупцю суми передоплати за товар у сумі 117165,00 грн. є належним чином припиненим. Після цього ТОВ «Внеш-Комплект» втратило право вимагати від ТОВ «Термоліт» сплати цієї суми, тобто розрахунок між сторонами у сумі 117165,00 грн. фактично було проведено.

Вказане підтверджує те, що в даному випадку змінився порядок повернення «Покупцеві» - ТОВ «Внеш-Комплект» грошової компенсації за товар, яка є передоплатою за договором № 117 від 25.07.2011 у розмірі 292914 грн., а саме:

- 175748,00 грн. - сплачено грошовими коштами;

- 117165,00 грн. - розрахунок проведений шляхом заліку зустрічних однорідних зобов'язань.

На підставі цього, керуючись вищенаведеними приписами Податкового кодексу України, ТОВ «Термоліт» правомірно виписало розрахунок № 28 від 24.07.2012 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 28 від 28.07.2011 за договором від 25.07.2011 № 117 на суму 292914,00 грн., в т.ч. ПДВ - 48819 грн.

В Податковій декларації з ПДВ в рядку 8 та 8.1 (код додатку - Д1) ТОВ «Термоліт» відобразило коригування податкових зобов'язань (коригування згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань) на суму - 244095 грн. (обсяги постачання без ПДВ) та 48819 грн. (сума ПДВ).

В Додатку №1 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» ТОВ «Термоліт» відобразило коригування податкових зобов'язань згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу на суму обсягу постачання без ПДВ - 244095 грн. та на суму ПДВ - 48819 грн.; Отримувач (покупець) - ТОВ «Внеш-комплект».

Крім того, 23.12.2012 сторонами договору № 117 від 25.07.2011 було складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 27.12.2012 між ТОВ «Термоліт» і ТОВ «Внеш-Комплект», в якому відображено:

- кредиторська заборгованість у ТОВ «Термоліт» перед ТОВ «Внеш-Комплект» у розмірі - 292914,00грн.;

- обороти за 24.07.2012: повернення передоплати у розмірі 175748,00 грн. та нарахування штрафної санкції згідно угоди - 117 116,00 грн.

Залишку заборгованості станом на 27.12.2012 немає.

Судом також враховано, що відповідно до приписів п. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, а в даній ситуації поставка товарів фактично не здійснювалась, тому і об'єкта оподаткування ПДВ немає. В наслідок цього ТОВ «Термоліт» раніше нараховані податкові зобов'язання з ПДВ правомірно відкоригувало в податковому обліку в бік зменшення.

Крім того, обґрунтовуючи в акті перевірки вказане порушення відповідачем зазначено, що згідно із формою розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме вказати на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та поставити підпис.

Проте, в пп. 192.1.1 та 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України визначено, що якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення або збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то такий постачальник відповідно зменшує або збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

Тобто зміст вказаної норми Податкового кодексу України не ставить можливість постачальника здійснити коригування податкових зобов'язань з ПДВ в залежність від наявності підпису отримувача на розрахунку коригування. Нормами Податкового кодексу України встановлено лише обов'язок надіслати отримувачу такий розрахунок.

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 № 969, також не містить нормативної вимоги про залежність права постачальника на коригування податкових зобов'язань від наявності підпису отримувача (покупця) на розрахунку коригування. Навпаки, в п. 25 цього Порядку вказано лише те, що розрахунок коригування складається продавцем, який є платником ПДВ, з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих і отриманих податкових накладних з від'ємним чи додатним значенням.

На підставі наведеного у висновку економічної експертизи також зазначено, що документально не підтверджуються висновки акта перевірки в частині того, що ТОВ «Термоліт» здійснило неправомірне коригування (зменшення) податкових зобов'язань з ПДВ у липні 2012 року в сумі - 48819,00грн. (питання 1.14 ухвали суду про призначення експертизи).

8. В акті перевірки вказано, що відповідачем було встановлено завищення задекларованих ТОВ «Термоліт» показників у рядку 10.1 Б Декларацій з ПДВ «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» у зв'язку з тим, що на порушення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Термоліт» було завищено податковий кредит за березень 2011року у сумі 3899 грн. (стор. 71 акту).

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що це порушення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» у березні 2011 року було задекларовано податковий кредит на підставі отриманої від ТОВ «Імпульс плюс 2010» у березні 2011 року податкової накладної № 1110203 від 08.02.2011.

Згідно акту від 02.08.2011 № 2323/1800/37363648 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Імпульс плюс 2010» (код ЄДРПОУ 37363648), з питань перевірки правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 01.04.2011», який було надіслано на адресу відповідача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, було встановлено, що правочини між ТОВ «Імпульс Плюс 2010» та його контрагентами не спричинили реального настання правових наслідків.

Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВСУ у Харківській області за № 220 від 07.06.2011 підписи, виконані від імені керівника ТОВ «Імпульс плюс 2010» ОСОБА_16 на податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року, виконані не ОСОБА_16, а іншою особою.

Згідно обвинувального висновку по кримінальній справі №361009 встановлено, що ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 обвинувачуються за ч.2 ст.28 - ч.2 ст.205 КК України у фіктивному підприємництві, тобто створенні й придбанні у складі злочинної організованої групи в період з січня 2008 року по листопад 2011 року суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ТОВ «Євротурбіна» (код ЄДРПОУ 35070857), ТОВ «Агрофермтехніка» (код ЄДРПОУ 35834420),ТОВ «Дельта-Гарант», ТОВ «Дорматрейд» (код ЄДРПОУ 36928907), ТОВ «Мелзернопродукт» (код ЄДРПОУ 35923887),ТОВ «Агропромтехплюс» (код ЄДРПОУ 36499696), ТОВ «Вертікальпоставка» (код ЄДРПОУ 34568249),ТОВ «Доміно-2010» (код ЄДРПОУ 37367946), ТОВ «Агроггульсар» (код ЄДРПОУ 37173338), ТОВ «ВКФ Плутон Трейд» (код ЄДРПОУ 37458027), ТОВ «Діапазон Сервіс» (код ЄДРПОУ 37173317) - з метою прикриття незаконної діяльності, скоєне повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

У ході досудового слідства встановлено, що в листопаді 2010 року ОСОБА_17, діючи навмисно, попередньо домовившись з ОСОБА_18 і ОСОБА_19 з корисних мотивів, без мети здійснення самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, в порядку, передбаченому Законом, що суперечить ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про підприємництво» від 07.02.1991, придбали у ОСОБА_16 суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) - ТОВ «Імпульс плюс 2010», при цьому не посвятивши її в свої злочинні наміри.

На підставі цього у акті перевірки відповідачем вказано висновок про те, що ТОВ «Імпульс плюс 2010» було створено не з метою здійснення господарської діяльності, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності засновників, документи, надані ТОВ «Термоліт» в підтвердження придбання ТМЦ, послуг від імені ТОВ «Імпульс плюс 2010», підписані особами, що не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з продажу товарів, послуг покупцям, в тому числі ТОВ «Термоліт».

Враховуючи це на думку відповідача правочини між ТОВ «Імпульс Плюс 2010» та ТОВ «Термоліт» не спричинили реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Суд не може погодитися з вказаними висновками відповідача з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 08.02.2011 ТОВ «Імпульс плюс 2010» виписано ТОВ «Термоліт» рахунок № 1080203 на суму - 23391,71 грн., в тому числі ПДВ - 3898,62 грн.

Того ж числа була складена накладна №1110203 на спецодяг і спецвзуття на суму 23391,71 грн., в тому числі ПДВ - 3898,62 грн.

08.02.2011 ТОВ «Імпульс плюс 2010» була виписана податкова накладна за № 1110203, яка має заповнені всі обов'язкові реквізити, на загальну суму - 23391,71 грн., в т.ч. ПДВ - 3898,62 грн.

Вказана податкова накладна була зареєстрована ТОВ «Термоліт» у Реєстрі у розділі ІІ «Отримані податкові накладні» за порядковим номером 221.

Дані вказаної податкової накладної відображені ТОВ «Термоліт» у «Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» в Розділі ІІ «Податковий кредит» у рядку 99.

Відповідно до виписки банку 11.02.2011 ТОВ «Термоліт» оплатило ТОВ «Імпульс плюс 2010» 23391,71 грн., в т.ч. ПДВ - 3898,62 грн. за робочий одяг згідно рахунку № 108023 від 08.02.2011.

