Постанова

від 18.02.2014 по справі 44/266-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 44/266-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року у справі господарського суду№ 44/266-б міста Києва за заявоюЗАТ "Феррум" до ЗАТ "Електроапарат" про визнання банкрутом ліквідаторГільов Д.А. у судовому засіданні взяли участь представники :

ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві:Пісна Д.В.(довіреність №99 від 26.09.2013 року), ЗАТ "Феррум":не з'явилися, ЗАТ "Електроапарат":не з'явилися.

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Електроапарат" (далі - боржника) за заявою ЗАТ "Феррум" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Законом) (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) (а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2011 року визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 353 725, 56 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ольмезова В.А., зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази публікації надати суду, зобов'язано розпорядника майна не пізніше двох місяців та десяти днів з дати винесення цієї ухвали надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, призначено у справі попереднє засідання суду (а.с. 42 - 44).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Електроапарат" опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №210 (4608) від 11.11.2011 року (а.с. 50).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 363 779, 33 грн., до якого включено, зокрема, грошові вимоги ДПІ у Солом'янському районі міста Києва з грошовими вимогами на суму 88, 05 грн. (третя черга) (а.с. 69 - 71).

Постановою господарського суду міста Києва від 03.10.2012 року визнано боржника банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, задоволено клопотання комітету кредиторів та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гільова Д.А., зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття цієї постанови здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, докази публікації надати суду, підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) постановлено вважати таким, що настав з 03.10.2012 року, ліквідатора зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 03.10.2013 року (а.с. 110 - 113).

18.07.2013 року, як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції господарського суду міста Києва (вх. №0620/22954), на виконання постанови про визнання боржника банкрутом ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Гільов Д.А. надав суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 10.07.2013 року (а.с. 121 - 198).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року (суддя Чеберяк П.П.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 10.07.2013 року, вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати на суму 9 002, 12 грн., ЗАТ "Феррум" на суму 354 662, 16 грн., ДПІ у Солом'янському районі міста Києва на суму 88, 05 грн., а також витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство на суму 733, 20 грн. ухвалено вважати погашеними у зв'язку із недостатністю майнових активів боржника, ліквідовано ЗАТ "Електроапарат", як юридичну особу, у зв'язку з банкрутством, провадження у справі та дію мораторію припинено (а.с. 211 - 214). Суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційний баланс банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, конкурсний кредитор - ДПІ у Солом'янському районі міста Києва (далі - скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.10.2013 року та припинити провадження у даній справі, мотивуючи тим, що визнання боржника банкрутом унеможливлює проведення податкової перевірки для встановлення контролюючим органом обсягу податкових зобов'язань боржника зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Також податкова інспекція зазначила про безпідставність порушення провадження у даній справі про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Сотнікова С.В., суддів: Копитової О.С., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року - без змін з тих же підстав (а.с. 239 - 242) .

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 17.12.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.10.2013 року, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 19 Конституції України, статей 4, 20, 41, 62, 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , статей 1, 11 Закону (в зазначеній редакції) , статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з тим, що затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з припиненням боржника, як юридичної особи, унеможливило проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки боржника, здійснення якої є обов'язковим згідно статті 78 ПК України, зокрема, у випадку порушення провадження у справі про банкрутство щодо платника податків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 17.12.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.10.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві Пісну Д.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 22 Закону (в зазначеній редакції) регламентовано, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону (в зазначеній редакції) , ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 26 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону (в зазначеній редакції) , після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду від 03.10.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гільова Д.А., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 03.10.2013 року (а.с. 110 - 113) .

Апеляційним судом встановлено, що на виконання зазначеної постанови ліквідатором боржника здійснено офіційну публікацію оголошення про визнання ЗАТ "Електроапарат" банкрутом в газеті "Голос України" №195 (5445) від 17.10.2012 року (а.с. 120).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.07.2013 року ліквідатором боржника надано суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 10.07.2013 року (а.с. 121 - 198).

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу та додатки до нього, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі з огляду на таке.

Судами встановлено, що ліквідатором проведено належні дії з витребування даних про активи боржника згідно реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (нерухомого майна, повітряних суден, автотранспортних засобів, земельних ділянок, сільськогосподарської техніки, плавзасобів) згідно з довідками Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, органів Державіаслужби України, ДАІ, Держагенства земельних ресурсів України, Інспекції держтехнагляду, Держінспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті за місцезнаходженням банкрута (а.с. 167, 169, 171, 173, 178, 180).

Судами встановлено, що боржник не перебуває на обліку в митних органах, відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів цінних паперів (а.с. 175, 182).

Апеляційним судом встановлено обставини здійснення ліквідатором заходів із зупинення обігу акцій банкрута та заходів, спрямованих на підтвердження відомостей про наявних кредиторів та дебіторів банкрута (а.с. 139 - 146, 159).

Також апеляційним судом встановлено, що виявлене у банкрута майно, вартістю 100 грн., на підставі рішення комітету кредиторів від 20.11.2012 року було передано ліквідатору як компенсацію за понесені ним витрати під час провадження у даній справі, при цьому, виявлена в ході провадження у справі кредиторська заборгованість боржника на загальну суму 364 312, 53 грн. залишилася непогашеною у зв'язку з недостатністю активів боржника, які б можна було б спрямувати на її погашення (а.с. 162, 162 - зворот, 165, 135 - 137).

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, припиняючи банкрута як юридичну особу та припиняючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

При цьому, апеляційним судом спростовано доводи скаржника (податкової інспекції) щодо безпідставності порушення провадження у даній справі про банкрутство, як такі що не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі (в ініціюючого кредитора є заборгованість за рішенням суду, яке більше трьох місяців перебувала на виконанні в органах виконавчої служби та перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати). Також, апеляційний суд зазначив про те, що кредиторські вимоги податкової інспекції було визнано за результатами попереднього судового засідання та включено до реєстру вимог кредиторів боржника, представник контролюючого органу неодноразово брав участь у судових засіданнях суду першої інстанції у даній справі, однак, жодних заяв з приводу безпідставності порушення провадження у даній справі податкова інспекція не подавала та не оскаржувала ухвалу підготовчого судового засідання в апеляційному порядку.

Також апеляційним судом спростовано доводи скаржника про передчасність висновків суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припиненням провадження у справі про банкрутство як такі, що зроблені без будь-якого правового обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на встановлення ними повноти проведених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі, належності та відповідності Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу з припиненням провадження у справі про банкрутство, а спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень касаційного суду відповідно до статті 111 7 ГПК України, а відтак, є необґрунтованими.

Доводи скаржника, як контролюючого органу та кредитора третьої черги, про неможливість проведення податкової перевірки боржника в ході здійснення процедури його банкрутства у зв'язку із затвердженням судами попередніх інстанцій згідно оскаржуваних судових рішень звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припиненням боржника, як юридичної особи, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки провадження у даній справі про банкрутство здійснюється за загальної процедурою, яка почалася 28.09.2011 року, про що судом було належно повідомлено податкову інспекцію, внаслідок чого зазначений контролюючий орган міг своєчасно провести податкову перевірку.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно статей 111 5 , 111 7 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, викладеними у прийнятих ними рішеннях, та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування .

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року у справі №44/266-б залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко