Ухвала

від 11.12.2013 по справі 823/1088/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1088/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В. О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнікс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнікс" (далі позивач, Товариство) до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (далі відповідач, ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнікс" з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "В2" № 7/0000011600 від 08.01.13 року, форми "В4" № 8/1600 від 08.01.13 року, форми "Р" № 6/0000021501 від 08.01.13 року, стягнення з Державного бюджету України судових витрат на користь позивача.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, з 13.12.2012 року по 19.12.2012 року, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Корнікс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за березень - жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт № 1720/1600/36354852 від 26.12.2012 року.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 200.4, 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, позивачем занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у деклараціях за квітень 2012 року на 34312,00 грн., за травень 2012 року на 34753,00 грн., за липень 2012 року на 14258,00 грн; занижено суму податку на додану вартістю, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у декларації за вересень 2012 року на 41 36,00 грн; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на загальну суму 83323,00 грн., в тому числі: за квітень 2012 року на суму 8427,00 грн., за травень 2012 року на суму 59712,00 грн., за липень 2012 року на суму 15184,00 грн.

8 січня 2013 року, на підставі акту № 1720/1501/36354852 від 26.12.2012 року, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 6/0000021501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62604,00 грн., № 7/0000011600 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 83323,00 грн., № 8/1600 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 83323,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення № 7/0000011600 від 08.01.13 року, № 8/1600 від 08.01.13 року, № 6/0000021501 від 08.01.13 року залишені без змін, а скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Корнікс" - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем в березні 2012 року задекларовано податковий кредит в сумі 77323,00 грн. та вперше від'ємне значення в сумі 34312,00 грн. (рядок 19 декларації).

В квітні 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит в сумі 99901,00 грн. та від'ємне значення в сумі 59712,00 грн. (рядок 19 декларації). Оскільки податковий кредит березня 2012 року в сумі 77323, 00 грн повністю оплачений постачальникам товарів, то від`ємне значення в сумі 34312,00 грн підлягало бюджетному відшкодуванню по декларації за квітень 2012 року.

У травні 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит в сумі 38010,00 грн. та позитивне значення в сумі 30531,00 грн. (рядок 18 декларації). З урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 65284,00 грн. (квітень 2012 року) та повністю оплаченого постачальникам податкового кредиту квітня 2012 року, сума що підлягала бюджетному відшкодуванню за травень 2012 року, тобто включенню в рядок 23 цієї декларації, становила 34753,00 грн. (65284 - 30531). З урахуванням заявленого за результатами перевірки до відшкодування від'ємного значення, станом на 01.06.2012 року, залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів складав 0,00 грн.

У червні 2012 року задекларовано податковий кредит в сумі 73234,00 грн та від'ємне значення в сумі 14258,00 грн. (рядок 19 декларації).

У липні 2012 року задекларовано податковий кредит в сумі 193514,00 грн та від'ємне значення в сумі 87135,00 грн. (рядок 19 декларації). Податковий кредит червня 2012 року повністю оплачений постачальникам, в зв'язку з цим, 14258,00 грн. від'ємного значення червня 2012 року підлягало відшкодуванню по декларації за липень 2012 року, тобто включенню в рядок 23 цієї декларації.

У серпні 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення в сумі 36269,00 грн. (рядок 19 декларації) та бюджетне відшкодування в сумі 87135,00 грн., яке підтверджено перевіркою (акт № 1527/1600/36354852 від 19.11.2012 року).

У вересні 2012 року задекларовано позитивне значення в сумі 78005,00 грн. (рядок 18 декларації). З урахуванням від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду в сумі 36269,00 грн., до сплати в бюджет належало 41736,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, Товариство, в порушення пп. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, враховувало оплачений постачальникам податковий кредит у складі залишку від`ємного значення попередніх звітних періодів (рядок 24 декларації), а не включило до бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість, фактично сплаченого ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг (рядок 23 декларації), за рахунок чого, позивачем було завищено залишок від`ємного значення на загальну суму 83323,00 грн. та самостійно не визначено до сплати за вересень 2012 року ПДВ в сумі 41736,00 грн.

Отже, оскільки податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 41736,00 грн. Товариством самостійно не декларувалося і, відповідно, не сплачувалось, а визначене позивачу податковим органом за результатами документального позапланової виїзної перевірки, то воно вважається донарахованим податковим зобов'язанням.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України, сума грошового зобов'язання, визначена позивачу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 6/0000021501 від 08.10.2013 року, на даний час не набула статусу узгодженої, і не є податковим боргом. Відповідно, в облікову картку платника податку на додану вартість таке грошове зобов`язання до набрання судовим рішенням законної сили не може бути нараховане.

Окремо, колегія суддів зауважує, що розбіжність між номерами акта перевірки, який вручений позивачу та номером акта перевірки, який зазначено у оскаржуваних повідомленнях-рішеннях є суто формальною помилкою, визнаною відповідачем, яка не свідчить про порушення права позивача та не може бути підставою для визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень незаконними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої існтанції щодо правомірності та обгрунтованості винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень та вбачає відсутність підстав для їх скасування.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги Товариства, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 21.05.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнікс" залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.