В Журналі-ордері і Відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.02.2011 по 31.03.2011 відображені вказані суми:

по дебету рах. 22 - 19493,09 грн.; рах. 64 - 3898,62 грн.;

по кредиту рах. 631 - 23391,71 грн.

Таким чином, придбаний у ТОВ «Імпульс плюс 2010» спецодяг і спецвзуття було оприбутковано ТОВ «Термоліт» на балансовий рахунок 22 «Малоцінні і швидкозношувальні предмети», а ПДВ віднесено на розрахунки з бюджетом.

Сума 23391,71 грн. відображена по дебету рах. 631 та по кредиту рах. 31, тобто грошові кошти оплачено за одержаний товар.

30.03.2011 ТОВ «Термоліт» було видано наказ № 11-0 «Про видачу спецодягу робітникам на роботах зі шкідливими умовами праці, а також на роботах, зв'язаних із забрудненням», відповідно до якого необхідно: підготувати списки для видачі спецодягу і спецвзуття; начальникам цехів і відділів організувати видачу; комірнику до 05.04.2011 внести необхідні записи в особові картки робітників.

До Наказу №11-0 прикладений Додаток №1 - Списки робітників для видачі спецодягу і спецвзуття.

У відповідності до цього наказу спецодяг і спецвзуття було видано робітникам цехів згідно затверджених списків, що відображено в особових картках (стоять відповідні підписи). Це документально підтверджує видачу спецодягу і спецвзуття для роботи в цехах.

Наведене підтверджує реальність здійснення вказаних господарських операцій. Під час перевірки відповідачу були надані вказані вище первинні бухгалтерські, податкові та розрахункові документи. Однак, а акті перевірки відсутні будь-які зауваження відповідача щодо змісту та порядку оформлення цих документів. Тому ці документи повністю відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність» та Податкового кодексу України.

Письмовий договір поставки товару сторонами не укладався. Проте, ТОВ «Термоліт», оплативши вказаний вище рахунок ТОВ «Імпульс плюс 2010», фактично уклало вказаний господарський договір у спрощений спосіб згідно положень ч. 1 ст. 181 ГК України.

В акті перевірки відповідач посилається на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які б підтверджували оприбуткування ТМЦ.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що оскільки товар, придбаний у ТОВ «Імпульс плюс 2010», є малогабаритним та не потребує спеціальних умов перевезення, його транспортування проводилось попутнім транспортом за рахунок постачальника.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише свідченням дотримання чи порушення правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, при цьому на зазначені відносини ці вимоги не поширюються.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження доставки ТМЦ від ТОВ «Імпульс плюс 2010» при наявності інших передбачених Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документів, які повністю підтверджують отримання позивачем цих ТМЦ, не спростовує факту здійснення господарських операцій з їх придбання.

В Податковому кодексі України та в інших нормативно-правових актах, якими врегульовано порядок оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, відсутнє посилання на товарно-транспортну накладну, як на документ, на підставі якого визначається правомірність віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару, до складу податкового кредиту.

Факт здійснення цієї господарської операції відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що підтверджено актом перевірки та про що не заперечував представник відповідача, що як наслідок, підтверджує реальність цієї господарської операції.

Оплата товару була проведена у безготівковій формі в повному обсязі у сумі 23391,71 грн., що також підтверджено актом перевірки. Ця сума безготівкових коштів була списана з рахунку ТОВ «Термоліт», фактів повернення цих коштів до позивача перевіркою не встановлено.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, визнання відповідачем в акті перевірки факту здійснення позивачем повного розрахунку з ТОВ «Імпульс плюс 2010» також є належним та допустимим доказом реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та вказаним контрагентом.

