Ухвала

від 09.12.2013 по справі 820/5812/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р.Справа № 820/5812/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сімеїзської селищної ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. по справі № 820/5812/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Сімеїзської селищної ради , Управління Держземагенства у м. Ялті Автономної Республіки Крим , Державної інспекції сільського господарства України Автономної Республіки Крим

про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Сімеїзської селищної ради, Управління Держземагенства у м. Ялті АР Крим, Державної інспекції сільського господарства в АРК, в якому, з урахуванням уточнень, просить:

1) визнати незаконною бездіяльність Сімеїзської селищної ради в частині не проведення перевірки заяв ОСОБА_1;

- зобов'язати Сімеїзську селищну раду здійснити перевірку технічної документації на червоній лінії в частині доріг по вул. Ароматної та до ділянки НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 червоним лініям містобудівної документації, з'ясувати відповідність земельної ділянки НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, червоним лініям містобудівної документації, з'ясувати відповідність земельної ділянки НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, червоним лініям містобудівної документації;

- зобов'язати Сімеїзську селищну раду провести перевірку меж земельних ділянок №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, на місцевості та перевірити у наявності дорогу до ділянки НОМЕР_1, що проходить між земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_3, з'ясувати ширину дороги до земельної ділянки НОМЕР_1, що проходить між земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_3, а у випадку відсутності дороги скласти відповідний акт та видати його позивачу - ОСОБА_1;

2) визнати незаконною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в АРК в частині не проведення перевірок заяв ОСОБА_1;

- зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в АРК провести перевірку за дотриманням вимог земельного законодавства органом місцевого самоврядування відповідачем-1 - Сімеїзською селищною радою в частині відповідності земельних ділянок №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, червоним лініям містобудівній документації;

- зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в АРК провести перевірку дотримання органом місцевого самоврядування відповідачем-1 - Сімеїзською селищною радою вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю з питань передачі земельних ділянок №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, у власність.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що позивач є власником земельної ділянки НОМЕР_1, розташованою за адресою: АДРЕСА_2. У лютому 2012 року власником суміжної земельної ділянки НОМЕР_3 було розпочато будівництво та зруйновано дорогу, що була під'їздом до земельної ділянки позивача. На неодноразові звернення до відповідачів з метою проведення відповідної перевірки, фіксування фактів порушення земельного законодавства, а також припинення руйнування дороги, жодних дій з приводу перевірки зазначених фактів зроблено не було, скарги були розглянуті формально.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року адміністративний позов було задоволено частково.

Зобов'язано Сімеїзську селищну раду здійснити перевірку технічної документації на червоній лінії в частині доріг по вул. Ароматної та до ділянки НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та з'ясувати відповідність земельної ділянки НОМЕР_1 червоним лініям містобудівної документації, з'ясувати відповідність земельної ділянки НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, червоним лініям містобудівної документації, з'ясувати відповідність земельної ділянки НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, червоним лініям містобудівної документації.

Зобов'язати Сімеїзську селищну раду провести перевірку меж земельних ділянок №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, на місцевості та перевірити у наявності дорогу до ділянки НОМЕР_1, що проходить між земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_3, з'ясувати ширину дороги до земельної ділянки НОМЕР_1, що проходить між земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_3, а у випадку відсутності дороги скласти відповідний акт та видати його позивачу - ОСОБА_1

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Сімеїзською селищною радою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст. ст. 38-39 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 1, 8, 16,17,19, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 1, 18 Закону України «Про автомобільні дороги»,

Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість та помилково зобов'язав Сімеїзську селищну раду вчинити дії, що не входять до її повноважень.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача до судового засідання було надано клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Разом з тим, враховуючи, що представником позивача не було надано жодного доказу на підтвердження викладених в клопотання обставин та приймаючи до уваги, що позивач не позбавлений можливості направити іншого представника, у зв'язку з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справи визначених КАС України, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вказаного клопотання, та як наслідок, відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1, розташованою за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

У 2012 році позивач дізнався про те, що перед належною йому земельною ділянкою НОМЕР_1 на земельній ділянці НОМЕР_3 проводяться земельні роботи, та перед земельною ділянкою НОМЕР_1 на дорозі перед воротами позивача була вирита канава, яка, як вважає позивач, унеможливлює заїзд на його земельну ділянку та тим самим суттєво порушує права позивача, який не може використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням, не може заїхати на свою земельну ділянку, не може користуватися дорогою, що веде до його земельної ділянки, оскільки ця дорога зруйнована. Пізніше власники суміжних земельних ділянок розширили їх межі за рахунок існуючої дороги в порушення червоної лінії та містобудівної документації, збудувавши на місці дороги паркан.

У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами до різних державних органів, у тому числі до Управління Держземагенства у м. Ялті АРК, Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Сімеїзської селищної ради, Прокуратури м. Ялти щодо порушення його прав користування земельною ділянкою, з метою проведення відповідної перевірки.

В свою чергу, враховуючи, що відповідачами жодних дій з приводу перевірки зазначених фактів зроблено не було, скарги були розглянуті формально, позивач звернувся до суді із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльності Державної інспекції сільського господарства в АР Крим в частині не проведення перевірок заяв ОСОБА_1, зобов'язання Державної інспекції сільського господарства в АР Крим провести перевірку за дотриманням вимог земельного законодавства органом місцевого самоврядування - Сімеїзською селищною радою в частині відповідності земельних ділянок №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, червоним лініям містобудівній документації, та зобов'язання Державної інспекції сільського господарства в АР Крим провести перевірку дотримання органом місцевого самоврядування - Сімеїзською селищною радою вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю з питань передачі земельних ділянок №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, у власність, суд першої інстанції виходив з того, що вони є незаконними та необґрунтованими.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення в цій частині жодною із сторін не оскаржуються, то згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду.

Разом з тим, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що оскільки під час судового розгляду Сімеїзською селищною радою не було надано жодних доказів на підтвердження факту проведення перевірок за заявами позивача, то заявлені в цій частині позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із системного аналізу положень ст. 189 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 20 Закону України "Про охорону земель" передбачена можливість здійснення сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до п.п. "є", "ж", "й", "к" ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно п.п. 1 п. "б" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Крім того, згідно із положень ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, прибудинкові території та інші території в межах населеного пункту.

Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Враховуючи вищенаведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що діючим законодавством передбачена можливість та необхідність проведення органом місцевого самоврядування, у т.ч. Сімеїзською селищною радою, перевірок за відповідними зверненнями.

Як було встановлено під час судового розгляду, позивач звертався до Сімеїзської селищної ради із заявою про фіксацію порушення земельного законодавства, в якій просив: ретельно перевірити викладені у заяві факти та зафіксувати порушення земельного законодавства; притягнути власника земельної ділянки НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, до відповідальності, передбаченої ст. 53, 53-1 КУпАП; зобов'язати припинити будь-які будівельні роботи, у тому числі будь-якої огорожі чи забору без належних дозволів; поновити порушене право ОСОБА_1 шляхом відновлення дороги, яка веде до земельної ділянки ОСОБА_1 НОМЕР_1.

Колегія суддів зазначає, що Сімеїзською селищною радою, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, не було надано суду жодного та допустимого доказу на підтвердження факту проведення перевірок за заявами позивача та складання за їх наслідками відповідних актів.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості своїх дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року по справі №820/5812/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сімеїзської селищної ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. по справі № 820/5812/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.