Рішення

від 17.12.2013 по справі 904/8509/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.13р. Справа № 904/8509/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нова перевізна компанія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгаз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 283 461, 75 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Курманова М.С. - представник (дов. № 16 від 05.11.2013 року)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нова перевізна компанія" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгаз" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 283 461,75 грн., з яких 1 086 952,00 грн. сума основного боргу, 156 931,09 грн. пеня та 39 578,66 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем умов договору оренди залізничного рухомого складу № 03/12-А від 02.04.2012 року щодо своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 19.11.2013 року на 03.12.2013 року та з 03.12.2013 року по 16.12.2013 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки представника у судові засідання суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4994511650682, яке було отримано 27.11.2013 року.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.12.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська нова перевізна компанія" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грандгаз" (орендар) був укладений договір оренди залізничного рухомого складу № 03/12-А (а.с.59).

Відповідно до пункту 1.1 орендодавець зобов'язується на підставі узгоджених письмових заявок орендаря передати в оренду (строкове платне володіння та користування) власні залізничні вантажні напіввагони (далі - рухомий склад - РС), а орендар прийняти його за актом приймання-передачі та своєчасно здійснювати усі передбачені даним договором платежі.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що передача РС в оренду оформлюється актом приймання-передачі, який складається сторонами протягом 3-х календарних днів після прибуття РС на письмово угоджену сторонами станцію передачі.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв напіввагони, що підтверджується актом приймання - передачі рухомого складу в оренду № 1 від 07.04.2012 року (а.с.68).

Відповідно до протоколу № 1 від 02.04.2012 року сторони узгодили, що за один напіввагон за добу ціна оренди складає 480,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 96,00 грн. Всього з ПДВ - 576,00 грн. (а.с.69).

Згідно з протоколом № 2 від 01.05.2012 року сторони узгодили, що за один напіввагон за добу ціна оренди складає 508,33 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 101,67 грн. Всього з ПДВ - 610,00 грн. (а.с.70).

Відповідно до протоколу № 3 від 01.07.2012 року сторони узгодили, що за один напіввагон за добу ціна оренди складає 466,67 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 93,33 грн. Всього з ПДВ - 560,00 грн. (а.с.71).

02.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська нова перевізна компанія" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грандгаз" (орендар) була укладена додаткова угода № 1 від 02.04.2012 року, в якій сторони дійшли згоди доповнити пункт 3.1.5 договору наступним: „Орендар сплачує орендодавцю 50% залізничного тарифу за перевезення нового власного рухомого складу" (а.с.66).

Сторонами був підписаний акт виконаних робіт № 1 від 11.04.2012 року, з якого вбачається, що сторони підтверджують, що вартість залізничного тарифу за перевезення власного рухомого складу становить 85 992,00 грн. та претензій щодо виконаних послуг одна до одної не мають (а.с.73).

Згідно з пунктом 4.5 договору сторони оформлюють акт приймання - здачі виконаних робіт до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Сторонами були підписані акти виконаних робіт № 2 від 30.04.2012 року на суму 276 480,00 грн., № 3 від 31.05.2012 року на суму 378 200,00 грн. та акти приймання-передачі наданих послуг № 4 від 30.06.2012 року на суму 366 00,00 грн., № 5 від 31.07.2012 року на суму 211 160,00 грн., № 6 від 31.08.2012 року на суму 8 400,00 грн. (а.с.74-78).

Позивач виставив відповідачу рахунки, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.79-92).

Відповідно до пункту 4.4 з урахуванням додаткової угоди № 3 від 04.04.2012 року перерахування орендарем на користь орендодавця орендної плати здійснюється щомісячно не пізніше 5 днів з дати виставлення акта приймання - передачі наданих послуг на підставі рахунків, наданих орендодавцем (а.с.67).

Відповідачем було частково сплачено суму боргу у розмірі 239 280,00 грн., що підтверджується листом ПАТ „ВТБ Банк" № 318/513-2 від 12.11.2013 року про стан розрахунків ТОВ "Українська нова перевізна компанія" з ТОВ "Грандгаз" (а.с.132).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув позивачу напіввагони, що підтверджується актами приймання - передачі рухомого складу із оренди:

- № 1-В від 05.06.2012 року;

- № 2-В від 29.07.2012 року;

- № 3-В від 31.07.2012 року;

- № 4-В від 05.08.2012 року;

- № 5-В від 10.08.2012 року.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 382 від 24.10.2013 року, в якому він просить терміново погасити заборгованість у розмірі 1 086 952,00 грн. (а.с.94).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, станом за період з 02.04.2012 року - 23.10.2013 року, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 03/12-А від 02.04.2012 року становить 1 086 952,00 грн. (а.с.93), що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Згідно статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно пунктом 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по договору виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, що підтверджує часткова оплата за оренду рухомого складу.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за договором у розмірі 1 086 952,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 30.10.2012 року по 30.10.2013 року у сумі 156 931,09 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що у випадку порушення орендатором строку оплати орендної плати, передбаченого даним договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який вона нараховується, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що позивач неправильно нараховує відповідачу пеню, оскільки позивач не враховує норму ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Договір оренди залізничного рухомого складу № 03/12А від 02.04.2012 року не передбачає можливість нарахування пені більш ніж за період, встановлений ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, господарським судом відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу зроблено перерахунок та встановлено, що сума пені за період з 30.10.2012 року по 30.04.2013 року, яка підлягає задоволенню становить 81 893,26 грн.

Також, позивачем нараховано 3 % річних за період з 16.04.2013 року по 30.10.2013 року у сумі 39 578,66 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних за період з 16.04.2013 року по 30.10.2013 року у сумі 39 578,66 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 24 168,48 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгаз" (49006, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 8а, оф. 408; ідентифікаційний код 36574935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нова перевізна компанія" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Калова, 12, офіс 14; ідентифікаційний код 36160239) - 1 086 952,00 грн. суму основного боргу, 81 893,26 грн. пеню, 39 578,66 грн. 3 % річних та 24 168,48 грн. судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.12.2013 р.

Суддя Я.С. Золотарьова