Постанова

від 12.12.2013 по справі 2а-0770/85/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 181388/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року у справі за позовом Спільного підприємства «Ай-Бі-І-Барва» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-американське підприємство «Ай-Бі-І-Барва» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач, Підприємство, СП, ТОВ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002812340 та № 0002802340 від 19 грудня 2011 року, прийнятих на підставі акту Мукачівської ОДПІ від 02.12.2011 року № 2138/23-01/22082794 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки СП «Ай-Бі-І-Барва» у формі ТОВ, код за ЄДРПОУ 22082794 щодо правомірності формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Паритет-Агротрейд», код за ЄДРПОУ 36988641 за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року», щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 14550,00 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 1,00 грн., та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 179048,00 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 1,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з даним судовим рішенням, його оскаржив в апеляційному порядку Відповідач, який в скарзі зазначив, що судом порушені норми матеріального права, висновки суду суперечать встановленим обставинам справи. На підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту Позивача ДПІ вказала, що Підприємство товар не придбало і ці операції були фіктивними. Зокрема, вона зазначила, що у Позивача відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували факт придбання товару у ТОВ, а саме: акти приймання-передачі, належним чином оформлені видаткові накладні, довіреності. Також ДПІ вказала, що Підприємство ні під час перевірки, ні суду не надало товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковою відповідно до наказів Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 та від 29.12.1995 року № 488/346. Просить скасувати постанову суду від 16.11.2012 року та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу та представника Позивача, який просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку СП щодо правомірності формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Паритет-Агротрейд» (код за ЄДРПОУ 36988641) за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, про що складено акт перевірки № 2138/23-01/22082794 від 02 грудня 2011 року.

За наслідками перевірки ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0002812340 щодо зменшення ТОВ розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 14550,00 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 1,00 грн. і № 0002802340 щодо збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 179048,00 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 1,00 грн.

В акті ОДПІ № 2138/23-01/22082794 від 02 грудня 2011 року зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення СП пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме встановлено факт неправомірного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 193598,00 грн. у травні 2011 року (у зв'язку з чим було зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 14550,00 грн. та збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 179048,00 грн.). Зазначені висновки щодо зменшення сум податкового кредиту та зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість зроблено по операціям з контрагентом - ТОВ «Паритет-Агротрейд» щодо поставки олії соняшникової нерафінованої не вимороженої 1 ґатунку, проведеним у травні 2011 року.

Висновки перевірки базуються на тому, що договори, укладені ТОВ «Паритет-Агротрейд» та Підприємством »відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є нікчемними, і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю; ТОВ «Паритет-Агротрейд» проведено документально фактично не здійснені господарські операції без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, для отримання підприємством податкової вигоди; встановлено порушення ст. ст. 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та наказів Мінтрансу України (від 14.10.1997 р. № 363, від 29.12.1995 р. № 488/346) щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних.

Правильно та повно встановивши обставини справи, суд першої інстанції допустився помилки щодо їх оцінки та застосування відповідних встановленим обставинам норм матеріального права.

Зокрема, згідно пункту 14.1.181 статті 14ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пунктів 198.1, 198.6 статті 198 того ж Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, виходив із того, що договір поставки між Підприємством та його контрагентом ТОВ «Паритет-Агротрейд» від 16.05.2011 року № 1605М є дійсним, а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки Позивача щодо безтоварності та нікчемності господарської операції між СП та ТОВ «Паритет-Агротрейд» не підтверджені.

Суд встановив, що СП 16.05.2011 року було укладено з ТОВ «Паритет-Агротрейд» договір поставки № 1605М. В межах цього договору у відповідності до специфікацій, оформлених на кожну партію товару, за видатковими накладними від постачальника - ТОВ «Паритет-Агротрейд» Підприємство придбало олію соняшникову нерафіновану 1 ґатунку в кількості 94,94 тони на загальну суму 1161590,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 193598,48 грн.). Зазначений товар на підставі договору комісії № 2704К від 27.04.2011 року, укладеного з ТОВ «Паритет-агро», за актами приймання-передачі було передано комітентом (Позивачем) в день отримання відповідної партії товару від ТОВ «Паритет-Агротрейд», комісіонеру, яким за договором від 27.04.2011 року є ТОВ «Паритет-Агротрейд», і реалізовано та експортовано комісіонером за межі митної території України компанії ALFA TRADING LIMITED (94940 кг сирої нерафінованої соняшникової олії першого ґатунку згідно ВМД № 500010102/2011/002748 від 26.07.2011 року).

За отриманий товар та виконані роботи Позивач сплатив ТОВ «Паритет-Агротрейд» вартість придбаної продукції, в тому числі ПДВ.

Під час здійснення перевірки Позивач на підтвердження виконання умов договору надав ОДПІ податкові накладні, накладні, договір поставки від 16.05.2011 року № 1605М, посвідчення якості на товарно-матеріальні цінності, інформацію про взаєморозрахунки з ТОВ «Паритет-Агротрейд».

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ці документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, суд зазначив, що ОДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а посилання податкового органу на відсутність актів приймання-передачі ТМЦ та товарно-транспортних накладних не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і не свідчать про порушення Позивачем положень ПК України щодо формування сум податкового кредиту.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався суд на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту Позивача.

Відповідно до статті 11 КАС суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача ОДПІ вказала, що Підприємство товар не придбало і ці операції були фіктивними. Зокрема, вона зазначила, що у позивача відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували факт придбання товару у ТОВ, а саме: акти приймання-передачі, довіреності, а видаткові накладні оформлені з порушенням (в них незазначені прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що приймали та здавали товар).

Також ОДПІ вказала, що Підприємство ні під час перевірки, ні суду не надало товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковою відповідно до спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», а також Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363.

Всупереч вимогам статей 11, 159 КАС зазначені доводи ДПІ суд першої інстанції до уваги не взяв і не перевірив, наданим на їх підтвердження доказам правової оцінки не надав, хоча вони піддають сумніву висновки суду щодо неправомірності доводів ДПІ і мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, жодним чином судом першої інстанції не враховані наступні доводи Відповідача:

Перевіркою наданого Підприємством свідоцтва якості на олію, виданого ТОВ «Ава» встановлено, що останнє не мало взаємовідносин з ТОВ «Паритет-Агро». Також встановлено, що ТОВ «Агро» не є виробником олії, а лише надає послуги з фільтрації масла.

Матеріалами справи підтверджується неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Паритет-Агротрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за травень 2011 року. В акті від 14.10.2011 року, складеному ДПІ у Київському районі м. Харкова і на який посилається Відповідач в акті перевірки Позивача, зазначено, що основними постачальниками ТОВ «Паритет-Агротрейд» є ТОВ «ВСТК», яке в свою чергу розпорядженням ДПА України від 24.02.2011 року № 48-р визнане податковою ямою, тобто суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу) у тому числі через вигодотранспортуючих суб'єктів, та ПП «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ», яке господарську діяльність не могло вести через відсутність за місцем реєстрації, відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей.

Відповідно ТОВ «Паритет-Агротрейд» не міг здійснювати операції по реалізації товарно-матеріальних цінностей на адресу покупців.

Таким чином, висновки податкового органу про те, що угода, укладена між СП та ТОВ «Паритет-Агротрейд» не спричинила реального настання правових наслідків, внаслідок чого Позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за наслідками операцій з ТОВ «АПаритет-Агротрейд», а отже оскаржені Підприємством податкові повідомлення-рішення винесені на законних підставах.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року у справі № 2а-0770/85/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Спільного підприємства «Ай-Бі-І-Барва» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді С.М. Кузьмич

З.М. Матковська