Крім того, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 по справі № 2а-7888/11/2070 було визнано противоправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по проведенню позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 06.06.2011 № 2323/1800/37363648. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року вказану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року було залишено без змін. Це підтверджує, що відповідач обґрунтовував в акті перевірки вказане порушення на підставі висновків акту перевірки іншого податкового органу, який було складено протиправно.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач в акті перевірки як на підставу нікчемності правочину, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним належними та допустимими доказами, а саме вироком суду у кримінальній справі, а не даними обвинувального висновку та акту перевірки іншого податкового органу.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства, правопорядку демократичної, правової держави.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що також вказано відповідачем в акті перевірки, визначається законом як фіктивний (ст. 234 Цивільного кодексу України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Однак, судові рішення про визнання недійсними правочинів, які укладені позивачем з ТОВ «Імпульс плюс 2010» - відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вказаних положень ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочинів, правочин укладений між ТОВ «Імпульс Плюс 2010» та ТОВ «Термоліт» є чинним.

Податковим законодавством України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Податковий кодекс України не ставить в залежність право на податковий кредит платника податків від наявності або відсутності інших документів первинного обліку, і від того, яким чином господарські операції відображені у бухгалтерському і податковому обліку його контрагента.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Актом перевірки відповідача підтверджено, що ТОВ «Імпульс Плюс 2010» на момент здійснення господарських операцій знаходився на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не було анульовано, правочини з цим господарським суб'єктом, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Таким чином, враховуючи наявність у ТОВ «Термоліт» належним чином оформленої податкової накладної № 1110203 від 08.02.2011, та приймаючи до уваги те, що суду були надані належні докази реальності (товарності) вказаної господарської операції, підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3899 грн.

Крім того, згідно даних обвинувального висновку по кримінальній справі №361009, на які зроблено посилання в акті перевірки, ТОВ «Імпульс Плюс 2010» не вказано в переліку фіктивних підприємств, які були створенні й придбанні у складі злочинної організованої групи.

Наведений в акті перевірки зміст службової записки ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 11.07.2011 № 1213/26-049 свідчить про те, що проведеними заходами директора ТОВ «Імпульс Плюс 2010» не було встановлено, опитати його з питань реєстрації та діяльності підприємства не надалось можливим. За цих обставин правомірність почеркознавчого дослідження № 220 викликає сумнів, оскільки, якщо ОСОБА_16 не встановлена та не допитана, то, відповідно, у неї не відібрали її власноручний рукописний текст та підпис. Тобто відсутній об'єкт, який може бути переданий на експертне дослідження, а тому почеркознавче дослідження від 07.06.2011 № 220 проведено з порушенням вимог діючих законодавчих актів в галузі почеркознавчих досліджень.

Крім того, у цьому експертному дослідженні не вказано про невідповідність (підробку) підписів на податкових накладних ТОВ «Імпульс плюс 2010» за лютий 2011 року.

У зв'язку з цим, відповідач протиправно позбавив ТОВ «Термоліт» права на податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної № 1110203 від 08 лютого 2011 року на суму - 3899 грн.

У висновку економічної експертизи також зазначено, що документально не підтверджуються висновки акта перевірки в частині того, що ТОВ «Термоліт» протиправно завищило податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року у сумі - 3899 грн. (питання 1.16 ухвали суду про призначення експертизи).

9. Відповідачем в акті перевірки вказано, що ТОВ «Термоліт» по договору № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011 здійснило імпортні операції з надання послуг, відстрочення поставки яких перевищило 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу у сумі 525000 російських рублів, а саме: 194 дня з 21.06.2012 по 31.12.2012 без висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, що є порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (стор. 102 акту). Згідно розрахунку, наведеного у додатку 11 до акту перевірки, за це порушення підприємству застосовано пеню в сумі 75104,19 грн.

Крім того, на порушення ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 49 Податкового кодексу України, ст. 1 Указу Президента України від 18.06.94№ 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» ТОВ «Термоліт» не надавало до Мелітопольської ОДПІ Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, станом на 01.07.2012 та 01.10.2012 та не задекларувало заборгованість по договору № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011.

В акті перевірки зазначено, що ці порушення виникли у зв'язку з тим, що ТОВ «Термоліт» було укладено з нерезидентом - ТОВ «Рустест-М» (Російська Федерація) договір № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011 про надання послуг з оформлення документів для отримання Сертифікатів про відповідність продукції вимогам Директив Євросоюзу.

ТОВ «Термоліт» з валютного рахунку № 2600402800244 ПАТ КБ «Правекс-Банк» перерахувало на валютний рахунок № 40702810438260014780 в ВАТ «Сбербанк Росії» в м.Москва нерезиденту ТОВ «Рустест-М» валютні кошти, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 38 від 23.12.2011 у сумі 525 000 російських рублів або в гривнях - 132888грн. Граничний термін отримання послуг - 20.06.2012.

В результаті перевірки встановлено, що сертифікати про відповідність були видані раніше, ніж здійснена оплата валютних коштів та складено акт виконаних робіт від нерезидента ТОВ «Рустест-М». Тому в результаті перевірки відповідач не зміг встановити за які самі послуги було здійснено перерахування валютних коштів згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 38 від 23.12.2011 в сумі 525000 російських рублів нерезиденту ТОВ «Рустест-М», якщо ці сертифікати датовані 28.11.2011.

У зв'язку з цим, на думку відповідача, немає підстав для зняття з валютного контролю вказаної операції.

На підставі цього в акті перевірки встановлено, що станом на 01.07.2012 та 31.12.2012 рахується дебіторська заборгованість понад 180 календарних з моменту здійснення авансового платежу у сумі - 525 000 російських рублів по договору № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011, з нерезидентом ТОВ «Рустест-М».

Статтею 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню.

ТОВ «Термоліт» не надало до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, станом на 01.07.2012 та 01.10.2012, та не задекларувало заборгованість по договору №0305-ДМ-09/11 від 15.09.2011, але отримало зареєстровані Довідки про відсутність за межами України валютних цінностей та майна станом на 01.10.2012 за №296 від 15.10.2012 та станом на 01.07.2012 №194.

Суд не може погодитися з вказаними висновками відповідача з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що 15.09.2011 між ТОВ «Термоліт» (Замовник) та ТОВ «Рустест-М», Російська Федерація (Виконавець) було укладено Договір оплатного надання послуг № 0305-ДМ-09/11, згідно якого Виконавець за завданням Замовника зобов'язується надати наступні послуги:

1) оформлення документів для одержання Сертифіката про відповідність продукції вимогам Директив Євросоюзу, а саме: індукційної тигельної електропечі ІТПЕ, індукційної нагрівальної установки серії ІНУ, високочастотних транзисторних генераторів серії ВТГ, тиристорних перетворювачів частоти серії ТПЧ;

2) підготовлення Декларації відповідності з Директивами Євросоюзу:

- Директива 2004/108/ЄС електромагнітна відповідність (ЄМС);

- Директива 2006/42/ЄС машини та механізми (МД);

- Директива 2006/95/ЄС низьковольтне обладнання (LVD).

Договором визначено, що строк надання послуг по договору складає 25 робочих днів з моменту оплати в розмірі 100% від суми Договору та надання Замовником повного переліку необхідних документів. Виконавець має право надати послугу достроково.

Виконання Договору закінчується підписанням сторонами Акта здачі-прийому наданих послуг. Вартість наданих послуг по цьому Договору складає - 525 000,00руб. РФ. Вартість не включає в себе суму ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 14.11.2011 до вказаного Договору сторони зробили доповнення до п. 9.1. Договору, а саме вказали, що випробування продукції по директиві 2004/108/ЄС (89/336/ЄЄС) на електромагнітну сумісність будуть проводитися на території Туреччини в спеціалізованій лабораторії.

21.12.2011 ТОВ «Рустест-М» виписало ТОВ «Термоліт» рахунок № 0426 на оплату за надання послуг по оформленню документів для одержання Сертифікатів і декларацій про відповідність продукції вимогам Директив Євросоюзу по Договору № 0305-ДМ-09/11 від 15.09.2011 на суму 525 000,00 російських рублів.

23.12.2011 ТОВ «Термоліт» виконало оплату ТОВ «Рустест-М» платіжним дорученням № 38 у розмірі - 525 000,00 російських рублів.

31.01.2012 сторонами Договору було складено Акт №1 здачі-приймання виконаних послуг до Договору №0305-ДМ-09/11 від 15.09.2011, де вказано, що згідно з вказаним Договором, Виконавець - ТОВ «Рустест-М» виконав якісно послуги, а Замовник - ТОВ «Термоліт» прийняв вищевказані послуги.

31.01.2012 до Акта №1 сторонами було складено Додаток-розшифровка, в якому послуги розшифровані щодо технічних характеристик.

Акт №1 і Додаток до нього складені на суму 525 000,00 російських рублів (вартість послуг, ПДВ не оподатковується).

31.01.2012 сторонами також складений та підписаний Акт приймання-передачі документації по Договору № 0305-ДМ-09/11 від 15.09.2011, в якому відображено, що ТОВ «Рустест-М» передає, а ТОВ «Термоліт» приймає 4 сертифікати, які датовані 28.11.2011.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що підтвердженням виконання сторонами договірних відносин є первинні документи, що свідчать про наявність результатів у вигляді наданих послуг та передачу права власності на такі послуги від однієї сторони договору про надання послуг до іншої.

Судом встановлено, що згідно умов пп. 4.2.10. п. 4 договору № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011 (на яких зроблено посилання у акті перевірки) визначено, що ТОВ «Рустест-М» зобов'язується видати ТОВ «Термоліт» оригінали документів після 100% оплати вартості наданих послуг. Виконавець має право надати послугу достроково.

Вказана у Сертифікатах дата 28.11.2011 є лише датою їх складання, а не датою їх фактичного отримання ТОВ «Рустест - М» в органі сертифікації (Туреччина).

Передоплата по цьому договору була здійснена ТОВ «Термоліт» - 23.12.2011 на підставі платіжного доручення № 38. Після цього 31.01.2012, виконуючи умови пп. 4.2.10. договору, ТОВ «Рустест-М» фактично передав ТОВ «Термоліт» оригінали Сертифікатів і одночасно сторони договору підписали акти здачі - приймання наданих послуг № 1 з доповненням-розшифруванням до цього акту, а також акт здачі-приймання документації.

Представник відповідача у судовому засіданні вказані доводи не спростував.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що вказані вище первинні документи, які надавались відповідачу під час податкової перевірки, належним чином підтверджують факт виконання нерезидентом ТОВ «Рустест - М» послуг, передбачених договором № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011 і тому ця операція була правомірно знята з валютного контролю. У зв'язку з цим податковим органом безпідставно вказано про наявність дебіторської заборгованості станом 01.07.2012 та 31.12.2012 понад 180 календарних по цій операції.

Крім того, в наданому до суду листі Управління Національного банку України в Запорізької області від 03.07.2013 № 09-106/10722/бТ вказано, що валютна операція ТОВ «Термоліт» по договору № 0305-ДТ-09/11 від 15.09.2011 з нерезидентом ТОВ «Рустест-М» правомірно знята з валютного контролю. Цей лист підготовленого на запит відповідача.

У висновку економічної експертизи також зазначено, що документально не підтверджуються висновки акта перевірки в частині порушення валютного законодавства ТОВ «Термоліт» тому, що первинні документи ТОВ «Термоліт» підтверджують надання послуг ТОВ «Рустест-М» згідно Договору №0305-ДМ-09/11 від 15.09.2011. Документально не підтверджується наявність дебіторської заборгованості у ТОВ «Термоліт» понад 180 календарних днів по вказаному вище Договору. (питання 2.3 ухвали суду про призначення експертизи).

10. Відповідачем в акті перевірки також встановлено, що за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ТОВ «Термоліт» задекларовано суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі - 647414 грн., задекларовано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі - 1304682 грн.

Перевіркою повноти нарахування ПДВ за вказаний період встановлено, зокрема, завищення ТОВ «Термоліт» суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на загальну суму - 322847 грн., в тому числі: вересень 2010 року - 22241 грн.; грудень 2010 року - 14507 грн.; січень 2011 року - 71547 грн.; лютий 2011 року - 29856 грн.; квітень 2011 року - 89491 грн.; грудень 2011 року - 21603 грн.; червень 2012 року - 4534 грн.; липень 2012 року - 46827 грн. та грудень 2012 року - 22241 грн.

ТОВ «Термоліт» в період з 01.01.2010 по 31.12.2012 в податковій декларації по ПДВ у рядку 25 відображена сума бюджетного відшкодування у відповідному звітному періоді. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається арифметичним шляхом: сума р. 23 Декларації - «залишок від'ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду» за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24 податкової декларації звітного податкового періоду). До податкової декларації додається (Додаток 3) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування».

У висновку економічної експертизи зазначено, що документально підтверджуються висновки акта перевірки в частині завищення суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню у вересні місяці 2010 року у сумі 22441 грн., тому що:

- у серпні 2010 року ТОВ «Термоліт» завищено податковий кредит на суму 26357,81 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «СЕА Електронікс» як документально не підтверджений розрахунком відкоригованого значення податку. В податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року в Додатку №5 Розділ ІІ Податковий кредит відображено суму - 11281,45 грн. та суму - 17045,89 грн., з яких 26357,81 грн. (11281,45 грн. + 15076,36 грн.) не підтверджуються Розрахунком відкоригованого значення податку;

- в податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року в р. 23 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - даних немає, тобто немає від'ємного значення ПДВ за липень місяць;

- в податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року в р. 21 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядків 18 і 19) відображено - 67967 грн. та у р. 22.2 «до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 - р. 22.1) (значення цього рядка переноситься до р. 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду)» відображено - 67967 грн. З урахуванням того, що у серпні 2010 року ТОВ «Термоліт» завищено податковий кредит на суму 26357,81 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «СЕА Електронікс» як документально не підтверджений розрахунком відкоригованого значення податку, значення рядків 21 і 22.2 податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року і рядка 23.1 податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року (67967 грн.) є завищеним на 26358 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року в р. 23 відображено - 67967 грн., а в р. 24 «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 23 - р. 20, позитивне значення) відображено - 22241 грн.; така ж сума відображена і в р. 25 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню. З урахуванням того, що значення рядка 23.1 податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року (67967 грн.) є завищеним на 26358 грн., ТОВ «Термоліт» завищено суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню за вересень 2010 року (рядок 25), на 22241 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року в р. 23 немає показників, в р. 24 «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 23 - р. 20, позитивне значення) немає показників; в р. 25 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» - немає показників, тобто у ТОВ «Термоліт» в жовтні місяці не було ПДВ до відшкодування з бюджету.

З урахуванням цього, а також того, що інші порушення податкового законодавства щодо обліку податку на додану вартість вказані відповідачем в акті перевірки не були підтверджені, у висновку судової експертизи зазначено, що документально не підтверджуються висновки акту перевірки в частині завищення суми податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню на загальну суму - 300606 грн. (322847 грн. мінус 22241 грн.), в тому числі: грудень 2010 року - 14507 грн.; січень 2011 року - 71547 грн.; лютий 2011 року - 29856 грн.; квітень 2011 року - 89491 грн.; грудень 2011 року - 21603 грн.; червень 2012 року - 4534 грн.; липень 2012 року - 46827 грн. та грудень 2012 року - 22241 грн. (питання 2 ухвали суду про призначення експертизи).

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч.1 та ч.2 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0000032212, податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0000042212, податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0000052212 в частині зменшення ТОВ «Термоліт» суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню у розмірі 300606,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 27429,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0000062233 та податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 № 0000072233 винесені відповідачем протиправно, без дотримання положень ч. 3 ст. 2 КАС України, що є підставою для їх скасування, а позовні вимоги ТОВ «Термоліт» в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 20.05.2013 № 0000052212 в частині зменшення ТОВ «Термоліт» суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню у розмірі 22241,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1066,75 грн. підлягають відхиленню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 94, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби від 20.05.2013 за №№ 0000032212, 0000042212, 0000062233 та 0000072233 - повністю.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби від 20.05.2013 № 0000052212 в частині зменшення ТОВ «Термоліт» суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню у розмірі 300606,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 27429,00 грн.

4. В задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби від 20.05.2013 № 0000052212 в частині зменшення ТОВ «Термоліт» суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню у розмірі 22241,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1066,75 грн. - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт» витрати на сплату судового збору у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт» витрати пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 20 128 (двадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький


Суд	Запорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.11.2013
Оприлюднено	23.12.2013
Номер документу	36119540
Судочинство	Адміністративне

Сацький Роман Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 27.11.2013 по справі 808/5271/13-аЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —808/5271/13-а

Постанова від 27.11.2013

Постанова
від 27.11.2013 по справі 808/5271/13-а
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД