Постанова

від 17.12.2013 по справі 44/266-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 44/266-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від заявника - Сіраш Ю.М. (дов. від 16.12.2013),

від боржника - Гільов Д.А. - ліквідатор,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2013

у справі № 44/266-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Закритого акціонерного товариства "Феррум"

до Закритого акціонерного товариства "Електроапарат"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс банкрута станом на 10 липня 2013 року; ліквідовано банкрута - Закрите акціонерне товариство "Електроапарат" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 44/266-б припинено; дію мораторію припинено; інше.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Інспекція звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.10.2013 провадження у справі припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Інспекція та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.12.2013.

Представник Інспекції в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Статтею 24 Закону про банкрутство передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

З дня свого призначення ліквідатор здійснює повноваження, встановлені статтею 25 Закону про банкрутство.

Постановою Господарського суду міста Києва від 03.10.2012 визнано банкрутом Закритого акціонерного товариства "Електроапарат", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гільова Д.А.

В газеті "Голос України" № 195 (5445) від 17.10.2012 було розміщено оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2013 ліквідатор подав господарському суду звіт ліквідатора банкрута у справі № 44/266-б, ліквідаційний баланс банкрута та реєстр вимог кредиторів з даними про розмір погашених вимог кредиторів. Зі звітом та доданими до нього підтверджуючими документами, ліквідатором також подано протокол зборів комітету кредиторів банкрута від 10.07.2013, на яких було ухвалено рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі ліквідаційної процедури ліквідатором боржника були надіслані запити до державних органів та установ з метою виявлення та з'ясування наявності майна та майнових активів, що належать банкруту, для підтвердження відомостей про розрахункові рахунки, в т.ч. рахунки в цінних паперах, відомостей про наявних кредиторів та дебіторів банкрута. Крім того, ліквідатором вживались інші заходи із розшуку майна рухомого та нерухомого майна банкрута. Здійснені заходи з зупинення обігу акцій банкрута.

Згідно відповідей вказаних органів у банкрута відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можливо сформувати ліквідаційну масу з метою погашення вимог кредиторів.

Виявлене майно банкрута вартістю 100,00 грн. на підставі рішення комітету кредиторів від 20.10.2012 було передано ліквідатора в якості компенсації за понесені витрати під час провадження у даній справі.

За результатом сукупності проведених дій ліквідатором, в тому числі виявлених майнових активів, залишились не погашеними кредиторські вимоги на загальну суму 364312,53 грн.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що всі пошукові заходи по розшуку майнових активів підприємства боржника ліквідатором закінчені, ні активів, ні грошових коштів не виявлено, останній подав суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, що були схвалені комітетом кредиторів та відповідно просив суд ліквідувати банкрута як юридичну особу та припинити провадження у справі.

Частинами 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство передбачено, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 40 господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки майна банкрута для задоволення вимог кредиторів виявлено не було, виконані всі дії необхідні дії на стадії ліквідації, на затверджено суду надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи Інспекції, викладені в апеляційній скарзі щодо безпідставного порушення провадження у даній справі не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Слід також зазначити, що кредиторські вимоги Інспекції були визнані за результатами попереднього засідання та включені до реєстру вимог кредиторів. Також представник Інспекції неодноразово брав участь в судових засідання суду першої інстанції на всіх стадіях та під час всіх процедур, що були застосовані до боржника (розпорядження майном, ліквідація), при цьому будь-яких заяв з приводу безпідставності порушення провадження у даній справі не подавав, судове рішення за результатами підготовчого засідання не в апеляційному порядку не оскаржував.

Подання апеляційної скарги на судове рішення, що прийнято за результатами кінцевої процедури у справі про банкрутство, та без будь-якого обгрунтування незаконності оскаржуваної ухвали про припинення провадження у справі в зв'язку з ліквідацією банкрута свідчить лише про недобросовісне користування Інспекцією своїми процесуальними права та спрямовано на затягування судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 у справі № 44/266-б залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко