Рішення

від 18.11.2013 по справі 554/10659/13-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 18.11.2013 Справа № 554/10659/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Октябрський районний суд м. Полтави складі

головуючого судді: Г.В. Андрієнко

при секретарі : А.П. Новіковій

за участю адвоката : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради , ОСОБА_8 громади Повного Євангелія «ОСОБА_7 християнська церква « м. Полтави про визнання незаконними рішень міськвиконкому та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2012 року року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_7 міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, ОСОБА_8 громади повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави, в якому, з урахуванням змін, просили визнати протиправними дії ОСОБА_7 міської ради та скасувати рішення ОСОБА_7 міської ради від 03 липня 2012 року та рішення ОСОБА_7 міської ради від 08 вересня 2010 року, визнати недійсним Договір оренди № 657-П від 26.09.2012 року на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:10:003:0242 по вул. Тевелєва, 1а, площею 3300 кв. м. в м. Полтаві для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями та скасувати державну реєстрацію Договору оренди, проведену Управлінням Держкомзему у м. Полтаві 23.11.2012р. за № 531010004000391, зобов'язати ОСОБА_8 громаду повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави звільнити подвір'я домоволодіння позивачів і повернути садибу в її попередній стан, стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду у розмірі 20000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на той факт, що вони більше 67 років постійно відкрито користувалися земельною ділянкою площею 5285 кв.м., на якій розташоване домоволодіння за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24 (попередня адреса: вул. Велико-Решетилівська, 1/14). На підтвердження чого посилались на свідоцтво про право на спадщину від 10.09.1985р., договір подарунку домоволодіння від 05.08.1945р., технічний паспорт на вказане домоволодіння, виготовлений станом на 19.04.1984р., довідку ПБТІ «Інвентаризатор» від 27.11.1997р. № 8450, Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013р. Вказували, що згідно земельного законодавства, яке діяло станом на момент прийняття ними спадщини - домоволодіння по вул. Маршала Бірюзова, 24 в м. Полтаві, до них перейшло право користування на земельну ділянку за вказаною адресою в розмірах та межах, в яких користувались земельною ділянкою попередні власники. Ні у попередніх власників домоволодіння, ні у позивачів рішенням місцевих органів земельна ділянка не вилучалася. Позивачі сплачували земельний податок. Оскаржуваними рішеннями ОСОБА_7 міської ради відповідачу ОСОБА_8 громаді повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави було надано дозвіл на розроблення проекту землевідведення земельної ділянки площею 3300 кв.м. для будівництва молитовного дому з господарськими спорудами за адресою: м. Полтава, вул. Тевелєва, 1а, яка була сформована за рахунок частини земельної ділянки по вул. Марашала Бірюзова, 24, та передано вказану земельну ділянку ОСОБА_8 громаді в оренду строком на 2 роки для будівництва молитовного будинку з господарськими приміщеннями. ОСОБА_8 громада почала використовувати передану в оренду земельну ділянку по вул. Тевелєва, 1а, для проведення підготовчих до будівництва робіт.

Оскаржувані рішення ОСОБА_7 міської ради позивачі вважать незаконними з тих підстав, що ними порушено порядок вилучення земельних ділянок у землекористувачів, встановлений ст.ст. 140-149 Земельного кодексу України, з ними, як з суміжними землекористувачами, не було погоджено меж земельної ділянки, що виділялась ОСОБА_8 громаді, спірна земельна ділянка знаходиться в санітарній зоні обслуговування водонапірної башти, тому не може бути виділення з метою будівництва молитовного будинку. Позивачі вважають, що в результаті прийняття оскаржуваних рішень їх права як землекористувачів спірної земельної ділянки, були порушені, що завдало їм моральної шкоди, яка полягає у душевному стражданні, фізичному болі, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості вільного користування їх земельною ділянкою.

Відповідачі надали суду письмові заперечення проти позову, в яких просили відмовити у позові в повному обсязі за безпідставністю, посилаючись на відсутність у позивачів будь-яких законних прав на спірну земельну ділянку та на преюдиційні обставини, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме: рішенням Київського районного суду м. Полтави від 31.07.2002р., ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.10.2002р., ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 11.04.2012р.

В судове засідання не з'явились позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, в матеріалах справи наявні заяви вказаних позивачів, в яких вони просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_7 міської ради заперечував проти задоволення позову .В судове засідання призначене на 18.11.2013 р. не з*явився, будучи вчасно повідомленим про день та час розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за вказаної явки сторін.

В судовому засідання позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2 ОСОБА_1 позов підтримали, прохали його задовольнити.

Представники відповідачів ОСОБА_7 міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру та ОСОБА_8 громади повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави проти позову заперечували.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Предметом спору є рішення ОСОБА_7 міської ради стосовно земельної ділянки площею 3300 кв.м. по вул. Тевелєва, 1а, що, за твердженням позивачів, була сформована за рахунок належної їм на праві користування земельної ділянки загальною площею 5825 кв.м. по вул. Маршала Бірюзова, 24 в м. Полтаві (попередня адреса: м. Полтава, вул. Велико-Решетилівська, 1/14).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих № 418 від 31.07.1945 року садибу площею 2750 кв.м. по вул. Велико-Решетилівській, 1/14 передано під будівництво міської водонапірної башти, де в подальшому була збудована башта системи інженера Шухова, що з 1960 року і до дня її демонтажу, рішення про який було прийняте у 1999 році, перебувала на балансі підприємства «Полтававодоканал» .

25.08.1945 року за договором подарунку домоволодіння, посвідченого ОСОБА_7 міською нотаріальною конторою, ОСОБА_9 подарувала громадянам ОСОБА_10 (батьку позивачок ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6Ф.), ОСОБА_11 і ОСОБА_11 Ефросінії Логвіновній домоволодіння, що знаходилося в м. Полтаві, по вул. Велико-Решетилівській, 1/14, що складалося з будинку на дві кімнати, двох кухонь, сараю, розташованих на садибі загальною мірою 5000 кв.м., в межах з садибою Білей, Промислова вулиця, Велико-Решетилівська вулиця. Зазначене майно належало ОСОБА_9 на підставі рішення Народного суду Київського району м. Полтави від 02.05.1944 року (т.1, а.с. 5).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих № 256 від 28.04.1965р. вулицю Велико-Решетилівську в м. Полтаві перейменовано на вулицю імені Маршала Бірюзова (т.1, а.с. 114).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) по вул. Маршала Бірюзова, 24, квартал № 69, виготовленого станом на 19.04.1984р., земельна ділянка площею 5825 кв.м., зареєстрована за № 1292 на підставі рішення виконкому ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих № 283 від 26.04.1954р. (т.1, а.с. 6-11).

Позивачки ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність 2/3 частини житлового будинку загальною площею 26,0 кв.м., з частиною надвірних будівель за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24 (стара адреса: вул. Велико-Решетилівська, 14), розташованих на земельній ділянці пл. 5285 кв.м., на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня 1985 року, виданого Другою ОСОБА_7 державною нотаріальною конторою, після батька ОСОБА_10, що помер 25.02.1985р. (т.1, а.с. 13).

У спадковій справі після померлого 25.02.1985р. ОСОБА_10, копія якої надана запит суду ОСОБА_7 обласним державним нотаріальним архівом, міститься довідка-характеристика від 01.08.1985 року, видана ОСОБА_7 міжміським бюро технічної інвентаризації (Т. 2, а.с. 71). Згідно вказаної довідки, за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24 (стара адреса: вул. Велико-Решетилівська, 14) зареєстровано земельна ділянка площею 5285 кв.м. на підставі рішення виконкому ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих № 283 від 26.04.1954р.

Дослідивши рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих № 283 від 26.04.1954р., суд встановив, що цим рішенням прийнято в експлуатацію будинки індивідуальної забудови по вул. Горького, 30, гр. ОСОБА_12, та по вул. Л.Українки, 14, гр. ОСОБА_13 Питань, що стосувались спірної ділянки, вказаним рішенням не розглядалося (т.1, а.с. 110-112).

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2004 року за позивачками ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано право власності на 1/3 частину домоволодіння по вул. Маршала Бірюзова, 24 в м. Полтаві (т.1, а.с. 171). Вказаним рішенням питання прав позивачів на землю за вказаною адресою не вирішувалось.

Позивач ОСОБА_5 став власником 1/12 частини будинку за адресою: м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 24, отримавши її у дарунок від ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 30.01.2007р. (т.1, а.с. 228, 229).

Згідно довідки № 8450 від 27.11.1997р., виданої позивачам ОСОБА_7 бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», земельна ділянка площею 5825 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24, виділена рішенням міської ради № 285 від 26.04.1954р. (т.1, а.с. 220).

Дослідивши рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих № 285 від 26.04.1954р., суд встановив, що цим рішенням було затверджено матеріали обміру кварталів у м. Полтаві, зокрема, кварталу № 69, в якому, згідно технічного паспорту, і розташована ділянка по вул. Маршала Бірюзова, 24 (т.1, а.с. 106-109). Згідно додатку № 1 до вказаного рішення, у кварталі № 69 (як і в інших кварталах, що згадуються у рішенні) адреса вул. Велико-Решетилівська, 1/14, або вул. Велико-Решетилівська, 14, відсутні, натомість вказана адреса: вул. Промислова, 1, за якою вирішено від реєстрації утриматись.

Цей факт позивачі визнали у своїй заяві про збільшення позовних вимог, де послалися на відсутню в матеріалах справи довідку № 3138 від 28.12.2000 року, виданою ОСОБА_7 бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», зазначивши, що «в фактичному користуванні співвласників по вул. М.Бірюзова, 24, знаходиться земельна ділянка площею 5285 кв.м., та згідно рішення міськвиконкому № 285 від 26.04.1954 року, реєстрація цієї земельної ділянки не проводилась через відсутність необхідних документів».

З метою всебічного та повного з'ясування обставин справи, а саме, наявності в матеріалах технічної інвентаризації інформації про реєстрацію земельної ділянки за спірною адресою, судом було направлено запит до ПП «ОСОБА_7 бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор». Відповідно до листа ПП «ОСОБА_7 бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 28.02.2013р. № 1947, останнє повідомило суд, що будинковолодіння по вул. Маршала Бірюзова, 24, згідно обмірів станом на 13.03.1984 року розташоване на земельній ділянці, що в фактичному користуванні складає 5285 кв.м. Норма землекористування не встановлена, тобто в матеріалах технічної інвентаризації рішення про реєстрацію земельної ділянки відсутнє. Також повідомлено, що в додатку № 1 до рішення від 26.04.1954р. за № 285 по вул. Маршала Бірюзова, 24 (стара адреса: вул. Промислова, 1), зазначено «від реєстрації утриматись» (т.1, а.с. 170).

Суд приймає до уваги, що рішенням Київського районного суду м. Полтави у справі № 2-1277/2002 від 31.07.2002р., яке набрало законної сили 08.10.2002р., було вирішено кілька об'єднаних в одне провадження позовів, що стосувалися домоволодіння та земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 24, зокрема, позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_7 міськвиконкому, Київського райвиконкому, УЖКГ та підприємства «Полтававодоканал» про визнання неправомірним будівництва водонапірної башти системи Шухова, про приватизацію земельної ділянки та компенсації її вартості у зв'язку з вилученням, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міськвиконкому та Київського райвиконкому у м.Полтаві про визнання права власності на 1/6 частину земельної ділянки та стягнення її вартості у зв'язку із вилученням.

Вказаним рішенням встановлені, наступні обставини: рішенням міськвиконкому № 285 від 26.04.54р. від реєстрації землекористування за спірною адресою було вирішено утриматись; позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо визнання неправомірним будівництва водонапірної башти на території домоволодіння по вул. Бірюзова, 24, задоволенню не підлягають; рішень органів влади щодо закріплення за позивачками в користування спірної земельної ділянки не має; позивачі, як до виникнення спору, так і пізніше, не звертались із скаргами чи позовними заявами по оскарженню дій міськ/рай/виконкомів по відмові в офіційному визначення меж та розмірів їх фактичного користування ділянкою по вул. М.Бірюзова, 24. (т.2, а.с.206-209)

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.10.2002р. апеляційні скарги позивачок на рішення Київського районного суду м. Полтави від 31.07.2002р. залишено без задоволення та встановлено: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належним чином свого права землекористування за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24 не засвідчили, розміри земельної ділянки землевпорядними організаціями визначений не був; позивачки із заявами встановленої законодавством форми щодо передачі земельних ділянок у власність за вказаною адресою до органів приватизації не зверталися, позивачкам офіційно не відмовляли у визначенні меж та розмірів їх фактичного користування земельною ділянкою у м. Полтаві по вул. М.Бірюзова, 24, як і у проведенні приватизації земельних ділянок за вказаною адресою. Вимоги позивачок про надання їм компенсації за земельну ділянку по вул. Маршала Бірюзова, 24, залишені без задоволення. (т. 2, а.с. 209-211).

Ухвалою Верховного суду України від 06.03.2003р. рішення Київського районного суду м. Полтави від 31.07.2002р. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08.10.2002р. залишено без змін (т.2., а.с. 212-213 ).

Частиною третьою статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачі не надали суду рішення, за яким би їм або попереднім власникам домоволодіння по вул. Маршала Бірюзова, 24 у м. Полтаві, виділялась/передавалось у користування земельна ділянка за вказаною адресою.

Натомість позивачі надали суду Довідку щодо земельної ділянки на території м. Полтави № 28-16/690 від 26.12.2006р. ОСОБА_7 міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, згідно якої станом на 20.12.2006р. земельна ділянка по вул. Маршала Бірюзова, 24, у власність або оренду не передавалася (т.1, а.с. 219).

Відповідно до довідки ДПІ у м. Полтаві від 01.08.2003р. № 3642/4/17-242, адресованій ОСОБА_2, інформація про сплату земельного податку за адресою: м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 24, за минулі роки відсутня. Земельний податок нараховується згідно технічного паспорта від 1984р. за площу 1842 кв.м. (т.1, а.с. 257).

Надаючи оцінку вказаному документу, суд виходить з того, що сплата земельного податку не є доказом прав на користування земельною ділянкою, а є наслідком її фактичного використання. Окрім того, цей документ вказує, що розміри фактичного використання позивачами земельної ділянки - 1842 кв.м., а не 5825 кв.м.

Відповідно до листа ОСОБА_7 міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 02.02.2010 №01-14/268, на адвокатський запит щодо належності земельної ділянки по вул. М.Бірюзова, 24, повідомлено, що в архіві управління така інформація відсутня (т. 1, а.с. 75, 76).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачі не володіють зареєстрованими в законному порядку правами власності або користування щодо земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24, її межі у встановленому земельним законодавством порядку не визначені.

08 вересня 2010 року позачерговою п'ятдесят шостою сесією п'ятого скликання ОСОБА_7 міської ради прийнято рішення "Про надання на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями по вул. Тевелєва, 1-а", за яким вирішено надати ОСОБА_8 громаді повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Тевелєва, орієнтовною площею 0,33 га для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями на умовах обладнання дитячого майданчика загального користування та благоустрою прилеглої території з облаштуванням зупинки громадського транспорту, строком дії один рік. (т. 1, а.с. 55-56).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями по вул. Тевелєва, 1-а у строки, передбачені рішенням ОСОБА_7 міської ради від 08.09.2010р. було розроблено та направлено на розгляд Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

10 червня 2011 року Комісія з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою своїм висновком № 03-06-07/149 відмовила в погодженні проекту відведення вказаної земельної ділянки з підстав відмови членів комісії, а саме Управління Держкомзему у м. Полтаві від 07.06.2011 за вих. №03-06-08/2881 та ОСОБА_7 міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 10.06.2011 за вих. №28-14/507/п, у зв'язку з непогодженням меж земельної ділянки, що виділяється ОСОБА_8 громаді з співвласниками домоволодіння по вул. Маршала Бірюзова, 24.

Київським районним судом м. Полтави, апеляційним судом Полтавської області, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ була розглянута по суті цивільна справа за позовом ОСОБА_8 громади повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Управління Держкомзему у м. Полтаві, ОСОБА_7 міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, ОСОБА_7 міської ради про встановлення меж земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії. Позов був пред'явлений до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, як до співвласників житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24, які відмовили у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями по вул. Тевелєва, 1-а.

ОСОБА_8 громада, зокрема, просила суд встановити межі земельної ділянки по вул. Тевелєва, 1-а в м. Полтаві згідно кадастрового плану та опису меж від літери «В» до літери «Г» та визнати право ОСОБА_8 громади на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями по вул. Тевелєва, 1-а, без погодження її меж з власниками домоволодіння по вул. М.Бірюзова, 24, в м. Полтаві.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2011р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_8 громаді повного Євангелія «ОСОБА_7 християнська церква» м. Полтави про встановлення меж земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії, з тих підстав, що межі земельних ділянок між суміжними землекористувачами за відсутності їх у натурі (на місцевості) землевпорядними організаціями органу місцевого самоврядування, органами виконавчої влади не визначались (т.1, а.с. 207).

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22.11.2011р. рішення Київського районного суду м. Полтави залишено без змін (т.1, а.с. 208-209).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 11.04.2012р. рішення Київського районного суду м. Полтави та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22.11.2011р. залишено без змін, при цьому зазначено, що земельна ділянка по вул. Маршала Бірюзова, 24, в м. Полтава, що межує з ділянкою, наданою ОСОБА_8 громаді, нікому в користування або у власність не передавалась, тому підстави для узгодження її меж з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 відсутні (т.2., а.с. 8-9).

Висновком Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 27.04.2012р. № 02-30/06-07/131 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 громаді повного Євангелія «ОСОБА_7 християнська церква» м. Полтави для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями загальною площею 3300 кв.м., за адресою: м. Полтава, вул. Тевелєва, 1-а (т.1, а.с. 82-83).

В складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 громаді повного Євангелія «ОСОБА_7 християнська церква» м. Полтави для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями загальною площею 3300 кв.м., за адресою: м. Полтава, вул. Тевелєва, 1-а, наявна довідка від 04.02.2011 року Управління Держкомзему у м. Полтава, згідно якої земельна ділянка за адресою: м. Полтава, вул. Тевелєва, 1 «а» для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями відводиться ОСОБА_8 громаді за рахунок земель ОСОБА_7 міської ради загального користування та зелених насаджень загального користування (т.1 а.с. 65).

Рішенням двадцять четвертої сесії шостого скликання ОСОБА_7 міської ради «Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками» від 03 липня 2012 року, зокрема, п. 3 Додатку № 1 до вказаного рішення, вирішено надати в оренду ОСОБА_8 громаді повного Євангелія «ОСОБА_7 християнська церква» м. Полтави, земельну ділянку по вул. Тевелєва, 1-а в м. Полтаві площею 0,33 га для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями строком на 2 роки (т.1, а.с. 19).

26 вересня 2012 року між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_8 громадою повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави було укладено Договір оренди, за яким ОСОБА_7 міська рада, як Орендодавець, на підставі рішення двадцять четвертої сесії ОСОБА_7 міської ради шостого скликання від 03 липня 2012 року надала, а ОСОБА_8 громада повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави, як Орендар, прийняла в оренду земельну ділянку загальною площею 3300 кв. м. для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями, яка знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул. Тевелєва, 1 «а», кадастровий номер земельної ділянки: 5310136400:10:003:0242, строком дії з 03 липня 2012 року по 03 липня 2014 року (т.1, а.с. 93-94). Договір був зареєстрований у виконавчому комітеті ОСОБА_7 міської ради, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 657-П від 04 жовтня 2012 року, та в Управлінні Держкомзему у м. Полтаві, про що у Державному реєстрі вчинено запис № 531010004000391 від 28 листопада 2012 року.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення (частина перша статті 15 ЦК України, стаття 3 ЦПК України).

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивачів на порушення ОСОБА_7 міською радою ст.140-149 Земельного кодексу України.

Зазначені норми регулюють порядок припинення прав на землю, зокрема, шляхом вилучення земельних ділянок.

Так, відповідно до пункту В«бВ» частини першої статті 141 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III (в редакції від 07.08.2010р.) (надалі - ЗК України), вилучення земельної ділянки є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивачі не довели наявності у них права власності, права постійного користування або права строкового користування земельною ділянкою по вул. Маршала Бірюзова, 24, розміром 5825 кв.м.

Також і посилання на земельне законодавство, яке існувало на час набуття позивачами права власності на домоволодіння за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24, є необґрунтованим.

На час отримання позивачками спадщини в 1985 році земельні відносини регулювались Земельним кодексом УРСР від 08.07.1970 року.

Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 року, на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

Якщо попередній власник будівлі одержав земельну ділянку на пільгових умовах за нормами, що перевищують діючі, за новим власником будинку може бути закріплена в користування земельна ділянка, виходячи з норм, встановлених статтею 88 цього Кодексу.

Як передбачено частиною другою ст. 88 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 року, в містах, де допускається індивідуальне житлове будівництво, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів можуть надаватися громадянам для цієї мети земельні ділянки в розмірах від 0,03 до 0,06 гектара, з врахуванням місцевих умов, незалежно від кількості членів сім'ї.

Таким чином, позивачки після отримання в спадщину після померлого 25.02.1985р. ОСОБА_10 домоволодіння по вул. Маршала Бірюзова, 24, мали право на закріплення в користування за ними земельної ділянки площею в розмірах від 0,03 до 0,06 гектара. Можливість отримання в користування земельної ділянки для обслуговування одного індивідуального будинку в межах міста розміром 0,5825 гектара Земельним кодексом УРСР від 08.07.1970 року не передбачена.

Однак, і в дозволених розмірах позивачі не оформили земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 24.

Отже, ОСОБА_7 міська рада не мала підстав для вилучення у позивачів земельної ділянки площею 0,33 га, чи припинення прав позивачів на спірну земельну ділянку іншим чином, у зв'язку з відсутністю таких прав у позивачів.

Твердження позивачів про необхідність погодження з ними меж земельної ділянки по вул. Тевелєва, 1-а, спростовуються висновками ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 11.04.2012р.

Саме по собі фактичне використання спірної земельної ділянки позивачами не породжує у них прав на неї. Крім того, суд критично ставиться до тверджень позивачів, що на протязі 65 років тільки вони користувались спірною земельною ділянкою. Як встановлено матеріалами справи і не заперечувалося позивачами, на земельній ділянці майже увесь цей час знаходилась належна КП «Полтававодоканал» водонапірна башта, під будівництво якої рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих № 418 від 31.07.1945 року було виділено частину спірної земельної ділянки площею 2750 кв.м.

Таким чином, права позивачів оскаржуваними рішеннями ОСОБА_7 міської ради не порушені.

Також суд не вважає, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013р. спростовує вищенаведені висновки та має преюдиційне значення для даної справи, оскільки предметом вказаної адміністративної справи, був висновок Комісії з розгляду питань пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 10.06.2011 за вих. № 03-06-07/149, яким відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

В той же час, оскаржуване у даній справі рішення ОСОБА_7 міської ради від 03 липня 2012 року прийняте на підставі Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 27.04.2012р. № 02-30/06-07/131 (т.1, а.с. 82-83).

Існування зони санітарної охорони на спірній земельній ділянці не вказує на неможливість виділення спірної земельної ділянки для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями, що вбачається з Висновку про обмеження прав на земельну ділянку і земельні сервітути ОСОБА_7 міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 21.10.2010р. (т.1, а.с. 68).

Таким чином, позивачами не наведено доказів наявності в діях та рішеннях ОСОБА_7 міської ради від 08 вересня 2010 року та від 03 липня 2012 року порушення норм Конституції або законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачі не обґрунтували існування підстав недійсності Договору оренди від 26.09.2012 року, отже ця вимога не підлягає задоволенню.

Як встановлено частинами першою та другою статті 20 Закону України «Про оренду землі», укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права.

Оскільки ОСОБА_8 громада повного Євангелія «ОСОБА_7 Християнська Церква» м. Полтави набула права користування спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди від 26.09.2012 року, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м. Полтаві, про що у Державному реєстрі вчинено запис № 531010004000391 від 28 листопада 2012 року, підстав для зобов'язання звільнити земельну ділянку по вул. Тевелєва, 1-а, в м. Полтаві, суд не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Твердження позивачів про протиправність дій відповідачів під час розгляду справи не підтвердились, отже і ці вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10,60, 212-215 , 218 ЦПК України, ст. ст. 93 ч.8 , 124, 125, 121 ч.1 ЗК України , ст. ст. 215 , 1167 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради , ОСОБА_8 громади Повного Євангелія «ОСОБА_7 християнська церква « м. Полтави про визнання незаконними рішень міськвиконкому та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави на протязі 10 діб з моменту оголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

СуддяОСОБА_14